Швейцарська Конфедерація

Офіційна назва - Швейцарська Конфедерація.
Територія - 41,3 тис. кв. км.
Столиця - Берн (кількість населення - 128 тис. осіб). Швейцарці офіційно називають Берн не столицею, а "федеральним містом", підкреслюючи при цьому рівноправність головних міст всіх кантонів. Берн заснований у 1191 році. Назва міста походить від німецького слова "Bar" - ведмідь. Ведмідь присутній на прапорі і гербі міста, у скульптурних композиціях фонтанів і соборів, назвах ресторанів і готелів. Берн також є адміністративним центром кантону Берн.
Офіційні мови - німецька (користується 64% населення), французька (19% населення), італійська (8% населення), ретороманська (0,6% населення).
Населення Швейцарії - 7,2 млн. осіб, з них 19,8% іноземців (станом на 2001 рік).
Адміністративний поділ - 23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів. (Кожний з трьох кантонів: Аппенцелль, Базель, Унтервальд поділяється на 2 напівкантони).
Деякі кантони складаються практично з одного міста (наприклад, Женева), на території інших суцільні гори й долини (як в Урі). Деякі - не більше бразильської ферми, наприклад, місцевий Базель (площа - 37 кв. км), у ньому, однак, чисельність населення (187,7 тис. осіб) вища, ніж у найбільшому кантоні Граубюнден, де на території в 7105 кв. км проживає 186,7 тис. осіб. У кантоні Цюріх - 1,2 млн. жителів, а населення напівкантону Аппенцелля Іннерродена (15 тис. осіб) ледь заповнить футбольний стадіон.
Є молоді й старі кантони. Наймолодший - Юра, який у 1978 році відокремився від кантону Берн.
1. Ааргау (Aargau) - 544.3 тис. осіб (18,81% іноземців).
2. Аппеннцель
o Аппеннцель Ауссерроден (Appenzell A. Rh) - 53,5 тис. осіб (14,1% іноземців).
o Аппеннцель Іннерроден (Appenzell I. Rh) - 15,0 тис. осіб (10,4% іноземців).
3. Базель
o Сільській Базель (Basel-Country) - 260,0 тис. осіб (16,9% іноземців).
o Міський Базель (Basel-City) - 187,7 тис. осіб (27,2% іноземців).
4. Берн (Berne) - 943,7 тис. осіб (11,9% іноземців).
5. Вале (Valais) - 276,2 тис. осіб (16,5% іноземців).
6. Во (Vaud) - 620,3 тис. осіб (26,6% іноземців).
7. Гларус (Glarus) - 38,5 тис. осіб (19,8% іноземців).
8. Граубюнден (Graubьnden) - 186,7 тис. осіб (13,2% іноземців).
9. Женева (Geneva) - 408,8 тис. осіб (37,7% іноземців).
10. Золотурн (Solothurn) - 244,0 тис. осіб (16,5% іноземців).
11. Люцерн (Lucerne) - 347,2 тис. осіб (15,0% іноземців).
12. Невшатель (Neuchвtel) - 165,7 тис. осіб (22.4% іноземців).
13. Санкт-Галлен (St. Gallen) - 449,4 тис. осіб (19,6% іноземців).
14. Тічино (Ticino) - 227,3 тис. осіб (25,6% іноземців).
15. Тургау (Thurgau) - 205,9 тис. осіб (18,9% іноземців).
16. Унтервальден
o Нідвальден (Nidwalden) - 38,0 тис. осіб (9,3% іноземців).
o Обвальден (Obwalden) - 32,4 тис. осіб (10.8% іноземців).
17. Урі (Uri) - 35,2 тис. осіб (8,2% іноземців).
18. Фрібург (Fribourg) - 236,3 тис. осіб (14,1% іноземців).
19. Цуг (Zug) - 99,4 тис. осіб (19,5% іноземців).
20. Цюріх (Zurich) - 1,2 млн. осіб (21,7% іноземців).
21. Шафхаузен (Schaffhausen) - 73,3 тис. осіб (19,8% іноземців).
22. Швіц (Schwyz) - 130,2 тис. осіб (15,1% іноземців).
23. Юра (Jura) - 68,8 тис. осіб (12,1% іноземців).
Найбільші міста. (Кількість населення станом на 2000 рік).
· Цюріх (Zurich) - 337,9 тис. осіб (28,7% іноземців).
· Женева (Geneva) - 175,0 тис. осіб (43,8% іноземців).
· Вазель (Basel) - 166,0 тис. осіб (29,1% іноземців).
· Берн (Berne) - 122,5 тис. осіб (22,0% іноземців).
· Лозанна (Lausanne) - 114,9 тис. осіб (35,3% іноземців).
Дата заснування Швейцарської Конфедерації - 1 серпня 1291 року, коли три лісові кантони (землі) - Урі, Швіц і Унтервальден, захищаючи незалежність від австрійських Габсбургів, уклали оборонний союз ("вічний союз") в рамках "священної Римської імперії". До речі, назва Швейцарії походить від назви одного з цих кантонів - Швіца.
Державний прапор і герб Швейцарії. Швейцарія має схожі герб і прапор - білий усічений хрест на червоному полі (або щиті). Першою емблемою швейцарців були прості червоні прапори і щити. Але вже у XIV столітті відмітною ознакою швейцарських стрільців став білий хрест на червоному щиті. У XV столітті він з'явився і на бойових прапорах, а в XVІ столітті став гербом Швейцарської Конфедерації. Швейцарський хрест уподібнювався емблемам хрестоносців і символізував боротьбу за свободу. У 1814 році швейцарський хрест було вкорочено. Такого ж вигляду набув і державний прапор, офіційно схвалений у 1889 році.
Державний устрій. Швейцарія - федеративна парламентська республіка.
Грошова одиниця. 1 швейцарський франк дорівнює 100 сантимам.
Національне свято. 1 серпня - День заснування Конфедерації (1291 рік). Відзначається з 1899 року.
Національний гімн. Текст національного гімну Швейцарії був написаний Леонардом Відмером (1809-1867 роки) німецькою мовою. Вірш оспівує вічну природну красу Швейцарії - величні Альпи, тихі озера, широкі пасовища, мир, який знаходять у ній мешканці країни. Існують його переклади (іноді досить вільні) іншими трьома офіційними мовами.
Музику в 1841 році написав Alberik Zwyssig (1808-1854 роки), священик і композитор з Урі. Коли Zwyssig був музичним директором монастиря у Веттінгені, у 1835 році він написав музику до одного з псалмів - "Diligam te Domine" - для виконання обрядів. У 1841 році він зробив адаптацію церковного гімну на слова Леонарда Відмера. У 1843 році нова патріотична пісня пролунала під час святкування річниці вступу Цюріха до складу Швейцарської Конфедерації у 1351 році. Також вона була виконана на Національному пісенному фестивалі, де зустріла схвалення аудиторії. Незабаром "Swiss Psalm" виконувався чоловічими хорами по всій Швейцарії (завдяки перекладам) і його часто співали під час патріотичних свят.
Протягом 1894-1953 років було багато спроб оголосити цю пісню національним гімном, але вони відхилялися швейцарським урядом. Фактично, у цей час національним гімном була інша пісня, що виконувалася на ту саму мелодію, що й англійський гімн "Боже збережи Короля (Королеву)".
З розширенням міжнародних контактів у ХХ столітті використання однакової музики стало все частіше призводити до незручних ситуацій. Тому швейцарський уряд оголосив "Swiss Psalm", який неможливо було сплутати з жодним іншим, тимчасовим (попереднім) національним гімном у 1961 році. Але лише в квітні 1981 року the "Swiss Psalm" було офіційно проголошено швейцарським національним гімном.
Текст гімну німецькою мовою:
Trittst im Morgenrot daher,
Seh'ich dich im Strahlenmeer,
Dich, du Hocherhabener, Herrlicher!
Wenn der Alpenfirn sich rotet,
Betet, freie Schweizer, betet!
Eure fromme Seele ahnt
Gott im hehren Vaterland,
Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.
Kommst im Abendgluhn daher,
Find'ich dich im Sternenheer,
Dich, du Menschenfreundlicher, Liebender!
In des Himmels lichten Raumen
Kann ich froh und selig traumen!
Denn die fromme Seele ahnt
Gott im hehren Vaterland,
Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.
Ziehst im Nebelflor daher,
Such'ich dich im Wolkenmeer,
Dich, du Unergrundlicher, Ewiger!
Aus dem grauen Luftgebilde
Tritt die Sonne klar und milde,
Und die fromme Seele ahnt
Gott im hehren Vaterland,
Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.
Fahrst im wilden Sturm daher,
Bist du selbst uns Hort und Wehr,
Du, allmachtig Waltender, Rettender!
In Gewitternacht und Grauen
Lasst uns kindlich ihm vertrauen!
Ja, die fromme Seele ahnt,
Gott im hehren Vaterland,
Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.
Швейцарія і міжнародні організації
Швейцарія є членом ЄАВТ (Європейської асоціації вільної торгівлі), СОТ (Світової організації торгівлі), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового Банку, міжнародного банку реконструкції і розвитку, ОБСЄ та Організації економічної співпраці й розвитку (ОЕСР), Ради Європи (РЄ), ЄКА, МФКК.
Швейцарія і ООН
3 березня 2002 року у Швейцарії відбувся референдум щодо її вступу до ООН. "Так" членству країни в ООН сказали 54,6 відсотка учасників референдуму, ідея членства також здобула підтримку більшості виборців у 12 з 23 кантонів.
Таким чином, винесене на референдум і схвалене так званою "подвійною більшістю" (населенням в цілому і окремо - жителями більшості кантонів) питання про приєднання Швейцарії до ООН вирішено позитивно. А це, відповідно до Конституції Конфедерації, дозволяє уряду розпочати офіційне оформлення вступу країни до Організації Об'єднаних Націй. Таким чином, багатовіковий традиційний нейтралітет Швейцарії іде в минуле. За 16 років, що минули після попереднього подібного референдуму, настрої у швейцарському суспільстві дуже змінилися. За членство в ООН нині виступають уряд, більшість депутатів парламенту і три з чотирьох партій правлячої коаліції: соціал-демократи, радикальні демократи і християнські демократи.
На всіх попередніх референдумах швейцарці відхиляли таку пропозицію, оскільки вважали, що членство навіть у цій шанованій організації може загрожувати традиційному нейтралітету країни. Під час останнього волевиявлення, у 1986 році, 75 відсотків швейцарців відхилили пропозицію членства своєї країни в ООН. Десятками років тривала дивна ситуація - Швейцарія була "європейською домівкою" ООН, але сама не належала до цієї організації.
10 вересня 2002 року Швейцарія стала повноправним членом ООН.
Єдиною країною світу, яка не входить до ООН, залишається Ватикан.
Швейцарія як міжнародний центр
У Женеві розташовані штаб-квартири Світової організації торгівлі, Міжнародної організації праці, Всесвітньої організації охорони здоров'я, Міжнародного союзу електрозв'язку, Всесвітньої метеорологічної організації та Європейське відділення ООН і Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. У Берні, столиці країни, розмістився Всесвітній поштовий союз, у Лозанні - Міжнародний олімпійський комітет. Інші організації, які мають основну резиденцію у Швейцарії, - Всесвітня рада церков і Міжнародний Червоний Хрест, заснований швейцарцем Анрі Дюнаном.
Домен .ch.
Час
Київський мінус одна година.
Митні правила
Мандрівники, які прибувають у Швейцарію з європейських країн, можуть безмитно ввезти 200 сигарет, 50 сигар або 250 грамів трубкового тютюну. Для приїжджих з інших країн зазначені обмеження вдвічі більше. Щодо алкогольних напоїв правила такі: 1 літр міцних напоїв і 2 літри - не міцніше 15°. Тютюн і спиртні напої можуть ввозитися особами, яким більше 17 років. Можна ввозити також подарунки на суму до 100 швейцарських франків і харчові продукти в розрахунку на один день.
При від'їзді з Швейцарії обмежень на вивезення товарів немає. Громадянинові іншої країни можуть повернути закладений у ціну товару податок на додану вартість (близько 6,5%). Турист іншої країни має право на повернення податку готівкою при покупках на суму більше 500 швейцарських франків. Для цього необхідно отримати при покупці спеціальний чек безмитної торгівлі (tax free Shopping Cheque).
Система мір і ваг - метрична (метри і кілограми).
Електрична мережа - 220 В, 50 Гц.
Телефонний зв'язок
Код країни +41, Женеви +22, Цюріха +1, Лозанни +21, Базеля +61, Люцерна +41. Для виходу на міжнародний автоматичний телефонний зв'язок необхідно набрати 00.
Телефонні автомати встановлені у поштових відділеннях, барах, кафе, магазинах і на вулицях (розмова з поштового відділення обійдеться дешевше). Дзвінки в робочі дні з 18.00 до 8.00 дешевші, значні знижки також діють у вихідні і святкові дні. В усіх автоматах використовують спеціальні телефонні картки, які можна придбати на пошті, у тютюнових кіосках, на залізничних станціях, на заправках тощо.
Термінова допомога
· Пожежна служба - 118.
· Поліція - 117.
· Аварійна служба - 144.
· Екстрена допомога при автомобільних аваріях - 140.
Години роботи установ
Установи відкриті в робочі дні з 8.00 до 12.00 і з 14.00 до 17.00. Субота й неділя - вихідні.
Поштові відділення у великих містах працюють у робочі дні з 8.30 до 12.00 і з 13.30 до 18.30, у суботу з 7.30 до 11.00.
Валюта
Грошова одиниця Швейцарії - швейцарський франк (CHF), який дорівнює 100 сантимам (раппенів у німецькій Швейцарії). В обігу знаходяться монети вартістю 5, 10, 20 сантимів, 1/2, 1, 2 і 5 франків, банкноти вартістю 10, 20, 50, 100, 500 і 1000 франків.
Hадписи на швейцарських банкнотах зроблені багатьма мовами, але англійською немає. У Швейцарії 4 офіційних мови: німецька, французька, італійська і ретороманська. Відповідно, цими мовами і підписані банкноти: на лицевому боці - німецькою і ретороманською, а на звороті - французькою і італійською. У німецькомовних кантонах Швейцарії дрібну розмінну монету називають "раппен". А франк і в німецькій Швейцарії - франк.
Швейцарія вже 400 років не знала воєн і політичних потрясінь. Мабуть тому серед відомих людей, портрети яких прикрашають її гроші, немає жодного полководця або політика: тільки фізики, астрономи, натуралісти, лікарі та архітектори.
До речі, Ліхтенштейн не має власної грошової одиниці. Hа його території, так само як і в Швейцарії, в обігу знаходяться швейцарські франки. І це з 1923 року, коли дві країни уклали митний і валютний союз.
У багатьох магазинах можна розплачуватися конвертованою валютою, до оплати приймаються всі основні кредитні картки і туристичні чеки. Обміняти гроші можна в будь-якому відділенні банку, у вечірній час - в обмінних пунктах великих універмагів, аеропортів і в деяких туристичних агентствах. Обмінювати гроші краще за кордоном, тому що в самій Швейцарії курс національної валюти завищений.
Банки відчинені з 8.00 до 16.00 (деякі до 17.00 - 18.00) у робочі дні, перерва з 12.00 до 14.00. Кілька разів на тиждень банки працюють довше, ніж звичайно.
Пункти обміну валюти в аеропортах і залізничних вокзалах працюють кожного дня з 8.00 до 22.00, нерідко - цілодобово.
Ціни
Швейцарія - одна з найдорожчих країн Європи, а Женева - найдорожче місто Швейцарії.
Покупки
Товари, вироблені в Швейцарії, відомі своєю високою якістю. У більшості магазинів та універсамів розмовляють англійською мовою. Вибір наручних годинників тут дуже великий, і коштують вони менше, ніж в інших країнах. Швейцарський шоколад має колосальну кількість різноманітних упакувань, форм і сортів.
Хорошими покупками можуть стати одяг, вишивка, постільна білизна і носові хустки, точні прилади, складані ножі, музичні скриньки, різьблення по дереву, кераміка і продукція інших ремесел, а також антикварні предмети і видання з мистецтва.
У деяких магазинах покупцеві видадуть на його прохання особливий чек (Tax-free Shopping Cheque), по якому при від'їзді з країни іноземцю повернуть закладений у вартість товару податок на додану вартість.
До оплати приймаються всі основні кредитні картки.
Магазини працюють у робочі дні з 08.30 до 18.30, деякі до 21.00-22.00. У суботу - з 08.00 до 12.00 і з 14.00 до 16.00. У великих містах деякі магазини працюють без обідньої перерви, але зачинені в понеділок у першій половині дня. По неділях магазини закриті - крім тих, які розташовані в аеропортах, на деяких залізничних станціях і в місцях зупинок для відпочинку уздовж шосейних доріг.
Чайові давати, як правило, не прийнято, за винятком ресторанів, де розмір чайових становить 5-10% від вартості замовлення. Для дотримання традицій, слід уважно прочитати рахунок, і ніколи не перевищувати 10% чайових.
"На чай" дають тільки після того, як принесуть здачу, у розмірі до сантима.
Національна кухня Швейцарії з'явилася в результаті складного, тривалого і суперечливого розвитку під впливом традицій багатьох народів, які проживають у країні. Особливо великий вплив мали французька, італійська і німецька кулінарні традиції.
Характерна риса місцевої кухні - достаток сирів і кисломолочних продуктів, а також м'яса з різноманітними приправами.
Однією з найпоширеніших страв є "фондю" ("fondue") - розплавлений сир, в який додається часник і легке біле вино. Прийшло фондю від альпійських пастухів, які першими здогадалися кинути в казан залишки сиру й часнику, а потім вмочити в суміш шматочки білого хліба. Французи стверджують, що саме вони першими вигадали фондю. Швейцарці з ними сперечаються.
Зараз фондю готують у найкращих ресторанах з різних сортів сиру. На стіл подають казанок, а до нього - дуже довгі виделки. Відвідувачі нанизують на них шматочки білого хліба і занурюють у сирно-винно-часничну суміш. Фондю вважають зимовою стравою.
"Їжа пастухів" дуже подобається і багатьом туристам, тому фондю є в меню практично всіх швейцарських ресторанів. Цікаво, що запивати фондю вином не рекомендується.
Ще одна популярна страва із сиру - "раклетт", це особливим способом підсмажений сир з хрусткими маринованими огірочками і картоплею в мундирі.
Дуже популярний "бернес платтер" ("bernese platter") - смажені шматочки яловичини і свинини з зеленню, бобами або кислою капустою, а також "люріх лешнетцелтес" ("lurich Leschnetzeltes") - тонкі шматочки телятини в соусі.
Такий суто німецький винахід, як сосиски, є дуже популярним у німецькомовних районах. Особливо відомі ковбаски з округів Санкт-Галлен і Берн. А в Цюріху туристів, як і місцевих жителів, пригощають величезними двометровими сосисками.
Також у німецькомовній Швейцарії поширена така страва, як "решті" - відварена картопля, підсмажена до стану "фрі" (з скориночкою).
Швейцарський шоколад і десерти "хюхлі" і "крепфлі" також відомі в усьому світі.
У південних кантонах використовується практично тільки італійська кухня з її "пастами", "піццею", "равіолі" і "різотто". Нічого особливого і нового в італійську кухню швейцарці не внесли.
Швейцарські вина і пиво чудові. Серед білих вин виділяються "Йоханніоберг" "Johannioberg"), "Фердан" ("Ferdant"), "Лавю" ("Lavaux"), серед червоних - "Ламей" ("Lamay"), "Корон" ("Corone") і "Діл" ("Dole").
Гарні лікери "Кірш" ("Kirsch"), "Пфлюмлі" ("Pflumli") і "Вільямін" ("Williamine"), але дуже міцні.
Швейцарський сир
Про популярність швейцарського сиру свідчить хоча б те, що кількість "підробок" одного з найвідоміших швейцарських сирів - "емментальського", які виробляються в інших країнах, в десятки разів перевищує кількість продукту, виробленого у Швейцарії.
У гостях
Якщо вас запросили в гості, не має значення - до багатих чи не дуже, то маєте бути стриманими, оскільки майже весь час треба чекати, коли щось принесуть. Так, на столі постійно стоїть не більше однієї страви в сім'ях середнього достатку, і трошки більше закуски в сім'ях заможних. Єдине, що завжди пропонують, так це червоне вино. Коли подали каву, то це є сигналом, що вже треба йти.
Ставлення до праці
У Швейцарії працюють багато, в середньому 42 години на тиждень. У Західній Європі тільки в Англії працюють більше. Термін відпустки порівняно короткий: 20 днів на рік. У 1976 році швейцарці проголосували проти 40-годинного робочого тижня, а в 1986 році відмовилися від продовження офіційного терміну відпусток. Страйки і самовільна відмова від виконання роботи бувають рідко.
Банківська культура
Разом з розвитком банківської справи у Швейцарії прищеплювалося таке поняття як банківська культура. Якщо прийти в банк навіть через 50 років, ваші гроші лежатимуть цілі і непошкоджені. Якщо клієнт довго не з'являється в банку, співробітники розшукують його. Згідно з чинним законодавством, кожні 10 років банк повинен відстежувати всі рахунки з того часу, коли клієнт з'являвся останній раз. Одні банки роблять це кожні 5 років, інші ще частіше. Якщо клієнт помер, банк зобов'язаний розшукати спадкоємців і повернути ці гроші.
Майже всі швейцарці мають банківські рахунки. Як мінімум, один, а більша частина населення - по два, або й три. І всі - в різних банках.
Люди традиційно довіряють банкам, а відкриття рахунку, особливо, першого, для людини як подія в особистому житті.
Проводиться ціла банківська політика, розрахована на те, щоб підводити навіть дітей до думки про необхідність мати свій рахунок.
В країні прийнято, що батьки дарують дітям гроші. Вважається, що дитина сама знає, як їй краще їх використати. До того ж, незалежно від віку, вона може відкрити свій власний рахунок у банку. Для дітей існує спеціальна система пільг і знижок - смороду, яка включає більш високі процентні ставки - на половину або один відсоток більше, ніж для дорослого клієнта. Смороду можуть відкрити рахунок з будь-якою сумою, тобто не існує мінімального обмеження. Банк постійно приділяє їм увагу - дарує футболки, сувеніри, кредитні картки, білети зі знижкою на футбол, на дискотеку. Після такої уваги перейти до іншого банку непросто.
Швейцарські годинники
Ще наприкінці XVI століття Женева стала центром виробництва годинників - спочатку настінних, підлогових і кишенькових найрізноманітніших конструкцій, а пізніше і наручних. У 1601 році саме в Женеві була утворена перша в світі гільдія годинникарів. У той час Швейцарія експортувала годинників приблизно на 8 млрд. доларів США.
Виробництво годинників поєднує деякі особливості притаманного країні менталітету та економіки: прагнення до високої якості, пунктуальність, точність та інше.
Швейцарія - перший за величиною доходу постачальник годинників на світовому ринку, де її частка становить 50%.
Дорогий годинник складається з трьохсот деталей. Багато розумової праці і зусиль йде на те, щоб зробити маленький годинниковий корпус. Для виготовлення годинника потрібно зовсім небагато вихідного матеріалу, але необхідна величезна кількість часу: для дорогих виробів - це 150 годин ручної роботи. Знамениті майстри витрачали близько 2000 годин на свої твори. Висока якість швейцарської продукції - гарантія її успіху на світовому ринку.
Виготовлення годинних механізмів - це "ювелірна" робота. Йдеться про сотенні частки міліметра. Досконалість і надійність - характерна риса швейцарського продукту.
"Ідеальність" і досконалість, як багато хто вважає, є позитивними рисами суспільства і культури країни. Іноземці часто відзначають, наскільки все чисте - починаючи з вулиць і громадських туалетів, закінчуючи міським транспортом - у Швейцарії. Рідко кому вдається побачити будинок, який потребує ремонту, сміття на вулицях або покриті іржею автомобілі.
Точність і пунктуальність - ці якості притаманні і швейцарським годинникам і самим швейцарцям. Якщо потяг затримується хоча б на дві хвилини, пасажири будуть попереджені, а добре координований розклад руху дозволить їм легко пересісти на інший вид транспорту.
Транзит
Через Швейцарію проходить центральне європейське сполучення з півночі на південь. Шлях подорожуючих з півдня на північ переривають гори, тому в горах прорито тунель.
Довжина залізничного тунелю Готтард, який збудовано понад сто років тому, - 19 км. Відкритий у 1980 році автомобільний тунель Готтард довжиною 16,5 км був найдовшим автомобільним тунелем у світі упродовж 20 років, доки в Норвегії у листопаді 2000 року не відкрився тунель Лердаль довжиною 24,5 км.
Як тільки в Європі починається час відпусток, автостради Швейцарії наповнюються подорожуючими в різних напрямках туристами. Дорожня система країни - органічна частина загальноєвропейської системи дорожнього сполучення. Нескінченні колони автотранспорту перевозять через Швейцарію сотні найменувань продуктів і товарів.
Як подорожувати по Швейцарії
Авіатранспорт
Внутрішні рейси між Базелем, Берном, Женевою, Цюріхом, Лугано, Сьоном і Самеданом здійснюють літаки авіакомпаній Swissair, Crossair Air і Engiadiana. Служби "Swissair", "Fly Rail Baggage", які обслуговують федеральні швейцарські авіалінії, доставляють багаж пасажирів залізницею до місця призначення.
Залізничний транспорт
Мережа залізниць у Швейцарії також дуже велика. Крім основної, у країні існує густа мережа допоміжних залізничних віток, прокладених у гірських місцевостях. Оскільки цей вид пересування є зразком пунктуальності і комфорту, то він користується великою популярністю.
Поїзди типу Eurocity, Intercity ICE здійснюють перевезення між усіма найбільшими містами країни. Існує практика попереднього замовлення квитків. У Швейцарії діють особливі "квиткові правила". Звичайні квитки "туди" на відстань до 80 км дійсні протягом 1-2 днів. Квитки "зворотно" на відстань до 36 км дійсні 1 день, до 80 км - 2 дні, а спеціальні квитки - 1 місяць. Дітям до 16 років надається 50 % знижка.
Swiss Travel System - Швейцарська інтегрована система перевезень пасажирів. Разом із STS поїздка стане подією, а дорога - насолодою. З вікна потягу, автобуса або з палуби корабля Ви не втомитеся захоплюватися красою Швейцарії і нескінченним різноманіттям цієї країни, де між льодовиками і пальмовими садами відстань лише в декілька кілометрів. STS - це чудове сполучення всіх засобів громадського транспорту на суші, на воді і в повітрі. До неї належать: аеропорти в Цюріху і Женеві, які мають єдиний термінал із залізничним вокзалом; поїзд "Intercity", включаючи надшвидкісні прямі поїзди (TGV, ICE, Cisalpino) із сусідніх країн; регіональні і високогірні поїзди; автобуси; міський транспорт (включаючи "річкові трамваї"); пароплави на озерах і ріках Швейцарії.
Swiss Travel System пропонує також унікальну для Європи систему знижок: якщо хоча б у одного з батьків є абонент STS, то діти (яким не виповнилося 16 років) подорожують безплатно! Діти, які подорожують без супроводу батьків, мають знижку в розмірі 50 %.
Swiss Card дає право на проїзд від швейцарського кордону до місця призначення, а також на проїзд із знижкою 50 % на всіх видах громадського транспорту, за винятком таксі і літаків, протягом 1 місяця.
Swiss Pass дає право на проїзд у поїздах, рейсових автобусах на відстань до 16 тис. км, на кораблях, а також у громадському транспорті 35 міст країни.
Swiss Flexi Pass. Дає ті ж права, що і Swiss Pass, тільки на 3 будь-яких дні з 15. Квиток цей, як і Swiss Card і Swiss Pass, можна придбати у представництвах Управління з туризму Швейцарії.
Пільговий туристський абонемент
Власники цього "всесвітнього абонемента" можуть купувати квитки на багато видів транспорту (поїзди, мікроавтобуси, фунікулери, морський і річковий транспорт) з 50% знижкою. Пільговий абонемент на 1 місяць коштує 90 швейцарських франків, на 1 рік - 150 швейцарських франків. Абонементом може користуватися тільки одна людина - на абонементі обов'язкове фото. У восьми регіонах країни - Монтре (Вале), Вадтланде (Нижній Валліс), Верхній Берн, Фірвальдшетське озеро, Граубюнден, Локарно (Аскона), Лугано, Курфірстен (Зентіс) - з ранньої весни до осені діють регіональні курортні абонементи.
Fly-Rall Baggage
Із 116 залізничних вокзалів Швейцарії Ви можете відправити свій багаж у будь-який аеропорт світу і всього за 20 швейцарських франків (за 1 місце багажу)! Точно такою ж пропозицією можна скористатися у зворотному напрямку (з-за кордону у Швейцарію). Цей вид послуг надають всі авіакомпанії, крім американських. При виїзді з Швейцарії Ви можете пройти реєстрацію на одному з 23 залізничних вокзалів, де навіть видадуть посадочний талон.
Автостради
Швейцарія повністю покрита мережею чудових доріг, незважаючи на те, що природні умови і ландшафт країни не сприяють будівництву доріг. Через гори були прокладені тунелі, над ущелинами зведені мости. Значна частина щорічного бюджету йде на поліпшення дорожнього сполучення.
Міський транспорт
У великих і малих містах Швейцарії діє дуже зручна система міського транспорту (трамваї та автобуси). Квитки продаються в автоматах, встановлених на кожній зупинці - вони приймають до оплати тільки монети. У транспортному засобі квиток купити не можна. За безквитковий проїзд доводиться платити дуже солідний штраф. На міський громадський транспорт поширюються картки Swiss Pass, Swiss Flexi Pass i Swiss Card.
Оренда автомобіля і дорожня безпека. Великі компанії, які дають автомобілі в оренду (AVIS, Budget, Europcar, Hertz), існують в усіх містах Швейцарії. Найвідоміші знаходяться в таких містах як Женева, Лозанна, Цюріх, Берн, Монтре і т.д. Автомобілі даються в прокат водіям не молодше 21 року зі стажем водіння не менше ніж один рік, які мають водійське посвідчення міжнародного зразка. Для оренди менш престижних машин потрібно 1 кредитна картка, 2 кредитні картки - для оренди машин більш високого класу (Mercedes, BMW і т.д.). Якщо клієнт хоче орендувати машину на 6-8 осіб, йому необхідно мати 2 кредитні картки і бути у віці не менше 25 років.
Пересуватися по Швейцарії на автомобілі легко і приємно. Багато дорожніх знаків збігаються із загальноприйнятими в усьому світі, інші зрозумілі самі по собі.
Обмеження швидкості: у містах - 50 км/год, на основних автострадах 80 км/год, на швидкісних експрес-трасах - 120 км/год. З листопада по березень на автострадах проїзд на автомобілях із шипованими шинами заборонений. Допустимий рівень вмісту алкоголю в крові водія - 0,08 промілле. Діти до 12 років повинні знаходитися на задньому сидінні автомобіля. Використання ременів безпеки обов'язкове для сидячих на передному сидінні.
У випадку навіть незначної дорожньої події варто зателефонувати в поліцію. За допомогою при аварії звертайтеся по телефону 140.
Під час дощу та в тунелях використання фар обов'язкове.
Шосе вищого класу ("фрівеї") позначені зеленими вказівними щитами. Всі автомобілісти, які користуються ними, повинні заплатити дорожній збір у розмірі 40 франків, отримавши відповідний знак оплати. Він відомий під назвою "vignette" і продається на прикордонних пунктах, у поштових відділеннях і на заправних станціях. Прокат автомобілів у Швейцарії включає цей вид оплати.
Інформація про стан доріг подається англійською мовою по Swiss Radio 1 близько 19 години. Також телефонуйте за тел. 120 або 163.
У Швейцарії багато звивистих гірських доріг. Взимку бажано використовувати ланцюга проти ковзання.
Імовірність дорожньо-транспортних пригод зростає під час літніх і зимових канікул і на Трійцю, коли дороги завантажені.
Взимку в деяких районах обов'язкове використання ланцюгів від снігу. Сервісні станції, на яких можна обладнати автомобіль ланцюгами, позначені як Service de Chaines а Neige чи Schneekettendienst. Ланцюга можна взяти напрокат.
Пальне
Ціни на бензин приблизно на рівні середньоєвропейських. Нарівні з дизельним пальним у Швейцарії все більшого поширення набуває супербензин (октанове число 95-98), яке не містить свинцю. Для автоматів на заправній станції доведеться запастися 10-ти і 20-ти франковими монетами.
Швейцарія - єдина країна, яка не має виходу до морів, але має великий морський флот. У 1941р. вона придбала декілька океанських суден для того, щоб забезпечити доставку важливих товарів під час Другої світової війни, а після війни продовжувала збільшувати свій флот.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать