Особливості предмета корисливих злочинів, вчинених з використанням комп'ютерних технологій

Для правоохоронних органів України все більш актуальною стає боротьба з корисливими злочинами проти влас-ності, що вчиняються з використанням комп'ютерних технологій. Найбільш небез-печними із цих злочинів є заволодіння чу-жим майном, коли як злочинний інструмент використовуються електронні засоби. Вияв-лення та розкриття таких злочинів вимага-ють від правоохоронців відповідних знань. Ця проблема знаходить відображення у криміналістичних дослідженнях, але в існу-ючих публікаціях викладається інформація переважно щодо механізму комп'ютерного злочину і вона, на нашу думку, не системати-зована [1; 2; 3; 4; 5]. У зв'язку з цим важливо-го значення набуває аналіз особливостей предмета досліджуваного різновиду злочи-нів, які зумовлюють відповідні способи їх вчинення та характерні сліди. Адже в еконо-мічній сфері особливості предмета злочин-ного посягання значною мірою детермінують способи посягання, відповідні наслідки зло-чину, певні властивості особи злочинця [6, с. 40]. Зазначена обставина безпосередньо пов'язана з комплексним характером зло-чинної діяльності у цій сфері. Вона складаєть-ся з основних і підпорядкованих злочинів, якими, у тому числі, є злочини у сфері вико-ристання комп'ютерної техніки, незаконні дії із засобами доступу до банківських рахунків.
У криміналістиці предметом посягання як елементом криміналістичної характеристики злочинів певного виду визнається матеріаль-ний предмет органічної та неорганічної приро-ди, з яким злочинець вступає у взаємодію, змінює та перетворює його [1, с. 11]. Аналіз ко-рисливих злочинів проти власності з викорис-танням комп'ютерних технологій, дозволяє виділити дві групи предметів злочинного по-сягання: основні (віднесені до категорії пред-метів безпосереднього заволодіння); підпо-рядковані (віднесені до предметів злочинного посягання у сфері використання комп'ютер-них технологій). Тому важливою є системати-зація відомостей щодо предмета корисливих злочинів проти власності з використанням комп'ютерних технологій та визначення їх впливу на інші елементи криміналістичної ха-рактеристики злочинів цього різновиду.
У Кримінальному кодексі (далі - КК) України прямо передбачено, що предметом
злочинів проти власності є майно. В юрис-пруденції загальновизнано, що майно - це речі матеріального світу, яким притаманні специ-фічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру. Фізичні ознаки - це предметні властивості об'єкта. Іншими слова-ми, його можна потримати в руках та відчути, зруйнувати чи пошкодити, забрати з чужого незаконного володіння. Основною економіч-ною ознакою майна є його мінова та спожив-ча вартість. Юридичні ознаки випливають із закону, що охороняє право власності від про-типравних діянь (майно повинне мати закон-ного власника і не належати злочинцю).
Як свідчить судова та слідча практика розслідування зазначеного різновиду злочи-ну, до основного предмета можуть належати кошти у готівковій або безготівковій формі, матеріальні цінності, Іноді - права на майно. Предмети такого різновиду легко взаємотранс-формуються, але мають суттєві криміналіс-тичні особливості [6, с. 40].
Безготівкові кошти - це кошти, які обер-таються в системі електронних платежів, ви-ступають найчастіше предметом викрадення з використанням комп'ютерної техніки. Це поясїіюється перевагами безготівкових роз-рахунків порівняно з «паперовими», а саме -значним скороченням термінів проходження платежів та збільшенням перерахованих сум, чому сприяло суттєве зниження їх вартості. Під безготівковими коштами розуміють за-писи грошових сум на рахунках у централь-ному банку, його відділеннях, комерційних банках [7, с. 12], тобто їх матеріальними носіями щодо досліджуваного різновиду зло-чину є розрахунки в банках. Електронні сис-теми розрахунків запроваджуються на двох рівнях платіжної системи: у відносинах ко-мерційних банків із своїми клієнтами (банк -клієнт) та з іншими банківськими установа-ми (банк - банк).
Готівкові кошти є більш привабливими, ніж безготівкові, для злочинців, що пояс-нюється можливістю використовувати їх безпосередньо після вчинення злочину, простотою їх приховування, бо матеріальни-ми носіями готівки є банкноти та монети. Це пояснюється також тим, що особа, яка вчи-нила викрадення готівки із використанням комп'ютерних технологій, може і не мати спеціальних знань у галузі комп'ютерних технологій та банківської справи, що обов'яз-ково прослідковується, якщо предметом по-сягання виступають безготівкові гроші.
Матеріальні цінності - це, як правило, дорогі продукти харчування, електротехніка та інші рухомі речі.
Під правом на майно розуміємо отриману внаслідок дій потерпілої сторони можливість шахрая використовувати, володіти або розпо-ряджатися чужим майном, зокрема у вигляді використання злочинцем послуг установ, мереж електрозв'язку за рахунок останніх.
До предметів злочинного посягання у сфері використання комп'ютерних техно-логій можна віднести комп'ютерні технології (ЕОМ, системи, комп'ютерні мережі, мережі електрозв'язку), комп'ютерну інформацію, документи на перерахування коштів, платіж-ні картки, інші засоби доступу до банківсь-ких рахунків.
Комп'ютерні технології - це сукупність систематичних та масових засобів і прийомів автоматичної обробки інформації, заснова-них на перетворенні інформації в числову форму, що забезпечує високу швидкість об-робки даних, пошуку інформації, розосере-дження даних, доступ до джерел інформати-зації незалежно від місця розташування.
Сутність документів на перерахування коштів, платіжної картки, інших засобів дос-тупу до банківських рахунків визначається законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та пере-каз грошей в Україні» та іншими законодав-чими актами, постановами правління НБУ. Матеріальними носіями таких предметів є платіжне доручення, розрахунковий чек, пластикова платіжна картка будь-якого ви-ду, ідентифікаційна платіжна картка тощо.
Зараз суперечливим залишається визна-чення сутності лише одного предмета з назва-ного різновиду - комп'ютерної інформації. У багатьох публікаціях розглядалося питання щодо віднесення комп'ютерної інформації до категорії «майна». Ми погоджуємося з дум-кою В. Кузнецова, який вважає, що коли пев-на інформація розглядається як матеріальна цінність, тоді застосування правомочностей власника буде юридичне правильним [8, с. 87], тобто визнаємо, що комп'ютерна інфор-мація - це «майно» у нетрадиційній або нема-теріальній формі, зокрема, має електронну форму існування. На законодавчому рівні не визначається термін «комп'ютерна (машин-на) інформація», але поняття згадується як «інформація в автоматизованих системах», що є сукупністю всіх даних і програм, які ви-користовуються в автоматизованій системі незалежно від їх фізичного та логічного представлення [9]. Це, по суті, є комп'ютер-ною інформацією, яку фахівці визначили як інформацію, що фігурує в обчислювальному середовищі, зафіксовану на фізичному носії у
формі, придатній для сприйняття ЕОМ, або яка передається телекомунікаційними кана-лами (сформована в обчислювальному сере-довищі та пересилається за допомогою елект-ромагнітних сигналів з однієї ЕОМ на пери-ферійний прилад або на керуючий датчик об-ладнання) [2, с. 21].
Виходячи із механізму вчинення такого злочину і відповідно підпорядкованого ха-рактеру названих предметів, умовою існу-вання останніх буде наявність певного ос-новного предмета злочинного посягання. То-му і досліджувати предмети посягання щодо такого різновиду злочину бажано через спо-соби посягання та відповідні наслідки викра-дення у комплексі, за принципом - від основ-них до підпорядкованих.
Найбільш типовим способом заволодін-ня безготівковими коштами є втручання в електронні мережі (ЕОМ) банків, де прово-дяться такі розрахунки, та внесення зміни (модифікація) за допомогою комп'ютерних технологій. У такому випадку підпорядкова-ними предметами посягання будуть:
по-перше, комп'ютерні технології (ЕОМ, системи та мережі банків);
по-друге, комп'ютерна інформація, зокре-ма банківська інформація щодо розрахунко-вих операцій, станів банківських рахунків вкладників, номери рахунків тощо.
На Україні такий злочин найчастіше вчи-няється безпосередньо кваліфікованим пра-цівником банку, рідше «хакером» - сторон-ньою особою для банку.
Так, начальник відділу комп'ютеризації Чер-каської обласної дирекції Укрсоцбапку Ц. вступив у злочинну змову з К. і невстановленими особами та 02.09.1994 р., працюючи безпосередньо як спе-ціаліст із забезпечення електронної пошти, з мс-тою розкрадання незаконно перерахував кошти па загальну суму 990 млн крб. [10|.
У період з березня 1996 р. до жовтня 1999 р. Ш., займаючи в Красноармійській філії КБ «При-ватбанк» посади, пов'язані з виконанням адміпіст-ративпо-господарських обов'язків, зокрема обо-в'язків бухгалтера, шляхом внесення неправдивих даних до обліків банку в програмному комплексі «мінівідділения приватні внески», вчинила роз-крадання майна вказаного банку, заподіявши зби-ток останньому в сумі 184725,08 грн, тобто в особ-ливо великому розмірі [11].
Подібний спосіб викрадення використо-вується також з метою заволодіння правами на майно. У 2001 р. у м. Києві працівниками СБУ було викрито групу осіб, які займалися виготовленням, використанням та продажем модифікованих телефонних карток для ву-личних таксофонів. Один із злочинців - та-лановитий програміст - розробив комп'ю-терну програму та пристрій, які дозволяли наносити на чип-модуль відомості для по-новлення номіналу картки [12, с. 5].
Як свідчить слідча практика, типовим шляхом заволодіння готівкою в Україні та Росії стає шахрайство з використанням бан-ківських платіжних засобів (платіжних кар-ток). Тому підпорядкованими предметами посягання в цьому випадку будуть комп'ю-терна інформація (ч. З ст. 190 КК України) та документи на перерахування грошових коштів, платіжні картки, інші засоби доступу до банківських рахунків (ст. 200 КК Украї-ни). Способів вчинення такого злочину бага-то: від найбільш складних до найпростіших.
Наприклад, весною 2003 р. у Москві було за-тримано групу студентів, які викрали з банківсь-ких рахунків громадян понад 700 тис. дол. Ме-ханізм злочину був такий: у гніздо прийому картки баикомата вставляли пристрій, який зчитував магнітну смугу картки, а у верхній частині баико-мата встановлювалася камера, яка знімала, як влас-ник картки набирав па клавіатурі баикомата пін-код [13, с. 2]. Пізніше ця інформація використову-валася для виготовлення подібної картки та зняття грошей через банкомат справжнього власника.
У липні 2004 р. у Ворошиловському районі м. Донецька громадянка А. таємно заволоділа бан-ківською карткою своєї співробітниці Б. та, вико-ристовуючи отриманий раніше від останньої за сприятливих умов пін-код картки, отримала н бан-коматі 330 гри, які належали Б. [14, с. 2|.
Наведений спосіб викрадення викорис-товується і для заволодіння матеріальними цінностями. У цьому випадку злочинці не знімають з картки через банк готівкові кош-ти, а використовують картку як засіб розра-хунку за придбані ними речі в торговельних точках, де встановлено імпринтери (прист-рій для зчитування інформації з картки для подальшого зняття з банківського рахунку необхідної суми). Крім зазначеного способу, матеріальні цінності можна викрасти шля-хом укладення договорів купівлі-продажу з віртуальними магазинами в мережі Інтернет. Злочинець використовує інформацію чужої банківської картки для замовлення певного товару через Інтернет. Але фактично, з одно-го боку, зловмисник посягає на безготівкові кошти банку-емітента такої платіжної карт-ки, з іншого - на матеріальні цінності, які на-лежать певному магазину.
Показовою тут може бути кримінальна справа з обвинувачення гр. III. за ч. 1 ст. 361 КК України. Перебуваючи у власній квартирі, Ш. за допомогою комп'ютера проник до персонального комп'ютера магазину, розміщеного у мережі Інтернет, видав себе за держателя кредитної картки № 42549331, замовив обладнання на загальну суму 5900 дол. СІЛА і отримав його на складі представника між-народної кур'єрської компанії «Федерал Зкс-пресс» [15, с. 141]. Підпорядкованими предметами у даному випадку є комп'ютерна інформація та платіжна картка.
Таким чином, предмет корисливих зло-чинів проти власності з використанням комп'ютерних технологій може бути визна-чений як система взаємозумовлюючих пред-метів двох різновидів:
предмет безпосереднього заволодіння,
яким є майно у певній формі;
предмет злочинного посягання у сфері
використання комп'ютерних технологій.
Предмети посягання мають принципово важливе значення у криміналістичній харак-теристиці такого різновиду злочину, оскіль-ки справляють безпосередній вплив на інші її елементи, зокрема зумовлюють певні спо-соби вчинення та приховування злочину, властивостей особи злочинця.


Література
Салтевський М. В. Основи методики розслідування злочинів, скоєних з використанням ЕОМ. X., 2000. - 35 с.
Вехов В. Б. Компьютерньїе престушіепия: спо-соби совсршспия й раскрмтия / Под ред. Б. П. Сма-горипского. - М., 1996. - 182 с.
Голубєв В. О., Гавловський В. Д., Цимбалюк В. С.Проблеми боротьби зі злочинами у сфері викорис-тання комп'ютерних технологій / За ред. Р. А. Ка-люжного. - Запоріжжя, 2002. - 292 с.
Крьілов В. В. Расследование преступлепий в сферо информации. - М., 1998. - 264 с.
Настільна книга слідчого / Ред. кол. В. Я Тацій, М. Г. Панов, В. Ю. Шепітько. - К., 2003. - 716с.
Волобуев А. Ф. Предмет розкрадання майна у сфері підприємництва як елемент криміналіс-тичної характеристики злочинів даного виду //Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. —1998. - Вин. 3. - С. 39-43.
СологубН. М., Евдокимов С. Г.,Дапшюва Н. А. Хищсния в сфере зкоиомичсской деятельности:механизм преступления й его вьіявлепие. - М.,2002. - 256 с.
Кузнецов В. Комп'ютерна інформація як предмет крадіжки // Право України. - 1999. - № 7. - С. 85-88.
Яро захист інформації в автоматизованих системах: Закон України від 05.07.1994 р. № 75 // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 31. - Ст. 286.
Матеріали кримінальної справи за № 12564, порушеної 29.09.1994 р. // Матеріали архіву Апе- ляційного суду Черкаської області.
Матеріали кримінальної справи за № 1-55 / 2002 р. // Матеріали архіву Красноармійского міськсуду Донецької області.
Труфапов А. Умпмм бмть не запрстишь // Уголовное дело. - 2001. - № 20 (247). - С. 5.
Воронов Й. Пластиковмх дел мастера // Бапковское дело. - 2004. - № 2. - С. 2-4.
У уборщици украли зарплату // Криминал- зкспрссс. - 2004. - № 27. - С. 2.
Голубєв В. О. Інформаційна безпека: проб-леми боротьби з кіберзлочиппістю. - Запоріжжя, 2003. - 250 с.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать