Крім загального поняття інформаційного бізнесу необхідно мати деяку систему визначень його компонентів, яка відповідає прийнятим міжнародним стандартам, що особливо важливо для статистичного аналізу розвитку ринків ІТ та ІКТ. З цією метою вважається доцільним дати основні визначення, що відповідають угоді, підписаній міжнародною робочою групою EITO Task Force і корпорацією International Digit Corporation (IDC) в межах вимог стандартів ЄС в галузі статистики торгівлі. Спираючись на аналіз міжнародного досвіду розвитку інформаційних фірм, виділяємо в якості 4-го сектора економіки інформаційний. Ринок в силу його складності та багатоаспектності можна розглядати у декількох розрізах: За об’єктами: ринок товарів (засобів виробництва та товарів споживання), ринок послуг, технологічний, кредитний, цінних паперів, робочої сили тощо. У просторовому розрізі: ринок місцевий, регіональний всередині країни, національний, регіональний за групою інтегрованих країн (наприклад, ЄС, і в деякій мірі СНД), всесвітній; З механізмом функціонування: вільний ринок (що регулюється на основі стихійної дії закону вартості, вільної конкуренції, багаточисленних незалежних товаровиробників), монополізований, державно-врегульований, планово-врегульований; За рівнем насиченості: ринок рівноважний, надлишковий та ненасичений. Отже, під ринком ІКТ слід розуміти систему економічних відносин продуктового та грошового обігу, що виникають між суб’єктами, які пропонують обчислювальну техніку, і її покупцями. Дані відносини проявляються при співставленні запропонованої кількості, якості, номенклатури і цін з їхнім попитом. Вони залежать, також від платоспроможності користувачів і від ступеня розвитку їх потреб. Окрім економічного, на попит впливають і інші фактори, в тому числі демографічні, територіальні, соціальні та інші. Їх вплив не пов’язаний прямо з економічними відносинами при купівлі-продажу, але відчувається при розвитку ринку, прогнозуванні поведінки користувачів та їх вибору. Представляє інтерес визначення ринку щодо науково-технічної продукції: “Ринок науково-технічної продукції являє собою форму економічних відносин між власниками інтелектуальної власності та покупцем, права власності або права використання чи/або права розпорядження нею, в результаті чого відбувається еквівалентний обмін платоспроможного попиту (купівельної спроможності) покупця на споживацьку вартість, що міститься в ній”. Там же зазначається: “Під ринком електронних інформаційних продуктів і послуг розуміється створення різної інформації, баз даних (БД) на машинозчитувальних носіях (магнітних стрічках, дискетах, компакт-дисках) та їх торгова реалізація через мережі телекомунікацій, канали телебачення, а також надання телекомунікаційними та комп’ютерними мережами послуг з передачі, одержання, зберігання та обробки електронної інформації”. Особливості ринку ІКТ залежать головним чином від характеристик продуктів, що пропонуються користувачам, а також від характеру і важливості суспільних і особистих потреб, які вони задовольняють. Головною особливістю при виборі продукту є так звана “некомпетентність” користувача, який не в змозі самостійно визначити потрібний йому продукт, тому необхідне професійне орієнтування в широкій номенклатурі виробів. Ця особливість характеризує той факт, що споживацький попит на ринку залежить і від неекономічних факторів, які, в свою чергу, зменшують вплив індивідуального попиту на маргінальну вартість продукту. В силу цього, “класична” модель конкуренції в даному випадку повністю не може бути застосована. До кількості основних проблем формування ринку ІКТ слід віднести наступні: - інформаційне відображення ринку у вигляді маркетингових досліджень, рекламних бюлетенів і класифікаторів, окремих інформаційних повідомлень, каталогів і довідників; створення мережі банків даних про різні види обчислювальної, організаційної і комунікаційної техніки, програмного забезпечення і послуг; - економічний аналіз двох- та багатосторонніх відносин в ланцюжку “виробник-користувач”, вивчення їх стійкості на основі залежності “ціна – конкурентоспроможність”; - формування економічного регулювання ринкових відносин з створення і розповсюдження ІКТ на різних рівнях. За думкою американських аналітиків, які досліджували два сектори – державний і змішаний, перший не є конкурентноспроможним в силу централізованого управління, відсутності розвиненої системи зв’язку з розробниками і користувачами. В свою чергу, змішаний сектор продуктів та послуг – асемблювання, розробка та продаж програмних продуктів, лізинг техніки та продуктів, системна інтеграція, ремонт і гарантійне обслуговування обчислювальної та організаційної техніки, навчання. З урахуванням сутності інформації, що пропонується користувачам у складі продуктів та послуг, поки відсутня єдина думка відносно інформаційної інфраструктури в Україні. Це, здебільшого, зумовлюється необізнаністю в даній проблемі, відносною новизною процесів, що відбуваються, в першу чергу впровадженням ринкових відносин, а також високою мобільністю компонентів інформаційних технологій. Так запропоновано 5 макросекторів інформаційного ринку: науково-технічна продукція; об’єкти художньої культури; управлінські дані і повідомлення; побутова інформація і послуги освіти. Перший макросектор об’єднує проектні розробки з подальшим поділом у галузевому розрізі, технологічні, в тому числі методологічного характеру, з аналогічним поділом, власне, наукові розробки, що слугують своєрідним “полуфабрикатом” для попередніх груп інформаційних продуктів з аналогічним галузевим поділом. До об’єктів художньої культури віднесені текстова (книжково-журнальна), візуальна (кіно, відео, театрально-видовищна, живописна) і аудіопродукція. В сектор управлінських даних і повідомлень включені: політична і господарська інформація, статистичні дані, дані про ринкову ситуацію, рекламні оголошення, оцінки і рекомендації щодо прийняття рішень. В свою чергу, побутова інформація об’єднує повідомлення орієнтовного характеру, відомості про споживацький ринок і відомості про ринок праці. Послуги освіти включають в себе дошкільне, шкільне, позашкільне, після шкільне і після вузівське навчання. Розглянемо класифікацію компонентів нових інформаційних технологій з поділом трьох названих аспектів. З точки зору технічного аспекту слід виділяти: - універсальні, міні-, персональні ЕОМ та робочі станції; - машини баз даних; - маніпулятор типу “миша”; - безклавіатурні технології; - бездискові АРМ, включаючи пристрої для розпізнавання мови; - оптичні запам’ятовувальні пристрої; - гіперносії; - персональні комп’ютери на базі 16- та 32-розрядних і більш довершених мікросхем. Використовуючи підхід, заснований на програмному аспекті, можна виділити: - автоматизовані технології програмування; - програмне забезпечення для оперативного і календарного планування; - комп’ютеризовані бібліотеки; - програмне забезпечення для пошуку і перетворення текстової, графічної і звукової інформації; - системи управління базами даних, настільні, видавницькі системи; - експертні системи та штучний інтелект; - мови програмування; - універсальні системи підтримки прийняття рішень; - гіпертекст; - оперативний пошук інформації у зовнішніх базах даних, паралельна обробка, мова запитів, статистичні пакети, програмне забезпечення поліекранного режиму, програмне забезпечення для обробки тексту. В свою чергу, маючи на увазі комунікаційний аспект, необхідно акцентувати увагу на наступних компонентах: телеконференційний зв’язок, електронна пошта, передача факсимільної інформації, цифрові мережі інтегрального обслуговування, локальні мережі, автоматична телефонна станція (АТС) з виходом у загальну мережу, мовна пошта, глобальні і регіональні мережі. В рамках ринку розвинених країн номенклатура сегменту програмного забезпечення традиційно включає наступні групи продуктів: - текстова обробка - електронні таблиці - бази даних і системи управління базами даних - обробка графічної інформації - редакційно-видавничі системи - допоміжні засоби - прикладні програми - комп’ютерні ігри.
Рефераты по информатикеКрім загального поняття інформаційного бізнесу необхідно мати деяку систему визначень його компонентів, яка відповідає прийнятим міжнародним
Оценок: 602 (Средняя 5 из 5)
Специалисты RetsCorp работают в digital-сфере более 7 лет. За это время мы разработали более 500+ успешных проектов. Основываясь на своем опыте и знании рынка, мы с уверенностью можем сказать, что будет работать, а что — нет. Заказывая создание лендинга для бизнеса в нашей студии, вы получаете работающие решения, необходимые именно вашему бизнесу.
Сотрудничая с нами, вы будете не клиентом, а нашим партнером. Благодаря этому мы будем развивать ваш бизнес как собственный. Мы так же как и вы заинтересованы в успехе проекта, поскольку ваша успешность будет нашей рекламой.