Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери "Хоробрі з найхоробріших"

Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, - це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова.
Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці "Хоробрі і найхоробріших". Він обрав алегоричний образ - дерево Мову, яке згуртовує народ, дає йому сил, наснаги жити в мирі з іншими. У казці дерево велике, могутнє, високе, сильне. Воно має охоронця, якого так і звуть - Охоронець.
У кожній казці є добрі та злі герої. Ця казка - не виключення. У людей з'явишся вороги, але вони не могли силою побороти народ, вихований міцністю дерева Мови. Попихач - зрадник великого народу - розповів, що сила людей - у міцності чудо-дерева. А щоб воно не було сильним, розсадили по всій країні паростки Мови, які б не давали дереву брати силу з землі. Чудо-дерево й справді почало слабшати, але вірні сини змогли його захистити та повернути колишню силу. І святе дерево розрослося, стало пишним зеленим гіллям тягнутися до сонця. Автор обрав прийом алегорії, бо саме так можна найповніше розкрити кожний образ. Історія цього дерева - історія нашого народу, нашої мови, яка почала було "в'янути", втрачати красу, але ми змогли зупинити це. І в української мови є охоронці - це ми, ті, хто спілкується, радіє, сумує, говорячи нею. Ми збагачуємо мову, робимо її сильною, вагомою, справді рідною нам.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать