Комп’ютерні мережі на території СНД

Відомості про мережу RELCOM.
Мережа RELCOM була заснована в 1990 році. Тоді це була зовсім невелика та вузько професійна мережа, яка об’єднувала розробників та користувачів комп’ютерних систем Інституту атомної енергії (сьогодні це Російський Науковий Центр “Курчатовський інститут”) і ряд інших науково-дослідних організацій. RELCOM стала найбільшою комп’ютерною мережею на території колишнього СРСР. Серед абонентів мережі були наукові, навчальні і державні організації, комерційні структури, інформаційні агентства і приватні особи.
Кожен вузол мережі є самостійною юридичною особою. Координацію робіт по розвитку та експлуатації мережі здійснює акціонерне товариство RELCOM (Зареєстрована торгова марка фірми – Демос +). Професійна взаємодія співробітників вузлів мережі проводиться в рамках спеціальної групи по інтересах Асоціації груп користувачів системи UNIX. RELCOM забезпечувала вихід в мережі EUNET, BITNET, MCI-mail, CompuServe та інші.
Можливості RELCOM на початку розвитку можна проілюструвати на прикладі московського вузла, який забезпечував:
роботу в мережі більше ніж трьох тисяч прямих абонентів;
щоденну передачу більше ніж 50 тисяч повідомлень;
щогодинний трафік обсягом біля 2-х гігабайт;
щоденний трафік з західними мережами обсягом більше ніж100 мегабайт;
доступ до інформаційних джерел INTERNET.
Час передачі в будь-яку точку земної кулі повідомлення, графічного зображення чи програми складав 2-4 години.
На правах національної мережі RELCOM стала частиною європейської мережі EUNET, що дає право її абонентам обмінюватися поштовими повідомленнями з більше ніж 10 тис. міжнародними мережами, об’єднаними в єдину комп’ютерну мережу INTERNET. На відміну від зарубіжних мереж, мережа RELCOM забезпечувала широкі можливості спілкування і отримання різноманітної інформації на російській мові. Впровадження режиму роботи в реальному масштабі часу (ip-режим) на території СНД стримує дорожнеча та погана якість телекомунікаційних мереж.
Інформаційне наповнення глобальної мережі на території СНД.
В мережі RELCOM знаходяться інформаційні архіви, які доступні за допомогою наступних типів поштових серверів:
сервери телеконференцій, що дозволяють розсилати інформацію у більше ніж 3 тис. тематичних телеконференцій, пов’язаних з різноманітними сферами людської діяльності;
сервери інформаційних архівів, що забезпечують доступ до архівів різноманітних матеріалів (документи, книги, програми для комп’ютерів і т.д.), що користуються тривалим попитом;
спеціальні сервери, що передають електрону пошту, перетворюючи її в формат факсу, телексу, телетайпу. Призначені для передачі повідомлень особам, які працюють з традиційними засобами зв’язку;
сервери статистики (у великих вузлах мережі), які організують доступ користувачів до вузлових систем обліку та оплати мережних послуг.
В мережі RELCOM функціонують десятки інформаційних архівів, які доступні через електронну пошту. Більшу частину з них представляють архіви, що зберігають програмне забезпечення, технічну документацію, керівництво по програмуванню і роботі в мережі, комп’ютерні ігри, графічні зображення. В багатьох архівах зберігаються систематизовані вибірки з телеконференцій системи USENET по різноманітних тематиках, насамперед по комп’ютерній. Поряд з цим, ряд таких архівів зберігає різноманітну художню літературу, науково-технічну і суспільно-політичну інформацію. Більша частина інформаційних архівів, розміщена на території колишнього СРСР та оснащена програмами поштових файлових серверів. Майже всі перераховані архіви універсальні і загальнодоступні.
В глобальних мережах у певних вузлах розміщуються архіви інформації. Кожен архів має певну визначену структуру. Мережа RELCOM дозволяє задовольняти ряд інформаційних запитів. Через WAISmail-сервер вузла ELVIS доступна низка архівів комерційних телеконференцій мережі RELCOM (див додаток таблиця 1). Так, наприклад, в українській частині новин створена ієрархія модерованих телеконференцій “elvisti.info.*”, присвячених в основному політичним та економічним розділам. Для ефективного доступу до інформації телеконференцій використовуються або Web-броузери, або ж пошукові сервери мережі INTERNET (наприклад, AltaVista, Deja News, InfoRes, IME та інші).
Розвиток INTERNET в Україні.
Хоча мережа INTERNET, як всесвітнє явище, існує не так вже давно – з кінця вісімдесятих, в Україні вона почала розвиватися з 1991року. Спочатку це були два-три вузли, що лише подавали послуги електронної пошти, e-mail. В 1993 році в Києві існувало вже шість основних INTERNET-вузлів. Більшість вузлів працювали з московським провайдером – вузлом RelCom (reliable cоmmunication –надійні зв’язки), який, в свою чергу, був підключений магістральним каналом до зарубіжного вузла мережі Eunet. Слово «INTERNET» тоді ще не ввійшло в лексикон, популярнішою була назва «RelCom/EUnet». За 1993 - 1994 роки збільшилась кількість як користувачів, так і кількість вузлів мережі в Україні. Розвивалась також інфраструктура місцевих та міжміських виділених каналів, по яких передавались дані зі швидкістю 9600-28800 біт/c. До кінця 1994 року в Києві нараховувалось до п’яти тисяч користувачів, а по всій Україні – 10 – 12 тис. Крім традиційної електронної пошти та телеконференцій USENET, деякі вузли почали надавати послуги «прямого доступу до INTERNET», що частіше називають on-line. Зростала кількість регіональних вузлів, що підтримували зв’язок з Києвом та російською RelCom.
З 1993 року розвивається новий для мережі вид сервісу – інформаційний. Одна з перших вдалих спроб вивести систему телеконференцій за рамки дошки оголошень «куплю - продам» - конференція elvisti.business, яка до початку 1994 року виросла до газети elvisti.info, що складалась з декількох тематичних розділів. Одна з найбільших технологій мережі – USENET – була використана для розповсюдження власного інформаційного продукту по всій країні.
В 1995році зявився перший комерційний цифровий супутниковий канал з пропускною спроможністю 64 Кбіт/c. Він зв’язав вузол UA.NET з провайдером Demon в Лондоні. Крім того, до мережі продовжували підключатись все нові користувачі – ціни на комп’ютери і модеми, достатні для роботи в мережі, значно знижувались, як і сама вартість доступу до Internet.
В 1996 році зявився ряд нових цифрових каналів з пропускною здатністю 64 Кбіт/c. Подання послуг on-line стало обов’язковою нормою для Internet-вузла. Зросла кількість корпоративних мереж, під’єднаних до Internet по виділених каналах. Цього ж року було введено перший на Україні супутниковий канал з пропускною здатністю 286 Кбіт/c.. Почали активно під’єднуватись приватні особи зі своїх домашніх комп’ютерів. Продовжує рости інформаційне наповнення мережі. Web-сайт перестає бути прерогативою лише INTERNET - провайдерів. Крім чисто презентаційних сайтів різних фірм, зявляються і сайти з широким інформаційним наповненням: новини засобів масової інформації, законодавчі акти, огляди ринків різних видів товарів та послуг.
На початку 1997 року в Україні зявились справжні магістральні міжнародні канали. Укртелеком та СП «Інфоком» практично одночасно ввели в експлуатацію двухмегабітові наземні канали до зарубіжних провайдерів – UUNet (Великобританія) та Teleglobe (Канада). Так, наприклад, компанія «Совам Телепорт» відкрила новий двохмегабітний волоконно-оптичний зовнішній канал. Міжнародні траси обслуговують декілька швидкісних каналів загальною пропускною здатністю більше 10 Мбіт/c.
На початок 1999 року українська частина INTERNET нараховувала вже більше 270000 користувачів. Із 30-35 тисяч київських користувачів більше 7000 зареєстрували унікальні почтові домени. В Україні створено понад 1200 Web-сайтів (дані пошукового серверу .
Список літератури.
Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред. Г.А.Титоренко - М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, - 336 с.
Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.
Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.
Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.
Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. М. Мир 1997.
Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.
Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. - М.: Наука, 1988.
Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого интегрированного производства в машиностроении. – М.: Машиностроение, 1986. –312 с.
Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.
Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. - М.: Финансы и статистика, 1991.
Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных. - В 2-х кн. - М.: Энергоатомиздат, 1994.
Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. - М.: Финансы и статистика, 1988.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать