Природно-рекреаційни потенціал Рожнятівського району Івано-Франківської області

Рожнятівський район утворено у 1940 році. Адміністративний центр — с-ще Рожнятів. Відстань до м. Івано-Франківська — ---км. Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області, в басейні річки Лімниця та її притоків. Згідно з міжнародними оцінками, Лімниця вважається найчистішою річкою Європи. Її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям, на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці — 122 км, з яких 85 км вона протікає по території Рожнятівщини. Більшу частину території району займають гори, які на північ від лінії, що проходить через населені пункти Верхній Струтин — Князівка — Дуба — Перегінське, переходять в Передкарпатську горбисту рівнину. Межує з Долинським, Калуським та Богородчанським районами Івано-Франківської області. По гірському хребту південно-західної сторони – із Закарпатською областю. Межею Рожнятівщини з півдня є Великий Вододільний хребет, який розділяє басейни приток Тиси і Дунаю в Закарпатті та Дністра на території Центральних Горган. В минулому по цьому хребту проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини. Територія району складає 1,3 тис.км2 ., а населення (за попередніми даними перепису) – 75,4 тис.чол. За адміністративним поділом район має 3 селища міського типу, 48 сільських населених пунктів. 30 сіл району та смт. Перегінськ мають статус гірської зони. Рожнятів відомий з VII ст. Перше поселення виникло в долині річки Дуби як невеличка осада, яка називалася Старим селом. Ця назва збереглася за частиною селища і дотепер. Перша згадка про селище саме під назвою Рожнятів відноситься до 1375 року. Площею 130,5 тис.гектарів, з яких 80 тисяч гектарів – ліси і гори, що відносяться до Центральних Горганів – сьогодні найменше освоєні гірські райони Українських Карпат. Тут бере свій початок одна з найчистіших річок Європи – Лімниця.
Гідрологічна мережа Рожнятівського району
Гірські масиви району відносяться до центральних Горган, кам'янистих, найбільш заліснених і найменш освоєних гірських районів Українських Карпат. Тут знаходиться найвища вершина українських Горган — гора Сивуля (1836 м). Ліси, в яких багато суниці, чорниці, малини, ожини, брусниці, грибів, займають більше 2/3 території.
Клімат.
Кліматичні умови дуже різноманітні. Це пояснюється не лише складністю рельєфу території (гори, височини, рівнини, річкові долини), але й наявністю великих лісових масивів. Оскільки більша частина району знаходиться в передгір’ї Карпат, то й кліматичні умови дещо відрізняються від решти території регіону.
Клімат помірно-континентальний. Тривалість вегетаційного періоду в передгірській частині району становить 190 – 215 днів, а в гірській частині 160 – 190 днів. Перші осінні приморозки припадають: у гірській зоні – на 1 вересня, а у передгірській зоні 10 жовтня. Останні весняні приморозки: гірська зона – 25 травня, передгірська – 20 травня. Середня глибина снігового покриву у горах складає 18 см, на рівнині – 16 см. Глибина промерзання грунту у горах сягає 28 см, у передгір’ї – 21 см. У гірській зоні відносна вологість повітря складає 81 %, у передгірній зоні – 74 %.
Статистика клімату Рожнятівського району.
Найвища температура + 35о С
Найнижча температура - 36о С
Щорічна норма дощових опадів:
в передгірській частині 800 мм
в гірській частині 1300 мм
Щорічна норма снігових опадів 92 см.
Середня температура по сезонах
Січень - 3,2 Квітень + 11,8
Липень + 15,9 Жовтень + 2,2
Стійкий сніговий покрив утворюється тільки в горах. На решті території він найчастіше нестійкий. Середня висота снігового покриву коливається в межах 5 – 10 см. В окремі роки формується значний за висотою сніговий покрив – 40-60 см, а в горах – до 1 метра і більше.
Рослинний світ.
Ландшафтні та грунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори зумовили різноманітність та багатство рослинного світу. Раніше, в кінці 1-го тисячоліття, майже всю територію району вкривали ліси. Тепер вони займають 43 % території, причому зосереджені переважно у гірській частині. Таким чином, кількість вкритих лісом земель на території Рожнятівського району зменшилась у 2,5 рази. Трав’яна рослинність на території району представлена переважно луками заплавними, післялісовими та високогірними (посашнами).
Вище верхнього лісового поясу на схилах Українських Карпат Рожнятівського району починається високогір’я. До 1700 м над р.м. простягається субальпійський пояс. Тут пролягла післялісова смуга, рослинний покрив якої складається з післялісових трав’яних і чагарникових угруповань. До суходільних лук належать не тільки рівнинні, а й гірсько-лісові луки. Основу травостоїв таких лук складають костриці звична і червона, мітлиця тонка, гребінник звичайний, трясунка середня, біловус стиснутий, пахуча трава звичайна, деякі бобові, зокрема конюшина лучна і повзуча, а також ряд представників медофільного різнотрав’я.
Післялісові луки дуже багаті лікарськими рослинами: деревій звичайний, звіробій звичайний, кульбаба лікарська, первоцвіт весняний, фіалка триколірна, чебрець звичайний, арніка гірська, оман високий та багато інших.
Тваринний світ.
Завдяки географічному положенню та специфіці природно-історичних умов району відзначається своєрідною рідкісною фауною. Видова чисельність фауни порівняно з іншими регіонами України значно багатша. Хребетні представлені 235 видами, ссавці – 34 видами, птахи 160 видами. У складі фауни є види медофільних західних середньо-європейських лісів: олень благородний, косуля європейська, дикий кабан, черепаха болотяна, вугор лісовий, поширені представники Середземномор’я: плямиста саламандра, ропуха зелена, а також мешканці лісів Східної Європи та Сибірської тайги: глухар, косач полонинський. Зустрічаються види Альпійської фауни – бурозубка альпійська, тритон карпатський.
Рожнятівщина – мальовничий бойківський край, який здавна вабив до себе незайманими лісовими угіддями, чудовими ландшафтами, чисельними ботанічними заказниками та заповідниками, архітектурними та історичними пам’ятками, збереженими народними звичаями та обрядами, ремеслами.
Рожнятівщина – край вічнозелених лісів. В надрах району є запаси лісосировини, нафти, газу. Край, який відомий історичними пам’ятками. До сьогоднішніх днів збереглася найстаріша в Європі Ангелівська домна. Урочище “Підлюте” відоме резиденцією Шептицького, природним і невичерпним джерелом мінеральної води, а на горі Сокіл діє всесвітньо відомий табір пластунів.
Природно-заповідний фонд Рожнятівського району - особливий і надзвичайно багатий: це, передусім, державні заказники – гідрологічний – “Турова дача”, ботанічний – “Яйківський” та “Конвалія”, інші державні пам’ятки природи, заповідні урочища – “Лопушна”, “Яла”, “Лужки”, “Котелець”, “Сокіл”, “Кораловий корінь”, “Яйко”.
Пам'ятки природи, заказники, заповідники:
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення Площа 2533,8 га. Створений у 1996 р. на місці колишнього першого Українського національного парку, заснованого 1935 р. митрополитом Андреєм Шептицьким. Охоплює схили гірського пасма з вершинами Кінь, Грофа, Паренки, Петрос (1000 — 1750 м.н.р.м.). Особливою цінністю заказника є популяції сосни кедрової європейської, шафрана Гегеля, арніки, які занесені до Червоної книги України.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Річка Лімниця». Джерело чистої питної води з цінними видами риб — рибниця, морена, форель гірська.
Урочище «Сокіл». Площа 29 га. В урочищі ще до 1939 р. на землях греко-католицької церкви діяв спортивний табір молодіжного товариства «Пласт». Зараз його діяльність відновлена.
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Яйківський». Площа 270 га. Розташований на схилах гори Яйко Перегінське у межах висот 900 — 1600 м.н.р.м. Тут охороняється унікальний для України залишок лісового ландшафту пралісового характеру з рідкісною популяцією сосни кедрової європейської, занесеної до Червоної книги.
Ботанічний заказник місцевого значення «Конвалія». Площа — 63,3 га. на території Рожнятівського лісництва. Місце зростання конвалії звичайної — цінної лікарської рослини.
Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Турова дача». Площа 255 га. Унікальне на Прикарпатті оліготрофне болото на вододілі, звідки беруть початок дрібні притоки Лімниці та Лукви.
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Джурджійський». Площа 754 га. Природний комплекс на висоті від 700 до 1500 м.н.р.м., у якому чергуються буково-ялицеві, ялицево-смерекові, кедрово-смерекові ліси і зарості сосни гірської (жерепу).
Гірське озеро «Розсохан». Площа 0,5 га., територія Мшанського лісництва. Розташоване в Кам'яній чаші, оточеній смерековим лісом під горою Яйко Ілемське.
Заказник «Арніка». Знаходиться біля підніжжя гори Люта, в урочищі Підлюте, неподалік від сірководневих джерел.
Цікавий для туристів Рожнятівський район й своїми історичними пам’ятками (архітектурними), краєзнавчими: до наших днів збереглися (в реконструйованому вигляді) – замок польського магната Скарбка (Х1V ст.), доменна піч в урочищі Ангелів, збудована в 1810 році А.Ангеловичем, заново відбудована в урочищі “Підлюте” – “Кедрова палата” – відома з поч.ХХ ст. як курорт-резиденція Митрополита Андрея Шептицького.
Багатою експозицією володіє народний історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини в с.Цінева. Хрест “в пам’ять святої тверезості” (1874 р.) й дони ні зберігся в с.Ясень. В цьому населеному пункті функціонує хата-музей Івана Вагилевича – члена “Руської трійці”, одного з авторів “Русалки Дністрової”. Письменникові землякові – на знак поваги і шани - вдячні горяни встановили пам’ятник. Про важкі часи галичан, які поклали початок масової еміграції бойків до Канади, нагадує пам’ятний знак першим заробітчанам – емігрантам – Василю Ілиняку та Івану Пилипіву, - встановлений з нагоди 100-річчя від цієї події в с.Небилів.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать