Виробнича стратегія та проектування структури змін

Проектування організації виробництва.
Проектування організації в-ва – це процес розробки організаційної, технологічної і планово-економічної документації, необхідної для створення і здійснення на практиці виробничої системи.
Підприємство, як виробнича система з своїми підсистемами і службами в якісь мірі складніша ніж любі нові вироби, устаткування і машини. І якщо на підприємстві для створення нової продукції розробляється проект технічної підготовки в-ва, то дуже важливо і складно розробити проект організації в-ва. Ні одне підприємство не займається проектування організації в-ва. Тільки коли будувався Валжський автомобільний завод, то при допомозі італійської фірми ФІАТ вперше були використані і розроблені проекти організації в-ва. Пізніше такі проекти били використані на Камському автомобільному заводі.
Проект організації в-ва включає:
Загальносистемні дані – виробнича структура підприємства, система управління, склад і чисельність кадрів, система оперативно-виробничого планування.
Організаційні рішення, які відносяться до підсистем – технічна підготовка в-ва, організація виробничих процесів, виробнича структура підприємства, МТЗ, служби маркетингу і збуту.
Організаційні рішення по елементах виробничого процесу – організація праці працівників, функціонування знарядь праці, рух предметів праці, інтеграція елементів в-ва в єдиний процес.
Рішення по встановленню економічних відношень в процесі в-ва – формування колективів структурних підрозділів, умови держрозрахунку і їх застосування, системи оплати праці і стимулювання працівників.
Організаційні проекти підрозділів підприємства – філіалів, участків, робочих місць.
Безперервне, гнучке, динамічне вдосконалення організації в-ва.
Всі ці елементи на підприємствах взаємозв’язані і їх зв’язки необхідно передбачити в проектуванні організації в-ва.
Проект організації в-ва вирішує такі завдання:
- визначає склад елементів виробничої системи в кількісному і якісному відношенні і їх розміщення у виробництві – тобто формування виробничої структури;
- розробка регламенту організаційних процесів, які відбуваються у виробничій системі і створення комплексу організаційно-планових документів, які містять основні положення цього регламенту;
- розробка нормативної бази організації в-ва для конкретних виробничих систем;
- визначення характеру інформаційних взаємозв’язків і потоків елементів виробничої системи, формування структури документообігу і створення інформаційного забезпечення організації в-ва;
- встановлення економічних відношень між участками виробничого процесу – підрозділами підприємства і окремими виконавцями.
В залежності від розмірів підприємства, масштабів і типу в-ва, номенклатури і асортименту продукції, строків освоєння виробничих потужностей проектування організації в-ва складається із таких елементів:
- передпроектна підготовка;
- технічний проект;
- робочий проект;
- впровадження.
Кожний із вказаних етапів складається із визначених стадій, які вказують конкретні напрямки діяльності і роботи:
Стадії проектної підготовки – це:
а) розробка загальної концепції організації в-ва;
б) здійснення комплексного обстеження об’єкту проектування;
в) розробка техніко-економічного обумовлення виробничої системи;
г) формування і затвердження технічного завдання на проектування.
Стадії технічного проекту – це:
а) розробка основних положень системи організації в-ва, принципів їх функціонування, методів зв’язків з іншими підрозділами;
б) прийняття рішень по інформаційному забезпеченню і системі документообігу.
На цих стадіях використовується імітаційні та математичні моделі для виробу ігриперонових проектних рішень, дають опис спеціального програмного забезпечення.
Стадій робочого проекту:
а) розробка комплексу робочої документації:
- структурні схеми;
- організаційно-планові розрахунки;
- формування нормативної і інформаційної бази;
- організаційні процедури і документи;
- посадові інструкції і положення;
- стандарти підприємства;
- програмне забезпечення.
Стадії впровадження:
а) навчання і психологічна підготовка персоналу;
б) введення в дію нових інструкцій і положень;
в) перебудова виробничої і управлінської структури;
г) введення нових систем оплати і стимулювання праці працівників підприємства.
Важливу роль в проектуванні організації в-ва має організація проектування.
Методи організаційного проектування:
- оригінальний (традиційний);
- типовий;
- автоматизований.
Оригінальний метод характеризується тим, що всі види проектних робіт орієнтуються на створення індивідуальних проектів, максимально враховуючи особливості даного підприємства.
Типовий метод – створювана система розбивається на складові компоненти і для кожного з них розробляються закінчені проектні рішення, які потім з деякими модифікаціями використовуються для проектування виробничої системи. При цьому методі використовується модульний спосіб. Модуль виступає в якості типізуючого елемента, для кожного з яких складається своє проектне рішення. Проект системи комплектується з тиках одиничних рішень. Результатом цього методу – індивідуальний проект організації в-ва з типовими елементами у вигляді організаційних моделей.
Автоматизований метод проектування базується на застосуванні ЕВМ на всіх видах робіт.
Комплексний організаційний проект виробничої системи – це комплекс проектної документації, який регламентує всю сукупність організації в-ва, праці і управління, розроблений на базі досягнень науки і передового досвіду з врахуванням вимог, які пред’являються до виробничої системи і забезпечують її ефективне функціонування.
Розділи організаційного проекту:
- загальна характеристика організаційної системи;
- організація основного в-ва;
- організація МТЗ, збуту і складського господарства;
- організація технічного обслуговування і ремонту обладнання;
- організація інструментального господарства;
- організація технічного контролю і управління якістю;
- організація технічної підготовки в-ва;
- організація капітального будівництва;
- організація роботи з кадрами;
- організація економічної роботи;
- організація господарського обслуговування і діло виробництва;
- документооборот і нормативна база організаційного проекту;
- інформаційне, технічне і математичне забезпечення організаційного проекту;
- організація соціального розвитку колективу ;
- організація процесу освоєння нововведеного підприємства як виробничої системи.
При переході на ринкові умови організаційні резерви змінюються в залежності від розвитку підприємства.
Основні резерви розвитку виробництва, їх суть і класифікація.
Під організаційним резервом в-ва розуміють потенційні, невикористані в передплановому і виникаючі в плановому періодах в конкретних умовах нові можливості розвитку в-ва і його і інтенсифікації в результаті НТП, впровадження прогресивних методів організації в-ва і праці, розповсюдження передового вітчизняного і зарубіжного досвіду управління виробництвом, ліквідація витрат.
Крім цього розрізняють поняття – “виробничі резерви” направлені на поліпшення використання ресурсів підприємства; резерви “як запаси в-ва” – наявність яких необхідна для безперервного розвитку кожного підприємства.
Виявлення і використання резервів в-ва залежить від процесу планування на підприємстві, розробки перспективних і поточних планів, в яких передбачені взаємозв’язані завдання по всіх факторах інтенсифікації в-ва.
Організаційні резерви дуже динамічні і багатозмінні. Поява нових методів організації і управління в-ва і праці, розвиток науки і техніки обумовлює виникнення нових видів організаційних резервів на підприємстві.
Організаційні резерви класифікуються по слідуючих напрямках:
поліпшення використання предметів праці – можливості більш повної загрузки обладнання в часі і по потужності, скорочення часу перебування обладнання в ремонті, підвищення коефіцієнту змінності роботи обладнання і використання виробничих потужностей, зменшення якості невстановленого обладнання, максимальне використання технічних параметрів станків і інших видів обладнання.
Скорочення часу виробництва – невикористані можливості скорочення періоду технічної підготовки в-ва і освоєння нових видів продукції, скорочення тривалості виробничого циклу, зменшення розмірів виробничих запасів і заділів виробництва.
Поліпшення використання трудових ресурсів – можливості росту продуктивності праці за рахунок повної загрузки робітників з врахуванням їх кваліфікації і передового досвіду, скорочення втрат і невиробничих затрат робочого часу, зниження трудомісткості продукції, поліпшення складу працівників, які працюють на основі скорочення затрат праці допоміжного і управлінського персоналу.
Підвищення якості продукції – можливість дальшого поліпшення техніко-економічних параметрів випускаючої продукції, збільшення питомої ваги конкурентоспроможної продукції, скорочення браку, використання на підприємствах принципів маркетингу.
Поліпшення використання предметів праці – можливість вибору раціональної сировини і матеріалів, застосування відходів в-ва, скорочення заготівельних розходів, впровадження у виробництво безвідходних технологій, комплексне використання сировини, економія паливо-енергетичних ресурсів.
Дослідження етапу організації виробництва.
Стан організації в-ва характеризує діючу систему організацію в-ва на підприємстві і відображає кількісні і якісні параметри того стану, в якому знаходиться в даний період часу підприємство, а також ступінь реалізації наукових принципів організації виробництвава.
Дослідження стану організації в-ва проводиться для оцінки рівня організації виробництва.
Аналіз стану організації виробництва – це комплекс мироприємств, які направлені на виявлення позитивних сторін і недоліків організації виробництва на підприємстві і формування мети і конкретних напрямків їх вдосконалення.
Аналіз розповсюджується на всі основні сторони організації виробництва:
- організації праці;
- функціонування предметів праці;
- рух предметів праці;
- організація технічної підготовки в-ва;
- організація виробничої інфраструктури;
- організація МТЗ, збуту і реалізації продукції;
- організація загальної і виробничої структури ОВП і регулювання в-ва.
Аналіз організації в-ва ділиться на:
- попередній;
- оперативний;
- послідуючий.
Попередній – це прогноз господарської діяльності підприємства, який розробляється на різні періоди – тиждень, місяць, квартал, рік.
Оперативний аналіз – дає оцінку господарської діяльності підприємства, цеху, виробничого участку і бригади за короткі проміжки часу.
Послідуючий аналіз застосовують для оцінки результатів господарської діяльності за плановий період.
Основою методики аналізу являється комплекс техніко-економічних показників, які виділяються в три групи:
- показники, які відображають ефективність;
- показники, які характеризують ступінь реалізації наукових принципів організації виробничих процесів;
- показники, які відображають стан організації виробництва по підсистемах.
До першої групи показників відносять:
- коефіцієнт виконання плану;
- коефіцієнт ритмічності;
- коефіцієнт виконання поставок;
- коефіцієнт роботи обладнання;
- коефіцієнт загрузки обладнання;
- коефіцієнт використання робочого часу обладнання;
- коефіцієнт використання виробничих потужностей;
- коефіцієнт взаємодії агрегатів, участків, цехів;
- коефіцієнт пропускної спосібності обладнання.
До другої групи показників відносять:
- коефіцієнт безперервності виробничого процесу;
- коефіцієнт паралельності;
- коефіцієнт пропорційності;
- коефіцієнт спеціалізації робочих місць;
- коефіцієнт предметної, по детальної і технологічної спеціалізації.
До третьої групи показників відносять:
- в по елементному розмірі:
- коефіцієнт організації робочих місць;
- коефіцієнт прогресивних методів організації праці;
- коефіцієнт використання робочих по кваліфікації;
- коефіцієнт, який характеризує організацію функціонування предметів праці і організацію руху предметів праці.
В функціональному розмірі:
- коефіцієнти, які характеризують технічну підготовку виробництвава;
- аналіз дозволяє співставити фактичні значення показників з еталоном і визначити їх відхилення. Еталоном служить планове значення показників. Це забезпечує можливість виявлення в короткі строки резервів вдосконалення організації в-ва на підприємстві.
Вдосконалення організації виробництва.
На основі аналізу розробляється план вдосконалення організації виробництвава по всіх напрямках, який називається у річному плані – технічний і організаційний розвиток.
Мироприємства по цьому напрямку групуються в слідуючі підрозділи:
- Створення, освоєння нової і підвищення якості продукції, що випускається;
- Впровадження прогресивної технології, механізації і автоматизації виробничих процесів;
- Капітальний ремонт і модернізація основних фондів;
- Мироприємства по екології сировини, матеріалів, палива і енергетичних ресурсів;
- Науково-дослідні і експерементально-конструкторські роботи;
- Техніко-економічний рівень випускаючої продукції і виробництва;
- Вдосконалення управління, планування і організації виробництвава;
Техніко-економічні результати впровадження мироприємств.
План вдосконалення організації в-ва являється основною метою комплексної програми вдосконалення організації в-ва, результат якої – нова система організації в-ва, побудова на базі наукової організації і трудовому досвіді. Від правильної розробки і організації виконання плану організаційно-технічного розвитку залежить вся виробничо-господарська діяльність підприємства.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать