MaxEdu.ru

К/Р основи інформатики

1. Файлова система. Поняття файла, ім’я та розширення файлу, шаблони імен файлу.
Основним інформаційним об'єктом ОС Windows є файл.
Файл — іменована область зовнішньої пам'яті для зберігання програм і даних.
Файли можуть містити текстові документи, числові дані, закодовану табличну та графічну інформацію тощо.
Оскільки ОС Windows орієнтована на роботу з документами, файли, в яких зберігаються дані, називають документами, а програми, що створюють й обробляють ці документи, — додатками.
Для ідентифікації кожному файлу присвоюється ім'я. Воно утворюється з двох частин — власне імені та розширення, розділених символом «крапка». Розширення, як правило, визначає тип файла (додаток, текстовий документ, таблиця, рисунок, проект програми і т. д.). Власне ім'я може складатися з 1—255 символів, а розширення — з 0—3 символів. В імені файла (у власне імені та розширенні), крім літер і цифр, можна також вживати символи: « $ », « % », «'», « - », « пропуск », « @ », *« ~ », « ! », « ( », « ) », « { », « } », « А », « # », « & », «+», « ; », « = », « [ », « ] ».
Оскільки розширення визначає тип файла, його ще називають просто типом. Як власне ім'я, так і розширення можуть бути задані користувачем довільно. Наприклад:
letter.txt, Письмо Иванову.dос, Справочник цен.dat.
В іменах файлів можна вживати як великі, так і малі літери. Їх написання запам'ятовується системою, але при порівняннях імен ці символи будуть вважатися однаковими. Це означає, що в одній папці не можна зберігати два різних файли, імена яких різняться тільки регістром літер, тобто ім'я Письмо Иванову.dос збігається з ім'ям Письмо иванову.dос.
Незважаючи на допустиму довільність у визначенні імені файла, на практиці використовують уніфіковані (загальноприйняті) розширення. Деякі з них наведено в табл. 1.
Уніфіковані розширення деяких файлів
Таблиця 1
Розширення | Призначення
.doc | Документ Microsoft Word
.xls | Таблиця Microsoft Excel
.mdb | База даних Microsoft Access
.PPt | Презентація Microsoft PowerPoint
.exe | Додаток
.bmp | Точковий рисунок
.vbp | Проект Visual BASIC
.frm | Файл форми Visual BASIC
Застосування загальноприйнятих розширень допомагає користувачеві орієнтуватися у змісті файла за його розширенням. Наприклад, якщо файл має розширення .doc, то це означає, що він зберігає документ, створений у текстовому редакторі Word, а якщо .xls — то створену в Excel робочу книгу. Розширення .exe свідчить про те, що у файлі міститься додаток (наприклад, Winword.exe — текстовий редактор, AVP.exe — антивірусна програма).
Використання уніфікованих розширень полегшує візуальну орієнтацію у призначенні файлів. Залежно від розширення файл зображається певним значком. Оскільки в рамках ОС Windows кожному зареєстрованому типу файла відповідає свій значок, самі розширення, як правило, не виводяться на екран: для орієнтації у призначенні файла досить цього значка.
Уніфікація розширень спрощує роботу з файлами. Щоб розпочати роботу з деяким документом, досить двічі клацнути по його значку лівою клавішею миші. При цьому Windows аналізує розширення файла і запускає на виконання необхідний додаток, а потім завантажує в нього вибраний документ.
У команді пошуку файлів, а також в інших командах в іменах файлів можуть використовуватися символи « ? » і « * ». Імена, що містять такі символи, називають шаблонами, або родовими іменами. Вони застосовуються для позначення відразу кількох файлів. Символ « ? » у вказаних позиціях допускає наявність у них будь-якого символу, а символ « * » позначає будь-яку кількість символів в імені або розширенні шаблона.
Приклади:
1) для документів План1997.хls, План 1998.xls і План 1999.xls шаблоном є План 199?.xls;
2) для документів План 1999.xls і План2000.хls шаблоном є План*.хls;
3) для документів План2001.xls і План2001.doc шаблоном є План2001. *;
4) для документів План 1999.xls, План2000.хls і План2001.doc шаблоном є План*.*;
5) для всіх вищенаведених файлів шаблоном є *.*. Операційна система Windows може читати і записувати імена файлів інших ОС (Unix, OS/2, Windows NT і т.д.).
До того як з'явилася ОС Windows, на ПК основною ОС була система MS DOS, у середовищі якої були створені сотні тисяч програм (додатків). Використання цих програм важливе і тепер. Вони обробляють документи, що зберігаються у файлах із довжиною власне імені, яка не перевищує восьми символів (короткі імена). Якщо ж документ спочатку готується в ОС Windows, то імена файлів, що утворюються там, мають довжину до 255 символів (довгі імена). Для того щоб ці документи могли оброблятися також у програмах у середовищі MS DOS, ОС Windows при їх створенні утворює короткі імена. Кожне таке ім'я складається з перших шести символів довгого імені, до яких додаються символ тильда ( ~ ) і порядковий номер файла з такими самими першими шістьма символами в цій папці. Наприклад, якщо у папці Личные письма зберегти файл Письмо Иванову.doc, а потім Письмо Петрову, txt, то ОС паралельно з цими довгими іменами створює короткі імена Письмо ~ї. txt і Письмо ~2.txt відповідно.
Складовими елементами ПК як сховища інформації є диски (жорсткі, гнучкі та компакт-диски). Кожний з них зберігає файли, які можна упорядкувати за певною тематикою у папки. Кожна з папок, у свою чергу, може містити файли й інші підпапки. Таким чином, для користувача папка — це місце, де зберігаються документи, додатки та інші підпапки, а з точки зору ОС — місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про розмір, час останнього поновлення кожного файла і т. д.
Файлова система — сукупність папок і файлів, що зберігаються на зовнішніх носіях ПК.
Кожна папка на диску зображається значком жовтої папки. Із погляду ОС Windows кожний диск і комп'ютер у цілому також є папками. Проте через їхню специфіку вони подаються спеціальними значками з зображенням диска та комп'ютера.
Папки доцільно створювати тільки на жорстких і компакт-дисках, що мають значні ємності пам'яті, а отже, велику кількість файлів.
Розміщення файлів у різних папках дає змогу:*
виділити в окремі групи логічно однорідні файли (наприклад, усі додатки або всі файли з даними);*
виділити всі файли, що належать деякій підсистемі;*
виділити всі файли кожного користувача; якщо комп'ютер експлуатує кілька користувачів.
Папці присвоюється ім'я. Вимоги до нього ті самі, що й до імені файла. Як правило, розширення не використовується (наприклад, Личные письма, Мои документи).
На кожному диску може бути кілька папок, що, у свою чергу, містять інші підпапки. Кожна папка, крім підпапок, може містити ще й файли. Так утворюється ієрархічна деревоподібна структура папок на диску.
При деревоподібній файловій структурі перед ім'ям файла необхідно вказати його місце розташування — ланцюжок підпорядкованих папок. Такий ланцюжок називається шляхом, або маршрутом. При цьому імена підпапок розділяються символом « \ ». Останній записується після імені дисковода, а також перед ім'ям файла.
Таким чином, повне ім'я файла задається такими елементами:*
ім'ям дисковода;*
маршрутом (ланцюжком імен папок, в якому кожна наступна є підпапкою попередньої);*
ім'ям файла, що завершує ланцюжок (файл має міститися в останній згаданій папці).
Повне ім'я файла має такий формат:
[дисковод:] [\шлях\] ім'я файла
Елементи повного імені файла, що містяться у прямих дужках, можуть бути відсутніми (наприклад, якщо файл знаходиться на поточному диску або у поточній папці).
Повні імена деяких файлів мають такий вигляд:
C:\command.com, C:\Program Files\Vb\Vb6.exe, C:\Program Files\Microsoft Exchange\Mlset32.exe.
В одній папці кожний файл повинен мати оригінальне ім'я. Файли можуть розрізнятися, зокрема, розширенням. Наприклад,
План.bas — програма мовою BASIC;
План.ехе — програма в машинних кодах;
План.dat — дані для оброблення програмою;
План.doc — документація щодо роботи з програмою. У різних папках імена файлів можуть бути однаковими. При цьому їхні повні імена будуть розрізнятися маршрутами.
2. Windows. Структура типового вікна, маніпуляція з вікнами
Для роботи з будь-яким інформаційним об'єктом Windows 98 (папкою, документом, додатком) відкривається своє вікно. В ньому відображаються вміст об'єкта й інструментальні засоби для виконання різних операцій. Вікно служить засобом спілкування в рамках Windows 98 користувача з інформаційним об'єктом. З цієї причини ОС і дістала назву Windows (вікна).
Вікна мають особливості залежно від виду інформаційного об'єкта, але основні елементи в усіх вікнах однакові. Це дає змогу почувати себе впевнено у процесі роботи з різними вікнами після ознайомлення зі структурою стандартного вікна. .
Розглянемо окремі елементи вікна та їхнє призначення.
Смуга заголовка розташовується у верхній частині вікна. На лівому її кінці є значок системного меню. При клапанні мишею на ньому розкривається меню керування вікном, останні три операції якого продубльовано трьома кнопками керування розмірами вікна. Вони розташовані на правому кінці смуги заголовка. У центральній частині смуги заголовка виводиться назва інформаційного об'єкта, поданого в цьому вікні (ім'я прикладної програми, відкритих документа або папки). Смуга заголовка служить також для переміщення вікна по робочому столі за допомогою лівої клавіші миші.
Меню розташовується під смугою заголовка і містить команди для виконання різних операцій з інформаційним об'єктом. Нижче меню в разі необхідності може розміщатися панель інструментів. У ній розташовуються кнопки тих команд із меню, що найчастіше використовуються в роботі. Таке дублювання передбачено для спрощення доступу до цих команд (тут їх можна швидше вибрати).
У робочій області знаходиться змістова частина вікна — інформаційний об'єкт. Наприклад, у робочій області текстового редактора розміщається текст документа, папки — значки документів і папок, що у ній містяться.
Якщо вміст інформаційного об'єкта не поміщається в робочій області, то у правій і нижній частинах вікна з'являються лінійки прокручування. Клацання мишею на кнопках із зображенням трикутника переміщає вміст на один рядок або стовпець у відповідному напрямку. Плавне переміщення вмісту можна здійснити пересуванням повзунка за допомогою миші. Щоб переміститися на один екран, потрібно клацнути мишею на лінійці між кнопкою із трикутником і повзунком.
У рядку стану, що розміщається у нижній частині вікна, виводиться інформація про виділений об'єкт або пункт меню.
Рамка визначає межі вікна і використовується для зміни його розмірів.
Заштрихована область у правому нижньому кутку вікна називається вушком. Воно створює місце для захоплення покажчиком миші, щоб можна було змінювати розмір вікна у діагональному напрямку.
Основні операції з одним вікном:
відкрити (почати роботу) — двічі клацнути мишею на значку об'єкта (папки, файла, додатка); [х] закрити (закінчити роботу) — клацнути на кнопці;
згорнути на панель задач — клацнути на кнопці (-)
розгорнути на весь екран — клацнути на кнопці відновити (перейти від розмірів на весь екран до колишніх розмірів вікна) — клацнути на кнопці (?);
перемістити в інше місце на робочому столі — перетягнути за заголовок;
змінити розміри — перетягнути рамку вікна.
Для виконання аналогічних дій з об'єктами в робочій області вікна необхідно їх спочатку позначити, а потім вибирати потрібний пункт меню або відповідну кнопку панелі інструментів.
Якщо на робочому столі відрито кілька вікон, то дії виконуються тільки в активному вікні, смуга заголовка якого має синій колір, а в решті вікон — сірий. Для переходу з одного вікна на інше найчастіше використовують такі способи:*
клацнути мишею на будь-якій видимій частині потрібного вікна;*
на панелі задач клацнути мишею на кнопці потрібного вікна;*
утримуючи натисненою клавішу , натискати на клавішу доти, доки на панелі, що з'явилася, не буде виділено значок потрібного вікна.
Щоб упорядкувати зображення вікон на робочому столі, досить клацнути правою клавішею миші на панелі задач і з контекстного меню, що з'явилося, вибрати потрібний пункт («Каскадом», «Сверху вниз», «Слева направо», «Свернуть все»). В останньому випадку вікна відображаються у вигляді кнопок панелі задач.
Діалогові вікна служать для виведення і зміни необхідних параметрів. Від звичайних вікон вони відрізняються незмінністю розмірів.
Розглянемо окремі елементи керування діалогових вікон.
Поле введення (текстове поле) використовується для Введення тексту (наприклад імені файла).
Командна кнопка застосовується для негайного виконання вказаної на ній дії (наприклад, «ОК», «Применить», «Сохранить», «Отмена», «Закрыть» та ін.).
Перемикачі, кілька з яких можуть бути складені в групу, залежно від призначення в ній можуть бути індикаторними або альтернативними.
Список використовується, коли потрібно вибрати одне значення параметра з кількох можливих. Він поміщається у спеціальному вікні, що може мати лінійки прокручування. Списки часто застосовуються для відображення імен файлів.
Комбінований список є комбінацією поля введення і списку. Потрібна інформація задається або у полі введення за допомогою клавіатури, або вибирається в списку (наприклад, розмір шрифту, масштаб).
Повзунки дають змогу встановити значення параметра від мінімального до максимального в деякому діапазоні переміщення повзунка (наприклад, інтервал часу між двома клацаннями під час виконання подвійного клацання мишею).
Багато діалогових вікон мають кнопку допомоги «Что это», на якій зображено символ «?» у прямокутнику. Вона знаходиться у правому верхньому кутку вікна поруч із кнопкою закриття. Якщо клацнути мишею на цій кнопці і відпустити її, то поруч із покажчиком з'явиться знак запитання. Потім треба перемістити його до елемента діалогового вікна, що спричинив утруднення, і клацнути лівою клавішею миші. На екрані з'явиться довідкова інформація.
Аркуші властивостей є спеціальним видом діалогового вікна, призначеним для задання властивостей об'єкта, що може мати більше одного аркуша властивостей, кожен з яких називається вкладкою.
Виклик аркуша властивостей здійснюється клацанням правою клавішею миші на об'єкті й вибором із контекстного пункту «Свойства».
Література
Джонс Э., Саттон Д. Библиотека пользователя Microsoft Office Professional. – К., 1996.
Информатика. Учебник / Под ред. Макаровой Н.Ф. – М., 1997.
Інформатика. За ред. О.І. Пушкаря. – К., 2001.
Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики. – К., 1999.
Симонович С., Евсеев Г., Алексеев А. Специальная информатика. – М., 1999.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать
Рефераты по информатике 1. Файлова система. Поняття файла, ім’я та розширення файлу, шаблони імен файлу. Основним інформаційним об'єктом ОС Windows є файл. Файл — іменована
Оценок: 398 (Средняя 5 из 5)

Специалисты RetsCorp работают в digital-сфере более 7 лет. За это время мы разработали более 500+ успешных проектов. Основываясь на своем опыте и знании рынка, мы с уверенностью можем сказать, что будет работать, а что — нет. Заказывая создание лендинга для бизнеса в нашей студии, вы получаете работающие решения, необходимые именно вашему бизнесу.

Сотрудничая с нами, вы будете не клиентом, а нашим партнером. Благодаря этому мы будем развивать ваш бизнес как собственный. Мы так же как и вы заинтересованы в успехе проекта, поскольку ваша успешность будет нашей рекламой.

© 2014 - 2022 MaxEdu.ru