Логістика

1. Визначення та місце логістики в с-мі Мн. Правила логістики.
Логістика – наука, яка увійшла до вітчизняного економічного лексикону разом із процесом перебудови механізму господарювання та необхідністю пристосовувати його до мінливих умов перехідного до ринку середовища. Логістика – це ринкова концепція організації та управління господарською діяльністю підприємств. Якщо маркетинг забезпечує виробництво продукції відповідно до ринкового попиту, то логістика відповідає за те, щоб продукція вироблялась відповідно до необхідних параметрів конкурентоспроможності, які визначає маркетинг.
Логістика – це комплексна наука, яка тісно пов’язана із маркетингом, економікою та організацією виробництва, фінансами та інше. Вона виникла на основі цих дисциплін і відповідає сучасному рівню їх управління.
Поняття логістики на підприємстві охоплює такі сфери діяльності, як постачання, виробництва та збут продукції. Особливе місце належить транспортному господарству підприємства та процесам складування та зберігання продукції. Основним завданням, які вирішує логістика у вказаних сферах діяльності – це забезпечення найменших витрат, пов’язаних із рухом матеріальних ресурсів через вказані сфери діяльності від постачальників через сферу постачання, виробництво і збут до кінцевих споживачів продукції.
Нижче вказано шість основних постулатів, на яких сьогодні бу-дуються сучасні логістичні системи, за якими товари чи продукти просуваються від вироб-ника до споживача.
По-перше, нам потрібен конкретний товар,
по-друге, цей товар має бути не-обхідної якості,
по-третє — товар потрібен нам у необхідній для нас кількості,
по-четверте — цей товар потрібен нам у визначений нами час,
по-п'яте — товар повинен бути у визначено-му нами місці,
по-шосте — наші витрати під час покупки мають бути мінімальними.
2. Поняття та завдання заготівельної логістики.
Логістика постачання охоплює функціональну галузь матеріально-технічного постачання підприємств і включає в себе зовнішнє транспортування матеріалів, їх складування на підприємстві та відповідне переміщення до місця виробничого складування в процесі виготовлення.
Логістика постачання забезпечує оформлення, облік і передачу замовлень на матеріальні ресурси. Логістика постачання вирішує завдання:
підбір постачальників;
вибору каналів постачання матеріалів;
розроблення умов взаємодії з постачальниками.
При забезпеченні підприємства матеріалами вирішуються наступні основні завдання:
зменшити засоби, пов’язані в запасах;
мінімізувати витрати на доставку матеріалів;
забезпечити своєчасне постачання.
Сучасні принципи логістики передбачають такі методи постачання:
співробітництво з постачальником (спільні проекти, спільне конструювання);
постачання матеріалів у міру потреби;
довгострокові ціни;
самосертифікацію в постачальника;
доставку невеликими партіями;
взаємини через комп'ютерні мережі комунікацій.
Основними поняттями логістики постачання є точність і термін постачання, готовність до постачання, гнучкість підприємства, якість поставок, інформаційна готовність підприємства.
Основна мета заготівельної логістики полягає у задоволенні потреб виробництва у сировині, матеріалах, напівфабрикатах з максимально можливою ефективністю. Виділяють наступні завдання заготівельної логістики відповідно до основних постулатів логістики:
Встановлення оптимальних термінів поставок ( коли потрібно).
Забезпечення точного співвідношення між кількістю поставок та потребою в них (скільки потрібно).
Дотримання вимог по якості сировини та комплектуючих (з якою якістю).
Отже, заготівельна логістика займається пошуком та організацією закупівель необхідних матеріалів відповідної якості і кількості, у визначені терміни, у певному місці поставок, з мінімальними затратами та найменшими цінами.
3. Поняття та завдання виробничої логістики.
Виробнича логістика охоплює функціональну галузь безпосереднього виробництва як процесу виготовлення і включає в себе процеси від початку виробництва до передачі продукції у функціональну галузь збуту, в тому числі внутрішньотранспортні переміщення напівфабрикатів, комплектуючих, тобто всі процеси між операціями постачання та збуту. Виробнича логістика інтегрує в собі також транспортування матеріалів, части, комплектуючих всередині підприємства, між виробничими ділянками, включаючи проміжне складування. Традиційно оптимізація виробництва на підприємстві планується на основі принципу максимального використання виробничих потужностей. Виробнича логістика ставить за мету комплексне планування та управління матеріальним потоком в процесах виготовлення, внутрішньовиробничого транспортування і складування та відповідним інформаційним потоком, забезпечуючи витратну та часову оптимізацію характеристик матеріального потоку.
Основна мета виробничої логістики полягає в організації у відповідності із замовленнями безперервного технологічного процесу при одночасній мінімізації наявності товарів в процесі виготовлення та затрат на виробництво.
Основними параметрами логістики виробництва є:
час виробничого процесу (час від надходження замовлення до моменту вручення готового виробу замовникові);
час виготовлення продукції (час від моменту надходження матеріальних ресурсів у виробництво до передачі готової продукції на склад підприємства);
затрат на виробництво.
На ці параметри впливають час виробничих операцій, міжопераційні затримки, час підготовчих і споряджувальних робіт.
4. С-ми У запасами. Осн. параметри в с-мах У запасами.
Матеріальні запаси -- це продукція виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва і обі-гу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують на вступ у процес виробничого або особистого споживання.
Запаси відносяться до числа об'єктів, які вимагають значних капіталовкладень і тому представляють один із факторів, визначаючих політику підприємства і впливаючих на рівень логістичного обслуговування і цілому.
Система управління запасами - сукупність правил і показ-ників, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції для поповнення запасів.
Залежно від методу забезпечення підприємства запасами виділяють такі системи управління запасами
1.Система управління запасами з фіксованим розміром замовлень. Ця система проста і є свого роду класичною. У даній системі розмір замовлен-ня на поповнення запасу є постійною величиною. Замовлення на постачання продукції здійснюється за умови зменшення наявного на складах логістичної системи запасу до встановленого мінімаль-ного критичного рівня, який називають «точкою замовлення». Основний параметр – оптимальний розмір замовлення. Критерії мінімізації сукупних затрат на зберігання запасів дозволяє визначити оптимальний розмір замовлення.(ОРЗ).
де, А –затрати на постачання одиниці продукції;
S – потреби в замовленні продукції;
і – затрати на зберігання одиниці продукції.
2. Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями
Замовлення робиться в строго визначені моменти часу, які знаходяться один від одного через рівні інтервали.
де, N – кількість робочих днів
OPS – оптимальний розмір замовлення;
I – інтервали між замовленнями;
S – потреба в замовленому продукті.
5. Поняття ефективності логістичної системи. Логістичні витрати.
Ефективність логістичної системи - це показник (або система показників), який характеризує рівень якості функціо-нування логістичної системи за заданого рівня загальних логістич-них витрат.
З точки зору споживача, який є кінцевою ланкою логістичного ланцюга, ефективність логістичної системи визначається рівнем якості обслуговування його замовлення.
Зростаюча зацікавленість у підвищенні ефективності всього логістичного ланцюга висуває підвищені вимоги і до системи оці-ночних показників, яка у даному випадку повинна забезпечувати інтегральну оцінку логістичних процесів.
Слід зазначити, що в спеціальній літературі немає єдиної дум-ки щодо питання визначення ефективності функціонування логіс-тичної системи. Найчастіше осно-вним критерієм такої ефективності вважають мінімізацію логістич-них витрат. Без сумніву, орієнтація на мінімізацію витрат є актуа-льною, але за умови досягнення необхідного рівня логістичного сервісу. Найбільше розповсюдження отримали наступні критерії оцін-ки: витрати, задоволення споживачів/якість, час, активи.
Витрати. Фактична величина витрат, пов'язаних з виконан-ням певних логістичних операцій найбільшою мірою відображає результати логістичної діяльності. Величину витрат, як правило, виражають або загальною грошовою сумою витрат, або грошовою сумою з розрахунку на одиницю продукції (питомі витрати), або часткою в обсязі продажів.
Задоволення споживачів/якість. Ці показники характеризують здатність фірми досягти повного задоволення за-питів своїх клієнтів. До підсумкових показників цієї групи відносяться досконале замовлення, задоволення споживачів і якість продукції.
Продуктивність – показник, що вимір. відношенням між кінцевим рез. роботи с-ми на виході і обсягом ресурсів на вході.
Активи – показники, що х-ють ефективність використання капіталу, владеного у споруди та устаткув., а також обігового капіталу у запасах.
6. Поняття та класифікація потоків у логістиці.
На підприємстві матеріальні ресурси перебувають у вигляді матеріальних потоків. На практиці матеріальний потік вимірюється кількісною оцінкою, яка здійснюється за допомогою взаємопов’язаних показників: фізичного обсягу та інтервалу часу (т/рік). Кількісний матеріальний потік супроводжується інформаційним потоком і розглядається як сукупність циркулюючих в логістичних системах, між ними та у відносинах із зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління та контролю за логістичними операціями. Матеріальний потік є складовою частиною логістичної системи підприємства.
Матеріальний потік – об'єкт логістичних операцій та логістичних функцій, являє собою сукупність сировини, матеріалів, складових частин, напівфабрикатів, готових виробів, що рухаються від постачальників через виробничі підрозділи до споживачів.
По рівнях виділяють потоки:
міждержавні;
національні (міжміські);
внутріфірмові;
цехові.
За послідовністю етапів виділяють потоки:
зовнішні (матеріальний потік, що протікає у зовнішньому середовищі );
вхідні;
внутрішні;
вихідні.
За характером транспортних засобів виділяють потоки:
авіаційні;
морські;
річкові;
залізничні;
автомобільні,
внутріцехові (кранові, конвеєрні).
Інформаційний потік – це сукупність циркулюючих у логістичній системі між нею і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для У і контролю за логіст. операціями. Особливістю інф. потоків є те, що вони не завжди співпадають у часі і напрямку з матер.потоками. Вимірюються інф.потоки кількістю обробленої або переданої інфо за 1-цю часу.
Фінансовий потік – це потік грошових ресурсів, які супроводжують інформ. і матер. потоки та визначають ефективність функціонування логіс. с-ми на осн. витрат.
7. Поняття лог.с-ми, ланцюжка та його складових. Приклади суч. лог. с-м.
Під логістичною системою розуміють адаптивну систему із зворотнім зв'язком, що виконує ті чи інші логістичні функції і операції, складається, як правило, з декількох підсистем і має розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем. В якості логістичної системи можна розглядати промислове виробництво, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство, інфраструктуру окремої країни.
Логістичний ланцюжок – це лінійно впорядкована сукупність фізичних та юридичних осіб (виробників, дистриб'юторів, складів загального призначення), які здійснюють логістичні операції, щоб довести матеріальний потік від однієї логістичної системи до іншої чи до іншого споживача. і по якому проходять товарний і інформаційний потоки від постачальника до споживача. В ньому виділяються наступні головні ланки: поставка матеріалів, сировини і напівфабрикатів, зберігання продукції і сировини, виробництво продукції, розподіл, включаючи відправку товарів зі складу готової продукції, споживання готової продукції.
Кожна ланка логістичного ланцюжка включає свої елементи, що в сукупності утворює матеріальну основу логістики. До матеріальних елементів логістики відносять: транспортні засоби і обладнання, складське господарство, засоби зв’язку і управління тощо.
Рисунок 1 – Логістичний ланцюжок
1 – зворотній інформаційний зв'язок
2 – матеріальні потоки
3 – супровідні інформаційні потоки
4 – інформація про отримання вантажів, розрахунок за поставлену продукцію
8. Шляхи та критерії вибору постачальників.
Вибір постачальника може здійснюватись шляхом конкурсних торгів (тендерів) чи письмових переговорів на основі письмового подання (оферти).
Якщо ініціатором є постачальник, то він розсилає свої оферти з пропозиціями (тверді оферти).
Оферти–це пропозиції на продаж визначеного товару можливому покупцю. Виділяють тверду оферту, де вказано період дії оферти, тобто час, на протязі якого продавець вважає себе зобов'язаним до виконання умов, перерахованих в оферті. Вільна оферта не зобов'язує до виконання умов, що містяться в оферті, на протязі певного періоду часу.
Якщо ініціатором є покупець, то використовується вільна оферта. Покупець розсилає потенційним постачальникам комерційні листи чи запити, метою яких є отримання оферти. Запит містить всі необхідні реквізити (найменування, якість, умови та терміни поставки, платежі), крім ціни, яка обумовлюється у відповіді покупця. Якщо покупець звертається для своїх постійних постачальників, то замість запиту він може використовувати замовлення.
Існує два основних критерії вибору постачальника:
вартість закупівлі продукції або послуги:
ціна продукції або послуги;
вартість, яка не має грошового вираження (імідж фірми, соціальна значимість) тощо.
якість обслуговування:
якість продукції або послуг;
надійність обслуговування. Надійність можна оцінювати через ймовірність відмови у задоволенні замовлення споживача.
Існують інші критерії вибору постачальника:
віддаленість постачальника від споживача;
терміни виконання поточних і термінових замовлень;
наявність у постачальника резервних потужностей;
організація управління якістю продукції у постачальника;
психологічний клімат у трудовому колективі постачальника;
ризик страйків постачальника;
здатність постачальника забезпечити поставку комплектуючих частин протягом всього терміну служби поставленого обладнання;
кредиторська спроможність та фінансовий стан постачальника.
Для отримання достатньої інформації використовують наступні джерела:
власні дослідження;
місцеві джерела (офіційні органи статистики);
банки і фінансові інститути;
конкуренти потенційного постачальника;
торговельні асоціації;
державні джерела (реєстраційні органи, податкова, ТПП, ліцензійна служба).
9. Х-ка факторів, що впливають на вибір транспортного засобу для перевезення пр-ї.
Оскільки транспортні операції є безпосереднім вираженням зв’язків між окремими етапами товароруху, ефективність цього процесу великою мірою залежить від способу реалізації переміщення.
Завдання вибору виду транспорту вирішується у взаємозв’язку з іншими завданнями логістики. Основою вибору виду транспорту, оптимального для конкретного перевезення, служить інформація про х-ні риси різних видів транспорту. Існують такі види транспорту: залізн., мор,річк, авто,пов,трубопр. Кожний з видів транспорту має конкрктні особливості з т. зору лог. Мн, переваги і недоліки, які визначають можливості його використання в лог. с-мі.
Виділяють шість основних факторів, які впливають на вибір виду транспорту: час доставки; частота відправлень вантажу; надійність дотримання графіка доставки; здатність перевозити різні вантажі; здатність доставити вантаж у будь-яку точку території; вартість перевезення.
Вибираючи засіб доставки конкретного товару, відправники враховують до шести факторів одночасно. Так, якщо відправника цікавить швидкість, його основний вибір зосереджується на повіт-ряному або автомобільному транспорті. Якщо його мета - мініма-льні витрати, вибір обмежується водним і трубопровідним транспо-ртом. Найбільше переваг пов'язано з використанням автомобільно-го транспорту, чим і пояснюється зростання його частки в обсязі перевезень. Однак остаточний висновок про варіант доставки ван-тажів ґрунтується на техніко-економічних розрахунках.
11. Х-ка логістичного процесу на складі.
Склад є спеціальним стаціонарним чи пересувним приміщенням або іншим місцем зосередження матеріальних цінностей. Він забезпечує їх розміщення, збереження, підготовку до споживання і відвантаження споживачам; як правило, обладнаний власними чи обслуговується залученими засобами механізації (автоматизації) робіт.
Об’ктивна необхідність в спеціальних місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку – від первинного джерела сировини до кінцевого споживача.
Логістичний процес на складі є досить складним, оскільки вимагає повної узгодженості функцій постачання запасами, переробки вантажів і фізичного розподілу замовлень. Практично логістика на складі охоплює всі основні функціональні галузі, що розглядаються на мікрорівні. Тому логістичний процес на складі є набагато ширшим, ніж технологічний процес, і включає:
1. постачання запасами
2. контроль за поставками
3. розвантаження та приймання вантажів
4. внутрішньоскладське транспортування і перевалка вантажу
5. складування і зберігання вантажу
6.комплектація замовлень клієнтів та відвантаження
7.транспортування та експедирування замовлень
8.збирання та доставка порожніх товароносіїв
9.контроль за виконанням замовлень
10.інформаційне обслуговування складу
11. забезпечення обслуговування клієнтів
Функціонування всіх складових логістичного процесу має розглядатись у взаємозв’язку і взаємозалежності. Такий підхід дозволяє не тільки чітко координувати діяльність служб складу, він є основою планування і контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами.
Умовно весь процес можна поділити на три складові:
операції, спрямовані на координацію служби закупівлі;
операції, безпосередньо пов’язані з переробкою вантажу та його документацію;
операції, направлені на координацію служби продаж.
12. Сутність та оцінка логіст. сервісу.
Логістичний сервіс – це сфера д-сті, пов’язана з комплексом послуг, які надаються у процесі замовлення, купівлі, постачання і подальшого обслуговування продукції. Виділяють такі особливості логістичних послуг: неможливість відчути послугу „на дотик”, невіддільність від джерела, мінливість якості, адресність послуги, унікальність для одержувача, неможливість накопичення послуг, еластичність попиту, оперативність.
З екон. точки зору якість логіст. сервісу залежить від наст. факторів: життєвий цикл послуги, ціна, субституційність, вартість товару як основа визначення екон. доцільності до транспортування і складування.
Якість надання логістичних послуг залежить від: рівня витрат, які є допустимими для забезпечення прийнятного рівня обслуговування клієнтів; ефективності, що залежить від рівня обслуговування клієнтів; рівня послуг, який можна вважати стандартним, а також аналогічна позиція конкурентів.
Якісного лог. обслуговування можна досягти за рахунок факторів: оптимізувати час викон. замовлення, забезп. належних комунікацій, надійність послуги, можливість вибору способу надання послуги, забезп. еластичності величини надання послуг, можливість застос. фін. важелів.
Важливим критерієм, що дозволяє оцінити с-му сервісу, як з позиції постачальника, так і з позиції одержувача послуг, є рівень логістичного обслуговування:
де n- рівень логістичного обслуговування;
М-кількісна оцінка теоретично можливого обсягу лог. сервісу
м-к-сна оцінка фактично наданого обсягу лог. сервісу.
13. Х-ка осн. способів постачання сировини на п-во.
Логістика постачання охоплює функціональну галузь матеріально-технічного постачання підприємств і включає в себе зовнішнє транспортування матеріалів, їх складування на підприємстві та відповідне переміщення до місця виробничого складування в процесі виготовлення.
Сучасні принципи логістики передбачають такі методи постачання:
співробітництво з постачальником (спільні проекти, спільне конструювання);
постачання матеріалів у міру потреби;
довгострокові ціни;
самосертифікацію в постачальника;
доставку невеликими партіями;
взаємини через комп'ютерні мережі комунікацій.
Основні методи закупівель.
1) гуртові закупівлі. Переваги: простота оформлення документів, гарантія поставки всієї партії, значні торговельні знижки. Недоліки: сповільнений оборот капіталу, потреба в складуванні.
2) регулярні закупівлі малими партіями. Переваги: прискорюється оборот капіталу, досягається економія складських приміщень, скорочуються затрати на документальне оформлення поставок. Недоліки: ймовірність замовлення товару надлишкової кількості, необхідність оплати всієї к-сті товару, зазначеної в замовленні.
3) щоденні (щомісячні) закупівлі. Переваги: прискорюється оборот капіталу, зниження затрат на складування, своєчасність поставок. Недоліки: необхідність своєчасного інформ.забезп.
4) закупівля товару за потребою хар-ється: к-сть постачань визначається приблизно, конкретні обсяги постачань обумовлюються споживачем, оплачується тільки доставка товару без затрат на складування.
Переваги - відсутність чітких зобов’язань по закупівлі певної кількості, прискорення обороту капіталу, мінімум роботи для оформлення документів
5) Закупівля товару з одночасною передачею - закупівля нечасто використовуваних товарів, коли неможливо отримувати їх в міру виникнення необхідності. Товар замовляється тоді, коли він потрібний та вивозиться із складів постачальника.
Недолік–збільшення витрат, які пов’язані із необхідністю детального оформлення документів для кожного замовлення, подрібнення замовлень багатьма постачальниками.
14. Особливості вибору раціональної с-ми складування.
Система складування припускає оптимальне розміщення вантажу на складі й раціональне управлін-ня ним. Розробка системи складування ґрунтується на виборі раці-ональної із всіх технічно можливих систем для розв'язання постав-леного завдання методом кількісної і якісної оцінки. Цей процес вибору й оптимізації припускає виявлення пов'язаних між собою факторів, систематизованих у кілька основних підсистем: складована вантажна одиниця; вид складування; устаткування по обслуговуванню складу; система комплектації; керування переміщенням вантажу; обробка інформації; конструктивні особливості будинків і споруджень.
Кожна підсистема містить у собі цілий ряд можливих елемен-тів. При цьому кількість елементів, що становлять основні підсис-теми й їхнє сполучення збільшують багатоваріантність системи.
Вибір раціональної системи складування повинен здійснюва-тися в наступному порядку:
1) визначається місце складу в логістичному ланцюзі та його функції;
2) вибирається загальна спрямованість технічної оснащеності складської системи (механізована, автоматизована, автоматична);
3) визначається завдання, на яке спрямована розробка системи складування;
4) вибираються елементи кожної складської підсистеми;
5) створюються комбінації обраних елементів всіх підсистем;
6)здійснюється попередній вибір конкурентноздатних варіан-тів із всіх можливих;
7) проводиться техніко-економічна оцінка кожного конкурен-тоспроможного варіанта;
8) здійснюється альтернативний вибір раціонального варіанта. Вибір елементів складських підсистем звичайно ведеться за допомогою схем і діаграм або спеціальних програмних пакетів на ЕОМ.
15. Поняття та завдання логістики розподілу.
Логістику збуту називають розподільчою логістикою. Логістика збуту як субсистема логістики підприємства в межах границь системи охоплює процеси переміщення готових виробів від закінчення виготовлення до замовника. Оскільки замовник не завжди є кінцевим споживачем, а між промисловим підприємством та кінцевим споживачем часто діє третя сторона - посередник, розрізняють ще логістику продажу, логістику торгівлі.
Логістика розподілу займається вирішенням наст. завдань: вибір каналу розподілу, вибір транспортних засобів для перевезення вантажу, вибір с-ми зберігання пр-ї під час перевезення, орг-я після продажного обслуговування, мініміз. витрат, пов’яз. із розподілом.
У розподільчій логістиці беруться до уваги розподільчі функції збуту.
Під розподілом розуміють:
пакування продукції;
управління збутом;
експедирування;
зберігання на складі готової продукції;
організація складського господарства для готової продукції;
транспортування продукції до споживача;
організація транспортного господарства для перевезення готової продукції.
До функцій розподілу відносять:
визначення купівельного попиту та організацію його задоволення;
накопичення, сортування і розміщення запасів готової продукції;
встановлення господарських зв’язків з метою постачання товарів та надання послуг споживачам;
вибір раціональних форм товароруху.
16. Поняття та завдання логістики транспортування.
Транспортна логістика охоплює планування, управління та фізичне транспортування матеріалів, покупних частин, виробів у супроводі необхідного для цього інформаційного потоку з метою мінімізації транспортних витрат та витрат часу.
Транспортування — це процес переміщення товару (вантажу) за допомогою транспортного засобу з одного пункту в іншій.
Виділяють внутрішнє і зовнішнє транспортування. Для внутрішньозаводського транспортування використовують автомобільний і залізничний транспорт, транспортери, рольганги, конвеєри, ліфти, крани, візки, кари. Внутрішня логістична транспортна система відрізняється автоматизацією і системністю. Основне її завдання — забезпечити гнучкість у зміні напрямів руху, високу швидкість переміщення товару, меншу потребу в операційному просторі, дистанційне керування. Зовнішня система транспортування підприємства переплітається з подібними системами інших підприємств через здійснення на загальній базі транспортних перевезень. Це вимагає обліку взаємовпливу транспортних потоків на автомобільних і залізних дорогах, авіаційних маршрутах.
Транспортна логістика вирішує завдання: вибір маршруту перевезення, вибір виду та типу трансп. засобу, вибір опт. часу перевезення, орг-я трансп. госп-ва на п-ві, вибір терміну заміни трансп. засобу, мініміз. витрат, пов. із перевезенням.
17. Поняття та завдання логістики складування.
Склад є спеціальним стаціонарним чи пересувним приміщенням або іншим місцем зосередження матеріальних цінностей. Він забезпечує їх розміщення, збереження, підготовку до споживання і відвантаження споживачам; як правило, обладнаний власними чи обслуговується залученими засобами механізації (автоматизації) робіт.
Логістичний процес на складі передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним. Об’єктом тут виступає вантажообробка, яка являє собою сукупність операцій по:
обліку, контролю і сортуванню вантажів, що надходять на склад;
внутріскладському транспортуванню вантажів до місць їхнього проміжного зберігання;
установці вантажів на складських стелажах, палетах або площадках;
формуванню партій вантажів для відправлення споживачеві.
Логістика складування займається виріш. завдань: орг-я складського госп-ва, планування лог. процесу на складі, вибір складської техніки, вибір рацю с-ми складування, мініміз. витрат, пов. із зберіганням і складуванням прод-ї.
18. Еволюція концепції логістики та її особливості та роль у суч. умовах госп-ва.
Логістика в сучасному розумінні виникла в США і на теперішній час виділяють п’ять етапів її еволюції.
1 етап – виникнення і кристалізація концепції логістики десятиріччя з 1956-1965 рр. У 1951 р. співробітник «РЕНД Корпорейшн», спеціаліст у галузі системного аналізу професор О. Моргенштерн вперше вказав на можли-вість використання логістичного підходу не тільки у військовій справі, але й у сфері економіки. Причини виникнення: перша – трансформація економічного клімату, що розпочалася з середини 50-х років. Зміни в економічні ситуації об’єктивно сприяли зародженню тенденції зниження прибутку, стимулювання пошуку резервів скорочення витрат. Друга причина – в цей час починається індустріальна революція, що викликала модернізацію та масове впровадження комп’ютерів. Наявність великої кількості ефективної, доступної комп’ютерної техніки нового покоління забезпечувало можливість зменшення витрат, що пов’язані із матеріальними потоками. Формування концепції логістики здійснювалось шляхом синтезу чотирьох концепцій:
аналізу загальних витрат;
системного підходу;
поліпшення сервісу;
увага до каналів розподілу.
2.етап – впровадження і експериментальної апробації концепції логістики - п’ятиріччя з 1966 до 1970 рр. Типовою стала ситуація, коли там, де концепція логістики знайшла застосування, як правило, отримували позитивні результати за рахунок мінімізації загальних витрат на поліпшення якості обслуговування споживачів. Наукова гіпотеза підтвердилась
3. етап – зміна пріоритетів концепції логістики – десятиріччя з 1971-1979 рр. У цей час, вперше після закінчення Другої світової війни, склалася критична ситуація з енергоносіями. Країни ОПЕК наклали ембарго на постачання нафти до США. Паливно-енергетична криза сприяла появі “ланцюгової реакції” різноманітних дефіцитів, що призвело до стагфляції та безпроцентно високого рівня безробіття, який перевершив навіть рівень часів Великої Депресії. Крім того, економічна криза поглиблювалась кризою екологічною. Під впливом економіко-екологічних факторів увага в сфері логістики змістилась передусім на вирішення проблеми скорочення втрат енергоносіїв при транспортуванні та збереженні, до також постачання.
В 1974 році напередодні відкриття Європейсько-го конгресу з питань матеріальних потоків в етимологію поняття «логіс-тика» було внесено додаткове тлумачення. Після того, як логістика зай-няла міцне місце у збройних силах і арміях багатьох країн світу, писав М. Д. Ветлугін, прийшов час аналогічно розглядати проблеми розподі-лу часу, простору і засобів на промислових підприємствах і в народно-му господарстві країн світу. Стосовно до логістики промисловості і на-родного господарства слід детально розглядати не тільки процеси в ма-теріальних потоках, але й потік інформації від систем «людина — маши-на» і «машина — машина» для всіх просторово-часових процесів у про-мисловості, торгівлі і сфері послуг.
4. етап – період значних техніко-економічних змін - п’ятиріччя з 1980 до 1985 рр. Логістика як нова, відокремлена і всеохоплююча теорія підприємницької діяльності почала використовуватись на підприємствах на початку 80-х років.
5. етап – з 1986- по сьогодні. Глобалізація логістики пов’язана із загостренням конкурентної боротьби на світових ринках. Такий основний в недалекому минулому фактор масштабності виробництва себе вичерпує. Настав час, коли стратегія розвитку багатьох провідних світових фірм будується не на високих, а на помірних темпах економічного росту, коли стало зрозуміло, що неоптимальні витрати компенсувати темпами росту не вдасться. З початку 90-х років термін “логістика” пов’язують з теорією і практикою управління матеріальним і відповідним інформаційним потоком у всьому комплексі питань, пов’язаних з процесами обігу сировини, торгової продукції, їх доставкою від постачальника до заводу-виробника і від заводу-виробника до кінцевого споживача відповідно до вимог і інтересів останнього.
19. Зв’язок логістики з Mr. Спільні та відмінні риси.


20. Сутність та визначення розподільчих центрів.
Мережа, через яку здійснюється розподіл матеріального пото-ку, є. значимим елементом логістичної системи. Побудова мережі розподільчих центрів суттєво впливає на витрати, які виникають у процесі доведення товарів до споживачів, а через них і на кінцеву вартість реалізованого продукту.
Розподільчий центр - це складський комплекс, який отримує товари від підприємств-виробників або від підприємств оптової то-ргівлі (наприклад, які знаходяться в інших регіонах країни або за кордоном) і розподіляє їх більш дрібними партіями замовникам (підприємствам дрібнооптової та роздрібної торгівлі) через свою або їх товаропровідну мережу.
За традиційною класифікацією, розробленою Едгаром Гуве-ром, існує три принципові стратегії розташування розподільчих складів: поблизу від ринків збуту, поблизу від виробництва або проміжне розташування. Кількість, потужності, розташування і функції розподільчих центрів залежать від розмірів матеріальних потоків, стратегії і фі-нансового стану підприємства, яке проектує мережу розподільчих центрів. При цьому враховують такі фактори: вартість транспорту-вання, складської переробки вантажів, складування вантажів, офо-рмлення замовлень і системи управління, рівень обслуговування клієнтів. Найкращою товаропровідною мережею з розподільчими центрами є та, що забезпечує найвищий рівень обслуговування споживачів за мінімальних загальних витрат.
Відповідно до обраної стратегії розташування товаропровідна мережа може бути організована як централізована структура (з єди-ним великим розподільчим центром) і децентралізована структура (з декількома дрібними розподільчими центрами).
10. Переваги та недоліки осн. видів транспорту заг. користування.
Існують такі види транспорту: залізн., мор,річк, авто,пов,трубопр. Кожний з видів транспорту має конкрктні особливості з т. зору лог. Мн, переваги і недоліки, які визначають можливості його використання в лог. с-мі.
Залізничний. Переваги (велика пропускна спроможність, дешевий вид транспорту, регулярність перевезень). Недоліки (будівництво залізниць дорого коштує, невелика швидкість доставки). Товари, що перевозяться (с/г продукти, корисні копалини, пісок, авто, хім. продукція).
Автомоб. 1 (велика швидкість доставки, можливість доставки від дверей до дверей без перевантаження, маневреність, регулярність) 2 (мало пропускна спром, дорогий вид транспорту, дорого коштує буд-во доріг) 3 (Одяг, книги, комп’ютери, паперові товари)
Водний. 1 (дешевий вид транспорту, велика пропускна спром, не вимагає капітальних вкладень у буд-во) 2 (відсутність регулярності, обмежений у застосуванні, невелика шв. доставки) 3 (Зерно, вугілля, нафта, гравій, пісок)
Повітряний. 1 (велика шв. доставки, постачає у райони, які недоступні для інших видів транспорту) 2 (дорогий вид транспорту, мала пропускна спром, відсутність регулярності) 3 (Прилади, швидкопсувні харчові продукти)
Трубопров. 1 (найдешевший вид транспорту, велика пропускна спром, шв-сть перекачування вище, ніж на залізниці, кап. вкладення у 2 рази нижче від подібних на зал. трансп.) 2 (обмежений у застосуванні) 3 (Кам’яне вугілля, нафта, хімікати).

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать