Характеристика Word 2000

Word –професійний текстовий процесор, за допомо-гою якого можна уводити, редагувати та форматувати текст.
Характеристика Word 2000
Word 2000 є новітньою версією текстового редактора, що входить до складу пакета Microsoft Office 2000. Він ґрунтується на фундаменті цього пакета і попередніх вер-сіях сім'ї Word та надає значно розширені можливості для оброблення документів. Це – множинний буфер об-міну; вдосконалені графічні засоби і довідкова система; нові інструменти для роботи з таблицями та засоби керу-вання документами; меню і панелі інструментів, які авто-матично настроюються, а також розвинуті засоби взаємо-дії додатків і колективного використання даних на основі мережних технологій Інтернету. Останнє нововведення іс-тотно відрізняє Word 2000 від попередніх версій і дає змо-гу збагатити його функціональні можливості щодо досту-пу до великих обсягів інформації.
В основу функціонування Word покладено принцип WYSWYG («What You See is What You Get», тобто «що ви бачите, те й одержуєте»). Системний інтерфейс редактора Word не потребує спеціальних знань у сфері комп'ютерної техніки й інформатики і дає змогу бачити результат робо-ти в тому вигляді, в якому він буде надрукований на папе-рі. Редактор Word забезпечує:*
введення, перегляд та редагування тексту;*
форматування абзаців і сторінок тексту, вибір типу шрифту, його розміру, накреслення та кольору;*
виділення фрагментів тексту, їх вирізування, копію-вання і вставлення в документи, починаючи з пози-ції курсора;*
надання користувачеві контекстуальної допомоги, аж до звернення за довідками до глобальної мережі Інтернет;*
вибір і створення стилю та шаблону документа;*
збереження документа на магнітному диску у ви-гляді файлів із певним ім'ям і розширенням .doc; відкривання та завантаження файла з магнітного диска в оперативну пам'ять;*
перейменування, копіювання, вилучення, перегляд і друкування файла-документа;*
перевірку правопису, створення словників користувача;*
створення змісту, алфавітного покажчика, виносок та приміток;*
формування, редагування, оброблення і сортування таблиць;*
вставлення в текст документа ілюстрацій з інших додатків, що входять до складу програмного середо-вища Microsoft Office;*
зміну власних режимів роботи, створення макросів й установлення значень основних параметрів середо-вища Word;*
створення поштової кореспонденції, використання су-часних засобів зв'язку (факсу, електронної пошти та Інтернету);*
використання таких процедур, як автокорекція, авто-форматування, автотекст, текстові спецефекти і т. ін.
У середовищі Windows реалізовано технологію, QLE. Редактор Word підтримує цю технологію, завдяки чому в його документи можна вставляти різноманітні об'єкти, створені в інших програмах-додатках. При цьому вмонто-ваний об'єкт стає частиною поточного документа.
У Word, як правило, входять такі програми-додатки, що підтримують OLE:*
Microsoft WordArt –програма введення текстових спецефектів;
*
Microsoft Graph –програма створення ділової гра-фіки;*
Microsoft Equation Editor –програма введення ма-тематичних формул і рівнянь та ін.
Word має властиву всім додаткам до Windows могут-ню систему оперативної допомоги, що дає змогу користу-вачеві одержувати довідкову інформацію, не перериваючи роботи з документами. Через спеціальну команду Office на Web із меню “Справка” можна відразу ж перейти до заданої Web-сторінки, яка містить необхідні контекстні довідки, рекомендації та поради.
Редактор Word 2000 реалізує механізм гіпертекстових посилань, забезпечуючи доступ до потрібної інформації, роз-ташованої в документах комп'ютера, Інтернеті або в ло-кальній мережі. Такі посилання можуть указати на доку-менти, що зберігаються у Web-вузлах, на файловому серве-рі або на дисках ПК.
Використовуючи функцію автоматичного визначення мови тексту, що вводиться, Word здатний правильно виби-рати відповідні засоби для перевірки орфографії й авто-змінювання. Редактор дає змогу виявляти та виправляти помилки, підбирати синоніми і т. д.
Word реалізує більшість можливостей настільної ви-давничої системи DTP (Desktop Publishing), призначе-ної для редагування книг, журналів, газет, рекламних оголошень тощо. Тут можна створювати управлінські документи та бланки, що за якістю не поступаються дру-кованим.
Word розпізнає більшість поширених і стандартних гра-фічних форматів: Computer Graphics Metafile (.cgm), CorelDRAW (.cdr), Word Perfect
Graphics (.wpg). Здатний імпортувати й експортувати графічні об'єкти документів, змінювати їхні розміри та положення, а також спосіб обті-кання текстом.
Як додатки до Word можуть використовуватися і сучас-ні табличні процесори та СУБД, наприклад Microsoft Excel, Lotus 1-2-3, Quattro Pro, Microsoft Access, FoxPro, dBase та ін.
Завантаження Word
Після вмикання комп'ютера і введення відповідного пароля автоматично завантажується ОС Windows. Клацан-ням мишею на кнопці «Пуск» на екран викликають го-ловне меню системи, у якому вибирають каскадне меню
Программы, а потім – його пункт Microsoft Word. Як альтернативний варіант завантаження можна активізува-ти кнопку-піктограму із символом W.
Після завантаження редактора на екрані монітора з'яв-ляються його основне вікно і невеличке вікно з текстом та фігуркою помічника-гіда. Останнє можна закрити, клац-нувши мишею на його кнопці «Закрыть».
Вікно текстового редактора Word
У верхній частині вікна текстового редактора Word розміщуються рядок заголовка, головне меню, панелі ін-струментів і горизонтальна лінійка форматування; у ниж-ній – горизонтальна смуга прокручування та рядок ста-ну системи; у правій –вертикальна смуга прокручуван-ня; у центрі – робоча ділянка вікна, а в лівій частині – вертикальна лінійка форматування. Більшість із перерахованих об'єктів можна вмикати або вимикати (рис. 2.1).
Word підтримує однодокументний інтерфейс SDI (Single Document Interface). Кожний відкритий word-до-кумент має свій значок на панелі задач Windows, що значно спрощує процедуру перемикання відкритих файлів-документів.
Рис. 2.1. Вікно текстового редактора Word
Рядок заголовка. Містить кнопку системного меню Word – W, назву програми (Microsoft Word), назву по точного файла, наприклад: Документ 2, Частина1_1 Lecl_10 І т. д. Крім того, тут є стандартні кнопки вікні
Windows: Ц – згортання, И – відновлення та 11 - закриття вікна редактора Word.
Головне меню Word. Воно має дев'ять спадних меню Файл, Правка, Вид, Вставка, Формат, Сервис, Таблица, Ок но І Справка. Кожне меню виконує відповідні функції, має кілька команд керування роботою редактора і відкрива-ється за допомогою миші або натисненням на клавішу разом із клавішею літери, підкресленої в імені ме-ню, наприклад , і т. ін.
Кількість команд у меню та його склад у процесі робо-ти з документами постійно змінюються. В меню можна показати всі, тільки основні команди або команди, що най-частіше використовуються.
Можна також встановити спосіб виведення меню: «Нет», «Разветвление», «Соскальзывание», «Случайный вы-бор». Перший спосіб –стандартний. Після вибору дру-гого способу меню розгортається згори вниз, а третього – починаючи з лівого верхнього кута. Четвертим способом меню відкривається по-різному.
Панелі інструментів. Це групи кнопок-піктограм, за до-помогою яких здійснюється швидший і наочніший вибір та виконання команд. У Word використовується кілька си-стемних панелей інструментів: «Стандартная», «Формати-рование», «Таблицы и границы», «Автотекст», «Формы», «Ри-сование», «Элементыуправления», «WordArt» та ін.
Крім традиційних панелей інструментів, Word 2000 містить низку інших вбудованих панелей («Буфер обме-на», «Visual Basic», «Web» «Web-компоненты» таін.)і на-дає користувачеві змогу їх модифікувати чи створити влас-ні. Система здатна настроюватися автоматично. Таку мож-ливість їй варто надати до втручання користувача. Будь-який елемент із головного меню або окремі команди можна пересилати на панель інструментів і в такий спосіб об'єднувати в одному місці всі засоби, необхідні для роз-в'язання конкретної задачі.
Як правило, на екран викликають тільки дві панелі Інструментів: «Стандартная» і «Форматирование». Перша (табл. 2.1) містить кнопки виконання основних ко-манд Word (створення, відкривання, збереження і друкування, редагування документа тощо), друга (табл. 2.2) – кнопки основних функцій форматування (вибір стилю до-кумента, типу, розмірів і накреслення шрифту, способу ви-рівнювання тексту тощо).


Загальні відомості
ОС Windows 98 наприкінці 90-х років XX ст. стала стандартом для 32-розрядних ПК, незважаючи на те, що вже з'явилися нові, потужніші ОС –Windows 2000 і Windows XP. Вони мають низку переваг (див. підроз-діл 1.5). Але ці операційні системи потребують значних додаткових ресурсів комп'ютера. Нормальна швидкість їх роботи розпочинається з обсягу оперативної пам'яті 256 Мбайт і більше, яка є не на всіх комп'ютерах. Тому нині на більшості ПК встановлено операційну систему Windows 98. На її платформі виконуються офісні додатки Office 2000 і Office XP. Вони створюють зручне сучасне середовище для користувача Office і прийнятну швидкість роботи системи. Ця конфігурація програмного забезпечен-ня ПК, очевидно, збережеться й у найближчому майбут-ньому.
Особливості Windows 98:*
зручний для користувача графічний інтерфейс. Він і- дає змогу просто керувати роботою комп'ютера, ви-користовуючи такі поняття, як «мій комп'ютер», «мережне оточення», «кнопка «Пуск», «панель задач», «контекстне меню», «вікно», «ярлик», технології «вка-жи і вибери» («Point and Click»), «перенеси і відпус-ти» («Drag and Drop») і т. п.;*
вона є об'єктоорієнтованою ОС для оброблення доку-ментів. У ній використовуються такі офісні аналоги, як «робочий стіл», «папка», «документ», «кошик» іт. ін.;*
допускає приєднання до локальних і глобальних ком-п'ютерних мереж (електронна пошта, факс, Інтернет);*
містить довгі імена файлів (до 255 символів);*
працює з програмами, розробленими в інших ОС (MS DOS, Windows 3.1, Windows 95, Windows NT, Windows 2000) і виконує їх;*
багатозадачний режим. Використовує процесну (па-ралельно виконується кілька програм) та потокову форми (паралельно виконуються різні частини од-нієї програми). При одному процесорі багатозадач-ний режим реалізується так: попрацювавши якийсь час, задача у Windows 98 автоматично розвантажу-ється, і керування передається наступній задачі. При перебоях під час розв'язування задачі її можна зня-ти без розвантаження всієї системи;*
застосовує пряму адресацію оперативної пам'яті, завдя-ки чому у програмах (додатках), що виконуються, мо-жуть використовуватися до 4 Гбайт віртуальної пам'яті (оперативної пам'яті і пам'яті на жорсткому диску);*
підтримує обмін даними між додатками за допомо-гою OLE-технології (Object Linking and Embedding – зв'язування та вбудовування об'єктів). Наприклад, таб-лиці, а також діаграми, побудовані в табличному про-цесорі Excel, можуть бути в документі, створеному в текстовому редакторі Word;*
містить стандартні програми (Блокнот, графічний ре-дактор Paint, Калькулятор).
Файлова система
Основним інформаційним об'єктом ОС Windows є файл.
Файл –найменована ділянка зовнішньої пам'яті для зберігання програм і даних.
Оскільки ОС Windows із самого початку було орієнто-вано на роботу з документами, то файли, в яких зберіга-ються дані, тут називаються документами, а програми, що створюють та обробляють їх, – додатками.
Імена файлів
Файли можуть містити текстові документи, числові да-ні, закодовану табличну та графічну інформацію тощо. Для ідентифікації кожному файлу надається ім'я. Воно утво-рюється з двох частин – власне імені та розширення, роз-ділених символом «крапка». Розширення, як правило, ви-значає тип файла (додаток, текстовий документ, таблиця, ри-сунок, проект програми і т. ін.). Власне ім'я може складатися з 1–255 символів, а розширення –з 0–3 символів. В іме-ні файла (у власне імені та розширенні), крім літер і цифр, можна вживати такі символи: «$», «%», «'», «-», «пропуск», «@», «~», «!», «(», «)», «{», «}», «Л», «#», «&», «+», «;», «=», «[», «]». Оскільки розширення визначає тип файла, його ще на-зивають просто типом. Як власне ім'я, так і розширення користувач може задавати довільно. Наприклад: letter.txt, Лист flem.poey.doc, Co6ieapmicmb.xls.
В іменах файлів вживаються і великі, і малі літери, їх регістр система запам'ятовує, але при порівняннях імен ці символи не розрізняє. Це означає, що в одній папці не можна зберігати два різних файли, імена яких різняться тільки регістром літер, тобто для системи ім'я Письмо Иванову.dос збігається з ім'ям Письмо Ивановую.dос.
Незважаючи на допустиму довільність у визначенні імені файла, на практиці використовують уніфіковані (за-гальноприйняті) розширення. Деякі з них наведено в табл. 1.5. Застосування загальноприйнятих розширень до-помагає користувачу орієнтуватися у змісті файла за його розширенням. Так, якщо файл має розширення .doc, то це означає, що він зберігає документ, створений у текстовому редакторі Word, якщо .xls –то створену в ЕТ Excel робо-чу книгу. Розширення .ехе свідчить про те, що у файлі є додаток (наприклад, Winword.exe –текстовий редактор, AVP.exe – антивірусна програма).
Таблиця 1.5 Деякі уніфіковані розширення файлів
Використання уніфікованих розширень полегшує візу-альну орієнтацію у призначенні файлів. Залежно від роз-ширення файл зображується певним значком. У табл. 1.5 наведено значки деяких розширень. Оскільки в рамках ОС Windows кожному зареєстрованому типу файла відпо-відає свій значок, самі розширення зазвичай не виводять-ся на екран: для орієнтації в призначенні файла досить цього значка.
Уніфікація розширень спрощує роботу з файлами. Щоб розпочати роботу з якимось документом, досить дві-чі клацнути на його значку мишею. При цьому Windows аналізує розширення файла і запускає на виконання не-обхідний додаток, а потім завантажує в нього вибраний документ.
У деяких командах (пошук файлів тощо) в іменах фай-лів можуть використовуватися символи «?» і «*». Імена, що містять такі символи, називають шаблонами, або родо-вими Іменами. Вони застосовуються для позначення від-разу кількох файлів. Тоді під символом «?» мається на увазі будь-який символ, а символ «*» позначає будь-яку кількість символів в імені або розширенні шаблона. Приклади:*
для документів План2000.хІз, План2001.хІ8 і План2002.хІ8 шаблоном є План200?.xls;*
для документів Плані 999.xls і План2001.хІз шаблоном є План*.хІз;*
для документів План2002.хІз і План2002.аос шаб-лоном є План2002.*;*
для документів План2001.хІз, План2002.хІз і План2002Лос шаблоном є План*.*;*
для всіх наведених вище файлів шаблоном є *.*.
Операційна система Windows може читати і записува-ти імена файлів інших ОС (Unix, OS/2, Windows NT, Windows 2000, Windows XP і т. д.).
Перш ніж з'явилася ОС Windows, на ПК основною ОС була система MS DOS, у середовищі якої було ство-рено сотні тисяч програм (додатків). Ці програми акту-альні й нині. Вони обробляють документи, що зберіга-ються у файлах із довжиною власне імені, яка не пере-вищує восьми символів (короткі імена). Якщо ж документ спочатку готується в ОС Windows, то довжина імен фай-лів може сягати 255 символів (довгі імена). Для того щоб ці документи могли оброблятися також у середови-щі MS DOS, ОС Windows при створенні дає їм короткі імена. Кожне таке ім'я складається з перших шести символів довгого імені, до яких додаються символ тиль-да «-» і порядковий номер файла з такими самими пер-шими шістьма символами в цій папці. Наприклад, як-що в папці Особисті листи зберегти файл Лист Петpeнко.txt, а потім Письмо Петренко.txt, то ОС поряд із цими довгими іменами створює короткі – Лист 1.txt і Лист 2.txt, відповідно.
Папки
Складовими елементами ПК як сховища інформації є диски (жорсткі, гнучкі та компакт-диски). Кожний із них зберігає файли, які можна упорядкувати за певною тема-тикою в папки. Будь-яка папка, у свою чергу, може місти-ти файли й інші підпанки. Отже, для користувача пап-ка – це місце, де зберігаються документи, додатки та ін-ші підпанки, а з точки зору ОС – місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про розмір, час остан-нього поновлення кожного файла і т. д.
Файлова система – сукупність папок і файлів, що зберігаються на
зовнішніх носіях ПК.
Усі папки на диску зображаються окремим значком. Із по-гляду ОС Windows, кожний диск і комп'ютер загалом та-кож є папками. Проте через їхню специфіку вони пода-ються спеціальними значками із зображенням диска –та комп'ютера.
Папки доцільно створювати тільки на жорстких і ком-пакт-дисках, що мають значні ємності пам'яті, а отже, ве-лику кількість файлів.
Розміщення файлів у різних папках дає змогу виді-лити:*
в окремі групи логічно однорідні файли (наприклад, усі додатки або всі файли з даними);*
всі файли, що належать певній підсистемі (наприклад, ЕТ, текстовому редактору, підсистемі нарахування за-робітної плати тощо);*
всі файли кожного користувача, якщо комп'ютер екс-плуатують кілька користувачів.
Папці присвоюється ім'я. Вимоги до нього ті самі, що й до імені файла. Як правило, розширення не використо-вується (наприклад, Особисті листи, Звіти).
На кожному диску може бути кілька папок, що, у свою чергу, мають інші підпанки. Кожна папка, крім підпанок, може містити ще й файли. Так утворюється ієрархічна деревоподібна структура папок на диску. Приклад деревоподібної файлової структури диска С: наведено на рис. 1.4. У кореневій папці цього диска зберігаються два файли: командний процесор (command.com) і файл авто-запуску (autoexec.bat), а також одна папка Program Files із трьома підпанками –Microsoft Exchange, Microsoft Office і VBА. У кожній з них є свої файли і папки.
Рис. 1.4. Деревоподібна файлова структура диска С:
Повне ім'я файла
При деревоподібній файловій структурі перед ім'ям файла необхідно вказати місце його розташування – лан-цюжок підпорядкованих папок. Такий ланцюжок назива-ється шляхом, або маршрутом. У цьому випадку імена підпапок розділяються символом «\», який записується після імені дисковода, а також перед ім'ям файла.
Отже, повне ім'я файла задається такими елементами:*
ім'ям дисковода;*
маршрутом (ланцюжком імен папок, у якому кож-на наступна папка є підпапкою попередньої);*
ім'ям файла, що завершує ланцюжок (файл має міс-титися в останній згаданій папці). Повне ім'я файла має такий формат:
[дисковод:] [\шлях\] ім'я файла
Елементів повного імені файла, що містяться у квад-ратних дужках, може не бути (наприклад, якщо файл роз-міщено на поточному диску або в поточній папці). Повні імена деяких файлів, показаних на рис. 1.4, мають такий вигляд:
C:\command.com, C:\Program Files\Vb\Vb6.exe C:\Program Files\MicrosoftExchange\Mlset32.exe
В одній папці кожний файл повинен мати оригіналь-не ім'я. Файли можуть відрізнятися розширенням. На-приклад:
План.bas –програма мовою BASIC;
План.ехе –програма в машинних кодах;
План.dat –дані для оброблення програмою;
План.аос –документація щодо роботи з програмою.
У різних папках імена файлів можуть бути однакови-ми. При цьому їхні повні імена будуть розрізнятися мар-шрутами.
Робочий стіл
Windows 98 є об'єктоорієнтованою ОС, що допомагає замінити документи на паперових носіях їх електронни-ми аналогами.
Моделлю робочого стола в офісі, на поверхні якого розміщуються різні папки та документи, у Windows 98 виступає екран дисплея, що має тут таку саму назву –«Рабочий стол». Він з'являється відразу ж після заван-таження ОС. Наявні на ньому папки і документи можна переміщати, переглядати, змінювати, а також вилучати в кошик, розташований на робочому столі. Це означає, що дії, які раніше виконувалися з паперовими документами, можна аналогічно виконувати з електронними докумен-тами. На робочому столі Windows 98 так само, як і в офісі, можуть бути різні папки, документи й інші об'єкти, залежно від організованості користувача. Добрий стиль роботи допускає розміщення на столі тільки найнеобхідніших об'єктів. Тому на початку роботи тут, як правило, є тільки папки Мой компьютер, Сетевое окружение, Кор-зина і ще кілька папок та ярликів, необхідних для по-всякденної роботи (рис. 1.5).
Корзина (електронний аналог кошика для сміття) зберігає вилучені раніше файли (рис. 1.8), завдяки чому помилково вилучену інформацію можна відновити, знай-шовши її в кошику. Оскільки файли, що потрапляють у Корзину, остаточно не вилучаються з диска, вони займа-ють на ньому колишній обсяг, причому він може бути знач-ним. Тому час від часу треба звільняти кошик вручну. Для цього потрібно відкрити папку Корзина і в меню Файл вибрати пункт «Очистить корзину».
У зв'язку з тим що зазначені папки мають специфіч-не призначення, на робочому столі вони зображуються спе-ціальними значками, а не у вигляді звичайних папок.
Мой компьютер є кореневою папкою ієрархічної файлової системи ПК. Вона містить значки всіх його локальних ресурсів –жорстких, гнучких і компакт-дисків, принтера та ін. (рис. 1.6).
Щоб ознайомитися із вмістом будь-якої папки, необ-хідно її відкрити, встановивши покажчик миші на значку папки і двічі клацнувши мишею. Закрити папку можна, натиснувши мишею на кнопці закриття вікна (кнопка «х» у правому верхньому куті вікна папки).
У нижній частині екрана дисплея, як правило, розта-шовується панель задач –смуга сірого кольору (рис. 1.9). На правому її кінці є годинник, індикатор режиму роботи клавіатури, а на лівому –кнопка «Пуск». При клацанні на ній мишею з'являється головне меню, яке забезпечує доступ до меню запуску додатків, редагування документів,
Рис. 1.7. Вікно папки Сетевое окружение,
Рис. 1.8. Вікно папки Корзина
Рис. 1.9. Панель задач
Кожен пункт меню Пуск має своє призначення.
Программы є каскадним меню, через яке користувач отримує швидкий доступ до всіх зареєстрованих у Win-dows програм, у тому числі до стандартних, які постача-ються в її складі, а також до програми Проводник і ОС


MS DOS.
Документы є меню, що показує 15 документів і папок, які останніми відкривав користувач.
Настройка є каскадним меню, що забезпечує доступ до всіх інструментів, які дають змогу змінювати апаратну чи програмну конфігурацію системи або її параметри. Меню дає можливість перейти до папок Панель управления, Программы, Принтеры, Шрифты та до аркушів властивостей панелі задач.
Поиск є меню, яким послуговуються при пошуку фай-ла або папки, а через мережу –конкретного комп'ютера. Щоб відшукати ім'я файла, можна використати як крите-рії пошуку його розширення, час і дату останньої модифікації, розмір, а також вміст файла.
Справка відкриває довідкову систему Windows 98.
Командою Выполнить запускаються прикладні про-грами.
Команда Завершение работы дає змогу безпечно вимк-нути комп'ютер без утрати інформації (очищає всі внут-рішні кеші та дискові буфери, зберігає робочий стіл), перезавантажити Windows 98 або вийти з мережі (без перезавантаження ОС).
Примітка
Меню Пуск і Программы забезпечують перегляд папки Глав-ное меню, що розміщена в папці Windows, і її підпапки Программы на диску.
У проміжку між кнопкою «Пуск» і годинником на панелі задач розташовуються кнопки активних об'єктів, тобто об'єктів, завантажених в оперативну пам'ять (на-приклад, відкритих папок, документів тощо). Об'єкти, що зберігаються на диску і не завантажені у пам'ять, вважа-ються неактивними. На кнопках відображаються імена активних об'єктів. Наприклад, якщо додаток працює з документом, то на цій кнопці є назва файла, в якому збе-рігається цей документ. Додаток, із яким працює корис-тувач у поточний момент, на панелі задач подається натиснутою кнопкою. Оскільки на панелі задач є всі актив-ні обєкти, одним клацанням мишею на відповідній кнопці можна просто переходити з поточного об'єкта на Інший.
На панелі задач можуть також розташовуватися знач-ки додатків, що найчастіше використовуються в роботі Вони упорядковані на панелі інструментів «Быстрый за-пуск ».

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать