Порушення ринкової рівноваги внаслідок введення фіксованих цін

У конкурентній системі рівність попиту та пропозиції приводить до рівноваги на всіх ринках. І все-таки рівноважна ціна може змінюватися (точка рівноваги зміщується в ту чи іншу сторону). Деякі впливи на ринкову рівновагу цін передбачити неможливо, вплив інших врахувати важко, оскільки вони лише переміщають точку рівноваги, не порушуючи законів попиту та пропозиції. До числа останніх впливів відноситься, наприклад, оподатковування.
Податок виступає одним з економічних важелів регулювання ринку. Зміщаючи точку рівноважної ціни, податок не порушує законів попиту та пропозиції.
Цінове втручання, чи контроль над цінами, здійснює держава на законодавчій основі, але його здатні здійснювати й інші монопольні структури. Втручання такого роду здатні блокувати ринковий механізм конкурентного ціноутворення на основі рівноваги попиту та пропозиції. Любий контроль над цінами не тільки порушує, але і руйнує механізм ринкового ціноутворення на основі законів попиту та пропозиції. Прикладом цього є командна модель економіки, а також будь-які способи примусового встановлення ціни, які можуть бути застосованими монопольними силами з боку держави і окремих, явних чи прихованих, економічних структур.
Державне втручання в ринкове ціноутворення найчастіше зводиться до примусового встановлення ціни на рівні нижче ринкової рівноваги. Мотивацією такого втручання виступають, як правило, соціальні проблеми: різна для тих чи інших груп населення ступінь доступу до ресурсів чи споживчих благ; нерівність у доходах і т.д. Однак ще ніколи не вдавалося вирішити хоча б одну з цих проблем методом втручання в механізм ціноутворення. Наслідки контролю над цінами можуть бути різноманітними, але всі вони, як правило, мають негативний ефект у соціальній і економічній сфері. Наслідки контролю над цінами чи будь-якого втручання в ринкову конкурентну рівновагу знайдуть себе в товарному дефіциті, недостачі і недовиробленні товарів, що негативно позначиться на всьому суспільстві через недоспоживання. Чи вирішена проблема соціально незахищених груп суспільства, яких уряд намагався захистити, встановивши примусово низькі ціни? Ні, не вирішена, оскільки недовироблення і дефіцитність «ведуть» навіть наявні товари в тіньові спекулятивні сфери. Виникають тіньові ринки, де дефіцитні товари продаються за цінами ще більш високими, ніж колишня рівноважна ринкова ціна, оскільки тепер ця ціна містить у собі ще і спекулятивну надбавку. Соціально незахищеним групам суспільства ці товари і ціни стали ще більш недоступні, а число неплатоспроможних громадян зросло.
Державне втручання, контроль над цінами приводить також до таких економічних наслідків, як скорочення виробництва, виникнення тіньової економіки в різних сферах. Як відомо, особливістю тіньових структур економіки є те, що вони «невловимі», особливо для офіційного, державного оподатковування. Отже, вони скорочують реальні можливості для соціального захисту соціально незахищених груп і шарів суспільства, оскільки не платять податки в бюджет.
Неважко передбачати, що в подібній ситуації підсиляться криміногенні, мафіозні компоненти соціально-економічного середовища суспільства.
Зовнішніми, найбільш очевидними наслідками зруйнованої рівноваги ринкового ціноутворення стануть черги споживачів за товарами, соціальна напруженість і загальне невдоволення. Будуть потрібні такі урядові міри, як нормування, раціонування споживання відсутніх, дефіцитних товарів, їхній розподіл у продаж по картках, талонам і іншим адміністративним «регуляторам» суспільного споживання.
На рис. показано схему державного втручання в ринковий ціновий механізм, чи контроль над цінами, з його основними негативними наслідками.
Р D S
D1
PE E -
E1
P1
S D1 D
O Q1 QE Q
Втручання в ринкову рівновагу: примусове «понижуюче» ціноутворення
Примусове встановлення ціни Р1 на рівні нижче ринкової зміщає криву попиту до рівня соціально незахищених груп населення. Перетинання кривої пропозиції SS із кривої попиту, що змістилася, D1D1 дає точку нової ринкової рівноваги Е1, розташовану на більш низькому рівні. Порушення законів попиту та пропозиції відбулося, насамперед, через те, що сукупний попит не обмежується попитом соціально незахищених шарів населення, до якого примусово «приведений» рівень ціни Р1. Однак цей штучно зміщений попит викликав «понижуючу» тенденцію в пропозиції товарів через їх примусово низькі ціни. Виробники не зацікавлені випускати і поставляти на ринок товари по зниженим, які не відшкодовують витрати цінам Р1. Відбувається зниження обсягів виробництва QEQ1, відзначене уздовж відповідної осі. Однак ще більш хворобливим і болючим для суспільства буде розмір товарного дефіциту.
Виробича функція в загальному вигляді
У сучасному суспільстві абсолютна більшість продуктів є результатом вироб-ничої діяльності. Використовуючи обмежені ресурси, фірма організовує виробництво певного обсягу продукції та постачає її на ринок.
Виробництво — важлива сфера бізнесової діяльності, основні джерело отримання благ, які необхідні для життя людини забезпечення її зростаючих потреб. Там, де люди створюють! якийсь продукт, існує виробництво. Всі фірми прагнуть отримувати максимальний прибуток, для чого змушені ефективної вести виробництво, тобто використовувати такі методи, які були б вигідними які технологічно, так і економічно.
Для здійснення виробничої діяльності фірмі необхідні фактори виробництві які протягом виробничого циклу трансформуються у вихідну або готову продукцію Наявність певної визначеної кількості факторів виробництва є необхідно» умовою початку виробництва. Відсутність деяких із них у процесі ведення виробничої діяльності призводить до зупинки виробництва.
Виробнича функція виражає функціональну залежність між вхідними ресурсами і ви-ходом готової продукції (обсягом виробництва); вона підкреслює, що вихід продукції є лише функцією кількості вхідних факторів, які використовуються у виробничому процесі.
Теорія виробництва базується на використанні факторних моделей, що пов'язують величину результату виробництва з обсягами виробничих факторів, які обумовили цей результат. Найпоширенішим видом таких факторних моделей є виробничі функції. В загальному вигляді виробнича функція може бути предста-влена формулою:
Q= f (L,K,M,…),
де L, К, М — вхідні фактори виробництва: праця, капітал, матеріали та ін.
Виробнича функція, як і будь-яка економічна модель, є певним спрощенням дійсності. Наприклад, праця може описуватися не одним числом, а сукупністю чисел, оскільки у процесі виробництва використовуються працівники різних про-фесій, кваліфікації, різного вікового складу тощо.
Виробнича функція показує максимально можливий випуск продукції, який може виробити фірма при кожному конкретному поєднанні мінімально не-обхідної кількості факторів виробництва. Термін «максимальний випуск продукції» є дуже важливим з точки зору виробничої функції, адже вона (функція) не допус-кає марнотратних чи збиткових виробничих процесів. Фірми повинні використо-вувати кожне поєднання виробничих факторів з максимальною ефективністю.
Теорія виробництва пропонує багато видів виробничих функцій, які виража-ють різні залежності між величиною використовуваних факторів і обсягом випу-щеної продукції.
Хоч виробничі функції є різними для різних галузей виробництва, вони мають дві спільні властивості: 1) завжди існує межа збільшення обсягу виробництва шляхом постійного додавання одного з факторів виробництва (наприклад, неможли-во нескінченно розширювати обсяг випуску продукції, збільшуючи кількість працівників, оскільки для них забракне устаткування; не можна без кінця купува-ти нове устаткування, бо у певний момент для нього не вистачить виробничих площ); 2) фактори виробництва є такими, що заміна одних ресурсів іншими у певній пропорції є можливою без скорочення обсягу виробництва.
Виробничі функції описують те, що є технічно можливим, за умови, що фірма діє ефективно. Це означає, що додаткові вхідні ресурси не використовуватимуть-ся, якщо вони зменшують обсяг виробництва.
Важливою обставиною є те, що рівняння функції виробництва має прив'язок до певної технології. Саме технологія визначає здатність виробляти продукти при відповідних витратах факторів виробництва. У міру технологічного поступу фірма отримує можливість виробляти більше продукції з такого ж набору вхідних ре-сурсів. У реальному житті технологія постійно вдосконалюється, що приводить до змін у виробничому процесі.
В закритій економічній системі виготовляються два види продукції А і В. Комбінації максимально можливих кількостей виготовлених одиниць продукції виду А та В.
точка | А | В
K
L
M
N
O
P
R
S | 60
48
36
24
12
0
24
36 | 0
12
22
30
36
40
22
30
Необхідно зобразити на графіку криву виробничих можливостей даної економічної системи по заданих в таблиці точках К-Р.
2. Розрахувати альтернативну вартість товару А при русі :
а) з точки К до точки L;
б) з точки N до точки О;
3. Розрахувати альтернативну вартість товару В при русі :
а) з точки L до точки М;
б) з точки О до точки Р;
Зобразіть на графіку точки R та S.
Зобразити схематично нову криву виробничих можливостей, якщо зміни в технології дозволяють при існуючих ресурсах виготовляти:
а) в 1,25 раза більше товару А;
б) в 1,75 раза більше товару В;
в) в 2 рази більше товарів А і В;
2. Розраховуємо альтернативну вартість товару А при русі
з точки К до точки L;
а) ?y = yL – yK
?x = xL – xK
?y = 12 – 0 = 12
?x = 48-60 = -12 = 12
?x/?y = 12/12 = 1
Розраховуємо альтернативну вартість товару А при русі
з точки О до точки Р
б) ?y = 12 – 30 = 6
?x = 12-24 = -12 = 12
?x/?y = 12/6 = 2
3. Розраховуємо альтернативну вартість товару В при русі :
з точки L до точки М
а) ?y = 22-12 = 10
?x = 36-48 = -12 = 12
?x/?y = 10/12 = 0.83
Розраховуємо альтернативну вартість товару В при русі
з точки N до точки О
б) ?y = 40-36 = 4
?x = 0-12 = -12 = 12
?x/?y = 4/12 = 0.33
5.а)
точка | А | В
K
L
M
N
O
P |
75
60
45
30
15
0 | 0
12
22
30
36
40
б)
точка | А | В
K
L
M
N
O
P |
60
48
36
24
12
0 | 0
21
38,5
52,5
63
70


в)
точка | А | В
K
L
M
N
O
P |
120
96
72
48
24
0 | 0
24
44
60
72
80
Розрахункова робота №2
Необхідно розрахувати аналітично і показати графічно:
Рівняння прямих попиту і пропозиції на товар Х.
Обернену функцію попиту та обернену функцію пропозиції
Рівноважну ціну та рівноважний обсяг продаж.
Фактичні обсяги продажу, величину дефіциту чи надлишку у випадку, коли держава встановить фіксовану ціну на:
а) 3гр. вищу; б) 1,5 гр. вищу; в) 2 гр. нищу; г) 0,5 гр. нижчу за рівноважну;
Нову рівноважну ціну, втрати (виграш) споживачів, виробників, держави і суспільства, а також величини податкових надходжень від виробника та споживача, величину зміни бази оподаткування у випадку введення державного податку з продажу в розмірі:
а) 5%, б) 10%, в) 30% до початкової ціни рівноваги на кожну одиницю товару.
6. Нову рівноважну ціну, втрати (виграш) споживачів, виробників, держави і
суспільства в цілому у випадку введення державної дотації в розмірі:
а) 2грн, б) 5грн, в) 12грн на кожну одиницю товару
показники | № спостереження
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10
P | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21
QS | 14 | 16 | 19 | 21 | 22 | 24 | 27 | 29 | 31 | 33
Qd | 21 | 19 | 17 | 16 | 15 | 15 | 13 | 12 | 10 | 9
1. Побудова математичної моделі залежності обсягу попиту від ціни.
Qd = a+b*P
а) розрахунок коефіцієнтів а і b виконаємо за методом найменших квадратів:
n*a+b?P=?Qd n*?P ?Qd
a*?P+b*?(P2)=?(P*Qd) ?P*?(P2) ?(P*Qd)
?P=165 n=10 ?Qd=147
?(P2)=144+169+196+225+256+289+324+361+400+441=2805
?(P*Qd)=252+247+238+240+240+255+234+228+200+189=2323
Побудова математичної моделі залежності обсягу попиту від ціни.
Qs = c+d*P
Розрахунок коефіцієнтів с і d виконаємо аналогічно за методом найменших квадратів:
n*c+d?P=?Qd n*?P ?Qd
c*?P+d*?(P2)=?(P*Qd) ?P*?(P2) ?(P*Qd)
Спів-відноше-ння | № спостереження | ?
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10
P | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | ?P=165
Qd | 21 | 19 | 17 | 16 | 15 | 15 | 13 | 12 | 10 | 9 | ?Qd=147
P2 | 144 | 169 | 196 | 225 | 256 | 289 | 324 | 361 | 400 | 441 | ?(P2)=2805
P*Qd | 252 | 247 | 238 | 240 | 240 | 255 | 234 | 228 | 200 | 189 | ?(P*Qd)=2323
QS | 14 | 16 | 19 | 21 | 22 | 24 | 27 | 29 | 31 | 33 | ?Qs=236
P*Qs | 168 | 208 | 266 | 315 | 352 | 408 | 486 | 551 | 620 | 693 | ?(P*Qs)=4067
?Qs=236; ?(P*Qs)=168+208+266+315+352+408+486+551+620+693=4067
Розрахунок співвідношень
Розрахунок визначників:
n ?P
?= ?P ?(P2) = n*?(P2)- ?P*?P=10*2805-165*165=28050-27225=825

?Qd ?P
?a= ?(P*Qd) ?(P2) =?Qd*?(P2)-?P*?(P*Qd)=147*2805-
-165*2323=412335-383295=29040
n ?Qd
?b= ?P ?(P*Qd) = n* ?(P*Qd)- ?P*?Qd = 10*2323-165*147=23230-24255=
= -1025
?Qs ?P
?c= ?(P*Qs) ?(P2) = ?Qs*?(P2)-?P *?(P*Qs)= 236*2805-165*4067=661980-

-671055 = -9075
n ?Qs
?d= ?P ?(P*Qs) = n*?(P*Qs)- ?P*?Qs = 10*4067-165*236=40670-38940=1730
Параметри:
a=?a/?=29040/825=35.2 c=?c/?= -9075/825= -11
b=?b/?= -1025/825= -1.24 d=?d/?= 1730/825=2.1
Рівняння моделей: Qd = a+b*P=35.2-1.24P
Qs = c+d*P= -11+2.1P
2. Обернена функція попиту Р= 35,2- Qd
-1,24
Обернена функція пропозиції Р= -11+ Qs
2,1
3. Рівноважна ціна за умови ринкової рівноваги:
Qd= Qs 35.2-1.24P=-11+2.1P
Pr = 13.8 грн. – рівноважна ціна
Qd= Qs=18 шт. – рівноважний обсяг
4. а) фіксована ціна вища на 3 грн.
Р= 13,8+3=16,8 грн.
Qd = 35.2-1.24*16,8=14,4шт.
Qs = -11+2.1*16,8= 24,3шт.
Надлишок: 24,3-14,4=9,9 шт.
б) фіксована ціна вища на 1,5 грн.
Р= 13,8+1,5=15,3 грн.
Qd = 35.2-1.24*15,3=16,2шт.
Qs = -11+2.1*15,3= 21,13шт.
Надлишок: 21,13-16,2=4,93шт.
в) фіксована ціна нижче рівноважної на 2 грн.
Р= 13,8-2=11,8 грн.
Qd = 35.2-1.24*11,8=20,6шт.
Qs = -11+2.1*11,8= 13,78шт.
Дефіцит: 20,6-13,78=6,82шт.
г)фіксована ціна нижче рівноважної на 0,5 грн.
Р= 13,8-0,5=13,3 грн.
Qd = 35.2-1.24*13,3=18,7шт.
Qs = -11+2.1*13,3=16,9шт.
Дефіцит: 18,7-16,9=1,8шт.
5.а) Величина податку з одиниці продукції 5%:
Qs = c+d*(P-t) Qd= Qs t=13.8*0.05=0.69грн.
Нова рівноважна ціна Qd = 35.2-1.24P
Q’s = -11+2.1(P-0,69)
Р=14,2
Новий рівноважний обсяг продажу: Q’d=35.2-1.24* 14.2=17.6
Qs=0
Q’s = -11+2.1(P-0,69)
Pk=5.9грн.
?АЕС – ефект споживача до введення податку;
?АЕВ – ефект споживача після введення податку;
Витрати споживача S?AEC-S?AEB= 0.5( 27.8-13.8)*18-0.5(27.8-14.2)17.6=6.32грн.
?CEL – ефект виробника до введення податку;
?BE’K – ефект виробника після введення податку;
Витрати виробників S?СЕL-S?ВЕ’К=0.5( 13.8-5.2)*18-0.5(14.2-6)*17.6=5.24
Виграш держави t*Q’d= 0.69*17.6=12.14
Податкові надходження від споживача (P’-P)* Q’d = (14.2-13.8)*17.6=7.04
Податкові надходження від виробника = виграш держави – податкові надходження від споживача = 12,14-7,04=5,36
Втрати суспільства: 0,5t(Qd-Q’d) = 0.5*0.69 (18-17.6)=0.14грн.
Зміна бази оподаткування: Qd-Q’d=18-17,6=0,4
б) величина податку з одиниці продукції 10%.
Qs = c+d*(P-t) Qd= Qs t=13.8*0.1=1,38грн.
Нова рівноважна ціна Qd = 35.2-1.24P
Q’s = -11+2.1(P-1,38)
Р=14,7
Новий рівноважний обсяг продажу: Q’d=35.2-1.24* 14.7=17
Qs=0
Q’s = -11+2.1(P-1,38)
Pk=6,6грн.
Витрати споживача 0.5( 27.8-13.8)*18-0.5(27.8-14.7)17=14,6грн.
Витрати виробників 0.5( 13.8-5.2)*18-0.5(14.7-6)*17=3,45
Виграш держави t*Q’d= 1,38*17=23,46
Податкові надходження від споживача (P’-P)* Q’d = (14.7-13.8)*17=15,3
Податкові надходження від виробника = виграш держави – податкові надходження від споживача = 23,46-15,3=8,16
Втрати суспільства: 0,5t(Qd-Q’d) = 0.5*1,38 (18-17)=0,69грн.
Зміна бази оподаткування: Qd-Q’d=18-17=1
в) величина податку для одиниці продукції 30%
Qs = c+d*(P-t) Qd= Qs t=13.8*0.3=4,14грн.
Нова рівноважна ціна Qd = 35.2-1.24P
Q’s = -11+2.1(P-4,14)
Р=16,4
Новий рівноважний обсяг продажу: Q’d=35.2-1.24* 16,4=14,87
Qs=0
Q’s = -11+2.1(P-4,14)
Pk=9,3грн.
Витрати споживача 0.5( 27.8-13.8)*18-0.5(27.8-16,4)14,87=41,25 грн.
Витрати виробників 0.5( 13.8-5.2)*18-0.5(16,4-6)*14,87=0,08
Виграш держави t*Q’d= 4,14*14,87=61,56
Податкові надходження від споживача (P’-P)* Q’d = (16,4-13.8)*14,87=38,66
Податкові надходження від виробника = виграш держави – податкові надходження від споживача = 61,56-38,66=22,9
Втрати суспільства: 0,5t(Qd-Q’d) = 0.5*4,14 (18-14,87)=6,47грн.
Зміна бази оподаткування: Qd-Q’d=18-14,87=3,13
а) величина дотацій на одиницю продукції 2грн.
Нова рівноважна ціна Qs=c+d*(P+дот.); Qd= Qs; 35.2-1.24P= -11+2.1(Р+2); Р=12,57
Рівноважний обсяг:Q’d=35.2-1.24*12,57=19,62; Qs=0; Q’s= -11+2.1(P+2); Pk=3,23гр.
?АЕС – ефект споживача до введення дотацій;
?АЕВ – ефект споживача після введення дотацій;
Виграш споживачів: S?AEC-S?AEB= 0.5(27.8-12,57)19,62-0.5( 27.8-13.8)*18=23,4грн.
Виграш виробників: S?СЕL-S?ВЕ’К=0.5(12,57-3,2)*19,62-0.5( 13.8-5.2)*18=14,52
Втрати держави = дотація* Q’d=2*19,62=39,24
б) величина дотацій на одиницю продукції 5грн.
Нова рівноважна ціна Qs=c+d*(P+дот.); Qd= Qs; 35.2-1.24P= -11+2.1(Р+5); Р=10,68
Рівноважний обсяг:Q’d=35.2-1.24*10,68=21,96; Qs=0; Q’s= -11+2.1(P+5); Pk=0,23гр.
Виграш споживачів: S?AEC-S?AEB= 0.5(27.8-10,68)21,96-0.5( 27.8-13.8)*18=61,98гр.
Виграш виробників: S?СЕL-S?ВЕ’К=0.5(10,68-3,2)*21,96-0.5( 13.8-5.2)*18=4,7
Втрати держави = дотація* Q’d=5*21,96=109,8
в) величина дотацій на одиницю продукції 12грн.
Нова рівноважна ціна Qs=c+d*(P+дот.); Qd= Qs; 35.2-1.24P= -11+2.1(Р+12); Р=6,28
Рівноважний обсяг:Q’d=35.2-1.24*6,28=27,42; Qs=0; Q’s= -11+2.1(P+12); Pk=0,23гр.
Виграш споживачів: S?AEC-S?AEB= 0.5(27.8-6,28)*27,42-0.5( 27.8-13.8)*18=169гр.
Втрати виробників: S?СЕL-S?ВЕ’К=0.5( 13.8-5.2)*18-0.5(6,28-3,2)*27,42 =35
Втрати держави = дотація* Q’d=12*27,42=329
Розрахункова робота №3
Власник невеликої мережі фірмових магазинів реалізує деякий товар Х. Йому необхідно визначити оптимальну ціну на даний товар, яка забезпечить максимальну величину загальної виручки. З цією метою, ви – представник служби маркетингу, аналізуєте цінову еластичність попиту на товар Х. Ви проводите експеримент, в результаті якого встановлюєте ціну залежності обсягу попиту на товар від його ціни.
Необхідно:
Визначити еластичність попиту при різних рівнях цін.
Встановити інтервал цін, в межах яких попит буде еластичним, нееластичним, унітарним.
Встановити ціну на товар, яка дозволить максимізувати виручку і оптимізувати обсяг продажу.
Проілюструвати графічно зв’язок між зміною цін, еластичністю попиту та загальною виручкою.
Розрахуйте еластичність попиту за доходом, якщо при рості доходу споживача на 10% попит на товар Х:
а) зменшився на 61%; б) не змінився; в) зріс на 61%; г) зріс на 0,61%;
Розрахуйте, що відбудеться на ринку, якщо ціна на товарY зросте на 5% при величині перехресної еластичності попиту між товарами Х та У рівний:
а) 0,61; б)-61,0; в) 0;
Ціна товару Р, грн.. | Обсяг попиту Qd, шт. | Коеф. Еластичності
E=b*p/Qd | Заг. виручка, грн.
TR=P*Q
1 | 825 | 0.090 | 825
2 | 750 | 0.199 | 1500
3 | 675 | 0.333 | 2025
4 | 600 | 0.499 | 2400
5 | 525 | 0.714 | 2625
6 | 450 | 0.999 | 2700
7 | 375 | 1.399 | 2625
8 | 300 | 1.999 | 2400
9 | 225 | 3 | 2025
10 | 150 | 4.999 | 1500
Попит еластичний при Р?7, нееластичний при Р<7.
3. Ціна на товар, що дозволяє максимізувати виручку, оптимізувати обсяг продажу Р=7
4. Залежність попиту і доходу від ціни товару
TR,грн..
P
10
E=1
5


Qd Qd
100 200 300 400 500 600 700 800 900 100 200 300 400 500 600 700 800 900
5.Обчислюємо еластичність попиту за доходом, якщо при рості доходу споживача на 10% попит на товар:
а)зменшився на 61%;Еdp=ДQd/ДP=-61/10=-6.1-еластичність товарів нижчої якості;
б) не змінився; Еdp=0/10=0 – еластичність товарів першої необхідності;
в) зріс на 61 %; Еdp=61/10=61– еластичність предметів розкоші;
г) зріс на 0,61 %; Еdp=0,61/10=0,061– еластичність нормальних товарів;
6. Розраховуємо, що відбудеться на ринку, якщо ціна на товар У зросте на 5%:
Еdх=ДQх/ДPу; ДQx= Еdх* ДPу
а) ДQx= 0,61*5%=3,05% ( взаємозамінні товари)
б) ДQx= -61*5%=-305% ( взаємодоповнюючі товари)
в) ДQx= 0*5%=0 ( не пов’язані у споживанні товари)
Розрахункова робота № 4
1.Щомісячний бюджет споживача –І. Ці гроші він може витратити на придбання товарів 4 різновидностей.
Щоміс. бюджет,
грн. | Ціна одиниці товару | Функція граничної корисності | Гранична корисність грошей
Р1 | Р2 | Р3 | Р4 | MV1 | MV2 | MV3 | MV4
90 | 10 | 12 | 5 | 10 | 250/N1 | 50/N2 | 150N3 | 25/N4 | 5
Необхідно визначити оптимальний набір товарів, користуючись теорією кількісного підходу, розрахувати повну вартість закупки та порівняти її з бюджетом споживача.
2. Щомісячно бюджет споживача – І використовується для двох видів товарів х та у. Споживач оптимізує вибір цих товарів у точці Е. Бюджетна лінія перетинає вісь абсцис в точці х1, а вісь ординат – в точці у1.
Х1=110, У1=75, Ру=20.
Необхідно:
Визначити величину бюджету споживача, якщо ціна товару У дорівнює Ру;
Визначити ціну товару Х(РХ);
Написати рівняння бюджетної лінії і визначити її нахил .
Визначити величину граничної норми заміни MRSXY в точці рівноваги;
Показати на графіку і в розрахунку, що відбудеться з вихідною бюджетною лінією, якщо:
а) бюджет споживача і ціна товару Х не зміняться, а ціна товару У зросте в 2,5 рази;
б) ціна товару У не зміниться, а бюджет споживача і ціна товару Х знизиться у 1,5 рази;
в) бюджет споживача зросте у 2 рази, а ціни товару Х та У одночасно зростуть у 3 рази;
визначаємо оптимальний набір товарів, користуючись теорією кількісного підходу. Вибираючи між 4 товарами, споживач намагається максимізувати корисність від кожного товару, яка припадає на кожну затрачену гривню. При цьому споживач використовує правило максимізації корисності споживача: MV1/P1=MV2/P2=л
M – кількість товару, яку споживач отримав.
MVi = л; MV1= л*P1= 5*10=50; 250/N1=50 N1=5
MV2= л*P2= 5*12=60; 50/N2=60 N2=0.83
MV3= л*P3=5*5=25; 150/N3=25 N3=6
MV4= л*P4=5*10=50; 25/N4=50 N4=0.5
Повна закупка товарів N1P1+ N2P2+ N3P3+ N4P4=5*10+0.83*12+6*5+0.5*10= 94.96 грн.– бюджету споживачу не вистачить.
Х1=110, У1=75, Ру=20
Бюджет споживача І=Ру*У=20*75=1500 грн.
Ціна товару Х: РХ=І/Х=1500/110=13,63 грн.
Рівняння бюджетної лінії: У=І/Ру–Рх/Ру*Х; У=1500/20-13,63/20*Х; У=75-0,68Х; нахил бюджетної лінії – 0,68;
110
75
Гранична норма заміщення: MRSXY= –Рх/Ру= – 0.68/
5. а) Якщо бюджет споживача і ціна товару Х не зміняться, а ціна товару Узросте в 2,5 рази, то І=1500; Рх=13,63; Ру= 50; Рівняння нової бюджетної лінії:
У=1500/50-13,63/50*Х; У=30-0,27Х; Отже, нахил бюджетної лінії – 0,27; Точки перетину бюджетної лінії з осями координат Х=1500/13,63=110; У=1500/50=30;Отже, в цьому випадку споживач зменшить споживання товару У

30
110
б) якщо ціна товару У не зміниться, а бюджет споживача і ціна товару Х знизиться у 1,5 рази, то І=1000; Рх=9,08; Ру= 20;
Рівняння нової бюджетної лінії:
У=1000/20-9,08/20*Х; У=50-0,45Х; Отже, нахил бюджетної лінії – 0,45; Точки перетину бюджетної лінії з осями координат Х=1000/9,08=110; У=1000/20=50;Отже, при зменшенні ціни товару Х і бюджету споживача у 1.5 раза при незмінній ціні товару У споживання товару У збільшиться.
50
110
в) якщо бюджет споживача зросте у 2 рази, а ціни товару Х та У одночасно зростуть у 3 рази, то то І=3000; Рх=40,89; Ру= 60;
Рівняння нової бюджетної лінії:
У=3000/60-40,89/60*Х; У=50-0,68Х; Отже, нахил бюджетної лінії – 0,68; Точки перетину бюджетної лінії з осями координат Х=3000/40,89=73,36; У=3000/60=50;
50
73,36
Отже, в цьому випадку споживання товару Х та У пропорційно зменшилось, а бюджетна лінія паралельно перемістилась вліво-вниз, що означає відносне зменшення бюджету споживача.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать