Творчий пошук та технологічна частина виконання картини “Роксолана”

Зміст
Вступ
Творчий пошук і вирішення теми
Технологічна частина
Література


Вступ
В історії українського народу є жінки, які стали нашою національною гордістю. До них належали Либідь, сестра Кия – Засновника Київського граду, відома княгиня Ольга, дружина князя Ігоря, Анна – дочка Ярослава Мудрого.
З нашого Прикарпаття вийшли дві славні жінки: Ярославна – дочка Ярослава Осмомисла, яка згадується в поемі “Слово о полку Ігоревім” – дружина Путилівського князя Ігоря другого Рогатинська дівчина – Роксолана (Настя Лісовські).
Багато письменників написали художні твори про Роксолану. Прикарпатці знають Ії з історичного роману П. Загребельного “Роксолана”.
Важливі дані про Роксолану дали венеціанські дипломати, яки були тоді послами в Стамбулі – столиці Турецької Імперії, а також інший сучасник Михайло Литвин – литовський дипломат з Криму у 1-й половині ХVI ст.
Саме він, як і тодішній подільський поет, історик С.Твардовський вперше вказали на Українське походження Роксолани з родини Рогатинського священика, звідки стало відомо європейцям про Ії справжню Батьківщину. Збереглося ще кілька документів про ці події, а точніше лист Сулеймана до Ії поліського короля Сигізмунда другого – Августа, і два листи самої Роксолани до того ж самого короля, що свідчить про Ії дипломатичну обдарованість.
В цілому до теми про Роксолану є понад 15 першоджерел сучасників.
Роксоланою цікавилися і українські діячі науки та культури.
Щоб зрозуміти роль Роксолани, треба дати характеристику Туреччини того часу.
Серед турецьких султанів, коли Туреччина стояла в зеніті свого піднесення, найвизначнішим був Сулейман другий, якого Європа називала пишним або Великим. Його боялися всі імператори Європи, Азії, Африки. Він міг Одним помахом руки стинати голови тисячам яничарам і правителям васальних країн. Її на подив всій Європи цей Величний Султан дався “водити за ніс” убогій дівчині з Рогатина, яка стала дружиною всупереч старим звичаям і законам мусульман.
…Важкою була доля тодішньої України, вона стала жертвою жорстокості кримських татар, які у ХIVст. почали нападати на українські землі. Вони стали частими в ХV ст. і на початку ХVІ ст. Особливо дали знати систематичні напади з боку Молдавії на Покуття і Наддністров’я де починалась від Снятина. На Україну вони доходили до Рогатину і далі вглиб Галицької землі.
В Галицьких громадських книгах прямо сказано, що Снятинщина, Коломийщина і Рогатинщина розташовані на татарському шляху і рік у рік стають здобиччю для ординців.
Однієї і тієї ж прикарпатської осені татари нападали щодня. Буквально зникали цілі села.
Наприкінці 1438 р., татари спустошили Прикарпаття і Поділля, захопили у полон 100 000 людей. Саме з того часу у народі збереглися перекази про татарські збори, від яких прикарпатці ховалися по лісах і болотах. Татарські напади були несподіваними і страшними. Підійшовши до села чи міста непомітно, татари нападали як вовки на людей, вбивали старих, молодих полонили в неволю. Пам’ять про те страшне лихоліття зберігалася в народних піснях, які співали тоді в тодішній Україні.
Рогатинське місто – фортеця було на той час зміцнене мурами, щоб могло захистити себе від орди. Напавши на місто, вбивши старих, спаливши будинки, ординці пов’язали хлопців і дівчат, а серед них і Роксолану. Вивели їх на Волоський шлях ї доставили через Молдавію бранців у Кримське ханство.
Місто Кафа належало туркам і оборонялося 10-тисячним військом яничарів. Фортеця у Кафі була В ХV-XV1 ст. найважливішім невільничим базаром, де розпродувалось 1000 невільників, захоплених з України.
В такому пекельному місті й опинилася наша Роксолана, а звідси турецькими галерами разом із іншими дівчатами була перевезена в Стамбул, де Ії передали туркам. На її красу, ніжність звернули увагу торговці і вирішили на неї заробити, щоб вигідно продати в гарем високопоставленим чиновникам Туреччини. А за красу українських дівчат платили 1000 дукатів золота.
Османського імператора Роксолана полонила особливостями своєї духовної і фізичної краси, великим розумом і ніжністю, жіночістю, лагідністю, теплою і радісною вдачею. Недаремно її назвали – хуфрем, радісною султаншею.
