Менеджмент ЗЕД

1. Сутність менеджменту ЗЕД та теорії управління ЗЕД
2. Управлінські і регулюючі функції державних органів
3. Основні показники ЗЕД України
1. Процес входження України в систему світогосподарських зв’язків багато в чому залежіть від якості прийняття управлінських рішень у сфері ЗЕД. Міжнародні ділові операції є результатом визначених управлінських дій: планування; організації; мотивації; контролю.
Із загальної системи управління при збільшенні обсягу міжнародних операцій виділяється відокремлена підсистема управління ЗЕД.
Менеджмент ЗЕД пов'язаний із застосуванням загальних ідей та концепцій менеджменту в усіх формах ЗЕД. Сутність менеджменту ЗЕД полягає в комплексному дослідженні міжнародного середовища у поєднанні з налагодженою взаємодією всіх підрозділів та посадових осіб підприємства в інтересах дослідження зовнішньо економічних цілей.
Виділяють 3 основні етапи еволюції і поглядів на управління ЗЕД:
1. Класичні концепції міжнародної торгівлі (до 19 ст. включно):
а) меркантилізм – багацтво однієї країни може збільшуватись лише за рахунок його зменшення в інших країнах. Багацтво країни визначається володінням певним капіталом і полягає в накопиченні золота та срібла шляхом проведення політики обмеження імпорту та стимулювання експорту;
б) теорія абсолютної переваги Адама Сміта. Міжнародна теорія буде вигідною лише у тому випадку, коли країни торгують товарами, які у кожній з них виробляються з меншими витратами ніж у країні партнері.;
в) теорія порівняльних переваг Девіда Рекардо. Якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з більш низькими витратами в порівнянні з іншими країнами, то торгівля буде взаємовигідною для обох країн незалежно від того чи є виробництво в одній з країн абсолютно більш ефективнішим ніж інші;
г) теорія міжнародної вартості Джона Стюарта Міля. Джон Стюарт Міль встановлює ринкову ціну на експорт та імпорт товарів на основі закону попиту і пропозиції і сукупність експорту кожної країни дозволяє доплатити сукупність її імпорту.
2. Регулятивні теорії розвитку ЗЕД (середина 70-х років 20 ст.):
а) теорія Еллі Хакшера та Бертіна Оліна. Вони висунули теорію вирівнювання цін на фактори виробництва. Сутність даної теорії полягає в тому, що кожна країна експортує ті товари, для виробництва яких має відносно надлишкові фактори виробництва, а імпортує ті – для виробництва яких відчуває відносну нестачу;
б) теорія Оля Самуєльсона. У разі однорідності факторів виробництва, ідентичності техніки, досконалої комунікації міжнародний обмін вирівнює ціну факторів виробництва між країнами;
в) парадокс Леонтєва 1953 р. Суть парадоксу полягає в тому, що економічне зростання залежить не тільки від кількості задіяних факторів виробництва, а також від їх якості, ефективності комбінування, техногенного прогресу, характеристик ринку та інших елементів залежно від країни;
г) теорія Кейнсіанства і Монетаризму. Відмінності:
- кейнсіанці вважають, що сукупний попит формується під впливом різноманітних чинників, а монетаристи головним чинником вважають пропозицію грошей;
- кейнсіанці виступають за більш широке втручання держав в економіку, монетаристи дотримуються більш широкої думки.
3. Сучасні концепції щодо управління сучасним бізнесом:
а) концепція експортних можливостей;
б) концепція імпортних можливостей.
2. До державних органів регулювання і управління ЗЕД відносяться державні органи законодавчої і виконавчої влади, а також місцеві органи влади.
До компетенції Верховної Ради України належать:
- створення законодавчої бази у сфері ЗЕД;
- затвердження головних напрямків ЗЕД;
- укладання та ратифікація міжнародних договорів України;
- розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання ЗЕД;
- встановлення правових режимів на території України;
- затвердження нормативів обов’язкового розподілу валютної виручки, ставок та умов оподаткування, митного тарифу та митних зборів;
- затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється.
Кабінет Міністрів України – є вищим органом у системі виконавчої влади, виконує такі функції:
- відповідно до прийнятого законодавства здійснює координацію зовнішньо економічних зв’язків;
- приймає нормативні акти управління з питань ЗЕД;
- проводить переговори та укладає міжурядові договори з питань ЗЕД;
- забезпечує складання платіжного балансу;
- забезпечує виконання міжнародних договорів з питань ЗЕД.
Національний Банк України виконує такі функції:
- реалізовує валютну політику держави;
- регулює курс національної валюти до грошових одиниць інших держав;
- здійснює зберігання та використання золотовалютного резерву України;
- представляє інтереси держав у відносинах з центральними банками інших держав;
- здійснює облік і розрахунки стосовно одержання державних кредитів;
- видає ліцензії на здійснення комерційними банками операцій в іноземній валюті.
Державна митна служба України:
- здійснює митний контроль в Україні;
- веде митну статистику;
- розглядає митні правила, стягує митні збори та мито.
Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків – забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики та здійснює контроль за суб’єктами ЗЕД.
Антимонопольний комітет – здійснює за додержанням антимонопольного законодавства суб’єктами ЗЕД.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі:
- здійснює оперативне державне регулювання ЗЕД;
- здійснює заходи нетарифного регулювання ЗЕД (ліцензування, квотування, реєстрація окремих видів контрактів);
- приймає рішення про застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів.
Органи місцевого управління ЗЕД – контролюють функціонування суб’єктів ЗЕД на регіональному рівні. До таких органів належать: місцеві органи народних депутатів; територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання ЗЕД.
Місцеві органи управління здійснюють такі функції:
- розробляють в межах своєї компетентності нормативно правові документи;
- реалізовують зовнішньоекономічну політику України на регіональному рівні, проводять реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів;
- підписують міжнародні угоди про співробітництво у межах своєї компетенції.
3. Функціонування системи зовнішньоекономічних відносин можна охарактеризувати сукупністю показників.
1. Показник інтегрованості – використовується для визначення ступеня залежності економіки від світової системи господарства.
а) експортна квота, вона визначається за функцією, як відношення вартості експорту до вартості валового внутрішнього продукту за відповідний період:
Ке = (Е/ВВП) * 100%
Експортна квота характеризує значимість експорту для економіки країни, окремих галузей та окремих видів продукції.
б) імпортна квота. Вона визначається як відношення вартості імпорту до вартості валового внутрішнього продукту:
Кі = (І/ВВП) * 100%
в) зовнішньо торгівельна квота – визначається як співвідношення сукупної вартості експорту та імпорту поділеної навпіл до вартості валового внутрішнього продукту.
2. Показники обсягів – характеризують обсяги зовнішньоекономічних зв’язків. До них відносять:
а) обсяг експорту та імпорту товарів;
б) зовнішньоторгівельний оборот – це сукупний об’єм експорту та імпорту товарів за визначений період часу;
в) генеральна торгівля – це вартість зовнішньоторгівельного обороту та вартість транзитних товарів;
г) реекспорт – це вивезення раніше ввезених товарів;
д) реімпорт – це ввезення раніше вивезених товарів;
е) офіційні валютні резерви.
3. Структура зовнішньоекономічних зв’язків. До неї відносяться:
а) товарна структура – це розподіл експорту та імпорту за основними товарними позиціями;
б) географічна структура – це розподіл зовнішньоекономічних операцій за групами країн та регіонами;
в) інструментальна структура – це розподіл зовнішньоекономічних зв’язків між суб’єктами товарного обміну.
4. Показники результативності ЗЕД:
а) експорт на душу населення:
Едн = Е/К
Е – обсяг експорту у звітному році;
К – кількість населення України.
б) імпорт на душу населення:
Ідн = І/К
в) зовнішньо-торгівельний оборот:
ЗТОдн = ЗТО/К
г) платіжний баланс – це співвідношення платежів країни закордон за певний період (рік, квота, місяць). Він дозволяє аналізувати взаємовідносини країни із зовнішнім світом.
Структура платіжного балансу.
Рахунок платіжного балансу | Кредит (надходження) грошей | Дебет (витрати грошей) | Сальдо
Торговий баланс | Виручка від експорту товарів | Витрати на імпорт товарів
Баланс послуг | Виручка від надання послуг іноземним суб’єктам ЗЕД | Оплата послуг одержаних від імпортних суб’єктів ЗЕД
Баланс некомерційних послуг | Виручка від надання некомерційних послуг | Оплата некомерційних послуг
Поточний платіжний баланс | ЧЕ (чистий експорт)
Баланс руху капіталів | Імпорт капіталу | Експорт капіталу | ЧЕК (чистий експорт)
Офіційні валютні резерви | Збільшення валютних резервів зарубіжних країн | Збільшення валютних резервів країни | R (сальдо рахунку чистих операцій)
Якщо надходження платежів перевищує витрати, то це є активним платіжним балансом. У протилежному випадку коли витрати перевищують надходження платежів, то це є пасивний платіжний баланс.
5. Державний орган, який виникає в результаті від’ємного сальдо платіжного балансу.
Україна не має власних розроблених показників економічної безпеки України. Світовим банком встановлено критичний рівень державного зовнішнього боргу у розмірі 50% від вартості валового внутрішнього продукту.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать