Стан, структура та організація фармацевтичного ринку

Загальна характеристика світового фармацевтич-ного ринку. Світовий ринок фармацевтичної продукції є складним, багаторівневим, поліфункціональним утво-ренням зі стабільно високими темпами зростання ви-робництва, продажу і, відповідно, показниками рента-бельності. Ці причини пов'язані зі специфікою лікарських препаратів як товарної категорії, попит на які зростає незалежно від економічних та політичних фак-торів. Протягом останніх 15 років зростання виробницт-ва медикаментів у світі перебільшує промислове вироб-ництво в цілому у 4-5 разів, хімічне, зокрема,— у 3 ра-зи. Динаміка зростання обсягу продажу лікарських за-собів за цей же період свідчить про збільшення цього показника майже в три рази.
Переважна частина медикаментів (близько 75%), що надходять на світовий фармацевтичний ринок, випус-кається порівняно невеликою кількістю високорозвинених країн-виробників: США, Японія, Німеччина, Фран-ція, Італія, Велика Британія, Швейцарія, Іспанія, Нідер-ланди та Бельгія.
Вихід компаній на зовнішній ринок диктується прагненням збільшити прибутки шляхом розширення продажу і впровадження нових патентованих засобів у найбільшій кількості країн. У провідних західноєвро-пейських компаній частка продажу на зарубіжних рин-ках істотно перевищує 50%. Головними постачальника-ми фармацевтичної продукції на зовнішні ринки є ві-домі фірми розвинених країн, які здійснюють поставки як шляхом прямого експорту, так і через свої зарубіж-ні відділення і дочірні фірми. Найкрупнішим експорте-ром лікарських засобів є Швейцарія. її провідні фарм-виробники експортують до 95% продукції. Обсяг екс-порту США становить близько 13%.
Незважаючи на досить високий рівень ефективності, у 90-х роках фармацевтична промисловість зіштовхну-лась з певними проблемами. Внаслідок цього було ско-рочено кожне шосте робоче місце.
Зростання конкуренції змушує компанії шукати принципово нові моделі розвитку. Зростають витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), фармацевтичні фірми вживають заходів що-до підвищення ефективності виробництва та оптимізації структури витрат. Одним із найбільш ефективних засобів зміцнення позицій фармацевтичних компаній є їх укрупнення і укладення угод між фірмами про спільне створення ліків.
Продовжується прогрес у створенні нових лікар-ських препаратів. Нові препарати, які з'явилися за останні роки, мають більш прицільний механізм дії, і, як наслідок, є більш придатними для лікування. Ці препарати призначаються для диференційованих груп пацієнтів і є більш коштовними, ніж препарати широ-кого спектру дії, які вони покликані замінити. Широ-кого розповсюдження у виробництві лікарських засо-бів набувають біотехнологія, генна інженерія.
При виборі стратегії виживання та зростання багато фармацевтичних компаній використовують диверсифі-кацію своїх інтересів. Наприклад, американська фірма "Меrck" вклала великі кошти в компанію "Меdіко", яка займалася, головним чином, продажем фармацевтичних товарів поштою. Британська компанія "Zenеса" вирішила взяти участь у діяльності організації під назвою "Salick Health Care", яка пропонує консультації щодо лікування ракових захворювань. Фірми "SmithKline Beecham" та "Lilli" внесли крупні інвестиції в компанії, які займають-ся організацією охорони здоров'я.
Стан та перспективи розвитку фармацевтичного ринку України. Сучасний фармацевтичний ринок України формується за рахунок лікарських засобів, що виробляються вітчизняною промисловістю, централізо-ваної закупівлі від іноземних компаній та країн СНД, а також внаслідок закупівель, які здійснюють посередни-ки. Одним із джерел придбання імпортних лікарських засобів є їх закупівля на консигнаційній основі.
Виробництво ліків в Україні здійснюється майже на 40 підприємствах (у тому числі фармацевтичні фабрики). У минулі роки матеріально-технічна база виробничих підприємств не отримувала належного розвитку, у зв'яз-ку з чим зараз промислові фармацевтичні підприємства та фармацевтичні фабрики потребують повної реконст-рукції. Технологічне обладнання, що використовується, морально і фізично застаріло. Це перешкоджає виробля-ти сучасну високоякісну фармацевтичну продукцію, ра-ціонально використовувати лікарську сировину.
Окремими фармацевтичними підприємствами з за-лученням іноземних інвестицій та акціонерного капіта-лу розпочато будівництво та устаткування виробничих приміщень сучасним обладнанням відповідно до міжна-родних вимог.
Україна має високий науковий потенціал, необхід-ний для розвитку фармацевтичної галузі. Розроблення лікарських засобів здійснюють Державний науковий центр лікарських засобів (ДНЦЛЗ), Український науко-во-дослідний інститут фармакології і токсикології (УНДІФТ), Харківський науково-дослідний інститут ендокринології та хімії гормональних препаратів, Ін-ститут органічної хімії АН України, Інститут мікробіо-логії та вірусології АН України ім. Д.К.Заболотного, Харківський науково-дослідний інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мєчникова, Українська фармацев-тична академія, медичні навчальні заклади та інші нав-чальні і науково-дослідні інститути, центральні завод-ські лабораторії.
Функціонує розвинена мережа оптово-роздрібних фармацевтичних фірм та аптечних закладів, які засно-вані на різних формах власності: державній, колектив-ній, приватній. Відбувається процес роздержавлення аптечних закладів, розвиваються альтернативні форми господарювання, зокрема, малі, спільні, акціонерні під-приємства.
Розвиток фармацевтичного ринку відбувається під впливом державного регулювання. Засобами такого ре-гулювання є наявність законодавчої бази, якою регла-ментуються питання створення, виробництва, контролю якості, закупівлі та реалізації лікарських засобів.
Соціально-економічні аспекти фармацевтичного ринку. Дія економічних законів ринку має специфічні особливості у фармації як соціально орієнтованій галу-зі. Причинами цього є такі складові.
По-перше, надання медикаментозної допомоги насе-ленню потребує особистих контактів лікаря і фармацев-та, з одного боку, і споживача (пацієнта) — з іншого. Лі-карська допомога характеризується певною індивідуаль-ністю і нестандартністю медико-фармацевтичного підхо-ду до пацієнта.
По-друге, у порівнянні з іншими галузями послуг (навіть в охороні здоров'я) більш суттєвий вплив нерівнозначності інформації стосовно споживацьких власти-востей ліків у їх виробників, а також у провізорів (фармацевтів) і споживачів (хворих). Споживач ліків знаходиться в нерівному положенні порівняно з виробником і реалізатором, тому справжню незалежність споживача на ринку фармацевтичних товарів немож-ливо забезпечити внаслідок його недостатньої і непро-фесійної інформованості У ході призначення лікар-ських препаратів і здійснення лікувальних заходів па-цієнт змушений покладатись на рекомендації лікаря і фармацевта, їх професійну кваліфікацію і моральність Комерціалізація ж фармацевтичної діяльності посилює економічну зацікавленість виробника і реалізатора лі-карських препаратів
По-третє, потреба в життєво необхідних лікарських засобах — це потреба, безпосередньо пов'язана з безцінним благом — здоров'ям і самим життям людини Висо-ка соціальна пріоритетність ліків визначає особливості формування пропозиції і попиту на них Ці особливості виявляються в тому, що на лікарські препарати існує низька еластичність попиту До того ж, вкрай обмежена вибірковість і селективність попиту на медикаменти
По-четверте, у галузі фармації (як і у всій системі охорони здоров'я) недостатньо визначено і нечітко про-стежується зв'язок між затратами праці фармацевтич-них працівників і їх кінцевими результатами Внаслідок цього праця співробітників аптек має яскраво вираже-ний соціальний характер, який у той же час не підля-гає точній кількісній оцінці
По-п’яте, використання особливого механізму госпо-дарювання в аптечній мережі диктується необхідністю поєднання економічної ефективності і соціальної спра-ведливості
Важливою є також особливість ліків у порівнянні з товарами інших ринків Надання медикаментозної до-помоги вимагає високої професійної кваліфікації лікаря і провізора, постійних коректив цієї допомоги, а також урахування фінансових можливостей споживача (паці-єнта) У той же час має значення неможливість для хворого відстрочити приймання ліків незалежно від рі-вня його доходів Виходячи з цього, необхідні певні дер-жавні заходи, за допомогою яких регулюються ціни на лікарські засоби Принципового значення набуває проб-лема справедливого розподілу лікарських засобів, особ-ливо серед малозабезпечених прошарків населення. Виходячи із соціально-економічних особливостей фармацевтичного ринку, слід виділити сучасні вимоги щодо оптимального розподілу лікарських засобів. Це, по-перше, перегляд і постійний контроль за наявністю життєво необхідних лікарських засобів, нормування споживання лікарських препаратів в умовах стаціонар-ного лікування та хворими, котрі належать до пільго-вого контингенту (інваліди та учасники Великої Вітчиз-няної війни, учасники ліквідації аварії на Чорнобиль-ській АЕС, хворі на туберкульоз, цукровий діабет та інші хронічні захворювання, визначені наказом МОЗ України), удосконалення існуючого механізму сплати за ліки за рахунок бюджетних асигнувань та впровад-ження страхової медицини. По-друге, це здійснення контролю за обгрунтованістю використання тих чи ін-ших лікарських засобів під час лікування.
Соціальна справедливість у розподілі ліків як моральноетична категорія розглядається під кутом зору умов дії принципів ринкової економіки. Такий підхід сприяє захисту прав у галузі лікарського забезпечення населення, слугує життєвим потребам людини, її здо-ров'ю та благополуччю.


Список використаної літератури
1. Украина. Законы. О лекарственных средствах: Закон // Голос Украины. -1996. - 7 мая.
2. Азарян Е.М. Международный маркетинг.- Киев: "Студ-центр", 1998.-200с.
3. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика.- М.: Изд-во "Финпрес", 1998.-416с.
4. Громовик Е.П. Особливості, проблеми та перспективи вітчизняного фармацевтичного підприємництва // Фар-мац. журн.- 1997.-№4.~С.З-П.
5. Дяченко С. ВІФЦ : інформація на вітчизняному фарма-цевтичному ринку //Ліки України.-1998.-№ 4.-С.32.
6. Каракай І.О. Зарубіжний досвід маркетингу у фармації // Фармац. журн.-1993.-М5.-С.25-27.
7. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 1997.-156с.
8. Криков В.И., Прокопишин В.И. Организация и экономика фармации: Учебник.-М.: Медицина, 1991.- 624с.
9. Мнушко З.М., Ткаченко О.М., Страшний В.В. Методичні рекомендації по прогнозуванню збуту фармацевтичної про-дукції- X.: УкрФА, 1997.-20с.
10. Створення фармацевтичної маркетингової системи / З.М.Мнушко, В.П. Польщикова, І.А.Шевченко та ін. // Вісник фармації. -1996. -№1-2. - С. 96-101.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать