Фактори виробничого мікроклімату. Температура повітря, її вплив на організм людини

В умовах сучасного виробництва окремі приватні заходи щодо поліпшення умов праці, для попередження травматизації є неефективними. Тому їх здійснюють комплексно, створюючи в загальній системі управління виробництвом, підсистему управління безпекою праці. Таким чином, управління охороною праці це програмно-цільовий комплекс по підготовці, прийняттю і реалізації рішень (організаційно-технічних, і лікувально-профілактичних заходів), спрямованих на забезпечення безпеки, зберігання здоров'я і працездатності людини в процесі праці Об'єкт управління - це безпека праці на робочому місці, ділянці, цеху, у всій системі людина - виробництво, характеризується взаємодією людей із предметами і знаряддями праці і виробничого середовища, тобто всього виробничого мікроклімату.
ЧИННИКИ ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВИРОБНИЧИЙ МІКРОКЛІМАТ
Завданням кожного керівника є створення задовільного виробничого мікроклімату на відповідному підприємстві і надання працівникам теоретичних знань та практичних вмінь із забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці в різних сферах професійної діяльності.
При розробці нормативів електромагнітного випромінювання оптичного діапазону, шуму, умов освітлення враховувались первинні механізми взаємодії різних видів енергії з організмом на рівні клітини, тканини, цілісного організму, особливості індивідуальної чутливості організму до дії окремих факторів, а також зміни структури виробничої діяльності, які визначаються високою напругою функцій ЦНС і аналізаторів. Внаслідок досліджень розроблені норми мікроклімату для професій розумової праці, запропоновано нормативи рівней шуму, загальної вібрації з урахуванням індивідуальної чутливості, нормативи інфрачервоного і ультрафіолетового випромінювання різного спектру. Розроблені вимоги до освітлення робочих місць робітників, які виконують технологічні процеси з складними зоровими задачами, повязаними з необхідністю фіксації самосвітящих обєктів в умовах затрудненого розрізняння з фоном.
Важливою особливістю сучасних досліджень в напрямку нормування фізичних факторів є необхідність урахування впливу рівнів природних чинників, на фоні яких діють виробничі фактори тієї ж природи. Ця проблема певною мірою вирішена при нормуванні мікроклімату в залежності від пори року. Подібні дослідження проводяться при нормуванні енергії видимого випромінювання штучних джерел, при цьому враховуються параметри випромінювання Сонця в різні пори року. Як критерії для оцінки ефектів залучаються біохімічні, фізіологічні, психофізіологічні, офтальмо-ергономічні показники, а також дослідження біоритмологічної діяльності організму і т.ін.
Визначена значимість і необхідність нормування комбінованої дії фізичних факторів малої інтенсивності. В цьому напрямку проведені дослідження впливу електромагнітного поля частотою 10-40 кГц як окремо, так і в комплексі з дією інших фізичних факторів на рівні порогових інтенсивностей.
В процесі гігієнічного нормування шуму потрібно враховувати всі можливі види його шкідливого впливу на організм людини, зокрема біологічні наслідки специфічної та неспецифічної дії. До специфічних ефектів належать порушення функцій слухового аналізатора, що спричинені тривалим спазмом судин звукосприймального апарату та порушенням обмінних процесів. Неспецифічні прояви дії акустичного навантаження зумовлюються збудженням кори великого мозку та гіпоталамусу, що призводить до виснаження нервових клітин і, надалі, до погіршення пам’яті, зниження працездатності та ін. В умовах акустичного навантаження високої інтенсивності виникають головний біль, втомлення, розлади діяльності нервової та серцево-судинної систем, втрата слуху, розвиток гіпертонічної хвороби.
З гігієнічних позицій маловивченим діапазоном шуму (для житлових приміщень) є рівні шуму в діапазоні 50-60 дБА. З метою визначення впливу сумарного дозового акустичного навантаженя в умовах житла досліджували дію шуму 60, 55 та 50 дБА зі спектральними характеристиками побутових приладів і автотранспорту. В камеральних умовах виконані 4 серії експериментальних досліджень на добровольцях, які підлягали почергово дії кожного з вищезазначених рівнів шумового навантаження на фоні контрольних показників. У відповідності до загальноприйнятих методик, у 15 волонтерів віком 20-30 років визначали вплив шуму на стан нервової та серцево-судинної систем. Використані методи оцінки функцій серцево-судинної системи: пульсометрія, електрокардіографія, вимірювання артеріального тиску. При обстеженні стану ЦНС враховано: дослідження функції уваги на основі інтегральної оцінки розумової працездатності та цифрових таблиць, дослідження функції пам’яті, обсягу короткочасної цифрової зорової пам’яті.
Результати виконаних досліджень свідчать про те, що здебільшого значної різниці в реакціях людського організму на шум досліджуваних рівнів не виявляється. Встановлено, що після шумового навантаження (всіх інтенсивностей) показники кардіографії залишаються без суттєвих змін порівняно з контролем. Разом з тим виявлено достовірне зниження систолічного та діастолічного тиску під впливом шуму (особливо при 55 дБА), а також пульсу.
Дослідження функції уваги (у 3-х годинному експерименті) за допомогою цифрових таблиць свідчать про підвищення лабільності цього показника, що, очевидно, пов’язано з розвитком стомленості у частини добровольців.
Коректурні проби дають можливість оцінити рівень плато (стійкої працездатності), що триває у контрольній групі на 10-20-й (70%) або на 20-50-й хвилині озвучення (30%), після чого відмічається незначне підвищення кількості помилок та зниження числа оброблюваних знаків (при 60 дБА у 60%, при 55дБА – у 30% досліджуваних). Виявлені параметри показника майже не відрізняються від фонових значень при 55 дБА та 50 дБА.
Чіткі зміни під впливом шуму є характерними для обсягу короткочасної цифрової зорової пам’яті: звукова експозиція 60 дБА змушує досліджуваних зосереджуватись пильніше на карточках із завданням, що позначається на якості запам’ятовування, і показник зростає. Після цього спостерігається спад, що дає нижчий результат зорової пам’яті порівняно з фоновими показниками. Зміни, встановлені при дії шуму 55 та 50 дБА, є несуттєвими.
Малоінформативними виявились результати проведення хронорефлексо-метричного дослідження.
Більш показовим є метод критичної частоти злиття світлових мигів. При дослідженні цього параметру виявлено зниження лабільності зорового аналізатора: під час дії шуму 60 дБА спостерігається зниження величини показника на 20%, а після озвучення – на 40% (що на 10% нижче рівня фону). Під впливом шуму 55 дБА і 50 дБА значні відхилення не виявлені.
Результати опитування добровольців за методикою “САН” (самопочуття, активність, настрій) у всіх трьох серіях досліджень виявили зниження показників активності та настрою порівняно з фоном на 50%.
ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ ТА УМОВИ ПРАЦІ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ
Як низька так і підвищенна температура на робочому місці шкідливо впливає на працівників відповідних підприємств. Висока температура навколишнього середовища призводить до зневоднення організму та ряду хвороб. З цього приводу у Законі України "Про охорону праці" Глава ХІ Стаття 167. „Забезпечення працівників гарячих цехів газованою солоною водою” сказано: Власник або уповноважений ним орган забов'язаний безплатно постачати працівників гарячих цехів і виробничих ділянок газованою солоною водою. Цехи і виробничі ділянки, де організовується постачання газованою солоною водою, визначаються органами санітарного нагляду за погодженням з власником або уповноваженим ним органом.
Низька температура при виконанні робіт призводить до замерзання, простудних захворювань та інших негативних наслідків. І відповідно в цьому ж Законі України у Статті 168, що має назву „Перерви в роботі для обігрівання і відпочинку” говориться: Працівникам, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках, предбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються у робочий час. Власник або уповноважений ним орган, зобов'язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників. ( Стаття 168 із змінами, внесеними згідно із Законом № 871-12 від 20.03.91 )
Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях повинні відповідати вимогам пункту 2.4 СН 4088-86 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (таблиця 1.1), СН 2152-80 "Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР (таблиця 1.2).
Таблиця 1.1. Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ
Таблиця 2.2 Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ (відповідно до СН 2152-80)
Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціювання повітря.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища.Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки.
ВИСНОВОК
Нормування фізичних факторів довкілля є однією з найважливіших проблем виробничого мікроклімату. До цього часу в світовій літературі не розроблені однозначні критерії оцінки оптимальних і пошкоджуючих ефектів при дії фізичних чинників на виробництві. Для більшості з них відсутні оптимальні та допустимі рівні дії.
Так, завдяки стрімкому розвитку Науково-технічної революції, у світі у виробництві щорічно з’являється триста тисяч нових сполук, які входять у наш побут, виробничі процеси, навколишнє середовище та т.ін. При цьому людина прагне виокремити з цієї маси канцерогенні сполуки та знизити їх вміст у оточуючому її середовищі до рівнів, що відповідають максимально можливим нешкідливим для неї та навколишнього середовища. На цьому фоні виникає потреба знаходження адекватних, швидких та порівняно недорогих шляхів виявлення хімічних речовин, що мають шкідливі властивості; провадження адекватних захисних заходів для нейтралізації цих сполук, що будуть враховувати природно-кліматичні та промислово-економічні властивості відповідних регіонів; постають нові проблеми розгляду підходів до нормування хімічних забрудників навколишнього середовища з точки зору медичної та виробничої екології; виникає необхідність вивчення сумарного навантаження на організм людини при роботі канцерогенних та неканцерогенних агентів навколишнього середовища і перед усім хімічних сполук, що модифікують процес канцерогенезу.
Температура повітря також є формуючим чинником охорони праці на виробництві. І забезпечення її достатнього рівня покладено на керівників відповідних підприємств.


ЛІТЕРАТУРА
1. Геврик Є.О. Охорона праці. – Львів, 2000;
2. Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992 р. N 2694-XII із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 15.05.1996 року N 196/96-ВР;
3. Эргономика / Под.ред. В.В. Адамчука. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999;
4. Методика визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці. – К.: ННДІОП, 1999;
5. Основи охорони праці / Під. ред. М.П. Купчика та інш. – К., 2000.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать