Стандартизація і сертифікація в системі забезпечення якості та конкурентоспроможності
Успішність діяльності різних підприємств та галузей економі-ки на внутрішньому і зовнішньому ринках цілком залежить від того, якою мірою їх продукція або послуги відповідають стандар-там якості. Тому проблема забезпечення і підвищення якості про-дукції актуальна для всіх країн і підприємств і від її вирішення значною мірою залежать ефективність діяльності і національної економіки. При цьому необхідно враховувати, що підвищення якості продукції — завдання довгострокове і безперервне. Рівень якості продукції не може бути величиною сталою. Вироби залиша-ються технічно прогресивними, зручними доти, поки їх не змінять на нові, досконаліші, що зумовлюється науково-технічним прогре-сом в науці і техніці. З розвитком науково-технічного прогресу проблема якості не спрощується, а навпаки, ускладнюється. Тому вирішувати її традиційними методами, тобто лише шляхом конт-ролю за якістю готової продукції, практично неможливо. Стандартизація в техніці є своєрідним відбиттям об'єктивних законів еволюції технічних засобів і матеріалів. Вона є не вольо-вим актом, а неминучим наслідком добору засобів, методів і мате-ріалів, що забезпечують високу якість продукції на певному рівні розвитку науки і техніки. З роками з'являються нові методи ви-робництва і матеріали, що спричинює заміну старих стандартів новими. Основна мета цього безперервного процесу — створюва-ти на будь-якому етапі економічного розвитку суспільства якісні вироби. Об'єктивні закони розвитку техніки і промисловості неминуче потребують стандартизації, яка є запорукою найвищої якості про-дукції, що може бути досягнута на певному історичному етапі. Тому розвиток стандартизації нерозривно пов'язаний з управ-лінням якістю виробництва. Вплив стандартизації на підвищення якості продукції реалізується, як правило, через комплексну роз-робку стандартів на сировину і матеріали, напівфабрикати, комп-лектуюче обладнання, оснащення та готову продукцію, а також встановленням у стандартах технологічних вимог і показників якості, єдиних методів випробувань і засобів контролю. Завдяки стандартизації суспільство має можливість свідомо керувати своєю економічною і технічною політикою, домагаючись випуску виробів високої якості. Ось чому жодне суспільство не може існувати без технічного законодавства та нормативних доку-ментів, які регламентують правила, процеси, методи виготовлен-ня та контролю продукції, а також гарантують безпеку життя, здоров'я і майна людей та навколишнього середовища. Стандар-тизація саме і є тією діяльністю, яка виконує ці функції. Стандартизація: • це незамінний засіб забезпечення сумісності, уніфікації, ти-пізації, надійності техніки та інформаційних мереж, норм безпеки й екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей якості продукції, робіт, процесів та послуг; • це діяльність, спрямована на досягнення впорядкованостів певній галузі, що базується на нормативних документахта технічному законодавстві за допомогою встановленняположень для загального використання, тобто стандартів. Стандарт — нормативний документ, розроблений на основі уз-годження більшості заінтересованих сторін і прийнятий держав-ним органом або затверджений підприємством, в якому встанов-люються (для всебічного і багаторазового використання) загальні принципи і характеристики, вимоги і методи, що стосуються пев-них об'єктів стандартизації. Розглянемо об'єкти державної стандартизації. 1. Організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти: • організація діяльності зі стандартизації; • термінологічні системи різних сфер знань і діяльності; • класифікація і кодування техніко-економічної та соціальної інформації; • системи і методи забезпечення якості та контролю якості вимірювань, аналізу), методи випробувань; • метрологічне забезпечення (метрологічні норми, правила, вимоги, організація робіт); • вимоги техніки безпеки, гігієни праці, ергономіки, технічної естетики; • системи технічної та іншої документації загального використання, єдина технічна мова; • системи величин та одиниць; • типорозмірні ряди і типові конструкції виробів загальномашинобудівного застосування (підшипники, кріплення,інструменти, деталі тощо); • інформаційні технології, включаючи програмні та технічні засоби інформаційних систем загального призна-чення; • достовірні довідкові дані про властивості речовин та матеріалів. 2. родукція міжгалузевого призначення. 3. Складові народногосподарських об'єктів державного значення, у тому числі банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона навколишнього середовища, вимоги до використовуваних природних ресурсів,оборона тощо. 4. Об'єкти державних соціально-економічних та державнихнауково-технічних програм. Відповідно до специфіки об'єкта стандартизації, складу та змісту вимог, встановлених до нього, для категорій нормативних документів зі стандартизації розробляють різні види стандартів [40, с. 13]: базові; на продукцію, послуги; на процеси; на методи контролю (випробовувань, вимірювань, аналізу). Базові стандарти встановлюють організаційно-методичні та загальнотехнічні положення для певної галузі стандартизації, а також терміни та визначення, загальнотехнічні вимоги та правила, норми, що забезпечують впорядкованість, сумісність, взаємозв'я-зок та взаємоузгодженість різних видів технічної та виробничої діяльності під час розробки, виготовлення, транспортування та утилізації продукції, охорону навколишнього середовища. В Україні стандарти на терміни та визначення всіх категорій, крім державних, до їх затвердження підлягають узгодженню з Держстандартом України, а в галузі будівництва — з Мінбуд-архітектури України. Стандарти на продукцію, послуги встановлюють вимоги до груп однорідної або конкретної продукції, послуги, які забез-печують її відповідність призначенню. Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності та методів (засобів, режимів, норм) виконання різ-них робіт (операцій) у процесах, що використовуються в різних видах діяльності. Стандарти на методи контролю (випробувань, вимірю-вань, аналізу) встановлюють послідовність робіт, операцій, спосо-би (правила, режими, норми) і технічні засоби їх виконання для різних видів та об'єктів контролю продукції, процесів, послуг. Органи державної служби стандартизації України: • Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України); • Український науково-дослідний інститут стандартизації,сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ); • Державний науково-дослідний інститут "Система" (ДНДІ "Система"); • Український науково-виробничий центр стандартизації, мет-рології та сертифікації (УкрЦСМ); • технічні комітети зі стандартизації (ТК); • територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації. Органи галузевої служби стандартизації України: • служба стандартизації міністерства або відомства; • головні (базові) організації зі стандартизації;* служба стандартизації підприємства (організації).Нормативні документи зі стандартизації в Україні розподіляють на категорії: • державні стандарти України (ДСТУ); • галузеві стандарти України (ГСТУ); • стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СТТУ); • технічні умови України (ТУУ); • стандарти підприємств (СТП). Державні стандарти України розробляють на такі ка-тегорії: • організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти — організацію діяльності зі стандартизації, науково-технічну термінологію, класифікацію і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, технічну документацію, інформаційні технології, організацію діяльності з метрології, достовірні довідкові дані про властивості матеріалів і речовин; • вироби загальномашинобудівного призначення; • складові народногосподарських об'єктів державного значення (банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона навколишнього середовища, оборо-на тощо); продукцію міжгалузевого призначення; продукцію для населення та народного господарства; методи випробувань. Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендо-вані вимоги. До обов'язкових належать: • вимоги щодо безпечності продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її взаємозамінності, охорони навколишнього природного середовища, а також вимоги до методіввипробувань цих показників; • вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням навідповідні норми та правила; • метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що заезпечують достовірність і єдність вимірювань; • положення, що забезпечують технічну єдність під час роз-робки, виготовлення, експлуатації або застосування продукції. Обов'язкові вимоги державних стандартів діють на всій тери-торії України. Рекомендовані вимоги державних стандартів України вико-ристовують у таких випадках: коли це передбачено чинними актами законодавства; • якщо ці вимоги включено до договорів на розробку, виготовлення та поставку продукції; • коли виробником (постачальником) продукції документально заявлено про відповідність продукції цим стандартам. Державні стандарти затверджує Держстандарт України, а стандарти в галузі будівництва та промисловості будівельних ма-теріалів — Мінбудархітектури України. Державні стандарти та зміни до них підлягають державній реє-страції в Держстандарті України і публікуються українською мо-вою з автентичним текстом російською мовою. До державних стандартів України прирівнюють державні бу-дівельні норми і правила, а також державні класифікатори технікоекономічної та соціальної інформації. Як державні стандарти України використовують також дер-жавні стандарти колишнього Радянського Союзу (міждержавні стандарти), передбачені угодою про проведення країнами СНД погодженої політики у сфері стандартизації, метрології та серти-фікації. Республіканські стандарти УРСР застосовують як державні до їх заміни чи скасування. Галузеві стандарти розробляють на продукцію за відсут-ності державних стандартів України чи в разі необхідності вста-новлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги дер-жавних стандартів. Стандарти науково-технічних та інженерних това-риств і спілок розробляють у разі необхідності поширення ре-зультатів фундаментальних і прикладних досліджень, отриманих в окремих галузях знань або у сферах професійних інтересів. Галузеві стандарти, як і стандарти науково-технічних та інже-нерних товариств і спілок, не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних стандартів і підлягають державній реєстрації в Держстандарті України. Технічні умови — нормативний документ, який розробляють для встановлення вимог, що регулюють відносини між постачаль-никами (розробником, виробником) продукції, для якої відсутні державні чи галузеві стандарти (або коли необхідно конкретизу-вати вимоги зазначених документів). Стандарти підприємства розробляють на продукцію (процеси, послуги), яку виробляють і застосовують (здійснюють, надають) лише на конкретному підприємстві. Стандарти та технічні умови необхідно використовувати на всіх стадіях ЖЦТ. Державні стандарти на території України застосовують усі підприємства незалежно від форм власності і підпорядкування, громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, міністерства (відомства), органи державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється їх дія. Галузеві стандарти на території України застосовують під-приємства (установи, організації) сфери управління органу, який їх затвердив, і підприємства-суміжники, а також на добровільних засадах інші підприємства та громадяни — суб'єкти підприєм-ницької діяльності. Стандарти науково-технічних та інженерних товариств (спі-лок) застосовують добровільно підприємства, окремі громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, які вважають за до-цільне освоювати передові засоби, технології, методи тощо, вимо-ги до яких містяться в цих стандартах. Використовувати такі стандарти для виготовлення продукції можна лише за згодою за-мовника або споживача цієї продукції, що закріплюється догово-ром або іншою угодою. Технічні умови підприємства використовують незалежно від форм власності та підлеглості також громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності за договірними зобов'язаннями або(і) ліцензіями на право виготовлення та реалізацію продукції (надан-ня послуг). Стандарти підприємства діють лише на конкретному підприєм-стві та підприємствах, що входять до складу об'єднань (кон-цернів, асоціацій тощо), які затвердили ці стандарти. Міжнародні, міждержавні та регіональні стандарти, націо-нальні стандарти інших країн використовують в Україні в межах її міжнародних договорів за порядком, встановленим Держстан-дартом України. Застосовувати ці стандарти та стандарти фірм інших країн для виготовлення і поставки продукції на експорт можна лише за пропозиціями споживачів (замовників) цих країн на договірних (контрактних) умовах згідно з міжнародно визна-ним законодавством у сфері захисту авторських прав. У разі поставки продукції на експорт відповідно до вимог між-народних, регіональних та національних стандартів інших країн або стандартів фірм зарубіжних країн, які встановлені в контрак-тах на поставку, на пропозицію споживача (замовника) слід вико-нувати обов'язкові вимоги державних стандартів України під час виготовлення продукції, її зберігання та транспортування на тери-торії України. Продукція підприємств України або громадян — суб'єктів підприємницької діяльності не підлягає реалізації за призначен-ням, якщо вона не відповідає обов'язковим вимогам, передбаче-ним діючими стандартами або технічними умовами. Продукція, яка імпортується, повинна відповідати обов'язко-вим вимогам державних та галузевих стандартів України щодо безпеки та охорони навколишнього середовища. Із розвитком зовнішньоторговельних та економічних відносин, науки і техніки постала потреба в об'єктивних випробуваннях виробів незалежно як від виробника, так і від споживача продукції, тобто третьою стороною. Такі випробування мали гарантувати відповідність виробу певним вимогам якості. Так з'явилась серти-фікація в сучасному розумінні цього слова. Сертифікація — сукупність дій і процедур, які виконують з метою підтвердження (за допомогою сертифікату відповідності або знаку відповідності) того, що виріб чи послуга відповідає пев-ним стандартам. Нині сертифікація стала одним з важливих механізмів управ-ління якістю, який дає змогу об'єктивно оцінити продукцію, на-дати споживачу підтвердження її безпеки, забезпечити контроль за відповідністю продукції вимогам екологічної чистоти, а також підвищити її конкурентоспроможність. Необхідність у достовірному оцінюванні технічного рівня та якісних показників підсилюється з розвитком міжнародного по-ділу праці. У розвинених країнах світу безпека продукції для лю-дини і навколишнього середовища давно підтверджується серти-фікацією. Залежно від того, хто здійснює сертифікацію, її поділяють на три види: • самосертифікація (здійснює безпосередньо виробник); • сертифікація, яку здійснює споживач; • сертифікація, яку здійснює третя сторона (спеціалізована організація, що не залежить від виробника чи споживача). Останній вид сертифікації користується найбільшою довірою, про що свідчить і вітчизняна, і міжнародна практика. До системи сертифікації УкрСЕПРО (далі — Система) на-лежать: КНД 50-002-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення; КНД 50-003-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів сертифікації продукції та порядок їх акредитації; КНД 50-004-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації; КНД 50-005-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції; КНД 50—006—93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок здійснення; КНД 50-007-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Реєстр системи. Система створена відповідно до міжнародних нормативних до-кументів ІЗО/ІЕС і передбачає такі взаємопов'язані види діяль-ності: • сертифікацію продукції (процесів, послуг); • сертифікацію систем якості; • атестацію виробництва; • акредитацію випробувальних лабораторій (центрів); • акредитацію органів із сертифікації продукції; • акредитацію органів із сертифікації систем якості; • атестацію експертів-аудиторів за переліченими видами діяльності. Загальне керівництво системи, організацію та координацію робіт із сертифікації здійснює Держстандарт України, а його функції виконує безпосередньо Управління сертифікації Держ-стандарту України. Організаційну структуру Системи утворюють: • Національний орган із сертифікації — Держстандарт України; • науково-технічна комісія; • органи із сертифікації продукції; • органи із сертифікації систем якості; • випробувальні лабораторії (центри); • експерти-аудитори; • науково-методичний та інформаційний центр; • територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України; • Український навчально-науковий центр із стандартизації, метрології та сертифікації. Національний орган із сертифікації виконує такі основні функції: • розробляє стратегію розвитку сертифікації в Україні; • організовує, координує та виконує роботу із забезпечення функціонування Системи; • взаємодіє з національними органами із сертифікації інших держав та міжнародними організаціями, що здійснюють діяльність із сертифікації;160 • організовує розробку та вдосконалення організаційно-методичних документів Системи; • приймає рішення про приєднання до міжнародних систем та угод із сертифікації; • встановлює основні принципи, правила та структуру системи, а також знак відповідності та правила його застосування; • визначає правові та економічні основи функціонування Системи; формує та затверджує склад науково-технічної комісії; • акредитує органи із сертифікації та випробувальні лабораторії (центри), атестує експертів-аудиторів, здійснює інспекційний контроль за діяльністю органів та осіб; веде реєстр Системи; • організовує роботу із сертифікації продукції у разі відсутності органу із сертифікації певного виду продукції; • затверджує перелік продукції, що підлягає обов'язковійсертифікації; розглядає апеляції щодо виконання правил системи; • організовує інформаційне забезпечення діяльності із сертифікації в Системі; • несе відповідальність від імені держави за дотримання правил та порядку сертифікації продукції, що встановлені вистемі. Науково-технічну комісію формує та затверджує Націо-нальний орган із сертифікації. Функції цієї комісії: • формує єдину політику з питань створення, функціонування та вдосконалення Системи; • вносить пропозиції щодо взаємодії з національними органа-ми інших держав та міжнародними організаціями із сертифікації. Органи із сертифікації продукції призначає та акредитує Національний орган із сертифікації. Орган із сертифікації про-дукції виконує такі основні функції: • здійснює управління системою сертифікації закріпленої заним номенклатури продукції та несе відповідальність за її функціонування; • розробляє організаційно-методичні документи із сертифікації закріпленої продукції;161а дорученням Національного органу із сертифікації здійснює акредитацію випробувальних лабораторій (центрів); • визначає схему та порядок сертифікації закріпленої продукції; • організовує та здійснює атестацію виробництв; • здійснює технічний нагляд за сертифікованою продукцією та її виробництвом; • видає сертифікати відповідності на продукцію та атестати виробництв. Органи із сертифікації систем якості призначає та ак-редитує Національний орган із сертифікації. Орган із сертифі-кації систем якості виконує такі основні функції: • розробляє організаційно-методичні документи із сертифікації систем якості; • організовує та здійснює сертифікацію систем якості; • за пропозицією органу із сертифікації продукції організовуєся та здійснює атестацію виробництв; • здійснює технічний нагляд за сертифікованими системами якості та атестованими виробництвами;* видає сертифікати на системи якості. Випробувальні лабораторії (центри) акредитує Націо-нальний орган із сертифікації або за його дорученням — орган із сертифікації продукції. Випробувальна лабораторія виконує такі основні функції: • випробовує продукцію, що сертифікується, відповідно до сфери акредитації і видає протоколи випробувань; • за пропозицією органу із сертифікації продукції бере участь у здійсненні технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції, а за пропозицією Національного органу із сертифікації — у здійсненні інспекційного контролю; • за пропозицією органу із сертифікації продукції бере участьв атестації виробництва продукції, що сертифікується. Експерти-аудитори, які атестовані в Системі та занесені до реєстру Системи, за дорученням Національного органу із серти-фікації можуть виконувати окремі роботи, пов'язані із сертифіка-цією продукції. Науково-методичним та інформаційним центром у Системі є Український науково-дослідний інститут із стандатизації, сертифікації та інформатики Держстандарту України. Він виконує такі основні функції: • розробляє та вдосконалює організаційно-методичні документи Системи; • готує та подає в Національний орган із сертифікації пропопиції та проекти законодавчих актів у сфері сертифікації; • аналізує можливості підприємств та організацій щодо виконання функцій випробувальних лабораторій (центрів),здійснює експертизу їх вихідних документів та готує пропо- зиції Національного органу із сертифікації щодо їх акреди-тації в Системі; • готує пропозиції з номенклатури продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації; • бере участь на договірній основі в підготовці органів із сертифікації та випробувальних лабораторій (центрів) до акредитації, а також у підготовці підприємств до сертифікаціїпродукції та систем якості; • за дорученням Національного органу із сертифікації бере участь в акредитації органів із сертифікації, випробувальних лабораторій, а також в інспекційному контролі за їхдіяльністю. Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України виконують у Системі такі основні функції: • за дорученням Національного органу із сертифікації здійснюють інспекційний контроль за додержанням правил Системи; • за пропозицією органу із сертифікації продукції здійснюютьтехнічний нагляд за сталістю показників сертифікованоїпродукції у процесі її виробництва; • подають на договірній основі методичну допомогу підприєм-ствам у підготовці до акредитації їх випробувальних лабораторій, сертифікації продукції, систем якості та атестації виробництва. Український навчально-науковий центр із стандарти-зації, метрології та сертифікації здійснює навчання та підвищення кваліфікації фахівців у сфері сертифікації.
Рефераты по менеджментуУспішність діяльності різних підприємств та галузей економі-ки на внутрішньому і зовнішньому ринках цілком залежить від того, якою мірою їх продукція
Оценок: 890 (Средняя 5 из 5)
Специалисты RetsCorp работают в digital-сфере более 7 лет. За это время мы разработали более 500+ успешных проектов. Основываясь на своем опыте и знании рынка, мы с уверенностью можем сказать, что будет работать, а что — нет. Заказывая создание лендинга для бизнеса в нашей студии, вы получаете работающие решения, необходимые именно вашему бизнесу.
Сотрудничая с нами, вы будете не клиентом, а нашим партнером. Благодаря этому мы будем развивать ваш бизнес как собственный. Мы так же как и вы заинтересованы в успехе проекта, поскольку ваша успешность будет нашей рекламой.