Розум і сила духу давали їй змогу втручатися в політичні справи імперії. Її поради завжди приносили добрі наслідки. Українська бранка через свою вдачу через ту силу волі, яку має українська бранка через ту силу волі, яку має українське жіноцтво, а також і характеру, легко могла прихилити до себе думку пана-чоловіка й взяти над ним певну силу.
Всі люди з великим подивом дивилися на її значний вплив на політичне життя, вважали її сили надприродними. Її діяльність суперечила традиціям, які склалися тоді в Османській імперії, духові Османській філософії і релігії.
Великій падишах Султан позбувся свого гарему, а сам залишився зі своєю Веселою Русинкою – Роксоланою. Роксолана була відірвана від батьківського дому, від рідного краю ще в юні роки свого життя.
Понад 400 р. минуло з того часу, як у нашому прикарпатському містечку народилася дивовижна українська дівчина. Доля її закинула в султанський гарем, де вона вибилася в жінку Сулеймана другого Пишного і впливала на політичне життя Османської імперії понад 30 років.
За цей час виросли, як трави у лузі, багато легенд, що прославили її ім’я. Про драматичну долю її життя письменники
Написали багато романів і драм. А скільки українських дівчат названо іменем Роксолана!
Про її зовнішній вигляд свідчать портрети, Які дійшли до наших днів. Їх кілька завезли в Європу. Одним з найбільш правдоподібних був той портрет на якому зображено погруддя Роксолани в профіль в розкішному одязі із свого роду короною на голові. Навколо напис: ”Росса – Сулеймана жінка”. І було ще багато оригіналів портрету Роксолани. Де вони зберігаються невідомо.
За описом академіка Кримського, Роксолана за своїм зовнішнім виглядом не належала до азіатських красунь, в яких повинні бути жагучі очі, пожадливі вуста, палаючі високі груди, розкішно-огрядна постать. Про Роксолану було сказано венеціанським послом що вона “негарно – молода”. Тільки додавши, що вона граціозна, невелика ростом. А що найважливіше, це була розумна жінка, яка тямила і не переставала тримати падішаха під своєю чарівною силою. Хоча їй минуло 50 Роксолана удостоїлась великої честі. Після її смерті султан Сулейман другій Пишний побудував гробницю, прикрасивши її розкішною кам’яною різьбою. І стоїть вона досі, як пам’ять про історію мужньої української дівчини. 400 р. стоїть ця гробниця. А поруч неї похований сам Сулейман другій Пишний.
...А в Рогатині вже красується монумент, який буде стояти віками на її батьківщині, нагадуючи славу нашим нащадкам, славу наших українок в минулому.


Творчий пошук.
Свій задум я вирішала втілити на полотні елегійного живопису. Адже, полотно відтворює картину виставочного характеру і, відтворюючи події минулого, художня картина стає своєрідною пам’яткою людства.
Тема моєї дипломної роботи _ “Роксолана”. Ця головна історична постать жила на переломі середньовіччя й нових часів. В тім великім часі виступає на історичній арені багато славних жінок. Серед них і виступає Роксолана – колишня бранка з Рогатина, яка згодом потрапила в полон, а через деякий час стала дружиною Великого Султана Османської імперії – Сулеймана другого Пишного.
Ця султанша прожила неспокійне життя в гаремі разом з султаном аж до своєї смерті (1558 р.).
Я присвячую цю дипломну роботу українським дівчатам і хочу розкрити образ великої української дівчини, що відзначалась своїм розумом і веселістю, безоглядністю і милосердям. Присвячую, щоб вони навіть у найтяжчі хвилини життя свого народу і самі не тратили бадьорості свого духу і були опорою для мужів своїх і синів та діяльними одиницями свого народу – передовсім опанувавши працю і полюбивши її.
Композиція стверджується як закон, на якому ґрунтується вся підстава твору, який приймає всі рівні зображення дій, що проходять через ступені пізнання.
В центрі композиції стоїть у своїй величавій позі Роксолана. Її поза свідчить про характер, незламану волю і ніжність та любов до знедолених людей. Особливо до полонянок-бранок. На Султанші є султанська корона із синьою та голубою накидкою. Ці кольори символізують чистоту людської душі і неба.
Зоряний турецький одяг – символ Корану, священної книги мусульман.. На манжетах рукавів декорований турецький візерунок. В народі ж зелений одяг означав красу і молодість. Роксолана в натурі була молодою аж до старості, тендітною невеличкого росту із ніжним поглядом з променисто-карими очами. Постійно сміялась, співала, танцювала і знала закони з Корану та декілька мов, чим заполонила османців і за що її прозвали Хасекі або Радісною Хуррем – що означає “радісна”.
В руках Султанша тримає лавровий листок – символ миролюбства. Вона приймала послів із багатьох сусідніх держав, приймала участь у їхніх політичних справах. Намічалося перемірювати держави, як і між собою ворогували.
Цю справу Роксолану робила з впевненою мудрістю, котра своїм гріхом розпочала розвал могутньої і світової держави. Розвал так ішов невтримно аж до наших днів...
Впливи українські, східні, візантійські, західні, ренесансові і інші – спливаються у барвистий килим, по яким, мов світла комета перелетіла Роксолана, той український Гомер у жіночій сукні.
В ході людської історії образи конкретних людей набули символічного значення, набули сенсу основоположних моральних чеснот, стали вираженим змістом нашого життя.
Внизу, коло ніг Роксолани зображені постаті українських дівчат – бранок. Серед них з ім’ям Роксолана, кожна з яких має свою долю. Одні підуть з горем рабинями, інші – іншою дорогою, з якої більше не повертаються.
Але навіть за умов рабського існування українські жінки не втрачали любові до своєї землі, свого народу . З описів доослідників-1 Мисик Ю.А. Як козаки воювали. – К: с 152., українська бранка, будучи проданою в гарем Єгипту, не мала можливості повернутися на рідну землю, але зуміла переконати свого сина Остапа виїхати на Україну.
Між бранками були навіть діти, яких захопили ще малими, або вони народилися в неволі. Їх заберуть від матерів, навчать ісламській мові і вірі, традиціям свого народу, військовому ремеслу і жорстокості. Ці маленькі невільники стануть яничарами.
Колір як і орнамент виступає засобом зображення народного світогляду, психології і смаку, підкреслював статевовікові градації. Колір перебував у гармонії із навколишньою природою відбиваючи в ній усталені уявлення, пов’язані з нею.
Теплими кольорами є жовті, коричневі, охра, червоні, оранжеві – символи землі в оточенні з навколишньою природою. Холодні відтінки – кольори неба, чистоти. Синій та зелений – краси і молодості. Білизна означає земне поцейбічне існування. темно-червоний або фіолетовий – означає мудрість людини. Ніжно-малиновий – символ достатку.
Ці кольори позначені як на костюмах фігур так і на багатьох деталях композиції.
Український костюм складається з таких компонентів: натільний одяг, одяг із хутра, народні головні убори, прикраси і взуття.
Суттєву частину жіночого костюма складають ткані сорочки. Деякі з них закріплені на талії зав’язками, не завжди помітно, причому вони подібні на спідниці із боковими розрізами.
Цікавий і головний убір галичанок. У дівчини він яскравий (коло ніг Роксолани), у молодої – розкішний, а у жінки – стриманий.
Ліва і права частини є другорядними. Вони збагачують композицію орнаментально та за допомогою окремих форм, фігур доповнюють і підтримують її.
Всі фігури схожі між собою, як за кольором так і стилістикою орнаменту, кожна з яких відіграє свою роль.
Орнамент має поєднання розширених і геометричних елементів. Всі вони виконані графічно.
Зустрічається і хрест, який означає відвертати від людини нещастя, давати добро. Тому, невипадково в найтяжчі хвилини свого життя Роксолана носила із собою на грудях непомітний хрестик, який їй допомагав у всьому. Хрестик нагадував її батька – священика. Іменем Хреста боролися наші козаки з татарами в степах. Хрест в орнаменті закріпило Християнство.
Часто геометричні знаки ми сприймаємо у вишивці і у ткацтві, навіть не залишаючи над їх невипадковістю, тому багатому трактуванню, що дійшло до нас з сивої давнини.
Орнаментика розпису притаманна для моєї дипломної роботи: це і декорування сорочок, бокових частин поля, деяких деталей композицій.
Визначальне значення в житті людини мала вода і тому, не дивно, що дуже багато кольорів і орнаментів містять в собі знаки, що виникли в часи неоліту – зигзаг або хвиляста лінія.
Знак трикутника багатозначний, окрім відліку часу, коли він заштрихований, може означати зоране поле. Трикутники були своєрідним молінням про небесну вологу.
Окремі символи і орнаменті вставлені в таблиці.
Крім символів виступають ще й інші деталі композиції. Наприклад, Козаки на конях з шаблею в руці, козак в човні бандурою, церква Св.Духа в Рогатині та Голуба печать – головна споруда Стамбула. Як відомо Агресія Османської імперії та її Васала Кримського ханства в кінці ХУ – та початку ХУ1 ст. була тяжким лихом для народу. Козаки були вільними, незалежними і озброєними людьми, які поруч з господарськими заняттями були в постійній готовності для оборони рідної землі від іноземних загарбників. Були і морські поході козаків на галерах. Також ці люди потрапляли в полон.
Найгірша доля випала тим невільникам, які змушували бути гребцями на галерах. Але відважні люди не мирилися зі своєю долею. Тікали з галер при найменшій змозі, відмовлялися гребти у критичні моменти морських битв. Турецькі галери ставали влучною мішенню у цей час для християнських гармат і тоді нерідко йшли на дно. Так, козаки-невільники гинули, жертвуючи собою в ім’я перемоги над ворогом.
Доля закинула до Туреччини гетьмана козаків відомого нам Байду Вишневецького “Роксолана мимоволі здригнулася, побачивши цього чоловіка, в чорному з золотими гудзиками кунтуші з пещеним лицем з вогнистими очима. Байда! Отой козак нерозумний, що 10 років тому загинув за її ще більший нерозум. Яка подібність! Тільки цей старший, в аж занадто багатому одязі і з поглядом, і виглядом якимсь пронизливим, навіть неприємно дивитися” Загребельний П.А. Роксолана. Роман. – К: Дніпро, 1983 / с. 583.
Козак Байда розмовляв з Роксоланою: - “Ваша величність, цього не дано людям підлого стану, але люди шляхетні прозирають назад крізь віки”.
Вони розмовляли про рід Байди Вишневецького, про службу в Султана та ін. Роксолана дуже поважала цих людей за їх характер, силу волі і мужність, а також за любов їх до свого рідного краю України.
Як правило, козаки мали довгі вуса, носили головну ознаку на голові оселедець, закритий характерною шапкою. З одягу переважали горняска, сорочка, широкий пояс і широченні шаровари, нарешті чоботи. Ось зовнішній образ козака, який зберігся в пам’яті українського народу. Коні, люлька були не тільки побратимами козака, а й родиною.
З іншого боку на хвилях моря гойдається на човні теж козак, але поглиблений в свої думи, які передає бандура.
В думках козака переважає та дівчина з Прикарпаття, яка є далеко від України в Стамбулі. Козацькі пісні передавали привіт Роксолані до України.
Співи козаків радували душу і зцілювали від печалі. Крім того, пісня впливає на стан душі, формує її красу.
Думи та історичні пісні є соціальною пам’яттю народу, його баченням життя та історії, - неоціненне багатство, яке незважаючи на перешкоди, дійшло до нас. Творцями та зберігачами народного епосу були кобзарі. Дехто приходив до кобзи, підірвавши здоров’я, а найчастіше втративши зір під час військових походів. Про що ж вони співали, за що любили їх козаки та селяни! Героїчний епос українського народу був одночасно і трагічним. Війна з турками і з татарами, сумна доля невільників, українських бранок та бранців – ось теми багатьох дум та історичних пісень, зокрема, таких як “ Маруся Богославка”, “Втеча трьох братів з Азова”, з турецької неволі та ін. Звичайно, набір інструментів, які користувалися популярністю в народі, не обмежився тільки кобзою. В пошані була також ліра, бандура, сопілка, скрипка, литаври.
Українські думи, що через століття передавалися Гомерами України – сіють своїми барвами, почуваннями, лицарством з любові і вражді, розмахом козацької відваги та філософічною вдумливістю.
Завершує верхню частину композиції кущ калини, що символізує Україну, українську красу. Потім архітектурні деталі споруд, як церква Святого Духа в Рогатині та Голубя Мечеть Стамбула.
Церква Святого Духа була своєрідною пам’яткою в ті часи в Рогатині. Час цієї побудови дослідники вважають по-різному. Здебільшого це подається ХУ1 ст. На сьогодні більш вірогідною датою побудови залишається 1598 р.
Церква має сучасний гостроверхий силует і дзвіниці об’єднані спільним гонтовим дахом. Ця споруда стоїть а пагорбі. Введена в композицію як пам’ять Роксолани про свій рідний край, своє Прикарпаття, що його після нашестя татарів відновили: зводилися нові церкви, споруди на радість людям з боку допомоги Роксолани в той час.
Мечеть Сулеймана з другого боку свідчить про перебування колишньої бранки (султанші в Туреччині аж до кінця свого життя. Це головна споруда Стамбула. Майже сорок років Роксолана впливала на політику Османської імперії і всієї Європи. Турки ще й сьогодні звуть її Хуррем. Роксолана в Туреччині залишається історичною особою і заслужила великої честі.
... У Стамбулі є велика дільниця. Названа іменем Хасекі. В тій дільниці знаходиться збудована Роксоланою мечеть – притулок для убогих, лікарня. Усе це на місці Аврет – назару, на якому колись продавали людей у рабство.
Біля мечеті Сулеймана 11 поряд з його величезною восьмигранною гробницею стоїть кам’яна восьмигранна гробниця, під загостреною банею, яка опирається на колони з білого мармуру й порфіру. За горіховою і масивною балюстрадою посередині мавзолею стоїть самотня кам’яна гробниця вкрита білою дорогоцінною шаллю. Стіни викладені мистецькими фаянсами. Ясні кольори: синій, червоний гранат, бірюзовий, зелений, квіти й листя на гнучких стеблах. Стебла чорні як розпач, а вгорі під куполом алебастрові розети, білі, як безмежність самотьньості. ... Тільки роси та дощі знаходитимуть дорогу до захованої під ісламським каменем цієї дивної, тяжко самотньої й по смерті жінки, яка не згубилася, й не згубиться навіть у бік титанів.
ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
Для виконання дипломної роботи обрано техніку олійного живопису на полотні. Поетапне виконання відбувається так:
Виконання підготовчого картону в кольорах.
Натягування полотна на підрамник.
Грунтування полотна і підготовка його до роботи.
Перенесення ескізу з картону на підготовлену основу через кальку.
Нанесення фарби на площину.
Для виконання роботи використано такі матеріали:
лляне полотно
олійні фарби
акрил, желатин (грунтовка)
скипидар
розчинник олійний (трійний)
картон підрамник
рамка
пензлики №0, №2, №4, №6, №8.
Перед початком роботи на полотні, роблячи підготовлений картон для перенесення ескізу в такій послідовності:
Беремо картон розміром 125х85.
Виконують графічний рисунок по заздалегідь приготовленій композиції. Після підготовки картону вирізаємо полотно значно більших розмірів і натягуємо на підрамник, забиваємо цвяхами. Перед роботою олійними фарбами, грунтуємо полотно густим желатином (бажано 3-4 рази). Далі, розтопленим желатином.
Після того, як полотно добре висохне, на нього кладуть картон, поставивши під картон кальку і закріплюють.
На підготовленій до роботи основі, починаємо виконання графічного рисунку.
Коли рисунок переведений на полотно і впевнившись у правильності його виконання, можна приступати до завершення в кольорах пензликами №0, 2, 4, 8.
Для менших деталей – тонкі пензлики, для більших – більші.
Для швидкого висихання фарб можна використовувати сикатив.
Орнаменти, які розміщені на стилізованих фігурах

ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА
1. Грабовецький В. Роксолана. Скільки книг написано. Невільничими шляхами. Прикарпатська бранка – Прикарпатська Правда. – 1989; 27 серпня.
2. Грабовецький В. Роксолана. Хто вона і як її звати? Нев’януча красуня. - Прикарпатська Правда. – 1989; 29 серпня.
3. Грабовецький В. Роксолана в історії та легендах. В книжці нариси з історії Прикарпаття 16 ст. – перша половина 17 ст. – Івано-Франківськ, 1992.
4. . Грабовецький В. Роксолана в історії. Івано-Франківськ, 1993. – 35 ст.
5. П. Загребельний. Роксолана: історичний роман. – Київ, 1987 г.
6. Кримський А.Ю. Історія Туреччини твори в 5-4 томах. Сходознавство. – Київ, 1974. – с. 424-40.
7. Роксолана (Лісовські Настя) 1505-1561 // Радянська енциклопедія історії України, том 4-7. – Київ 1972р.
8. Мицик Ю.А. Як козаки воювали. – К. Дніпропетровськ “Січ” 1991. Київ МП “Пам’ятки України”.
9. //Мистецтво і освіта.// Журнали.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать