Крим

Крим - традиційний регіон літнього відпочинку та оздоровлення. Та останнім часом у Криму активно розвивається й зимовий туризм. Адже і взимку продовжу-ють свою благотворну дію на організм людини численні цілющі фактори кримсь-кої природи: сонячне випромінювання, чисте гірсько-лісове та паркове повітря, іонізоване морське повітря (на узбережжі), лікувальні мінеральні води та грязі, різноманітні природні ландшафти. Навіть більше - зимової пори гостям півостро-ва не дошкуляє літня спека та надмірна сонячна активність.
Кримський півострів займає площу 26 000 квадратних кілометрів і простягнув-ся з півночі на південь на 195 км і з заходу на схід на 325 км. Розташування Кри-му на півдні нашої країни, майже посередині помірного поясу північної півкулі Землі, визначає велику кількість тепла не тільки влітку, але й зимою. Кримський півострів омивається водами теплих Чорного та Азовського морів, які поблизу кримських берегів практично не замерзають взимку.
Рельєф Криму різно-манітний. Північну та центральну його части-ни займає рівнина, яка на заході й на півдні пе-реходить у пагорби; на півдні - гори, загалом невисокі, що простяга-ються на 150 км від ми-су Фіолент на заході до міста Феодосії на сході.
На більшій частині Криму найхолоднішим місяцем є січень, в окремих пунк-тах Південного Берега - лютий. У континентальних районах півострова серед-ньо-місячна температура січня становить мінус 1-3 градуси за Цельсієм; на західному і східному узбережжях мінус 2; на вершинах гір мінус 3-5; на Півден-ному Березі - плюс 3-4. Днів з морозом на Південному Березі буває 27-37, на південно-східному і західному узбережжях - 50-60, у центральному районі сте-пового Криму і передгір'ї- 110-120, на вершинах Головної гряди - 125-145.
Стійкий сніговий покрив щорічно буває тільки в горах, на висоті від 400 м. Ошатні й принадні у сніговому вбранні Кримські гори. Взимку тут багато туристів та жителів Криму. Катання на лижах, санках, ігри на снігу, прогулянки засніжени-ми лісами залишають неповторне враження. Останнім часом центрами лижно-санкового відпочинку на півострові стали Ангарський перевал і схили гори Ай-Петрі.
Проте гостям Криму слід пам'ятати про певну небезпеку зимового гірського туризму: можливість раптового погіршення погоди, похолодання, дуже сильно-го вітру, ожеледі, туману, снігових лавин. Тому новачкам не слід вирушати на гірські прогулянки без досвідчених провідників, якими можуть бути місцеві селя-ни.
Цікавою складовою зимового відпочинку у кримському селі може стати знайомство з культурою народів, що населяють півострів. За роки незалежності України особливо активно відроджується яскрава культура кримських татар, до-волі екзотична для європейців.
Лариса Дмитрівна Шинельова
вул.Перемоги, 17, 98691, с.Олива, М.Ялта тел.(0654) 249-509,
Львівська область
Обласний центр: м. Львів.
Плота. 21,8 тис. кв. км.
Населення: 2 млн. 668 тис. чол. (м. Львів - 753 тис. чол.).
Географічне положення: Розташована на заході України; північна ча-стина області лежить у межах Волинської височини, Малого Полісся та Подільської височини, відокремленої долиною Дністра від Передкар-паття; на південному заході області розташовані хребти Українських Карпат (Бескиди, Стрийсько-Санська верховина, Верховинський Во-додільний хребет, найвища вершина - гора Пікуй висотою 1406 м). На територію області припадає частина Львівсько-Волинського вугільного басейну. Північна частина області розташована у лісостеповій зоні. Ліси зосереджені в основному в Карпатах, Передкарпатті та займають 29 % території.
Головні річки - Дністер з притоками (Бистриця, Стрий, Свіча, Вере-щиця, Свірж), Західний Буг з притоками (Полтва, Рата, Солокія), Стир (басейну Дніпра), Вишня і Шкло.
Місто Львів розташовано на р. Полтві.
Адміністративний устрій: Поділяється на 20 районів. Найбільші міста - Львів, Дрогобич, Стрий, Червоноград, Борислав, Самбір.
Клімат: Помірно континентальний. Середня f січня -5°С, липня від +18°С у центральній частині області до +12°С в горах.
Транспортна мережа: Загальна довжина залізниць - 1309 км, авто-шляхів - 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям - 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли - Львів, Красне, Стрий. У м. Львові є аеро-порт.
Історична довідка: Утворена у 1939 р.
Перші поселення на території області з'явилися у епоху пізнього па-леоліту. УIX ст. вона входила до складу Київської Русі, у XII ст. - Га-лицького князівства, яке досягло найбільшої могутності у 1153-1187 pp. за часів Ярослава Осмомисла. Після об'єднання у 1199 р. князем Рома-ном Мстиславичем Галицького та Володимиро-Волинського князівств територія області входить до складу Галицько-Волинсьного князівства, після розпаду якого у середині XIV ст. переходить під володіння Польщі, а у 1772 р. - Австрії (з 1867 р. - Австро-Угорщина). У 1848 р. відбулося Львівське повстання проти австрійської влади, яке було при-душено. З 1918 р. - під владою Польщі, з 1939 р - у складі України.
Місто Львів заснував князь Данило Галицький. Вперше воно зга-дується в літописах під 1256 р. Львів став столицею Галицько-Волинсь-
кого князівства після м. Галича. У 1349 р. та у 1387 р. був захоплений польськими феодалами. У Львові вперше в Україні запроваджено кни-годрукування ("Апостол" - перша датована книга, видана у 1574 р. І.Фе-доровим). Виданням "Руською трійцею" альманаху "Русалка Дністро-вая" покладено початок новій українській літературі в Галичині. У місті діяло Львівське братство (Успенське ставропігійське братство, Львівська ставропігія) - громадська організація православних українських міщан м. Львова, заснована у 80-х pp. XVI ст., один з центрів боротьби проти Брестської унії 1596 р. Львівське братство за-снувало у 1585 р. Львівську братську друкарню на базі друкарського ус-таткування І.Федорова, Львівську братську школу (близько 1585 p., пер-ша братська школа в Україні), збудувало Успенську церкву в м. Львові. Братство було ліквідовано у 1788 р. австрійським урядом. У м. Львові вівся Львівський літопис (1-а пол. XVII ст.), написаний тодішньою ук-раїнською книжною мовою. Літопис подає опис подій в Україні з 1498 р. по 1649 p., зокрема про національно-визвольну війну ук-раїнського народу 1648 -1654 pp., у якій населення міста брало актив-ну участь. З XVI ст. збереглися відомості про львівські цехи малярів, скульпторів, золотарів. У 1822 р. засновано першу в Україні літо-графічну майстерню, у 1898 р. - "Товариство розвою руської штуки", у 1905 р. - "Товариство прихильників української літератури, науки і шту-ки". У1873 р. у місті засновано Літературне товариство ім. Т.Г.Шевчен-ка (з 1893 р. - Наукове товариство імені Шевченка). Музичне життя Львова розвивалося з XIII ст., у XVI ст. культивувався партесний спів, з кінця XVIII ст. розвивалося концертне життя, в XIX ст. діяли численні музичні та хорові товариства. У XVII ст. у Львові виник шкільний те-атр, з 1776 р. працював постійний міський театр. З 1772 р. Львів - під владою Австрії (з 1867 р. - Австро-Угорщина), з 1918 р. - Польщі. У 1921 - 1925 pp. у Львові нелегально на громадських засадах діяв Львівський таємний університет, заснований у відповідь на заборону приймати студентів українського походження у Львівський університет. З 1939 р. - м. Львів у складі України як обласний центр.
Місто Белз відоме з 1030 p., було столицею давньоруського удільно-го Белзького князівства на Волині, що виникло близько 1170 p., у 1234 -1340 pp. залежало від Галицько-Волинсьюго князівства, у 1340 - 1377 pp. перебувало у володінні литовських князів. У 1352 р. жителі та дружина Белза вчинили мужній опір військам польського короля Ка-зимира та угорського короля Людовика, примусивши їх відступити. У 1462 р. Белзьке князівство було приєднано до феодальної Польщі.
Місто Звенигород Галицький (Червенський) - давньоруське місто в Галицькій землі на р. Білці (нині - с. Звенигород). Вперше згадується в літописі під 1086 р. або 1087 р. як центр Звенигородського князівства. З 1199 р. - у складі Галицько-Волинського князівства. Занепало в сере-
дині XIII ст. (знищено у 1241 p. ордами Батия).
Давньоруське місто Пліснеськ, залишками якого є городище поблизу с. Підгірців (Бродівеького р-ну), згадується в давньоруських літописах під 1188 р. і 1233 р. та в "Слові о полку Ігоревім". У XII ст. - велике місто Галицького князівства (згодом - Галицько-Волинського князівства). У 1241 р. місто зруйнували орди хана Батия.
Давньоруське місто Тустань (біля с Урича) згадується в літописі під 1340 p., наскельна дерев'яна фортеця Тустань існувала в кінці IX - ХШ ст.
Місто Броди відоме з ХП ст.; м. Буськ - з 1097 p.; м. Городок - з 1213 p.; м. Добромиль - з 1374 p.; м. Дрогобич - з 1238 p.; м. Жидачів - як Удеч з 1164 p.; м. Жовква (у 1951 - 1991 pp. - Нестеров) - з 1368 р. (у XVII -XVIII ст. у місті склався осередок художнього різьблення на дереві, ткацтва та живопису - Жовківська школа художників); м. Золочів - з 1442 p.; м. Кам'янка-Бузька вперше згадується у 1406 р. яке. Димошин у Галичині; м. Мостиська відоме з 1392 p.; м. Рава-Руська - з 1455 p.; м. Рудки - з 1472 р.; м. Самбір - з 1238 р.; м. Сколе - з 1397 р.; м. Сокаль
- з 1411 p.; м. Стрий - з 1385 p.; м. Трускавець - з 1462 р.; м. Турка - з 1431 p.; м. Ходорів - з 1394 p.; м. Червоноград засновано у 1692 p.; м. Яворів відоме з 1376 p.; емт Великий Любінь - з початку XIII ст. (створено музей історії селища); емт Глиняни - з 1379 p.; емт Журавне
- з 2-ї пол. XV ст.; емт Івано-Франкове (до 1945 р. - Янів) - з 1611 p.; емт Красне - з 1476 p.; емт Куликів - з кін. XTV ст.; емт Лопатин - з 1366 p.; емт Медениця - з 1395 p.; емт Немирів - з 1580 p.; емт Нижанковичі - з ХШ ст. під назвою Загуменки, з XV ст. - під сучасною назвою; емт Одесько - з XII - ХШ ст.; емт Підбуж - з поч. XVI ст.; емт Підкамінь
- з 1441 p.; емт Поморяни - з 1437 p.; емт Пустомити - з 1441 p.; емт Роз-дол - з 1569 p.; емт Стара Сіль засновано у 1255 p.; емт Шкло відоме з XV ст.; емт Щирець - з поч. XII ст.
Відомі вихідці з області - поет В.П.Бобинський (1898 - 1938 pp.); письменник Т.Г.Бордуляк (1863 - 1936 pp.); письменник ІВишенський (між 1545 -1550 р. - після 1620 p.); літературознавець М.СВозняк (1881
- 1954 р.); поет, учений і педагог Я.Ф.Головацький (1814 -1888 pp.); бо-танік М.А.Голубець (1930 p.); письменниця К.В.Гриневичева (1875 -1947 pp.); вчений, доктор медицини й філософи, ректор Болонського університету Г.Дрогобич (бл. 1450 - 1494 pp.); лексикограф, фолькло-рист і педагог Є.І.Желехівський (1844 - 1885 pp.); педагог, поет, пере-кладач, церковний діяч Л.І.Зизаній (? - не пізніше 1634 p.); письменник і освітній діяч С.І.Зизаній (1570 -1600 pp.); історик, архівіст, етнограф ДЛ.Зубрицький (1777 -1862 pp.); письменник С.МКовалів (1848 -1920 pp.); композитор Є.Т.Козак (1907 p.); композитор, диригент, педагог М.Ф.Колесса (1903 p.); фольклорист-музикознавець, композитор, літе-ратурознавець Ф.М.Колесса (1871 - 1947 pp.); гетьман ПККонашевич-Сагайдачний (? -1622 p.); живописець, ієромонах Й.Кондзелевич (1667
- 1740 pp.); письменниця УКравченю-Шнайдер (I860 -1947 pp.); істо-рик ІДКрип'якевич (1886 -1967 pp.); актор, режисер, педагог ЛКурбас (1887 - 1942 pp.); живописець О.Л.Курилас (1870 - 1951 pp.); письмен-ник, критик, публіцист, громадський діяч О.С.Маковей (1867 -1925 pp.); співак МСШенцинський (1875 -1935 pp.); співак і педагог О.ПМишу-га (1853 - 1922 pp.); літературознавець, критик, перекладач ММ.Мо-чульський (1875 - 1940 pp.); композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч О.Й.Нижанківський (1863 - 1919 pp.); архітектор Я.СШоваківський (1920 - 1982 pp.); співак О.М.Носалевич (1874 -1959 pp.): мовознавець, етнограф, історик і педагог О.О.Партщький (1840 -1895 pp.); письменник Л.Пастернак (1910 -1969 pp.); церковний, культурний і громадський діяч Є.М.Плетенецький (бл. 1554 - 1624 pp.); письменник, освітній діяч, філософ КСакович (бл. 1578 - 1647 pp.); філолог і мистецтвознавець І.С.Свєнщцький (1876 -1956 pp.); компози-тор М.М.Скорик (1938 p.); письменниця МСоїгілка-Мисько (1897 -1942 pp.); художник по склу МГ.Тарнавський (1931 p.); художник І.І.Труш (1869 - 1941 pp.); письменник і літературознавець С.Тудор (1892 - 1941 pp.); письменник О.В.Турянський (1880 - 1933 pp.); пись-менник І.Я.Франко (1856 -1916 pp.); живописець і письменник К.МУс-тиянович (1839 -1903 pp.); письменник і громадський діяч МЛУстия-нович (1811 -1885 pp.); письменник А.Я.Чайковський (1857 -1935 pp.); письменник В.М.Шашкевич (1839 -1885 pp.); письменник і культурно-громадський діяч М.С.Шашкевич (1811 - 1843 pp.); літературознавець, фольклорист, поет В.Г.Щурат (1871 - 1948 pp.); письменник, філософ, церковно-політичний діяч С.Яворський (1658 - 1722 pp.).
Сошально-економічна довідка: Одна з провідних галузей промисло-вості в області - машинобудівна та металообробна, представлена прила-добудівною, електронною та автомобільною галузями. Розвинута хар-чова промисловість, цукрова, м'ясна, молочна, кондитерська, олійно-жирова, пивоварна. Легка промисловість включає виготовлення швей-них, текстильних виробів, взуття та шкіргалантереї. Основна спеціалізація хімічної промисловості - виробництво сірки, сірчаної кис-лоти, мінеральних добрив, калійних добрив, штучного волокна, лаків, фарб, технічного вуглецю. Важливу роль відіграють медична промис-ловість, нафтопереробка, підприємства деревообробної, у тому числі меблевої та целюлозно-паперової промисловості, виробництво цемен-ту, облицювальної плитки, гіпсу, скляних і фарфоро-фаянсових виробів, комбікормова промисловість. Розвинуті художні народні промисли.
Землеробство області спеціалізується на вирощуванні технічних (льон-довгунець, цукрові буряки), зернових (озима пшениця, жито, ярий ячмінь), овочевих культур і картоплі, розвиваються садівництво та ягідництво.
Тваринництво мясо-молочного напряму (скотарство, птахівництво, свинарство), розвиваються вівчарство, ставкове рибництво та бджільництво.
Б області - 12 вузів, з них 10 - у м. Львові, у тому числі університет (заснований у 1661 p.), Український поліграфічний інститут (заснова-ний у 1930 p.), зооветеринарний (заснований у 1881 р. як ветеринарна школа), прикладного та декоративного мистецтва (заснований у 1946 p.), фізичної культури (заснований у 1946 p.), лісотехнічний (заснований у
1945 p.), медичний (заснований у 1894 p.), політехнічний (заснований у 1844 p.), торговельно-економічний (заснований у 1939 р.) інститути, консерваторія (створена у 1939 p.), училище прикладного мистецтва (засноване у 1876 p.), а також Дрогобицький педагогічний інститут та Львівський сільськогосподарський інститут у м. Дубляни (заснований у
1946 p.). У м. Львові працюють Західний науювий центр НАН України, інпгі науково-дослідні установи, зокрема інститути - метрології вимірю-вальних і керуючих систем, геологорозвідувальний, епідеміології та мікробіології, Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості, астрономічна обсерваторія, 2 наукові бібліотеки.
Природно-рекреаційний потенціал: Область має 400 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі державний природ-ний заповідник "Розточчя" (2080 га), 33 заказники (9 - державних), бо-танічний сад Львівського університету, 2 дендропарки, 240 пам'яток природи, 55 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, у тому числі державного значення - Буський, Підгорецький (Бродівського р-ну), Стрийський у м. Львові, 61 заповідне урочище. В області є значні ку-рортно-оздоровчі (мінеральні води різних типів і торфові лікувальні грязі), спортивні та туристично-екскурсійні ресурси. На базі багатих природно-рекреаційних ресурсів створено курорти: Великий Любінь, Моршин, Немирів, Роздол, Східниця, Трускавець (основний лікуваль-ний фактор Трускавця - мінеральна вода "Нафтуся"), Шкло.
Історико-культурний потенціал: Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області - 3934 (основні пам'ятки регіону наведено у таблиці № 20).
До найважливіших об'єктів туризму належать Львівський держав-ний історико-архітектурний заповідник (1975 p.), Державний музей-за-повідник "Одеський замок" у смт Одеську (1989 p.), Державний істори-ко-культурний заповідник "Тустань" (залишки наскельної фортеці Тус-тань, IX - XIV ст.) у с. Урич, Державний історико-культурний за-повідник "Нагуєвичі" (Дрогобицького р-ну), філія Львівського історич-ного заповідника у м. Жовкві, монастирський комплекс у с Крехові, давньоруські городища (X - XIII ст.) у м. Звенигорода та с. Стільському, а також архітектурні пам'ятки: оборонна вежа у П'ятничанах (XIV ст.);
культові споруди XIV - ХУЛІ ст. у мм. Городку, Золочеві, Кам'янці-Бузькій, Комарному, Самборі, Сколе, Яворові, Турці, Жовкві, зокрема дерев'яні - Потелицька церква Святого Духа (1-а пол. XVI ст.), церква Юра в м. Дрогобичі (1654 p.); серед споруд світської архітектури -Одеський замок (XIII - XVII ст.), замки у мм. Золочеві (кін. XVI ст.), Жовкві (1596 - 1630 pp.), сс. Свірягі (XIV - XVII ст.), Підгірцях (Бродівського р-ну), Старому Селі (Пустомитівського р-ну) (обидва -1-а пол. XVII ст.), ратуша (1668 р.) у м. Самборі, брами та торгові ряди в м. Жовкві (XVII ст.), гімназія у м. Дрогобичі (1858 p., нині - один з кор-пусів педагогічного інституту).
Найдавніші архітектурні пам'ятки Львова - Високий замок (кін. XIII - поч. XIV ст.), Миколаївська церква (ХШ - XIV ст.), Вірменський собор (1363 p.); визначний архітектурний ансамбль - площа Ринок (XIV -XIX ст.), а також пам'ятки у стилі готики - кафедральний собор (1360 -1493 pp.); Відродження - каплиці Боїмів (1606 - 1615 pp.), Кампіанів (поч. XVII ст.), Трьох святителів (1578 - 1591 pp.), Успенська церква (1591 -1629 pp.), дзвіниця (вежа) Корнякта (1572 p.); барокко - костели кармеліток босих (1644 p.), домініканський (1745 p.), собор святого Юра (1744 -1770 pp.); класицизму - будинок теперішнього українсько-го драматичного театру (1837 - 1842 pp.) та стилізований Галицький сейм (тепер університет, 1877 - 1881 pp.). Найвизначніші пам'ятники Львова - А.Міцкевичу (1905 - 1906 pp.), І.Франку (1964 p.), І.Федорову (1978 p.), а також архітектурно-скульптурний комплекс Пагорб Слави (1958 р.).
В області є 6 театрів, з них 5 - у м. Львові, театр опери та балету (створенийу 1939 р.), театр української армії (заснований у 1931 p.), те-атр ляльок (заснований у 1946 p.), театр юного глядача (заснований у 1920 p.), український драматичний театр ім. МЗаньковецької (утворе-ний у 1922 р.), цирк та обласна філармонія, а також Львівський облас-ний український музично-драматичний театр у м. Дрогобичі (заснова-ний у 1939 р.).
В області створено 14 державних музеїв, більшість -ум. Львові: історичний (заснований у 1893 р.) з відділом - музеєм-арсеналом старо-винної зброї; народної архітектури і побуту (заснований у 1972 р.); ук-іраїнського мисте*ггва (заснований у 1905 р.) з філіями - художньо-ме-моріальними музеями О.Л.Кульчицькоїта О.ХНоваківського; картинна галерея (заснована у 1907 р.) з відділами - каплицею Боїмів (XVII ст.) і музеєм Івана Федорова (заснований у 1977 p., міститься в Онуфріївському монастирі, XVI - XIX ст.); український музей етно-графи та художнього промислу (створений у 1951 p.); літературно-ме-моріальний музей І.Я.Франка (заснований у 1940 р.) з філією в с Івана Франка (колишнє с Нагуєвичі, де народився письменник; у 1981 р. тут відкрито меморіальний комплекс: музей-садибу І.Я.Франка, відтворено.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать