Україна — моя рідна держава (твір-роздум)

Прочитала і поринула у спогади. Школа... Урок української мови і літератури. З уст учителя звучать слова:



Україно моя! Чисті хвилі ланів,

Променисті міста, голубінь легкокрила!



А далі: "Зорі ясні, погожії, тихії води!".

Це моя вишнева Україна. У зірках, у вербах, у квітці, у пташині, в дитячій усмішці, в дівочих очах, у хвилях Дніпра, в ланах золотої пшениці.

Україна... В цьому слові і смуток, і жаль, і біль, і недоля, і краса, і праця, і боротьба за волю, і воля, і боротьба за кращу долю.

Мужніми захисниками моєї землі були козаки. Згадаймо напади турків, татар, польської шляхти. І виникають в уяві образи Байди (Дмитро Вишневенький), Морозенка, Залізняка, Гонга, Наливайка. Від сили та відваги козацької не раз дрижав, стогнав, трясся Босфор, а в Скутарі хурдигу розбивали та кайдани ламали.

Славна ти, моя Україно, гетьманськими іменами. Високоосвічені мужі навої країни... Це і П. Сагайдачний, який не тільки боронив свою землю, а й дбав про освіту і культуру в Україні, заснував Києво-Могилянську академію. Вперше почав згуртовувати українців, щоб називатися народом, гетьман Богдан Хмельницький. У цьому його невмируща слава.

Ти, моя державо, пишаєшся і славетними жіночими іменами: Маруся Богуславка — дівчина, що визволила сотні бранців з турецької неволі; Настя Лісовська, Роксолана, правила Туреччиною декілька десятиліть і багато зробила для свого рідного краю; дивовижна поетеса з Полтавщини Маруся Чурай. її пісні будили в душах людей потяг до волі.

А далі, моя Україно, "благословен той день і час", коли ми почули "гарячу думу Кобзаря", і "Енеїди" владний сміх", "і сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди":



І молот Каменяра,

І струни Лисенка живії,

І слави золота зоря

Круг Заньковецької Марії.





1917 року повіяло національним відродженням, свободою. Народ жив надією омріяної волі, тим, що відродиться історія, культура, мова народу. Але...

Доля дала мені щастя народитися в Україні, на землі з величною і трагічною історією, не менш трагічним сучасним і величним майбутнім (вірю в це!). Вірю, бо є ще один неоціненний скарб у тебе, моя державо. Це народ. Добрий, лагідний, щирий, доброзичливий, працьовитий, вольовий. Йому належить майбутнє. Він виборює своє право жити і на цілий світ проголосити Акт своєї незалежності.

І я пишаюсь своїм народом, який виборов незалежність. Я пишаюсь людьми, які роблять усе для того, щоб зберегти українську націю. І повторяю за В. Симоненком:





Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать