Сучасні теорії

Найважливішим аспектом керівництва, діловою активністю є точне визначеня ідеалів корпорації. На цьому заснований весь бізнес. Бо, зрештою, навіщо ми кожного дня ходимо на роботу і займаємось своїми справами ? Дуже важливо, щоб однакова відповідь на це запитання була у всіх працівників, що працюють в компанії починаючи з президента і закінчуючи щойно найнятим службовцем.

Хороший приклад цьому ― епізод з історії середніх віків.

Трьох каменярів запитали: “ Для чого ви працюєте ?”

Перший відповів: “ Щоб мати їжу ”, другий : “ Щоб обтесати камені для цієї стіни ”, третій : “Для того, щоб побудувати цей чудовий замок ”.

Різниця у відповідях демонструє різницю у ставленні до життя. І, якщо залишається хоч найменший шанс на успіх, завжди треба орієнтуватися на третій варіант відповіді .

Запитання:

Прокоментуйте дану ситуацію і дайте відповідь, для чого Ви працюєте чи вчитеся ?

1. Зовнішнє і внутрішнє середовище менеджменту.

Організація ― це група людей з усвідомленими загальними цілями. Внутрішні зміни ― це ситуаційні чинники в межах організації. Ці зміни, в основному, є результатом управлінських рішень.

Внутрішнє середовище підприємства або мікросередовище організації містить п’ять складових:

 цілі;

 структуру;

 завдання;

 технологію;

 персонал організації;

тобто те, що характеризує виробничий цикл і потребує уваги керівництва.

Розглянемо їх основні характеристики та взаємозв’язок:

Цілі ― це конкретний кінцевий стан, або бажаний результат, якого прагне досягти група, працюючи разом. Під час прцесу планування керівництво розробляє цілі і доводить їх до відома членів організації.

Організація може мати різноманітні цілі. Бізнесова організація зосереджена на створенні певних товарів в рамках спецефічних обмежень ― за витратами і отриманим прибутком. Відповідно, цілі ― рентабельність (прибутковість) і продуктивність. Для цього необхідна координація зусиль в таких галузях, як частка ринку, розробка нової продукції, якість послуг тощо. Державні органи не мають на меті отримання прибутку, але витрати їх хвилюють. Звідси, їх цілі ― надання конкретних послуг в межах певних бюджетних обмежень. При виконанні більшу увагу будуть приділяти соціальній відповідальності.

Цілі підрозділів повинні робити внесок у цілі організацій і не суперечити їм.

Формальна організація складається з декількох рівнів управління і підрозділів (функціональних областей), таких як маркетинг, виробництво, навчання персоналу чи планування фінансів.

Структура організації ― це логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних областей, побудовані у формі, яка дозволяє ефективно досягати цілей організації.

Існує дві основні концепції відносно до структури:

 спеціалізований розподіл праці;

 сфера контролю.

Майже у всіх організаціях має місце розподіл праці по спеціалізованих лініях ― по горизонталі. Спеціалістів групують разом в межах функціональної області.

Вертикальний розподіл праці, тобто відокремлення роботи по координації, від безпосереднього виконання завдань, дає ієрархію управлінських рівнів. Кількість осіб, підлеглих одному керівнику, є сферою контролю.

Завдання ― це предписана робота, серія робіт або частина роботи, що повинна бути виконана заздалегіть встановленим способом у визначений термін. З технічного боку, завдання адресовані посаді, а не працівнику, що її займає.

Характеристика завдань полягають у тому, що вони традиційно поділяються на три категорії. Це робота злюдьми, предметами та інформацією .

Технологія розглядається, як засіб трансформування сировини в продукти чи послуги, заздалегідь заплановані.

Люіс Дейвід резюмує:

“Технологія ― це поєднання кваліфікаційних навичок, обладнання інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформаціях чи людях”.

Всі типи технологій поділяються на три категорії:

1) одиничне, дрібносерійне, або індивідуальне виробництво;

2) масове або багатосерійне виробництво;

3) безперервне виробництво.

Існує ще одна класивікація технологій:

1) багатоланцюгові технології ― характеризуються серією взаємозалежних завдань, які повинні виконуватись послідовно;

2) посередницькі технології ― характеризуються застосуванням спеціаліних прийомів, навичок та послуг для того, щоб викликати певні зміни в конкретному матеріалі, що надходять у виробництво (монтаж фільму).

Відносно персоналу організації та її кадрового потенціалу необхідно передбачити як поведе себе конкретна людина в даній ситуації. З цією метою враховують її здібності, обдарованість, схиліність до певної діяльності, потреби, сподівання, сприйняття, ставлення, точку зору тощо.Всі внутрішні зміни взаємозв’язані. Усвоїй сукупності вони розглядаються як соціотехнічні підсистеми. Зміни однієї з них певною мірою впливають на всі інші.

Зовнішнє середовище.

Успіх організацій, головним чином, залежить від сил зовнішніх відносно організації і діючих у глобальному зовнішньому оточенні. Охаректиризуємо зовнішнє середовище та чинники, що мають найважливіше значення для керівництва організацією.

Зовнішнє середовище ― це сукупність неконтрольованих суб’єктів і сил, що діють за межами підприємства (фірми) і непідвладні апаратові управління.

Зовнішнє середовище підприємства поділяється на середовище прямого та опосередковоного впливу .

Середовище прямого впливу , тобто таке, що активно, реально та негайно впливає або може вплинути на діяльність організації, містить у собі такі сили, як конкуренти, покупці та постачальники, органи державного регулювання, власники підприємства і ділові партнери, інвестори, маркетингові посередники, контактні аудиторії, профспілки, масс медіа, аудитори і інші.

Неконтрольовані фактори розвитку підприємства впливають на поведінку виробника на ринку. Такі фактори відстежуються і вивчається динаміка їх розвитку з метою пристосування до умов, спричинених неконтрольованими факторами.

Слід відзначити, що в науковій літературі по різному визначаються неконтрольовані фактори, існують розбіжності в їх кількості та назві:

2. Забезпечення ефективних комунікацій.

Комунікації ― це обмін інформацією, на оснсві якої керівник отримує дані, необхідні для прийняття рішень, і доводить їх до працівників організації.

Проблема ефективних комунікацій ― одна з ключових у діяльності керівників, оскільки за їх допомогою здійснюється обмін повідомленнями, що виражені різними символами і мають певне смислове навантаження.

У спрощеній формі комунікації відбуваються за схемою: ХТОСЬ здійснює ЩОСЬ у напрямку КОГОСЬ із ПЕВНИМ ЕФЕКТОМ. Ефективність будь-яких комунікацій залежить від кількох елементів, зокрема:

 джерела;

 повідомлення;

 аудиторія;

 каналів і засобів комунікацій.

Джерело . Арістотель вказував, що для успішного спілкування людина повинна володіти здоровим глуздом, справжнім бажанням та істинними моральними якостями. Протягом тривалого часу більшість досліджень у даній сфері була сконцентрована на елементах правдивості, достовірної інформації. Згодом дослідники дійшли висновку, що ефективність того, хто спілкується, залежить від:

 правдивості (достовірності);

 динамізму;

 соціалізації;

 авторитарних рис;

 надійності;

 особистої привабливості.

Окремі дослідження свідчать про залежність ефективності комунікацій від соціального статусу, віку відправника інформації, зовнішнього виду, манери спілкування тощо.

Повідомлення. При виробі шляхів ефективних комунікацій відправник інформації стикається з рядом проблем:

 порядком викладу аргументів;

 першочерговістю;

 однобічністю чи двобічністю;

 спрощеним чи ускладненим викладом висновків;

 особистими якостями.

Аудиторія. Ефективність спілкування суттєво залежить від аудиторії. До чинників ефективності належать:

 рівень підготовленості, здатність зрозуміти повідомлення;

 якості особистості (самоповага, догматизм, авторитаризм);

 загальномотиваційні риси (побоювання ускладнення);

Канали комунікацій. Ефективність будь-якого спілкування залежить від того, як воно здійснюється, через який канал. Канадський вчений Маршал МакЛюен вказував, що “засіб є повідомлення”. Найчастіше дослідники зосереджують увагу на мові, яка є вищою формою спілкування. Вербальний (словесний) компонент будь-якого людського повідомлення супроводжують як тон і сила голосу (паравербальний компонент), так і рухи, жести того хто надсилає повідомлення, і того, хто його отримує, що є невербальним компонентом повідомлення.

Теорія і практика менеджменту виробила багато методів, які можуть бути використані для поліпшення системи комунікацій в організаціях. Серед них виділяють дві групи: вдосконалення міжособових комунікацій і вдрсконалення організаційних комунікацій.

Вдосконалити міжособові комунікації можна на основі:

1. Розуміння потреб і настроїв підлеглих.

2. Вдосконалення персональних стосунків.

3. Використання зрозумілої мови та повторів.

4. Правильний вибір засобів комунікацій.

5. Забезпечення довіри у підлеглих.

6. Розвиток вміння слухати.

7. Забезпечення активності слухача.

Вдосконалення організаційних комунікацій можливе шляхом реалізації таких кроків:

1. Об’єктивна оцінка трудоміскості кожної управлінської функції.

2. Вдосконалення інформаційних

3. Перегляд організаційної структури управління організацією.

4. Застосування сучасних інформаційних технологій.

3. Ситуація.Для чого потрібно вчитися ? Як часто ми чуємо це питання. Інколи воно звучить досить банально, а деколи зовсім риторично.

А справді: для чого потрібно вчитися ? Америку вже давно відкрили, колесо теж уже придумали, в космос навіть екскурсантом можна полетіти… Вже все відоме, тоді, для чого мені вчитися ? Даю сама собі відповідь: для себе. Що ? Надто просто ? Надто скромно ? Зате, досить правдиво.

Хочу вчитися, щоб знати. Знати те, що до тепер ще не знала, знати те, що для когось є досить простим, відомим, а для мене це щось таке, що мене зацікавило, заставило вивчити.

Хочу вчитися, щоб удосконалюватись як людина, як майбутній підприємиць чи бізнесмен.

Хочу вчитися, щоб поборотися за своє місце в суспільстві, щоб бути незалежною, без комплексів, знаючою.

Хочу вчитися, щоб відкрити свою справу, а не залежати від когось, не просити зарплати у вигляді милостині.

Хочу вчитися ? Ні, я мушу вчитися, щоб вижити, ні, щоб жити в цей складний час, щоб твердо стати на ноги, щоб не бути сіренькою мишкою.

Для цього і треба вчитися.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать