Гідрологічний нарис річок м. Харкова

Гідрографічна мережа території міста відноситься до басейну р. Сіверського Дінця, що є найбільш великою притокою Дону. Він бере початок на Середньоруській височині і, прямуючи на південь, потім на південний схід, перетинає ряд областей України і РФ. Загальна протяжність річки 1053 км, площа її басейну 98900 км2. Сіверський Дінець приймає багато приток.
Річка Уди, що впадає в р. Сіверський Дінець справа, на 815 км від її устя, є найбільшою річкою, що протікає в межах міста і його околиць. Довжина річки 164 км, площа водозбору 3894 км2.
Починається вона в с. Безсонівці Жовтневого району Білгородської області на висоті 190 м над рівнем моря. Відмітка устя - 85 м над рівнем моря. Поверхня басейну рівнинна, абсолютні висоти - 250-150 м. Переважні ерозійні форми рельєфу - долини, балки, яри. Лісів мало, переважають широколистяні породи з домішкою дуба.
Долина річки трапецієвидна, у середньому шириною 2,0-2,2 км, глибиною 85-100 м, із чітко вираженою асиметрією схилів; правий більш крутий і високий, розчленований ярами і балками, а лівий - положистий і низький, терасований. Виділяється від 3 до 8 терас. Річище звивисте і помірно звивисте. Дно піщане, місцями кам'янисте.
Густота яружно-балкової мережі коливається від 0,0 до 2.5 км на 1 км2. Утворенню ярів сприяють пухкі четвертинні породи - лес і лесовидні суглинки, а також бурхливі струмки в період весняного сніготанення і літніх злив. Річкова мережа р. Уди помірно розвинута.
Річище р. Уди місцями дуже звивисте. Ширина його коливається від 4 до 18 м, частіше 6-8 м, глибина від 0,1 до 0,8 м і тільки в окремих плесах - більше 1 м. У середньому і нижньому плині іноді річище розділяється на рукави, створюючи великі острови, що звичайно заросли очеретом.
Живлення р. Уди в основному снігове, меншу роль грає дощове і ґрунтове. У період весняного сніготанення, звичайно на початку березня, річище швидко наповняється, річка виходить із своїх берегів і розливається по заплавній терасі, перетворюючись у велику річку. Протягом п'ятьох - десятьох днів рівень піднімається звичайно на 1,5-2 м, а в окремі роки на три і більше метрів над меженним рівнем. Середня річна витрата води р. Уди біля с. Бабаї 8,5 м3/сек, модуль стоку 2,6 л/с із 1 км2.
Замерзає річка звичайно в грудні, рідше в листопаді. Товщина льоду 0,3-0,4 м, а в суворі зими до 0,5-0,6 м. Вода р. Уди донедавна була чиста, прозора, зараз вона забруднена відходами промислових підприємств. Її воду використовують для штучного зрошення. У багатьох місцях можна бачити установки для дощування в дії.
Річка Уди має багато приток, серед яких найбільш великою є Лопань (довжина 96 км, площа басейну 2000 км2) із найбільшою притокою Харків (77,6 км, 1120,4 км2). Річки Лопань і Харків схожі між собою, тому наведемо характеристику однієї з них.
Річка Лопань належить до басейну р. Сіверського Дінця і є його лівою притокою другого порядку.
Басейн р. Лопані розташований у межах лісостепової зони на південному відрогові Середньоруської височини і знаходиться на території Білгородської і Харківської областей. За витоки річки прийнята точка земної поверхні з відміткою 183,6 м абс., розташована на північній околиці села Весела Лопань Білгородського району Білгородської області. Річка Лопань впадає в р. Уди, будучи її лівою притокою. Довжина річки складає 96 км. Площа водозбору річки 2000 км2, середня висота водозбору 170,7 м абс., середній ухил водозбору 0,621 м/км. Лісистість басейну складає 15,6%, озерність 0,8%, заболоченість 0,7%, розораність 42,4%.
Гідрографічна мережа басейну річки розвинута слабко. Річка Лопань має 1 притоку довжиною більше 10 км і 20 приток із довжиною 10 км і менше.
Долина, заплава і річище. Тип долини - ерозійно-акумулятивний, кількість терас - 7. Морфометричні характеристики річкової долини наступні: абсолютна відмітка 120 м; ширина 50-250 км; глибина ерозійного врізання 110 м; крутизна схилів 5-20°.
Тип заплави річки - ерозійно-акумулятивний. Заплава розташована асиметрично щодо річища, але зустрічаються ділянки і з симетричним її розташуванням. Морфометричні і гідрологічні характеристики заплави річки: ширина 50-200 м; відносна висота над середнім меженним рівнем води 1-3 м; глибина затоплення при максимальних у році витратах забезпеченістю: 1% - 0,9 м, 5% - 0,6 м, 25% - 0 м; тривалість затоплення 5 -12 днів.
Тип річища - трапецієвидний. Основні характеристики річища: ширина 15 - 25 м; глибина: на плесах 1,0 - 2,5 м, на перекатах 0,3 - 0,5 м; швидкості течії (м/с):
а) на плесах: в межень: 0,1 - 0,2, у багатоводний період 0,8 - 1,2;
б) на перекатах: в межень 0,2 - 0 ,3, у багатоводні періоди 0,8 - 1,3; руслові утворення: замулення річища 0,7 - 0,9 м, заростання річища 20%; відносна довжина ділянок річища 40%; відносна протяжність різних угідь у межах прибережної смуги (%): пасовища - 1,6, сіножаті - 75,5, присадибні ділянки - 6,6, рілля - 0,2, ліси і чагарники - 2,9, інші угіддя - 13,2.
Подовжній профіль річки Лопань. Подовжній профіль річки характеризує зміни по довжині потоку відміток вільної поверхні води. Відмітка витоку р. Лопань 183,6 м абс. , а устя - 95,2 м абс. Падіння річки складає 88,4 м, а ухили середній і середньо зважений відповідно 0,92 і 0,79 м/км.
Поперечні перетини р. Лопані. Поперечний перетин річки в міській зоні Харкова значно відрізняється від поперечників у верхньому і середньому плині річки. Це пояснюється тим, що гирлова частина річки знаходиться під впливом господарської діяльності людини.
Стік річки Лопань. Річка відноситься до східноєвропейського режиму, що характеризується високим водопіллям, низкою літньою і зимовою меженню. Живлення річки переважно снігове з відносно великою часткою ґрунтового стоку в порівнянні з дощовим.
Норма річного стоку. Норма річного стоку р. Лопань складає 90,1 млн. м3.
Основні багаторічні характеристики річного стоку річки дані в таблиці 1.
Внутрішньорічний розподіл стоку. Розподіл річного стоку по сезонах і місяцях обумовлено закономірностями внутрішньорічної зміни опадів і випаровування, а також геоморфологічної будови басейну, гідрографічних і гідрогеологічних умов, характеру грунтів, рослинного покриву, господарської діяльності в басейні водотоку.
Таблиця 1
Характеристика річного стоку
Основні багаторічні характеристики річного стоку
Річка – пункт спостереження | Площа водозбору, км2 | Витрата води, м3/с | Шар стоку, мм | Модуль стоку, л/с ? км2 | Коефіцієнт варіації | Коефіцієнт асиметрії
р. Лопань - устя | 840 | 2,86 | 107 | 3,4 | 0,45 | 0,9
Внутрішньорічний розподіл стоку р. Лопані для характерних років водності подано в таблиці 2.
Таблиця 2
Річний стік р. Лопань різної забезпеченості
Річка – пункт спостереження | Площа водозбору, км2 | Річний стік (млн. м3) у % забезпеченості
50 % | 75 % | 95 %
р. Лопань – устя | 840 | 84,1 | 60,5 | 35,6

На весняне водопілля припадає до 70% від річного стоку річки.
Стік весняного водопілля (повені). Весняне водопілля на р. Лопані є найбільш характерною і помітною фазою її гідрологічного режиму. Пік весняного водопілля припадає на березень.
Стік дощових паводків. Витрата й об'єм стоку дощових паводків на р. Лопані значно менше відповідних характеристик весняного водопілля. Однак, в окремі роки літньо-осіння межень на р. Лопані переривається зливами, що викликає підйом рівня, який досягає 0,5-1,0 м, а іноді 1,6-2,0 м.
Мінімальний стік. Мінімальні витрати води в р. Лопані спостерігаються в період літньо-осінньої і зимової межені. Літньо-осіння межень носить досить нестійкий характер.
Стік наносів. Стік наносів обумовлений русловим розмивом і ерозійними процесами у водозбірному басейні. Річкові наноси підрозділяються на завислі і ваблені (донні). Найбільша кількість завислих наносів припадає на період весняного водопілля, а найменша - на період межені.
Стік завислих наносів р. Лопані характеризується наступними показниками: каламутність - 400 мг/л; середня витрата завислих наносів - 1,14 кг/с; об'єм твердого стоку - 36 тис. м3/рік.
Термічний і льодовий режим р. Лопань. Термічний і льодовий режим р. Лопані визначається тепловим балансом водостоку, морфометричними характеристиками річища, а також антропогенними умовами.
Льодостав на річці встановлюється в другій половині листопада, іноді йому передують забереги. У середньому тривалість льодоставу біля чотирьох місяців. Скресання криги на річці звичайно припадає на березень. Весняний льодохід продовжується біля двох днів.
Гідрохімічна характеристика р. Лопань. Вода річки відноситься до гідрокарбонатно-кальцієвого класу. Середньорічна мінералізація води в усті річки складає 693 мг/л, загальна жорсткість - 7,35 мг-екв/л. Вміст головних іонів у воді (мг/л): сульфати - 79,7; хлориди - 84,1; кальцій - 99,5; магній - 33,5; гідрокарбонати - 315.
Біогенні компоненти у воді р. Лопань - устя подані наступними показниками (мг/л): азот амонійний (NН4+) - 1,92; азот нітритний (NО2-) - 0,105; азот нітратний (NО3-) - 2,69; залізо загальне - 0,36; кремній - 17,9; фосфати (РО4-) - 0,285; фосфор загальний - 0,837.
Органічні показники у воді р. Лопань - устя (мг/л): БПК5 - 5,66; перманганатна окислюваність - 7,31; біхроматна окислюваність - 39,7.
Газовий режим р. Лопань - устя: кисень - 9,91 мг/л, кисненасичення - 88%, СО2 - 14,5 мг/л. Водневий показник (г) - 7,3.
Важкі метали у воді р. Лопань - устя (мг/л): мідь - 0,007; цинк - 0,007; нікель - 0,053; кобальт - н/визн.; марганець - 0,088; свинець - 0,001; хром - 0,004.
Радіонукліди в воді р. Лопань - устя (Ku/л): р-активність - 3,51·10-11; Cs134+ Cs137 - 4,63·10-12; Sr90 - 8,7·10-13.
Токсичні речовини у воді р. Лопань - устя (мг/л): нафтопродукти - 1,18; СПАВ - 0,05; феноли - 0,009.
Пестициди в р. Лопань - устя не виявлені.
Використання водних ресурсів. Водні ресурси басейну р. Лопані використовуються, в основному, на потреби промислових підприємств і сільського господарства, у тому числі зрошення, а також для комунально-побутових потреб населених пунктів.
Найбільш великими водоспоживачами є промисловість м. Дергачі і м. Харкова, одним із найбільших підприємств якого є Харківський завод транспортного машинобудування.
У гирловій частині р. Лопані здійснюють скидання стічних вод м. Харкова Диканівські очисні споруди, об'єм скидання яких значно перевищує об'єм водозабору в басейні річки.
Сумарна потреба у воді складає приблизно 22,74 млн. м3 у рік, а сумарний об'єм скидання 213,22 млн. м3/рік.
Слід зазначити, що Лозовеньківське водоймище, а також р. Лопань (Павлівський гідропарк) використовуються для рекреаційних цілей.
Річка Харків належить до басейну р. Сіверського Дінця і є його правою притокою третього порядку. Вона є основна притока р. Лопані і бере початок у с. Бондарівки Жовтневого району Білгородської області на висоті 160 м над рівнем моря, впадає в Лопань на 11 км від устя, майже в центрі міста, на висоті 102 м над рівнем моря. Довжина річки складає 77,6 км. Площа водозбору річки 1120,4 км2, середня висота водозбору 169,2 м абс., середній ухил водозбору 0,433 м/км. Лісистість басейну складає 9,3%, озерність 0,5%, заболоченість 1%, розораність 59%.
Гідрографічна мережа басейну річки розвинута помірно. Річка Харків має 8 приток довжиною більш 10 км і 81 притоку з довжиною 10 км і менше. Серед них Липець із притокою Липчик, Муром і Млявий, Немишля.
Використання водних ресурсів. Водні ресурси басейну р. Харків використовуються, в основному, на потреби промислових підприємств, комунально-побутові потреби населених пунктів, для сільського господарства.
Слід зазначити, що Трав'янське і Муромське водосховища, а також річка Харків (район Журавлівського гідропарку) використовуються для рекреаційних цілей в об'ємі, необхідному для обслуговування не менше 100 тис. чоловік у рік.
Гідрологічна характеристика водних ресурсів р. Харків багато в чому нагадує аналогічну характеристику р. Лопані, детально наведену вище.
Басманов Євген, 1997 р.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Каталог річок України /Під ред. В.І. Мокляка. - К.: Вид-во АН УРСР, 1957. - 192 с.
2. Климат Харькова / Под ред. Бабиченко В.Н. - Л.: Гидрометеоиздат, 1983. - 216 с.
3. Малі річки України: довідник. - К.: Урожай, 1991. - 296 с.
4. Ресурсы поверхностных вод СССР. Т. 6. Украина и Молдавия. Вып. 3. Бассейн Северского Донца и реки Приазовья. - Л.: Гидрометеоиздат, 1967. - 492 с.
5. Справочник по водным ресурсам СССР. Т. 8. Украинская ССР. Т. 2. - К., 1955. - 656 с.
6. Справочник по водным ресурсам / Под ред. Б.И. Стрельца. - К., 1987. - 304 с.
7. Харьковская область: природа и хозяйство. - Харьков: Изд-во ХГУ, 1971.
8. Харьковская область /Под ред. А.П. Голикова. Харьков: РИП "Оригинал", 1993. - 128 с.
9. Чеботарев А.И. Гидрологический словарь. - Л.: Гидрометеоиздат, 1978. - 308 с.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать