Особливості маркетингу в системі охорони здоров’я

ПЛАН
1. Методологічні основи моделювання маркетингової
системи охорони здоров'я.
2. Стаціонар-поліклініка: маркетингові проблеми
співвідношення.


Охорона здоров'я, як соціально-економічна структура, являє собою специфічну систему, по задоволенню визначених людських потреб, узагальнено іменованих медичними.
У поле ринкових відносин сфера медичних послуг здобуває маркетингову сутність. Однієї з актуальних задач дійсного часу є адаптація до потреб охорони здоров'я методів організації і керування маркетингом.
У широкому розумінні організація маркетингу, зокрема медичного, власне кажучи полягає в перебуванні і побудові визначеної структурної системи співвідношень елементів, що характеризують ринкові відносини лікаря і пацієнта, і можливостями керування такої системи. Побудова моделі маркетингу не є самоціллю, а служить одержанням свого роду інструмента для керування маркетинговими функціями.
Дослідження, що розкривають сутність структури маркетингу, тобто конкретного сполучення його елементів для досягнення поставлених цілей по задоволенню цільового ринку наближають формування парадигми стратегічного менеджменту.
Вичленовування і дослідження структурних і функціональних взаємозв'язків елементів передбачуваної моделі маркетингу медичних послуг дозволяє наблизитися до рішення проблеми по розробці єдиної концепції, що оптимально співвідносить інтереси пацієнта і лікаря, і в теж час збалансовано враховуючої можливу діяльність конкурента.
Проведені нами дослідження показали, що формалізоване структурування в системі маркетингу, розкриті функціональні взаємозв'язки елементів складових таку систему, підлеглі визначеним закономірностям, по всій імовірності характерним для соціально-економічних структур, у яких регулюються попит та пропозиції.
Елементи, передбачуваної структурної моделі маркетингової системи і характеризує людську діяльність ринкових відносин, досить докладно представлені в попередніх наших роботах. У науковій літературі категорії ці визнані і використовуються більшістю авторів, що займаються проблемами ринку.
Для розуміння сутності матеріалу, що викладається, методологічно правомірно привести перерахування елементів маркетингової системи, умовно розділених на двох груп.
До першої групи віднесені елементи, що характеризують суб'єкти маркетингової системи (споживач і виробник) і об'єкти маркетингової системи (фактор зовнішнього середовища, образ товару, стандарт, економічна група, споживча група, професійна група, платоспроможність, заробітна плата, вартість товару, випадок обслуговування, розцінка праці, одиниця товару, одиниця праці, ефективність).
Умовно назвемо елементи цієї групи - категоріями.
До другої групи віднесені елементи, що характеризують визначені стани і дії суб'єктів у поле ринкових відносин. Це - нестаток, потреба, пропозиція, добробут, угода, кваліфікація, попит, діяльність, задоволення.
Умовно елементи другої групи назвемо - предикатами.
У процесі дослідження було зроблено правомірне припущення, що елементи маркетингової системи (категорії і предикати) або не зв'язані, або знаходяться в якийсь визначеній/невизначеній залежності друг від друга, тобто відповідним чином структурно і функціонально поєднуються між собою. Структура такий моделі, що відображає визначену сутність зв'язку елементів маркетингу, умовно названа нами архітектонічними ґратами (архітектонікою) моделі системи маркетингу. Спочатку було визначено, що число видів і форм архітектонічних ґрат практично не обмежено. Задача полягала в тім, щоб у числі інших можливих структурних моделей маркетингової системи відшукати таку, у якій розкрита діалектика взаємозв'язків елементів, найбільш підлегла деякій логіці, а умовна структура здатна адекватно відобразити визначені об'єктивні закономірності, що розкривають сутність маркетингу. Рішення даної задачі було здійснено на прикладі дослідження приватної системи маркетингу – маркетингу медичних послуг.
Були визначені співвідношення категорій медичної діяльності з елементами і характеристиками концептуальної моделі маркетингової системи послуг, що описані нами в одній з робіт [6]. У дійсному повідомленні обмежимося лише їхнім перерахуванням.
До суб'єктів маркетингової системи медичних послуг віднесений: пацієнт (клієнт) і лікар.
Об'єктами маркетингової системи медичних послуг є: медико - соціальна проблема, медична послуга, медичний стандарт, медико - економічна група, медико-діагностична група, медико - професійна група, платоспроможність пацієнта, заробітна плата лікаря, вартість медичної процедури, випадок медичного обслуговування (амбулаторно-поліклінічний або госпітальний), розцінка лікарської праці, медична процедура, одиниця лікарської праці, ефективність надання медичної допомоги.
До характеристик (станам) суб'єктів маркетингової системи медичних послуг відносяться: хвороба (стан) пацієнта, потреба в медичній допомозі, лікарські медичні рекомендації (пропозиції), добробут пацієнта, мета медичного обслуговування, лікарська кваліфікація, зажадання медичної процедури (попит), лікарська медична допомога, результат медичної допомоги.
Діалектика універсальності взаємозв'язків всіх елементів маркетингової системи була встановлена при дослідженні случаючи поліклінічного обслуговування (СПО), як однієї з умовно-обумовлених форм надання медичної допомоги.
Виявилося, що у випадку поліклінічного обслуговування [7] схована визначена подвійність: з однієї сторони його сутність співвіднесена з пацієнтом, з іншого боку – з лікарем, тобто в СПО врівноважуються відповідний попит пацієнта і лікарська діяльність по задоволенню цього попиту. Дослідження показали, що ці три конкретних елементи маркетингової системи медичних послуг (лікар, пацієнт і випадок обслуговування) зв'язані між собою й утворять деяку структуру, у якій в одному з елементів дозволяються внутрішні протиріччя двох інших. Дане приватне дослідження наштовхнуло на думку, що та інші елементи маркетингової системи повинні бути зв'язані подібним чином.
Були розглянуті зв'язування інших елементів і подальші дослідження підтвердили припущення і привели до висновку, що елементи маркетингової системи, віднесені до суб'єктів і об'єктів, складають деякі структурні елементарні об'єднання саме трьох визначених елементів, що характеризують універсальну функціонально-логічну залежністю.
Для простоти сприйняття подібної діалектики взаємозв'язків елементів маркетингу, структурна модель таких об'єднань була представлена у виді умовного рівнобедреного трикутника, у вершині якого розташований елемент по сутності своєї урівноважуючи внутрішні протиріччя двох інших елементів.
Такі закономірні структурно-логічні зв'язування трьох категорій маркетингової системи умовно були названі “тріадами”.
При подальшому дослідженні було встановлено, що діалектика подібних співвідношень характерна не тільки для елементів маркетинговий системи, умовно названих “категоріями”, але і для станів споживача і виробника (“предикатам”), що спиятливі їм, як суб'єктам ринкових відносин (мал.2). Для простоти графічної відмінності “категорій” від “предикатів”, останні в моделі представлені у виді прямокутників.
Усі можливі варіанти логічних сполучень елементів дозволяють одержати 36 тріад, при дослідженні яких установлено, що два аналогічних елементи маркетингової системи можуть врівноважуватися в двох варіантах.
Приміром, категорії “медична процедура” і “одиниця лікарської праці” співвідносяться категорією “випадок медичного обслуговування”. У теж час відповідність тих же категорій “медична процедура” і “одиниця лікарської праці” може бути охарактеризоване і співвіднесене один з одним категорією “ефективність”, що описує ступінь задоволення медичних потреб.
У теж час, категорії “медична процедура”, “одиниця лікарської праці”, “випадок медичного обслуговування” і “ефективність” у маркетинговій системі зв'язані поняттям “технологія надання медичної допомоги”.
Категорія “потреба в медичній допомозі” описується медико-діагностичною і медико-економічною групами, що співвіднесені між собою конкретною медичною послугою і конкретним пацієнтом, як суб'єктом маркетингової системи.
Таким чином, пари тріад, з'єднані підставами, у яких розташовані рівні елементи, утворять деякі структурні об'єднання у виді ромбів. Виявилося, що дев'ять таких структурно-логічних утворень закономірно відповідають дев'ятьом елементам маркетингової системи (предикатам), що характеризують суб'єкти, тобто кожен визначений стан суб'єктів маркетингової системи може бути описане (охарактеризовано) конкретним наборів з чотирьох елементів системи. Подібна розкрита закономірність дозволяє представити визначені стани суб'єктів ринкових відносин не як відвернені абстрактні поняття, а описати ці стани за допомогою конкретних об'єктивних характеристик елементів маркетингу і тим самим установити діалектичну сутність єдності (системність) всіх основних елементів маркетингової системи.
Центральне місце в маркетинговій системі займає угода. Саме в цієї категорії-предикаті концентруються в тім або іншому ступені, прямо або побічно усі функції кожного елемента системи. Виключення поняття “угода” з моделі маркетингової системи позбавляє сутності функціонування системи, як цілісного організму. У реалізованій угоді власне кажучи врівноважуються внутрішні протиріччя всіх елементів маркетингової системи, як категорій, так і предикатів.
Таким чином, інтегруючи на рівні визначених етапів структурно-логічні утворення, у яких відображені взаємини елементів маркетингової системи, удалося одержати структурно - логістичну модель діалектики взаємозв'язків предикатів.
Аналогічно попередньому умовиводу, збалансованість протиріч, укладених у взаємозв'язках основних елементів маркетингової системи, на “нижчому” рівні досягається в рамках “тріада”, а на рівні системи - у рамках реалізованої угоди. Таким чином, представляється можливість умовно, графічно описати діалектику взаємозв'язків елементів маркетингової системи. Така логістична модель у приватному додатку до системи маркетингу медичних послуг представлена на мал.4.
Об'єднання всіх представлених структурних модулів у єдине ціле при збереженні сутності взаємозв'язків елементів, що складають ці модулі, дозволило побудувати модель системи маркетингу медичних послуг, що є часткою случаємо концептуальної моделі системи загального маркетингу (мал.5).
Дослідження отриманої моделі маркетингу дозволили описати можливі структурно-логічних комбінацій елементів. А діалектика співвідношення елементів маркетингової системи, привела до висновку, що всі основні елементи, що характеризують ринкові відносини в соціально-економічних структурах, знаходяться у визначеному закономірно-універсальному взаємозв'язку.
Використання отриманої умовної моделі в якості своєрідного методологічного інструмента дозволило зробити допущення й у наслідку розкрити фундаментальну сутність структурно-логічного і функціонального об'єднання елементів системи маркетингу медичних послуг.
Вірність даного допущення підтвердилася іспитами відкритої моделі медичної діяльності ринкової (маркетингової) системи охорони здоров'я, при яких розкриття й опис логіки взаємин елементів маркетингової структури, співвіднесли адекватність умовної моделі об'єктивним реаліям.
Модель дозволяє закономірно вибудувати і прийняти систему взаємозв'язків фундаментальних елементів ринку медичних послуг, розглянути й описати до того сховану логіку їхніх взаємин.
Застосовуючи модель маркетингової системи медичних послуг, удалося охарактеризувати лікаря і пацієнта з погляду суб'єктів ринкових відносин і описати їхня сутність за допомогою конкретних маркетингових функцій [8].
Використання моделі, як форми і методу системного підходу до експертизи якості медичної допомоги і правової оцінки взаємин лікаря і пацієнта, логічно дозволило обґрунтувати об'єктивне віднесення відповідних елементів маркетингової системи до визначених рівнів стандартизації медичної діяльності і рівням правових оцінок задоволення медичних потреб і попиту [5,8].
Використання моделі, як своєрідного інструмента, забезпечило дослідження фінансових потоків у маркетингових системах, дозволило розкрити й упорядкувати діалектичне різноманіття способів оплата медичної допомоги й оцінки медичного (лікарського) праці.
Дослідження моделі дозволило розкрити деякі закони функціональних, універсальних і специфічних відповідностей елементів системи маркетингу медичних послуг.
Модель показала, що сутність угоди між лікарем і пацієнтом при наданні медичної допомоги в умовах ринкових відносин позначена цільовою функцією задоволення потреб у медичних послугах і попиту на медичні процедури.
Висловлено й обґрунтоване припущення про квантові (дискретних) критерії функціонування маркетингової системи медичних послуг.
Перспективна адаптація побудованої моделі маркетингу медичних послуг до методів ситуаційного моделювання на базі сучасних інформаційних технологій, дозволила виділити й одержати відповідні блок-схеми й агрегати функціонального взаємозв'язку елементів системи маркетингу, що у свою чергу забезпечило побудову відповідних модулів, використовувані з метою комп'ютерного імітаційного моделювання.
І, нарешті, модель потенційно забезпечує реалізацію системного підходу в проблемі пошуку ринково орієнтованої парадигми.
Стаціонар-поліклініка: маркетингові проблеми
співвідношення.
Практична реалізація Концепції розвитку охорони здоров'я і медичної науки в розділі проведення реструктуризації ліжкового фонду убік його скорочення вкрай загострила проблему оптимального співвідношення надання двох видів медичних послуг: амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних. При поверхневому підході, здається логічним і економічно доцільним скорочувати частку фінансових вкладень в організацію і надання госпітальної допомоги і всіляко розширювати амбулаторну з її відносно малими накладними витратами.
Тривіально, що в крайніх границях діапазону “амбулаторне – стаціонарне лікування” існує деяке оптимальне співвідношення гуманітарної і виробничої місії охорони здоров'я для конкретного хворого з його конкретною хворобою. Сукупність усіх можливих співвідношень по визначеному попередньо обговореному ознаці (діагнозу, підлозі, віку й ін.) формує той усереднений відсоток, про яке прийнято говорити, що в структурі витрат на всю медичну допомогу засобу, виділювані для амбулаторне лікування пацієнта в Росії складає сьогодні 20-25%, а повинні (!?) складати 55-60% [Сафонова Е. “Медичний вісник”, 1998 р., №24, с.2]. Представлення, без наукового обґрунтування, саме такого співвідношення є вкрай некоректним і з наукового погляду - сумнівним.
У кожнім конкретному випадку надання комплексу медичних послуг конкретному пацієнту, співвідношення тривалості його лікування в стаціонарі і поліклініці, а отже і загальні фінансові витрати на закінчений случай лікування будуть індивідуальні. Вольова адміністративна зміна такого співвідношення надання медичних послуг певним чином уплине на якість медичної допомоги, закономірно приведе до зміни плину і тривалість хвороби, а також спричинить визначене коректування рівнів фінансових, кадрових і матеріальних витрат.
Одним із принципових моментів проблеми співвідношення стаціонарного й амбулаторного видів надання медичної допомоги, на нашу думку, є розуміння і визнання сутності системної цілісності патологічного процесу і стану пацієнта і, отже, цілісності і нерозривності лікувально-профілактичних заходів, незалежно від форм і способів надання медичної допомоги.
Разом з тим, об'єктивне існування стаціонарної й амбулаторної форм надання медичних послуг, їх характерна медична й економічна специфічність породжує проблему пошуку і наукового обґрунтування оптимального співвідношення цих форм і методів у рамках єдиного випадку медичного обслуговування.
Цілком ймовірно, перш ніж переступати до пошуку оптимального співвідношення використання різних форм надання медичної допомоги, правомірно виробити визначені критерії, по яких повинні оптимізуватися такі співвідношення.
Деякі з подібних критеріїв можуть характеризуватися ступенем стану (видужання) пацієнта, складністю і тривалістю лікування, визначеними економічними витратами, як самої системи охорони здоров'я, так і загальними – соціальними, виробничими й ін.
У виконаній нами роботі отримані деякі результати побудови математичної й імітаційної моделей співвідношення стаціонарного й амбулаторного лікування хворих з виразковою хворобою шлунка і 12-палоїкишки. Кінцевою метою дослідження з'явилося проведення ряду іспитів моделі з метою одержання оптимальних параметрів співвідношення амбулаторного і стаціонарного лікування при конкретній патології.
Вхідними параметрами в імітаційній моделі є віково-статеві дані про пацієнта, основні і супутні симптоми його захворювання, у відносній відповідності з конкретної нозологічної одиницею, вартісні характеристики одного лікарського амбулаторно-поліклінічного відвідування і стаціонарного ліжко-дня.
Отримано оригінальну математичну модель оптимального співвідношення лікування в стаціонарі і поліклініці хворих з виразковою хворобою. У моделі визначеної кванровання перебіги хвороби (введений умовний квант здоров'я), що дозволяє при моделюванні експериментаторам-експертам умовно визначати і встановлювати рівень досягнення ступеня здоров'я на кожнім з етапів лікування.
У програмі імітаційної моделі алгоритм плину і результату захворювання, можливих ускладнень і наявності супутніх хвороб будується на основі випадкових чисел.
У результаті моделювання визначається можлива область рішення конкретної задачі, що в інтерфейсі представляється графічно. Крім того, у вихідних параметрах роботи моделі користувач одержує роздільні дані оптимального числа днів лікування в стаціонарі і поліклініці, їхні часткові співвідношення, а також сумарні витрати на лікування в реальному грошовому вираженні.
Подальший розвиток і удосконалювання побудованої моделі передбачають детермінованість термінів, ефективності лікування й оптимальних економічних витрат при конкретних методах лікування (консервативних, оперативних і ін.), а також інших факторів, що впливають на плин і результат патологічного процесу при різних формах захворювань виразкової хвороби шлунка і 12-ти палої кишки.


Список літератури
1.Лебедєв А.А. Використання маркетингової філософії в діяльності медичних заснувань державної системи охорони здоров'я в умовах ринкової економіки. // Економіка охорони здоров'я - № 7. – 1997.
2.Томас Йеннер. Інтеграція маркетингу і стратегічного менеджменту. // Проблеми теорії і практики керування - №6.- 1997.
3.Тогунов И.А. Модель маркетингової системи як парадигма ситуаційного моделювання в охороні здоров'я. // Сб. Фізика і радіоелектроніка в медицині і біотехнології: Матеріали III міжнародної науково – технічної конференції ФРЭМБ'98. Володимир, -1998.
4.Тогунов И.А. Модель системи маркетингу і методологічний підхід до експертизи якості медичної допомоги. / Сб. Досвід роботи лікувально - профілактичних заснувань м. Тольятти Самарской області по забезпеченню якості медичної допомоги і можливості його застосування деякими територіями Російської Федерації. // Матеріали міжрегіональної робочої наради. 16-17 грудня 1997 року, Тольятти, -1998.
5.Тогунов И.А. Концептуальне обґрунтування застосування методу системного підходу до оцінки якості медичної допомоги. // Ж. Проблеми соціальної гігієни й історія медицини - № 3.- 1998.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать