Польша. Загальні відомості

Польська Народна Республіка розташована в Центральній Європі. Територія – 312,7 тис. км2. Загальна протяжність кордонів 3538 км.
Населення країни складає понад 38 млн. чоловік. В містах проживає 60%. Польща є однонаціональною державою (97% населення – поляки). Національні меншинства (українці, білоруси, литовці, німці, євреї) складають лише незначну частину населення.
На території Польщі виділяють 8 економічних районів: Центральний, Центральнозахідний, Південно-Східний, Південний, Південнозахідний, Північний, Північносхідний та Центральносхідний.
Столиця ПНР – Варшава, розташована на річці Віслі. Заснова в ХІІІ ст., стала столицею на межі ХVI і ХVII ст. Під час Другої світової війни була зруйнована на 85%. Відновлена після війни, Варшава стала одним з найкращих міст світу, найважливішим промисловим, культурним, науковим та адміністративним центром Польщі. Основні галузі: машинобудування, металургія, хімічна, електронна, поліграфічна промисловість.
Великі міста: Лодзь, Краків, Вроцлав, Познань, Гданськ, Щецин, Катовіця, Зелена Гура, Страковіце.
Державна мова – польська.
Крок у історію
Польща – країна з багатою історією. Польська держава утворилась в Х ст. на слов’янських землях між Одером, Віслою і Бугом. В ХІІ, ХІІІ ст. польська держава пережила період феодальної роздробленості, в кінці ХІV ст. у результаті унії вона об’єдналася з Литовським князівством. В цей період поляки вели героїчну боротьбу з нашестям тевтонських рицарів. З середини ХVII ст. Польща переживає все більш глибокий економічний і політичний кризис. Постійні війни й епідемії спустошували міста. Між тим сусідні з Польщею країни перетворилися в могутні монархічні держави, почали активно втручатися у її внутрішні справи. У результаті трьох поділів Польщі (1779, 1793 та 1795 рр.) між Прусією, Росією та Австрією країна на 120 років втратила свою незалежність.
Польський народ не припиняв активної національно-визвольної боротьби, одним з героїчних епізодів котрої було повстання на чолі з Тадеушом Костюшко у 1794 році.
Відродження національної незалежності Польщі вирішальним чином зв’язано з революційною діяльністю та інтернаціональними зв’язками робочого класу Польщі та Росії. Зразу ж після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції молода Радянська республіка визнала право Польщі на незалежність, що було підтверджено спеціальним декретом Ради Народних Комісарів, підписаний В. І. Леніним.
29 серпня 1918 р., який анулював договори про поділ Польщі.
Однак, захопивши владу в країні буржуазія, нічого не зробила для подолання відсталості країни і укріплення польської національної держави. За темпами свого господарського розвитку Польща знаходилася на одному з останніх місць в Європі. Промислове виробництво за двадцятирічний міжвоєнний період буржуазної республіки (1919 – 1939 рр.) так і не досягло рівня 1913 р. Особливо складне становище було у сільського господарства, на розвитку якого відбивалося аграрне перенаселення. Польща була постачальником дешевої робочої сили, мільйони безробітних виїжджали за кордон в пошуках засобів для існування.
Антинародна політика польського буржуазного уряду привела країну у 1939 р. до вересневої катастрофи, коли Польща стала жертвою гітлерівської Німеччини. Польський народ, покинутий на призволяще буржуазними правителями, опинився перед загрозою фізичного знищення.
В цей період стихійно по всій країні почав зароджуватися всенародний антифашистський рух Опору, ініціаторами якого були польські комуністи. Не дивлячись на те, що Комуністична партія Польщі перед війною була розпущена, комуністи на місцях продовжували активно діяти в масових громадських організаціях.
Влітку 1941 р. польські комуністи створили Ініціативну групу, яка розробила план створення і програмні принципи нової партії. Очолили цю групу видатні діячі польського робітничого руху Новотко та Фіндер.
5 січня 1942 р. у Варшаві відбулися перші збори. На них вирішили об’єднати всі комуністичні групи в нову партію – Польську робітничу партію (ППР), яку очолив Новотко. В травні 1942 р. було створено перше бойове формування ППР, пізніше перетворене у воєнну організацію партії – Гвардію Людову. Вона вела активну боротьбу з німецькими окупантами.
За ініціативою ППР 31 грудня 1943 р. у Варшаві була створена Крайова Рада Народова (КРН) – підпільний тимчасовий парламент польського народу. Окрім ППР в нього ввійшли партія лівих соціалістів, представники демократичної інтелігенції, радикальне крило Селянської партії.
Влітку 1943 р. почали створюватися регулярні частини Війська Польського. 12 жовтня 1943 р. – день бойового хрещення Першої польської дивізії ім. Т. Костюшко.
22 липня 1944 р. в м. Хемлі була проголошена народна влада. Вперше у історії Польщі до правління державою прийшли революційні і демократичні сили на чолі з марксистсько-ленінською партією робітничого класу.
Функції першого народно-демократичного уряду виконував Польський комітет національного визволення (ПКНВ).
26 липня 1944 р. між правлінням СРСР та ПКНВ було підписано договір, за яким Радянська влада визнавала ПКНВ як офіційну владу на всій загальній польській території.
За роки народної влади помітно зріс міжнародний авторитет Польської Народної Республіки, як рівноправного члена братської соціалістичної співдружності. Вона активно бере участь у вирішенні значних міжнародних проблем у Європі та в світовому масштабі.
Державний і громадський устрій
Польська Народна Республіка – соціалістична держава.
Найвищий орган державної влади ПНР – однопалатний Сейм.
Президент обирається строком на 5 років.
Впливовою громадською силою в державі є профсоюзи.
Кількість політичних партій на сьогоднішній день сягає трьох десятків.
Народне господарство
В післявоєнний період база розвитку народного господарства ПНР була дуже слабкою: прямі збитки держави в результаті знищення основних фондів становили 38% довоєнного національного багатства, майже 65% загальної кількості промислових підприємств. Народна Польща мала ліквідувати економічну відсталість.
Завдяки героїчним зусиллям польського народу за 59 років Польща з аграрної країни перетворилась у велику індустріально-аграрну.
На сьогоднішній день господарство Польщі досить розвинуте та багатогалузеве. Одна із перших розпочала економічні реформи і досягла успіхів у створенні сучасного ринкового господарства.
Для промисловості характерним є зосередження базових галузей сировинної орієнтації та машинобудування у великих містах. Підприємства харчової деревообробної, будівельних матеріалів розміщуються у невеликих містах та селах.
Промисловість Польщі представлена точним і загальним машинобудуванням. Розвинена хімічна промисловість, паливно-енергетичний комплекс. Нафтопереробка розвивається на сировині з Близького Сходу. Металообробні галузі орієнтовані на сировину (мідь). Підприємства чорної металургії розміщуються в Кракові, Домброві-Гурніга.
Підприємства транспортного машинобудування знаходяться у Варшаві, Страховіце, Люблині, Тихі, Бельсько-Бяла, Ниса; виробництво суден – Гданськ, Гдиня, Щецин, залізничних вагонів – Вроцлав, Познань, Зелена Гура; електротехнічне та радіотехнічне – Варшава, Вроцлав, Лодзь, Гданськ.
В Польщі добре розвинута фармацевтична промисловість та парфюмерно-косметична. Найстаріша галузь промисловості текстильна (бавовняна, лляна, шерстяна – Лодзь, Бельсько-Бяла, Ченстокова, Бєлосток).
Розвинута харчова (м’ясна, молочна, рибна, цукрова), швейна, шкіряна, взуттєва, меблева, цементна, виробництво скла, фарфору, пиломатеріалів.
Сільське господарство Польщі відрізняється виробництвом картоплі, льону, ягід, молока, тютюну, зерна, м’яса, цукрових буряків.
Провідне місце у сільському господарстві належить рослинництву.
Під зерновими культурами зайнято 56%, кормовими – 18%, картоплею – 16%, технічними – 5%, овочевими – 5%. Найважливіші сільськогосподарські культури: жито, картопля, цукрові буряки. Вирощується багато овочів, фруктів, ягід.
Частка тваринництва у сільськогосподарському виробництві досягає 45%. Недостатня кормова база у тваринництві. Спеціалізується тваринництво на розведенні великої рогатої худоби, свиней, у гірських районах півдня – овець.
Народна освіта
До війни неграмотність була соціальним лихом Польщі: понад 5,5 млн. людей у віці 10 років не уміли ні писати, ні читати. В системі початкової освіти не вистачало 45 тис. навчальних приміщень, 26,5 тис. викладачів, в той час як 16 тис. вчителів були безробітними. В 1937 р. тільки 16,5% дітей віком 13 – 14 р. закінчили семирічну школу. З них в 1937 – 38 навчальному році в перший клас гімназії було записано близько 79 тис. учнів, тобто 10% дітей у віці 13 років, в перший клас загальноосвітнього ліцею – 18,5 тис. і професіонального ліцею – 4,8 тис. У всіх цих середніх школах навчалося 3% молоді у віці 16 – 18 років.
У 1937 р. середню школу закінчило лише 14 тис. учнів. Навчання в середніх школах було платним, що обмежувало доступ у них дітей робітників і селян.
Війна і гітлерівська окупація заподіяли системі польської освіти величезний збиток. Загинуло близько 30% вчителів, було зруйновано 60% шкільних будівель і знищено їх обладнання. Уся система початкової, середньої і вищої школи потребувала корінної перебудови.
У 1946 – 47 навчальному році не вистачало приблизно 13 тис. вчителів; з 66,6 тис. викладачів 18% не мали потрібної кваліфікації. Чисельність неграмотних складала близько 3 млн. людей.
За роки народної влади в системі освіти ПНР відбулися корінні зміни. До кінця 1951 р. неграмотність як масове явище була ліквідована. В компанії по ліквідації неграмотності брали участь 70 тис. вчителів, було видано 1270 тис. підручників для дорослих.
В польській Народній Республіці створені всі умови для освіти.
Зараз майже 50% поляків мають вищу освіту.
Охорона здоров’я
Важливе досягнення соціальної політики народної Польщі – широкий розвиток системи охорони здоров’я. Право на охорону здоров’я гарантовано статтею 60 конституції ПНР. Послугами державної служби охорони здоров’я можуть користуватися всі громадяни.
Загальну і безкоштовну медичну допомогу доповнюють пільги при оплаті ліків. Пенсіонери та інваліди повністю звільнені від оплати.
В 1972 – 1973 рр. була проведена реформа медичної служби, в основу якої було покладено об’єднання трьох самостійних установ: лікарні, районні поліклініки та станції швидкої допомоги. В результаті по всій країні були створені центри медичного обслуговування. Нова організаційна система створила сприятливі умови для проведення відповідної політики працевлаштування і підвищення рівня медичного обслуговування населення. В країні здійснюється весь комплекс періодичних профілактичних обстежень, огляди стану здоров’я у різних вікових групах.
З року в рік зростає кількість медичних кадрів. Це зумовлено розвитком медичної освіти в Польщі.
В останні роки швидкими темпами розвиваються санаторно-курортне лікування. Найбільш відомі курорти Польщі – Закопане, Криниця.
Стан здоров’я людей постійно покращується головним чином внаслідок динамічного розвитку системи охорони здоров’я. Середня тривалість життя збільшилася в порівнянні з довоєнним періодом для чоловіків на 19 років, для жінок – на 23 роки і складає відповідно 67 і 74 роки.
Наука
Польська наука зробила гідний внесок в розвиток світової цивілізації. Імена таких видатних польських вчених, як Микола Копернік, Марія Складовська-Кюрі, Гуго Колонтай, Станіслав Сташиц, Іоакім Мелевель, відомі всьому людству.
Найвища наукова інстанція в країні – Польська академія наук (ПАН). Вона складається з семи відділів: громадських наук, біологічних, фізико-математичних і хімічних наук, технічних наук, сільськогосподарських наук, медичних, наук про землю, а також має п’ять філіалів: у Кракові, Вроцлаві, Познані, Катовицях, Лодзі та два закордонних представництва – у Римі та у Парижі.
Наукова діяльність зосереджена на трьох основних групах наукових установ:
- вищих учбових закладах;
- наукових установах Польської академії наук;
- науково-дослідних установах системи народного господарства.
Про масштаби науково-дослідних робіт в Польській Народній Республіці свідчать наступні цифри: щорічно в Польщі видається близько 4 тис. наукових робіт, виходить близько 600 наукових журналів.
Польща підтримує тісні наукові зв’язки з капіталістичними державами – Францією, Великобританією, США, Італією, Німеччиною та Швецією. Польські вчені активно беруть участь в роботі близько 140 міжнародних наукових організацій.
1973 рік був проголошений роком польської науки.
Культура і мистецтво
Соціально-економічна структура буржуазної Польщі гальмувала розвиток країни. Культурний рівень основних суспільних класів підвищувався дуже повільно. Тому в культурі довоєнної Польщі спостерігалось багато контрастів: порівняно велика для того часу кількість вузів та високий процент неграмотних, різноманітність книг і журналів та низький у порівнянні з іншими європейськими країнами тираж, значна – більш 100 – кількість театрів і вкрай низька відвідуваність їх, одна з найбільших в Європі радіостанцій та мала кількість радіоабонентів.
Крім того, культурні установи були розміщені досить нерівномірно.
Війна окупація нанесли польській культурі величезних збитків. Загинуло понад 6 тис. творчих людей та представників інтелігенції. Знищена більша частина культурних установ: усі радіостанції та кіностудії, половина театрів та кінотеатрів, 75% бібліотек.
За роки народної влади вдалося не тільки відновити нанесені збитки, а і добитися величезних успіхів в культурному будівництві.
Широкий розвиток отримали такі засоби масового поширення культури, як кіно, радіо, телебачення, театр, музей, бібліотека, література.
Польська література має давні і глибокі традиції. Імена видатних польських письменників епохи Відродження Миколи Рея та Яна Кохановського, класиків польської літератури Адама Міцкевича, Юліуса Словацького, Елізи Ожешко, Владислава Реймонта міцно увійшли в історію світової літератури. Їх багата творча спадщина а також кращі твори світової класики в народній Польщі були доступні громадськості.
Великий внесок у післявоєнний розвиток літератури зробили такі видатні письменники, як Ярослав Івашкевич, Юліан Тувім, Леон Кручковський, Владислав Броневський, Марія Домбровський, Тадеуш Бреза, Ян Тарандовський, Богдан Чешко, Станіслав Лем, Єжи Брошкевич, Тадеуш Голуй, Юліан Ковалець, Станіслав Гроховяк, Леон Ваптула, Єжи Вав жак, Богдан Дроздовський та багато інших.
Перший постійний національний театр був відкритий у Варшаві у 1765 р. Він поклав початок польському професійному театру, засновником якого вважається Войцех Богуславський. У 1936 р. в Польщі діяли 103 театри і музичні заклади. За роки війни і гітлерівської окупації більшість театральних будівель було зруйновано, загинуло понад 300 акторів. Однак вже у 1945 р. у всіх великих містах країни були відкриті театри.
Найбільші театральні центри країни – Варшава, Краків, Познань, Лодзь, Вроцлав, Гданськ.
На сценах театрів ставляться драматичні твори польських класиків та п’єси драматургів народної Польщі.
За роки народної влади у Польщі виросла ціла плеяда талановитих режисерів – Єжи Красовський, Адам Ханушкевич, Юзеф Шайна, Ізабелла Цивінська, Конрад Свинарський – та акторів – Густав Голоубек, Олександра Шльонська, Тадеуш Ламницький, Ірена Квятковська, Зофія Куцувна та інші.
Кадри для театру готують вищі театральні школи у Варшаві, Кракові та Лодзі.
Щорічно в Польщі проводиться цілий ряд театральних фестивалів: Варшавські театральні зустрічі, фестиваль сучасних п’єс у Вроцлаві, фестивалі в Торуні та інші.
Перші польські кінострічки з’явилися у 1908 р. Після війни польська кінематографія завойовує широку міжнародну популярність. Якщо за усі міжвоєнні роки за кордоном демонструвалося лише 60 польських фільмів, то за останні 50 р. близько 100 художніх та понад 200 короткометражних фільмів отримали різноманітні премії на міжнародних фестивалях.
Імена таких режисерів, як Анджей Вайда, Єжи Кавалерович, Анджей Мук, Ян Рибковський, Єжи Гофман, Януш Моргенштерн та інших відомі далеко за кордонами країни.
Широку популярність завоювали актори польського кіно Єва Книжевська, Станіслав Мікульський, Барбара Брильська, Майя Комаровська, Паля Ракса та багато інших.
Кіновиробництво в ПНР мало розвинуту матеріально-технічну базу: кіностудії художніх фільмів у Лодзі, Вроцлаві та Варшаві, документальних – у Варшаві, науково-популярних – у Лодзі, мультиплікаційних – Бельсько-Бялій, Лодзі та Варшаві.
Кожний рік у Гданську проходить фестиваль польських художніх фільмів, у Кракові – короткометражних.
Кадри кінопрацівників готуються у Вищих державних школах кіно, телебачення та театру у Лодзі.
На початку польської музичної культури стоять такі видатні композитори, як Фрідерік Шопен, засновник національної опери Станіслав Монюшко, Генріх Венявський, Кароль Шимановський, Мечислав Карлович.
Широко відома не тільки в країні, а і за кордоном творчість таких польських композиторів, як Тадеуш Берд, Кшиштоф Пендерецький, Казимеж Сікорський, Болеслав Шабельський, Кшиштоф Меєр.
Щорічно в Польщі проводиться ряд музичних фестивалів: фестиваль Шопена в Душниках, фестиваль музики Монюшко в Кудові, фестивалі сучасної музики в Познані та Вроцлаві, фестиваль хорової пісні у Мендзиздроях.
Сучасний польський живопис відрізняється великою різноманітністю художніх напрямків, як традиційних, так і нових течій у світовому мистецтві.
За роки народної влади великих успіхів добилися польські скульптори (Густав Земла, Альфонс Карни, Тадеуш Кулисевич, Ян Миодоженець, Юзеф Мрощак та інші).
Майбутні польські художники та скульптори готуються у державних вищих школах у Варшаві, Кракові, Гданську, Вроцлаві, Лодзі.
Під час війни було повністю зруйновано понад 300 тис. будинків в містах і 400 тис. в селах. Перетворилися в руїни центральні райони Гданська, Вроцлава, Любліна, Познані та інших великих міст.
В перші післявоєнні роки основним завданням архітекторів було відновлення історичних та архітектурних пам’ятників. В 50-ті рр. в зв’язку з широким будівництвом в Польщі промислових підприємств виникає необхідність у нових житлових районах.
В цей період були побудовані нові міста Нова Гута і Тихи.
Польські архітектори беруть участь в найбільших міжнародних конкурсах по забудові житлових районів та будівництву промислових об’єктів.
Зовнішньоекономічні зв’язки
За останні роки економічні та політичні реформи дали змогу Польщі у короткий час дістати статус асоційованого члену Євросоюзу. Також вона є членом ООН та Юнеско.
Польща експортує: морські судна, гірничо-шахтне обладнання, автомобілі, устаткування для цукрової та хімічної промисловості, кокс, вугілля, мідь, срібло. Імпортує: паливо, метал, хімічну продукцію, нафту, газ, алюміній, марганець, хром, нікель, рідкісні метали, вовну, каучук, пиломатеріали.
Металургія Польщі споживає щорічно 17 млн. т імпортної залізної руди, 1,5 млн. т імпортного чавуну.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать