Сутність міжнародного менеджменту

Сутність та еволюція міжнародного бізнесу
Співвідношення понять світовий менеджмент і міжнародний менеджмент.
Методологічні основи міжнародного менеджменту.
Сучасні тенденції розвитку міжнародного менеджменту.
1. Сутність та еволюція міжнародного бізнесу
Ведення міжнародного бізнесу має значні відмінності в порівнянні з веденням бізнесу в рамках країни. Велике значення для успішної діяльності фірми набувають речі, про які національним компаніям не доводиться навіть думати. У зв'язку з цим стає очевидним необхідність ретельного вивчення особливостей ведення і управління міжнародним бізнесом, чим саме і займається міжнародний менеджмент.
Міжнародний бізнес можна визначити як ділову взаємодію фірм різних форм власності або їхніх підрозділів, що знаходяться в різних країнах, що має головною метою одержання прибутку за рахунок отримання вигод із переваг ділових міжнародних операцій.
Міжнародний бізнес включає будь-які господарські операції, що здійснюються двома і більше країнами. Такі ділові взаємовідносини можуть виникати на рівні як приватних, так і державних організацій. У випадку участі приватних компаній у міжнародному бізнесі господарські операції, як правило, проводяться з метою одержання прибутку. Діяльність фірм, що мають державну форму власності, не завжди орієнтована на прибуток.
Основні причини здійснення міжнародного бізнесу:
Вихід до нових джерел корисних копалин і сировини;
Доступ до нових ринків робочої сили;
Прагнення до нових ринків збуту.
Характерні риси міжнародного бізнесу:
Отримання прибутку відбувається за рахунок використання переваг виходу за межі національних ринків.
Підприємства отримують додаткові економічні можливості, що витікають із ресурсних особливостей міжнародних ринків; місткості зарубіжних ринків; правових особливостей зарубіжних країн; специфіки міждержавних політичних та економічних взаємовідносин.
Внаслідок інтернаціоналізації кожному бізнесу стає максимально доступним глобальний бізнес-сервіс, незалежний від національної належності, орієнтований лише на економічну ефективність.
Визначна роль культурного фактора в діяльності міжнародних компаній.
Міжнародний бізнес – це система постійно оновлюваних і складно взаємодіючих професійних знань принципово вищого рівня, ніж наявна в будь-якому національному бізнесі.
Міжнародний бізнес вбирає в себе найкращі національні зразки, все найкраще у світовій практиці.
Принципова відмінність міжнародного бізнесу полягає в оберненій оцінці внутрішньої державної ситуації: негативні тенденції в економіці можуть відкрити додаткові можливості для розвитку міжнародних компаній.
На відміну від національної конкуренції, міжнародний бізнес може відчувати підтримку своєї держави у боротьбі з конкурентами в багатьох формах.
Інформація – головний стратегічний ресурс міжнародного бізнесу, адаптація – його головна стратегічна зброя.
Етапи розвитку міжнародного бізнесу:
Комерційна ера (1500-1850 рр.)
Особливості:
пошук особистих вигод, пов'язаних із торгівлею колоніальними товарами в Європі;
формування бізнесу-сервісу міжнародного бізнесу (інвестиційного, страхового, інфраструктури);
суверенність і незалежність бізнесу в його закордонних операціях;
жорстка залежність міжнародного бізнесу від взаємовідносин між країнами;
уперше висвітлені ключові питання міжнародного менеджменту
Основні питання управління міжнародним бізнесом:
оцінка доцільності і потенційних вигод (втрат) від перенесення підприємницької активності за національні межі;
виявлення чинників, від котрих реально залежить прийняття такого роду рішень;
ступінь залежності дій і рішень від державної політики;
виявлення й оцінка чинників, що впливають на ведення бізнесу за рубежем в інтересах забезпечення прибутковості і безпеки.
Ера експансії (1850 - 1914 рр.)
Особливості:
переорієнтація міжнародного бізнесу з вивозу екзотичних товарів на видобуток сировини і систематичне плантаційне господарство в колоніальних регіонах; ріст інвестицій у розвиток виробництва колоніальної продукції;
посилення взаємозв'язку бізнесу і державної влади;
виникнення міжнародного поділу праці;
Основні питання управління міжнародним бізнесом:
визначення мотивів існування і розвитку, як-от - використання більш ефективних ресурсів, розширення ринків збуту, нові сфери додаткових фінансових ресурсів, використання вигідних можливостей місцевого законодавства;
розробка методів реалізації виявлених мотивів;
врахування в діяльності міжнародних компаній місцевих культурних особливостей.
Ера концесій (1914 -1945 рр.)
Особливості:
Ріст національної самосвідомості колоніальних народів;
Загострення суперництва на світових ринках сировини, напівфабрикатів і готових виробів;
Інтернаціоналізація використання людських ресурсів;
Виявлення переваг і обмежень державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Основні питання управління міжнародним бізнесом:
Розширення функцій і сфери впливу міжнародних компаній;
Розвиток організаційної структури міжнародного бізнесу;
Боротьба за придбання конкурентних переваг, загострення суперництва;
Формування прошарку менеджерів середньої ланки з представників місцевого населення.
Ера національних держав (1945 -1970 рр.)
Особливості:
Розширення сфери міжнародного бізнесу в зв'язку зі становленням і розвитком нових держав;
Ріст міжнародних ринків капіталу, сфери міжнародного аудиту і консалтингу;
Формування мультинаціонального бізнесу;
Створення і залучення мережі мультинаціонального обслуговування (банки, університети, установи охорони здоров'я і т.д.), що підготувало перехід до ери глобалізації.
Основні питання міжнародного менеджменту:
Усвідомлення того, що ретельне врахування взаємних вигод – найбільш ефективна стратегія міжнародних відносин;
Врахування культури і національних стереотипів поведінки іноземних партнерів дає економічний ефект і створює конкурентні переваги більш високого порядку;
Перехід міжнародного бізнесу на якісно новий рівень призводить до поступової заміни управління зовнішньоекономічною діяльністю на міжнародний менеджмент.
Ера глобалізації (починаючи з 70-х рр.). Міжнародні економічні зв'язки охопили практично всі країни, що істотно вплинуло на розвиток як національних економік, так і світової економіки в цілому.
Співвідношення понять «світовий менеджмент» та
«міжнародний менеджмент»
У кожній країні накопичений свій, національний досвід управлінської діяльності, що має свої специфічні риси і національні особливості.
Сукупність всіх управлінських систем розвитку суспільного виробництва, що функціонують у країнах світового співтовариства, весь досвід керування усередині кожної країни і між ними, являє собою систему світового менеджменту.
Світовий менеджмент пройшов певну еволюцію у своєму розвитку.
Еволюція розвитку світового менеджменту
№
п/п | Роки | Цілі | Характеристика | Завдання
1 | 1830-1900 | Випуск товарів першої необхідності | Немає | Формування свідомості ринку
2 | 1900-1930 | Задоволення споживачів | Незмінний менеджмент | Контроль за бюджетом підприємств
3 | 1930-1950 | Перехід до загального благоденства | Змінюється кожні 2-10 років | Маркетинг, довгострокове планування
4 | 1950-1980 | Масовий випуск предметів розкоші | Часто змінюється | Стратегічне планування
5 | від 1980 | Задоволення споживачів | Постійно змінюється | Стратегічне планування в умовах невизначеності
Сучасний менеджмент має розгалужену і складну структуру. Він містить у собі:
Адміністративний менеджмент.
Кадровий менеджмент.
Фінансовий менеджмент.
Інноваційний менеджмент.
Підприємницький менеджмент.
Муніципальний менеджмент.
Менеджмент бізнесу.
Менеджмент людських ресурсів.
Генеральний менеджмент (стратегічний).
Соціальний менеджмент.
Менеджмент маркетингу.
Інформаційний менеджмент.
Міжнародний менеджмент
Сучасні тенденції в розвитку світового менеджменту в значній мірі пов'язані з розвитком і поглибленням взаємозв'язків і взаємозалежностей між країнами, із посиленням міжнародного характеру господарської діяльності. Глобалізація світової економіки свідчить про те, що міжнародний бізнес вийшов на якісно новий рівень розвитку й у цій своїй новій якості потребує настільки ж якісно нової системи управління, адекватної вимогам глобальної ефективності бізнесу, що базувалася б на нових підходах глобального мислення менеджерів.
Особливості глобального мислення:
Структура глобального мислення включає нове, глобальне бачення проблем, а також припускає нові аналітичні навички і спроможність користуватися новими стратегічними концепціями.
Глобальне сприйняття виходить за рамки національного, міжнаціонального і багатонаціонального світу.
Наявність певних навичок роботи на світовому ринку, формування яких залежить від спроможності переходити від одних видів роботи до інших:
аналіз промисловості у світовому масштабі і виявлення найбільш сприятливих місць для реалізації потенційних можливостей фірми;
спроможність виявляти головні ринки у світовому масштабі, тобто такі ринки або країни, що за визначеними показниками мають ознаки лідерів.
Етапи формування глобального мислення:
«Внутрішнє» мислення – обмежене рамками окремої території або окремої країни. Воно типове для компаній з великим внутрішнім ринком. Такому типу мислення властиве гарне знання національної культури і сильний вплив так званого синдрому «винайдено не тут».
Поява менеджерів, що володіють «міжнаціональним» складом розуму, спроможних приймати рішення на рівні двох країн.
Спеціалісти, що мислять на багатонаціональному рівні. Переважно це люди, що володіють багатим досвідом в сфері міжнародного співробітництва кількох країн.
Глобальне сприйняття виходить за рамки міжнаціонального і багатонаціонального світу. Характеризується уявною рівновіддаленістю від всіх основних ринків. Глобальне мислення формується на основі знань про світ незалежно від кількості відвідуваних країн. Носій глобального мислення може взагалі не їздити світом, але повинен уміти «бачити» крізь межі окремих територій і країн.
Глобальне мислення спеціалістів, що займаються міжнародним бізнесом, є основою формування і розвитку міжнародного менеджменту.
Міжнародний менеджмент - це процес застосування управлінських концепцій та інструментів у багатокультурному середовищі й одержання завдяки цьому додаткових переваг та економії часу.
Міжнародний менеджмент – це особливий вид менеджменту, головними цілями якого виступають формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах і відповідному використанні економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особливостей цих країн, міжкраїнної взаємодії.
Завдання міжнародного менеджменту:
Комплексне вивчення, аналіз і оцінка зовнішнього середовища міжнародного бізнесу в інтересах пошуку і реалізації джерел конкурентних переваг фірми
Поглиблений аналіз і оцінка культурного фонду в кожній країні перебування і використання його можливостей (урахування обмежень) при виробленні стратегічних, тактичних та оперативних рішень щодо функціонування та розвитку фірми
Оцінка, вибір і практичне використання організаційних форм, у рамках яких здійснюються закордонні операції фірми, з метою максимізувати ефект використання економічного потенціалу і правових можливостей країн перебування
Формування і розвиток мультинаціонального колективу фірми та її підрозділів у країні базування і у країнах перебування в інтересах максимального використання особистого потенціалу робітників, можливостей окремих колективів і ефектів від їх взаємодії dсередині фірми
Пошук, розвиток і ефективне використання різноманітних можливостей бізнес–сервісу , насамперед, у сферах фінансового, технологічного та інформаційного обслуговування економічних операцій.
3. Методологічні основи міжнародного менеджменту
Основні принципи функціонування міжнародного менеджменту
І. Загальні принципи:
Науковість – розвиток системи міжнародного менеджменту повинен відображати об'єктивний процес функціонування міжнародних економічних відносин
Системність – розвиток міжнародного менеджменту припускає його формування як системного утворення
Взаємовигідність – формування системи міжнародного менеджменту повинно здійснюватись з урахуванням економічної ефективності функціонування міжнародних економічних відносин.
ІІ. Специфічні принципи. У 1974 р. на IV Генеральній асамблеї ООН прийнята Декларація про новий економічний порядок. У її рамках прийнята Хартія економічних прав і обов'язків Світового співтовариства, у якій декларуються принципи:
Суверенітет – держава має виключне право на використання своїх природних ресурсів, вибір економічної системи
Політична незалежність.
Суверенна рівність - рівність держав як партнерів у міжнародних економічних відносинах.
Територіальна цілісність.
Невтручання у внутрішні справи один одного.
Взаємна і справедлива вигода.
Мирне співіснування держав із різноманітним суспільним ладом.
Рівноправність і самовизначення народів.
Мирне врегулювання спорів.
Сумлінне виконання міжнародних зобов'язань.
Повага прав людини й основних свобод.
Сприяння міжнародної соціальної справедливості.
Вільний доступ до моря і від нього для країн, що не мають виходу на нього.
III. Національні принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності, що є базою міжнародного менеджменту для українських підприємців, відображені в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність»:
Суверенітет народу в здійсненні ВЕД
Свобода зовнішньоекономічного підприємництва
Юридична рівність і недискримінація
Верховенство закону
Захист інтересів суб'єктів ЗЕД
Еквівалентність обміну, неприпустимість демпінгу.
Об'єкти і суб'єкти міжнародного менеджменту
Суб'єкти міжнародних економічних відношень є і суб'єктами міжнародного менеджменту.
У міжнародному менеджменті виділяють п'ять видів суб'єктів:
Фізичні особи - мають правоздатність і дієздатність, індивідуальні комерсанти.
Юридичні особи:
А) cуб'єкти привселюдного права:
держави;
підрозділи державного апарату;
суспільно - політичні організації й організації державного значення.
Б) cуб'єкти приватного права:
товариства (повні і командитні);
акціонерні товариства (закриті і відкриті);
товариства з обмеженою відповідальністю.
3. Об'єднання:
об'єднання фізичних осіб
об'єднання юридичних осіб.
4. Групи держав – інтеграційні угруповання країн.
5. Міжнародні організації – міжнародні економічні організації, міжнародні валютно-фінансові організації, міжнародні господарські об'єднання, міжнародні товариства і т.д.
Об'єкти міжнародного менеджменту - конкретні види, форми міжнародного бізнесу:
Експорт - імпорт товарів:
2. Експорт-імпорт послуг:
3. Здійснення господарської діяльності за рубежем:
Банківські операції.
Оренда господарських об'єктів.
Страхування.
Прокат - лізинг, рентинг, хайринг.
Проектно-конструкторські роботи.
Управлінські послуги.
4. Використання активів за рубежем:
Фірмових знаків.
Патентів.
Авторських прав.
Експертних документів.
5. Інвестиції
6. Спільні підприємства
7. Змішані підприємства - об'єднання господарських зусиль державних і приватних компаній із метою спільного створення господарського об'єкта й одержання прибутку
8. Багатонаціональні (або транснаціональні) компанії. Вони функціонують усередині країни і за рубежем, де володіють і управляють підприємствами.
4. Сучасні тенденції розвитку світового менеджменту
В даний час перспективними рахуються такі підходи до вивчення практики менеджменту:
підхід на базі теорії чинників виробництва і його практичне, емпіричне вираження - науковий менеджмент, а також використовуваний ним критерій економічної раціональності або ефективності;
поведінський підхід, що у виробничих умовах також спирається на критерій ефективності;
системно-теоретичний із його критерієм системної раціональності;
заснований на уявленнях про підприємство як суспільному інституті, що повинен задовільняти вимоги різноманітних груп інтересів, а його структура і управління повинні будуватися з урахуванням більш широкого розуміння соціально-економічної раціональності (наприклад, більш визначеної орієнтації на екологію або проблеми "третього світу").
Виходячи з цих підходів, формується поняття стратегічного менеджменту, що конкретизує основну ціль підприємства шляхом ухвалення рішення про те, яку продукцію і яких споживачів необхідно поставити, якою уявою закуповувати і використовувати ресурси, щоб підприємство могло успішно працювати у швидко мінливій обстановці.
У центр усіх сучасних концепцій управління ставиться людина - від її поведінки залежить успіх діяльності будь-якої компанії. Надійність управління людьми в будь-яких організаційних структурах визначається точним встановленням співвідношення мотивів і мотивацій. В даний час світ переживає епоху зміни соціального типу людини. Відбувається перехід від людини економічної до людини корпоративної, яка на противагу людині економічній, орієнтованій винятково на власний успіх, створює (насамперед для себе) середовище, у якому вона може жити і розвиватися.
Прогноз змін, очікуваних у сфері виробництва і управління в першому десятилітті XXI в., визначає образ менеджера початку нового сторіччя. Ключові вимоги будуть загальними для менеджерів різних країн і компаній:
1) високий професіоналізм і знання ринку в сполученні з володінням сучасними інформаційними технологіями;
2) уміння адаптуватися до швидких змін ринку і особистісних ситуацій, сприймати і застосовувати нові форми роботи, що пов'язано з гнучкістю інтелекту;
3) готовність до ризику з усвідомленням того, наскільки далеко він може зайти в рамках структури корпорації.
Основні напрямки еволюції менеджменту:
розвиток і поширення концепцій управління людськими ресурсами, у центрі яких ставиться людина, застосування поведінського підходу;
глобалізація економіки і управління;
поява і розширення мережевих організацій;
реінжиніринг виробничо-господарської діяльності;
перехід від традиційного принципу управління "стабільність, економічність, контроль" до нового - "партнерство, гуманізація, економічність";
поширення підприємницького управління;
розширення внутрішньофірмових ринків;
розвиток комп’ютерно - телекомунікаційного забезпечення управління і його віртуалізація;
тенденція до постійної самореорганізації компаній.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать