Стратегія і планування в міжнародному менеджменті

Сутність та алгоритм стратегічного планування в міжнародному менеджменті.
Планування реалізації стратегії в міжнародному менеджменті.
Міжнародна стратегія фірми – це узагальнений опис скоординованих дій щодо визначення основного напрямку діяльності міжнародної організації, її місця в МПП та шляхів реалізації всього комплексу її міжнародних цілей.
Необхідність стратегії в міжнародному менеджменті полягає в наступному:
Визначення і утримання основного напрямку розвитку компанії в умовах диверсифікації міжнародних операцій.
Потреба координації та інтеграції різноманітних операцій в масштабах корпорації.
Посилення позицій в конкурентній боротьбі.
Переваги стратегічного планування:
Координація і моніторинг довготривалих міжнародних операцій.
Детальне комплексне опрацювання проблем, пов’язаних з політичними ризиками, конкурентами, стабільністю валютних курсів і т. д.
Найскладнішою проблемою в розробці стратегії для МНК є наступне: як поєднати необхідність глибокого і детального знання великої кількості особливостей, необхідних для успішного ведення бізнесу на даній національній території, з вимогами спільності та одноманітності, властивими глобальній корпоративній стратегії, що задає загальні рамки і напрямки міжнародних операцій компанії. Відповідь на це питання в кожному конкретному випадку значною мірою залежить від стратегічної орієнтації фірми.
Стратегічний профіль міжнародних компаній
№
п/п | Характеристика | Етноцентризм | Поліцентризм | Регіоцентризм | Геоцентризм
1 | Місія | Прибутковість, життєздатність | Громадське визначення (легітимність) | Прибутковість і громадське визначення | Прибутковість і громадське визначення
2 | Стратегія | Глобальна інтеграція | Національна чутливість | Регіональна інтеграція і національна чуйність | Глобальна інтеграція і національна чуйність
3 | Характер управління | Зверху вниз | Знизу вгору | Переговори на місцевому рівні | Переговори на всіх рівнях
4 | Організаційні структури | Ієрархія продуктових відділень | Ієрархія географічних відділень | Продуктово-географічна матриця | Мережа організацій
5 | Культура | Країни походження | Країни господаря | Регіональна | Глобальна
6 | Технологія | Масове виробництво | Серійне виробництво | Гнучке виробництво | Гнучке виробництво
7 | Маркетинг | Продукція країни походження | Локальні продукти | Регіональна продукція
8 | Фінанси | Репатріація прибутку | Утримання прибутку | Регіональний розподіл | Глобальний розподіл
9 | Персонал | Ключові посади експатріанти | Ключові посади місцеві | Регіональна ротація | Глобальна ротація
Відповідно до своєї стратегічної орієнтації фірма розробляє свою міжнародну стратегію. Вибір стратегії може бути сформульований як дихотомія централізації – децентралізації, тобто визначення співвідношення між ними, яке обирається менеджером компанії в конкретних умовах.

Основні характеристики окремих стратегій зовнішньоекономічної (закордонної) експансії
Назва стратегії | Характерні ознаки | Позитивні риси | Негативні риси
Міжнародна стратегія | Тиражування однієї й тієї ж продукції в різних країнах. | Відносно низькі витрати на виробництво завдяки передачі основних умінь і продуктів, що використовуються в країні | Відсутність адаптації до місцевих умов.
Концентрація виробництва в країні походження. | Обмежені вигоди від масштабів виробництва і місцевих умов
Розміщення виробництва і маркетингу в інших країнах.
Мультидержавна стратегія | Індивідуалізація продукції для різних ринків. | Адаптація до місцевих умов | Обмежена передача знань і продуктів між країнами.
Розміщення виробництва, маркетингу в багатьох різних країнах | Обмежені вигоди від масштабів виробництва та розташування
Глобальна стратегія | Централізоване виробництво і маркетинг розташовані в країнах з найменшими виробничими витратами | Вигоди від відповідної локалізації основних процесів. | Відсутність адаптації до місцевих умов
Результати від економії на масштабах
Транснаціональна стратегія | Одночасне врахування економії на масштабах і передачі знань та продуктів між країнами | Вигоди від ефекту масштабів і адаптації до місцевих умов | Небезпека відсутності концентрації на витратах та місцевих ринках і прийняття міжнародної стратегії
2.Планування реалізації стратегії в системі міжнародного менеджменту
Планування – це обумовлене визначення основних напрямків і пропорцій розвитку міжнародного виробництва з урахуванням матеріальних джерел його забезпечення і попиту на ринку.
Суть планування проявляється в:
конкретизації цілей розвитку всієї фірми і кожного підрозділу окремо на встановлений період.
визначенні господарських завдань, засобів їх досягнення, строків і результатів реалізації.
виявленні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, необхідних для рішення поставлених завдань.
Необхідність в плануванні сучасних міжнародних компаній витікає з:
посилення узагальнення виробництва в міжнародному менеджменті (одна людина не може виробляти товари, це робить суспільство);
спеціалізація і кооперування виробництва в рамках обширних і господарських комплексів промислових фірм;
наявність багато чисельних структурних підрозділів у фірмах;
тісні зв’язки між фірмами постачальниками сировини, які включені в єдиний технічний процес;
вимоги НТП швидко засвоювати і впроваджувати;
посилення тенденції в централізації по управлінню великими ТНК і необхідності підпорядкування діяльності усіх їх підрозділів єдиній стратегії.
Форми планування:
1. Перспективне планування (прогнозування) – на 10-20 років. Допомагає приймати рішення по комплексним проблемам діяльності фірми в міжнародному масштабі.
а) стратегічне планування
б) довгострокове планування
2.Середньострокове планування передбачає розробку в певній послідовності заходів, які спрямовані на досягнення цілей, які зазначені в довгостроковій програмі планування.
3.Оперативне (поточне планування) – детальна конкретизація цілей і завдань, які поставлені перед фірмою і підрозділами в міжнародному масштабі; перспективними і середньостроковими планами.
Рівень і якість планування в міжнародних компаніях залежить від:
компетентності керівництва фірми на всіх рівнях управління;
кваліфікації спеціалістів, які працюють в функціональних підрозділах;
наявність інформаційної бази;
забезпеченість комп’ютерною технікою.
Цілі планування в розвинених країнах:
США – об’єднання стратегій усіх підрозділів в єдине ціле;
Англія – орієнтація на розподіл ресурсів (всі підрозділи забезпечені певними ресурсами);
Японія – орієнтація на впровадження досягнення НТП і вищої якості продукції.
Особливості планування в великих міжнародних компаніях
Потенціальний конфлікт між цілями самої корпорації і економічними і політичними цілями власників інших корпорацій (попереджувати конфлікт).
Більш стійкий рівень невизначеності з-за підвищеної складності міжнародних операцій.
Багаточисельність зовнішньої сфери, в якій працюють філіали (треба окремо оцінювати умови діяльності кожного філіалу).
Механізм розробки плану – це сукупність заходів, які визначають конкретні цілі, зміст і розвиток ЗЕД суб’єктів світового господарства. Механізм розробки планів міжнародного менеджменту має певну структуру, яка складається з шести блоків:
І. Вибір для планування конкретних довгострокових цілей, які знаходяться в стратегії (одні головні цілі, а інші слід виконати пізніше).
ІІ. Аналіз внутрішніх можливостей фірми:
фінансові ресурси;
трудові;
виробничі;
вплив сфери на ЗЕД суб’єкта ЗЕД.
ІІІ. Конкретні цілі фірми на міжнародних ринках:
зі збуту експортної продукції;
щодо витрат експортного виробництва (зниження прямих витрат);
по зниженню рівня ризику суб’єкта МЕВ (придбання дефіцитних продуктів, диверсифікація виробництва).
ІV. Аналіз місцевих умов в країнах-реципієнтах, де вже освоєно або починається освоєння експортного виробництва.
оцінка виробничих ресурсів;
оцінка трудових ресурсів;
фінансові фактори розвитку експортного виробництва (врахувати методи оцінки, звітність, їх спів падання і різниця, оподаткування);
маркетингові фактори розвитку експортного виробництва (вартість інформації про ринки збуту).
V. Вибір альтернатив складання плану виходячи з аналізу факторів, приведених в 3 і 4 блоках:
розміщення виробничих потужностей;
розподіл збуту;
можливості і перспективи переміщення факторів виробництва (капітал, праця);
плани придбання інших компаній, підрозділів, філіалів;
розміщення альтернатив в порядку пріоритетів фірми.
VІ. Реалізація виробленої продукції чи послуг.
Причини нестачі інформації для складання планів в міжнародному менеджменті
Тимчасові обмеження із-за діяльності конкурентів.
Вартість інформації.
Основний принцип збирання інформації – це оцінка вартості збирання даних і ймовірної окупності витрат на придбання інформації і за рахунок поступового збільшення доходів або зменшення затрат (принцип економічності, окупності).
Джерела інформації
Індивідуальні звіти надають окремі консалтингові фірми (дорога інформація).
Спеціалізовані дослідження – фірми проводять спеціальні дослідження, а потім результати продають деяким фірмам (довідники).
Фірми ділових послуг – майже всі організації, які обслуговують міжнародні операції (банки) публікують звіти, які доступні потенційним клієнтам.
Державні і статистичні установи.
Міжнародні організації і агентства.
Торгові представники, посольства, консульства.
Торгові асоціації – вибирають, оцінюють, розповсюджують інформацію по технічним і конкурентним показникам в галузі (асоціація металургів).

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать