Розвиток географічної інформатики і географічних інформаційних систем

ПЛАН
1. Передумови розвитку геоінформатики
2. Суть геоінформатики та ГІС
3. Напрямки сучасного застосування і використання ГІС
4. Перспективи розвитку ГІС на найближчі роки
5. Вивчення ГІС у школі


1. Передумови розвитку геоінформатики
Ще в 70-80 роки ХХ століття радянські географи - И.П. Герасимов, Ю.Г. Саушкін, С.Б. Лаврів, В.С. Преображенский звернули увагу на зростання суспільної і наукової значимості географії і географічного підходу при вирішенні різних господарських завдань територіального планування, раціонального використання природних ресурсів, природоохоронної діяльності.
У той же час, на межі 70-х - 80-х років XX століття, світове співтовариство вступило в нову постіндустріальну чи інформаційну епоху свого розвитку, що характеризується переважною, а часом і визначальною, роллю інформації в житті суспільства і перетворенням її у світові інформаційні ресурси, що вимагають аналізу, оцінки, прогнозу і керування. Не обійшов цей процес і географічну науку.
Географія, географічна інформація, просторовий аналіз виявилися необхідними для вирішення багатьох прикладних завдань і проблем сучасного постіндустріального світового співтовариства.
Нові завдання сприяли виникненню і залученню нових методів і технічних засобів, що відповідають виклику часу. І такі методи й засоби знайшлися. Наприкінці XX сторіччя математика, астрономія, фізика і хімія, через інформатику, вищу геодезію, електроніку, прикладну космонавтику, озброїли географів новими технічними і методичними засобами швидкого одержання, збереження, переробки, аналізу і передачі величезного обсягу територіально розподіленої інформації.
Саме на цій базі дуже швидко розвивається останнім часом нова галузь нашої древньої науки - геоінформатика.
2. Суть геоінформатики та ГІС
Геоінформатика – наука, що поєднує теорію, методи і традиції класичної картографії і географії з можливостями й апаратом прикладної математики, інформатики і комп'ютерної техніки. Вона з'єднала в собі вирішення необхідних прикладних завдань з можливостями людини, обчислювальної машини і програмних засобів, що обробляють просторову інформацію і передають її споживачам на екран монітора, друкувальний пристрій чи на канали зв'язку.
Так спочатку зародилися цифрова картографія й автоматизоване картографування, доповнені згодом іншими численними функціями і можливостями, що в комплексі стало основою ГІС.
З 70-х років ГІС стають комерційним продуктом, що починає використовуватися не тільки у військовій справі, але й в інших галузях знань.
У 80-х і 90-х роках, після появи і масового використання персональних комп'ютерів, ГІС поступово захоплюють усі нові світові ринки і з'являється в СРСР.
Сьогодні ГІС поширені в усьому світі і швидко розростаються і вдосконалюються. Обсяги продажів ГІС-продуктів, ГІС-технологій, та ГІС-послуги щорічно збільшуються на 20-30% і досягають декількох мільярдів доларів США в рік.
Що ж таке ГІС?
- це людино-програмно-машинний комплекс із прийому, обробки, збереження, аналізу і передачі будь-якої територіально розподіленої інформації;
- це можливість оперативного реагування на будь-яку ситуацію, що виникла на будь-якій території, з одержанням по ній усієї необхідної картографічної і тематичної інформації;
- це накладення різноманітної тематичної інформації на той самий просторовий контур і одержання нової інформації про територію;
- це аналітичне і картометричне дослідження й аналіз, з одночасною побудовою будь-яких карт, планів і схем;
- це моделювання тих чи інших процесів, явищ і вивчення зміни їхнього стану в часі;
- це візуалізація просторової інформації і можливість її представлення в динамічному режимі;
- це керування ресурсами і територіями;
- це швидкість, якість і точність;
- це наука, технологія і бізнес в одному обличчі;
- це революція в картографії, картометрії і, відповідно, у засобах просторового аналізу;
І в остаточному підсумку:
ГІС - це новий світогляд і нове мислення, побудований на просторовій ідеології.
3. Напрямки сучасного застосування і використання ГІС
На сьогоднішній день у світі розроблені і використовуються сотні різноманітних Гіс-пакетів, а на їхній базі створені десятки тисяч Гіс-систем. Самі могутні – американські. Є і вітчизняні, але вони на жаль далекі від досконалості і мають поки незначне поширення і застосування.
ГІС була створена в першу чергу для географії і під географію, однак зараз на Заході ГІС використовується у величезному числі управлінських структур, у різних фірмах, на підприємствах, у військових відомствах, у наукових і освітніх закладах.
Гіс-системи і Гіс-технології знайшли дуже широке застосування в різноманітних сферах і напрямках територіальної діяльності:
- у кадастрах (земельної, водяної, лісовому, нерухомості і т.д.);
- - у містобудуванні і муніципальному керуванні;
- - у проектуванні, будівництві, експлуатації об'єктів;
- - у геологічних дослідженнях;
- - у розробці й експлуатації різних родовищ;
- - у сільському, лісовому і водяному господарстві;
- - у вивченні і прогнозі погоди;
- - в охороні здоров'я;
- - у природокористуванні і при екологічному моніторингу;
- - у торгівлі і маркетингу;
- - у бізнесі, керуванні фінансами і банківською справою;
- - у плануванні і прогнозуванні;
- - в обороні, безпеці і при надзвичайних ситуаціях;
- - у політиці і керуванні державою;
- - у науці й утворенні і т.д.
Цим переліком не вичерпується все коло напрямків діяльності, що відчувають стійкий інтерес до ГІС і геоінформаційних технологій. ГІС потрібна практично скрізь, де використовується територіально розподілена інформація і є необхідність територіального аналізу, територіальної оцінки і територіального прогнозу.
4. Перспективи розвитку ГІС на найближчі роки
Характеристика напрямків розвитку
Важливо відзначити, що нині Гіс-технології об'єднані з іншою могутньою системою одержання і представлення географічної інформації - даними дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з космосу, з літаків і будь-яких інших літальних апаратів. Космічна інформація в сьогоднішньому світі стає усе більш різноманітною і точною. Можливість її одержання і відновлення - усе більш легка і доступна. Десятки орбітальних систем передають високоточні космічні знімки будь-якої території нашої планети. Сформовані архіви і банки даних цифрових знімків на величезну територію земної кулі. Їхня відносна доступність для споживача (оперативний пошук, замовлення й одержання по системі Інтернет), проведення зйомок будь-якої території за бажанням споживача, можливість наступної обробки й аналізу фотографій із космосу за допомогою різних програмних засобів, інтегрованість з ГІС-пакетами і ГІС-системами, перетворюють тандем ГІС-ДЗЗ у новий могутній засіб географічного аналізу. Це перший і найбільш реальний напрямок сучасного розвитку ГІС.
Другий напрямок розвитку ГІС - спільне і широке використання даних високоточного глобального розташування того чи іншого об'єкта отриманих за допомогою систем GPS (США) чи ГЛОССНАС (Росія). Ці системи, особливо GPS, уже зараз широко використовуються в морській навігації, повітроплаванні, геодезії, військовій справі й інших галузях людської діяльності. Застосування ж їх у сполученні з ГІС і ДЗЗ утворять могутню тріаду високоточної, актуальної (аж до реального режиму часу), постійно обновлюваної, об'єктивної і щільно насиченої територіальної інформації, яку можна буде використовувати практично скрізь. Приклади успішного спільного використання цих систем військами НАТО при проведенні бойових дій у військових конфліктах в Іраку і Югославії є підтвердженням того, що час широкого поширення цього напрямку в інших областях практичної діяльності не за горами.
Третій напрямок розвитку ГІС пов'язаний із розвитком системи телекомунікацій, у першу чергу міжнародної мережі Інтернет і масовим використання глобальних міжнародних інформаційних ресурсів. У цьому напрямку проглядається кілька перспективних шляхів.
Перший шлях буде визначатися розвитком корпоративних мереж найбільших підприємств і управлінських структур, що мають виключний доступ, з використанням технології Інтернет. Даний шлях швидше всього буде визначати розвиток технологічних проблем ГІС при роботі в корпоративних мережах. Поширення ж відпрацьованих технологій та рішення питань дрібних і середніх підприємств і фірм, дасть могутній поштовх до їх масового використання.
Другий шлях залежить від розвитку самої мережі Інтернет, що поширюється у світі величезними темпами, втягуючи кожний рік у свою аудиторію десятки тисяч нових користувачів. Цей шлях виводить на нову і поки-що незвідану дорогу, по якій традиційні ГІС зі звичайно закритих і дорогих систем, що існують для окремих колективів і вирішення окремих задач, згодом придбають нові якості, об'єднаються і перетворяться в могутні інтегровані й інтерактивні системи спільного глобального використання.
При цьому такі ГІС самі стануть:
- територіально розподіленими;
- модульно нарощуваними;
- спільно використовуваними;
- постійно і легко доступними.
Тому можна припускати виникнення на базі сучасних ГІС, нових типів, класів і навіть поколінь географічних інформаційних систем, заснованих на можливостях Інтернет, телебачення і телекомунікацій.
Майбутні класи і покоління ГІС
Виходячи з наявної зараз інформації і відслідковуючи сучасні тенденції розвитку геоінформаційних систем і технологій, уже зараз є можливим намітити деякі риси майбутніх географічних інформаційних систем:
- ГІС-ТБ - (Гіс-телебачення). Ймовірно ці системи стануть новим класом ГІС, що будуть з’єднувати можливості сучасного телебачення, а також традиційних і спеціалізованих ГІС і Інтернет. Окремі передумови виникнення деяких рис таких систем уже з'явилися і використовуються на телевізійних каналах. Великий потенціал у ГІС-ТБ простежується в сфері організації дистанційного освітнього телебачення, де використовуючи функції і можливості ГІС-систем і ГІС-технологій. Можна було б уже зараз організовувати і транслювати різноманітні передачі й уроки, побудовані на просторовій ідеології.
- ГІС2 - (ГІС про ГІС чи "ГІС у квадраті"). Цей новий тип геоінформаційних систем ймовірно буде мати можливість вивчення й аналізу не самої територіальної інформації, а значної маси уже існуючих і територіально розподілених ГІС, створених і використовуваних у різних напрямках людської діяльності. ГІС2 можуть і повинні стати визначеними навігаторами по просторах ГІС-систем, а можливо й інших інформаційних ресурсів.
- ГЛОБ-ГІС - (Глобальна ГІС). В остаточному підсумку на базі перерахованих нами систем і мережі Інтернет може виникнути єдина телекомунікаційна Глобальна Географічна Інформаційна Система, у якої будуть десятки мільйонів користувачів в усьому світі.
Поєднання можливостей ГІС - ДЗЗ - GPS - Інтернет складе наймогутніший квартет просторової інформації, нових технологій, каналів зв'язку і наданих послуг, що будуть реалізовуватися як у Глобальній ГІС, яка володіє різними унікальними можливостями, так і в окремих спеціалізованих ГІС різного типу і класу.
Всі охарактеризовані вище тенденції, перспективи, напрямки і шляхи розвитку приведуть в остаточному підсумку до того, що географія і геоінформатика в XXI столітті будуть являти собою єдиний комплекс наук, що спирається на просторову ідеологію і використовує найсучасніші технології із переробки величезного обсягу будь-якої просторової інформації.
5. Вивчення ГІС у школі
Сьогодні назріла необхідності активного ознайомлення школярів старших класів, з основами геоінформатики і сутністю Гіс-технологій.
Це обумовлено такими чинниками:
- шкільне середовище, саме масове серед молоді – чутливе до нових ідей;
- у середній школі викладаються такі предмети як "ГЕОГРАФІЯ", "ІНФОРМАТИКА", "ЕКОЛОГІЯ" і деякі інші, які, в принципі, можуть стати основою для вивчення, розуміння і подальшої роботи школярів з геоінформаційними системами;
- у деяких, найбільш розвинутих у технічному відношенні школах, гімназіях і ліцеях, вже зараз існують визначені умови і можливості із впровадження ГІС у навчальний процес;
- у розвитих західних країнах процес шкільної ГІС-освіти знаходиться на високому рівні;
- в Україні даний процес тільки зароджується і практично не помітний членами ГІС-суспільства, тому вимагає уваги.


Література:
1. Аванесов В.С. Научные проблемы тестового контроля знаний. – М.: Ученый центрпри ИЦПКПС, 1994. – 136с.
2. Законодавство України про інформацію. –К. –1998.
3. Закон України про інформацію. № 2658-12 від 2.10.1992 р.
4. Закон України "Про інформаційні агентства" № 74.95 від 28.02.1995 р.
5. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. –М. –1994.
6. Арский Ю.М., Гиляревский Р.С., Туров И.С., Черный А.И. Инфосфера: Информационные структуры, системы и процессы в науке и обществе. –М.: ВИНИТИ. –1996.
7. Бабушкин М. Web-сервер в действии. –С-Пб.: Питер. –1997.
8. Брайдо В.Л. Офисная оргтехника для делопроизводства и управления. –М.: Филинъ. –1998.
9. Вакка Дж. Секреты безопасности Internet. –К.: Диалектика. –1997.
9. Васильев Д. Делопроизводство на компьютере. –М.: Приор. –1997.
10. Васкевич Д. Стратегии Клиент-Сервер. –К.: Диалектика. –1996.
11. Васкевич Д. Стратегия клиент-сервер. Руководство по выживанию для специалистов по реорганизации бизнеса. К.: Диалектика. –1996.
12. Гаевский А. Справочник по программным продуктам. –К.: ДиаТайп. –1998.
13. Грязнухина Т.А. Использование ЭВМ в лингвистических исследованиях. –К.: Наукова думка. –1990.
14. Гусев А. Технология межсетевых взаимодействий. –М.: Диалог-МИФИ. –1997.
15. Гусева Т.В., Дайман С.Ю., Хотулева М.В., Виниченко В.Н., Заика Е.А., Веницианов Е.В., Молчанова Я.П. Экологическая информация и принципы работы с ней. ECOLOGIA. Эколайн (электронная версия). –1998.
16. Дерев’янко А.Г. Інформаційні центри: структура і методи діяльності. Навчальний посібник. –К. –1999.
17. Джарол Б. Мангейм, Ричард К. Рич. Политология. Методы исследования. Пер. с англ. –М.: Издательство “Весь мир”, –1997.
18. Ермишина Е.В. Международный обмен информацией. М.: Международные отношения. –1988.
19. Іванов В.Ф., Мелещенко О.К. Сучасні комп’ютерні технології і засоби масової комунікації: аспекти застосування. –К. –1996.
20. Казаков С.И. Основы сетевых технологий. –М. –1996.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать