Економічна доцільність використання програмного забезпечення

Економічне обґрунтування розробки та впровадження програми
Кожен рік в світі розробляється величезна кількість технічних, програмних та алгоритмічних засобів діагностування пристроїв, систем, програмних продуктів, математичних моделей цих об’єктів та процесів доцільність використання котрих визначена економічними показниками, що дають можливість прогнозувати та визначати економічний ефект розробленого продукту.
Існує багато методів визначення економічних показників доцільності впровадження та використання математичного та програмного забезпечення будь якої діагностичної системи, які дають можливість аналізувати потребу в розроблюваній системі та своєчасно припинити роботи по впровадженню системи, алгоритмічного та програмного забезпечення, що в свою чергу, гарантує збереження коштів підприємства чи цілої галузі .
В даному проекті проводиться розрахунок економічних показників, та аналіз всієї роботи по проектуванню системи збору і обробки інформації польових досліджень.
6.2 Економічне обґрунтування розробки та впровадження програми
6.2.1 Розрахунок витрат на розробку програмного забезпечення
Для економічного обгрунтування розробки та впровадження програми було обчислено ряд економічних показників:
Spп – сумарні витрати на розробку програмного забезпечення;
Кд2/1 – додаткові капітальні вкладення;
KEOM – капітальні вкладення в ЕОМ;
Ед2/1 – економія експлуатаційних витрат.
Для даної програми сумарні витрати на розробку програми будуть складатися із витрат на програмування і витрат на експлуатацію персонального комп’ютера, на якому проводиться програмування.
Сумарні витрати на розробку програмного забезпечення Sрп визначаються за формулою:
(6.1)
де н – норматив рентабельності, що враховує прибуток установи, яка розробляє дану програму, долі одиниці;
tрі – час, що витрачається на розробку даної програми працівником і-ої кваліфікації, люд/міс;
Вр.оі – основна заробітна плата розробника і-ої кваліфікації, грн/міс;
д – коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату розробникам програми, в долях від основної заробітної плати;
с – коефіцієнт, що враховує нарахування органам соціального захисту на заробітну плату, в долях від основної та додаткової заробітної плати;
н – коефіцієнт, що враховує накладні витрати установи, в якій розробляється ця програма, в долях до основної заробітної плати розробника;
tм.о. – машинний час ЕОМ, необхідний для налагоджування даної програми, машино-год;
еч – експлуатаційні витрати, що припадають на 1 годину машинного часу даної ЕОМ.
Для розрахунку сумарних витрат зазвичай приймають: д=0,12; с=0,08; н=0,5; н=0,14 .
Приймемо tрі=1 люд.-міс., а Вр.оі=1000 грн.
Експлуатаційні витрати, що припадають на 1 годину машинного часу можуть бути визначені за витратами електроенергії, оскільки програма налагоджувалась в дисплейному залі:
еч=РспожСгод, (6.2)
де Рспож – споживана потужність ЕОМ, Вт;
Сгод – вартість 1 кВт/год електроенергії.
Оскільки Рспож=0.250 кВт, Сгод=0,244 грн, то згідно (6.2):
еч=0,250,244=0,061 грн/год.
Термін налагодження даної програми становитиме 2 робочих днів. При восьмигодинному робочому дні час налагодження даної програми становите tм.о.= 16 години.
Отже, сумарні витрати на розробку програмного забезпечення згідно (6.1) становитимуть:
грн
Вартість розробленої програми обчислюється за формулою:
(6.3)
де zn– вартість, за якою продається програма, гр.
nn – кількість установ, що придбають дану програму.
Даний продукт може бути використаний будь-якою установою, яка займається польовими дослідженнями на на нафто чи газопроводах, що прохлдять через територію України і прагне централізовано передавати дані досліджень у єдиний центр обробки і моніторингу. В Україні діють нафтопроводи: Долина – Дрогобич, Битків – Надвірна, Кременчук – Лубни – Київ. Газопроводи України: Дашава – Львів – Київ Приймемо для початку nn=1.
Отже, згідно (6.3)
грн.
6.2.2 Розрахунок капітальних вкладень
Додаткові капітальні вкладення Кд2/1, пов'язані з впровадженням розробленої системи, визначаються за наступною формулою:
(6.4)
де КЕОМ – капітальні вкладення в ЕОМ та інші складові системи;
Тмч – машинний час ЕОМ необхідний користувачу для тих задач, які він розв'язує за допомогою розробленої програми машино-год/рік;
Ткор – корисний річний фонд роботи цієї ЕОМ (без врахування простоїв в ремонті);
zn – ціна нової програми, грн.
Капітальні вкладення в ЕОМ та інші складові системи визначаються за наступною формулою:
(6.5)
де Собл – вартість обладнання, грн;
Ском – вартість комунікацій, грн.
Вартість основного обладнання (сервер) (Комп'ютер AMD Ahtlon 3000Mhz /HDD 320Gb/ 1024Mb DDRAM/ DWD-ROM Neg/ video 128Mb/ 17”Samsung 721s), грн:
Собл=2800 грн.
Вартість комунікацій (проведення зв’язку до мережі Internet):
Ском = 300 грн.
Значення капітальних вкладень становить:
КЕОМ= 2800+300=3100 грн.
Корисний річний фонд роботи ЕОМ визначається за наступною формулою:
Ткор=Др(1– kп)tр, (6.6)
де Др – дійсний річний фонд часу, дні;
kп – коефіцієнт, що враховує профілактичні роботи та плановий ремонт (kп=0,1);
tр – тривалість робочої зміни, год (tр=8).
Тоді корисний фонд часу ЕОМ згідно (6.6) становить:
Ткор=344(1– 0,1)8=2476,8 год/рік.
Машинний час ЕОМ необхідний користувачу для вирішення задачі з допомогою ЕОМ обчислюється за наступною формулою:
Тмч=Др(1– kп)tз, (6.7)
де tз – час, який витрачає користувач на вирішення задачі на ЕОМ, год.
Отже, машинний час ЕОМ становить:
Тмч=344(1– 0,1)0.5=154.8 год/рік.
Додаткові капітальні вкладення згідно (6.4) становлять:
грн.
6.2.3 Розрахунок експлуатаційних витрат
Економія витрат пов'язаних з експлуатацією програми визначається за формулою:
(6.8)
де Воі – основна заробітна плата і-того робітника, який розв'язував цю задачу вручну, грн/рік; , ;
Тс – термін служби програми, роки. Приймемо Тс=3 років.
Економія експлуатаційних витрат згідно (6.8) становить:
6.2.4 Розрахунок зведених економічних показників
Термін окупності додаткових капітальних вкладень визначається за наступною формулою:
(6.9)
Отже,
(роки).
Грошовий річний ефект, який отримує користувач при застосуванні системи визначається за формулою:
(6.10)
де
При року використання розробленого алгоритму є економічно ефективним. Тому
Тоді грошовий річний ефект згідно (6.10) становитиме:
грн.
Таблиця 1 – Зведені економічні показники розробки
Показник | Розмірність | Значення
Витрати на розробку
програмного забезпечення | грн. | 1950,1
Капітальні вкладення | грн. | 3100
Економія експлуатаційних витрат | грн/рік | 5388,5
Термін окупності | міс | 0,398
Річний грошовий економічний ефект | грн/рік | 4531
6.3 Мережевий граф і його характеристики
Мережевий граф є основним плановим документом в системі мережевого планування і управління, що являє собою інформаційно-динамічну модель, в якій зображаються взаємозв’язки і результати всіх робіт, необхідних для досягнення кінцевої мети розробки, тобто мережевий граф – це наглядне відображення плану робіт.
В мережевому графі детально чи укрупнено показано, що, в якій послідовності, коли, за який час, для чого необхідно виконати, щоб забезпечити закінчення всіх робіт не пізніше заданого, директивного терміну.
Аналізуючи мережевий граф можна виділити його головні елементи: події і роботи. Подія – це стан, момент досягнення проміжної або кінцевої цілі розробки. Подія має протяжність в часі. Робота – це розтягнений в часі процес, необхідний для здійснення події. Кожна робота має попередню подію і закінчується визначеною подією. На мережевих графіках подія відображається колом, а робота – стрілкою.
До основних параметрів мережевого графа відносяться: критичний шлях, резерви часу подій і резерви часу робіт. Ці параметри є вихідними для одержання ряду додаткових характеристик, а також для аналізу мережі чи для аналізу складеного плану розробки.
Резерв часу події – це такий проміжок часу, на який може бути відкладене здійснення цієї події без порушення термінів завершення розробки вцілому.
Резерви часу існують в мережевому графі в усіх випадках, коли існує більш ніж один шлях різної тривалості.
Резерв часу події R визначається як різниця між пізнім Tп і раннім Тр термінами завершення події за формулою
R=Tп–Тр (6.11)
Найбільш пізній з допустимих термінів Tп – це такий термін здійснення події, перевищення якого викличе аналогічну затримку завершальної події. Іншими словами, якщо подія наступила в момент Tп, вона потрапила в критичну зону і наступні за нею роботи повинні знаходитись під таким же контролем, як і роботи критичного шляху.
Тпі=t(Lmax(I – i)) (6.12)
де І - вихідна подія.
Найбільш ранній з можливих термінів здійснення події Тр - це термін, необхідний для виконання всіх робіт, що передують цій події. Цей час знаходиться шляхом вибору максимального значення із тривалості всіх шляхів, що приводять до даної події.
Трі=t(Lmax(I – С)), (6.13)
де С - заключна подія.
6.3.1 Побудова мережевого графа
Порядок побудови сіткових графіків визначається прийнятою технологією і організацією робіт. Сіткові графіки тільки відображають існуючу або проектовану черговість і взаємозв’язок виконання робіт.
По кожній роботі необхідно враховувати:–
які роботи повинні бути завершені раніше, ніж почнеться дана робота;–
які роботи можуть початись після завершення даної роботи;–
які інші роботи повинні виконуватись одночасно з виконанням даної роботи.
Всі вихідні дані для розробки сіткового графіку представлені в таблиці подій 2 і таблиці робіт 3.
Таблиця 2 - Перелік подій мережевого графа
№ | Подія
1 | 2
0 | Отримання завдання на магістерську роботу
1 | Ознайомлення з завданням магістерської роботи
2 | Пошук технічної літератури
3 | Ознайомлення з технічною літературою
4 | Аналіз підібраного матеріалу
5 | Ознайомлення з сучасними програмами збору інформації
6 | Розгляд методів розв`язку задачі
7 | Ознайомлення з програмними засобами, що дозволяють реалізувати дану задачу
8 | Створення алгоритму роботи програми
9 | Створення загальної блок-схеми програми
1 | 2
10 | Вибір програмного середовища і бази даних для реалізації завдання
11 | Розробка бази даних
12 | Написання програмних модулів
13 | Тестування окремих модулів програми
14 | Виправлення помилок
15 | Об’єднання модулів програми в єдину систему
16 | Відладка програми
17 | Тестування програми
18 | Виправлення помилок
19 | Аналіз отриманих результатів
20 | Написання пояснювальної записки
21 | Завершення роботи
В таблиці 3 представлено види робіт та їх тривалості.
Таблиця 3— Види робіт та їх тривалість
№-№ | Роботи | Тривалість
1 | 2 | 3
0-1 | Отримання завдання на магістерську роботу | 1
1-2 | Ознайомлення з завданням магістерської роботи | 3
2-3 | Пошук технічної літератури | 4
3-4 | Ознайомлення з технічною літературою | 3
4-6 | Розробка концепції методу розв’язку | 6
3-5 | Огляд з сучасних програм збору інформації | 4
5-6 | Аналіз сучасних програм збору інформації | 3
6-7 | Огляд і аналіз методів розв`язку задачі | 4
7-10 | Аналіз програмних засобів, що дозволяють реалізувати дану задачу | 5
7-8 | Розробка алгоритму роботи програми | 7
8-9 | Розробка загальної блок-схеми програми | 2
9-10 | Аналіз алгоритму роботи і блок-схеми програми | 3
10-11 | Проектування бази даних | 5
11-13 | Аналіз і коректування бази даних | 2
10-12 | Проектування модулів | 24
12-13 | Аналіз модулів | 8
13-14 | Тестування окремих модулів програми | 6
14-15 | Аналіз тестування | 2
15-17 | Об’єднання модулів програми в єдину систему | 3
14-16 | Огляд і аналіз об’єднаних модулів | 4
16-17 | Відладка програми, тестування | 2
17-18 | Виправлення помилок | 4
18-19 | Коректування недоліків | 2
19-20 | Оформлення пояснювальної записки | 18
20-21 | Завершення роботи | 2
6.4 Розрахунок параметрів мережевого графа
Для отриманого мережевого графа знаходимо критичний шлях і розраховуємо ранній час, пізній час і резерв часу подій.
Оскільки в нашому випадку мережевий граф має розгалужені ділянки, тому для знаходження критичного шляху знайдемо максимальні тривалості процесів на розгалужених ділянках:
L0-1-2-3-4-6-7-10-11-13-14-15-17-18-19-20-21 = 70 (днів),
L0-1-2-3-5-6-7-10-11-13-14-15-17-18-19-20-21 = 68 (днів),
L0-1-2-3-4-6-7-8-9-10-11-13-14-15-17-18-19-20-21 = 77 (днів),
L0-1-2-3-4-6-7-10-12-13-14-15-17-18-19-20-21 = 95 (днів),
L0-1-2-3-4-6-7-10-11-13-14-16-17-18-19-20-21 = 71 (день),
L0-1-2-3-5-6-7-8-9-10-11-13-14-15-17-18-19-20-21 = 75 (дні),
L0-1-2-3-5-6-7-10-12-13-14-15-17-18-19-20-21 = 93 (день),
L0-1-2-3-5-6-7-10-11-13-14-16-17-18-19-20-21 = 69(днів),
L0-1-2-3-4-6-7-8-9-10-12-13-14-15-17-18-19-20-21 = 102 (дні),
L0-1-2-3-4-6-7-8-9-10-11-13-14-16-17-18-19-20-21 = 78 (днів),
L0-1-2-3-4-6-7-10-12-13-14-16-17-18-19-20-21 = 96 (днів),
L0-1-2-3-5-6-7-8-9-10-12-13-14-15-17-18-19-20-21 = 100 (днів),
L0-1-2-3-4-6-7-8-9-10-12-13-14-16-17-18-19-20-21 = 103 (дні),
L0-1-2-3-5-6-7-10-12-13-14-16-17-18-19-20-21 = 94 (дні),
L0-1-2-3-5-6-7-8-9-10-11-13-14-16-17-18-19-20-21 = 76 (дні),
L0-1-2-3-5-6-7-8-9-10-12-13-14-16-17-18-19-20-21 = 101 (днів),
Отже, критичний шлях буде рівний: 103 дні.
Дані розрахунків часу подій приведені в таблиці 20.
З таблиці 4 видно, що деякі події мають нульовий резерв
часу, тобто для цих подій найбільший допустимий строк дорівнює
найменшому очікуваному. Вихідна і заключна події також мають нульовий резерв часу. Таким чином, найбільш простий та надійний спосіб виявлення критичного шляху - це визначення всіх послідовно розміщених подій, які мають нульовий резерв часу.
Можна переконатися, що знайдений попереднім методом критичний шлях співпадає з критичним шляхом, знайденим з допомогою резерву часу подій.
У випадку, коли директивний термін виконання комплексу робіт є менш тривалий, ніж критичний шлях , виникають проблеми.
Таблиця 4 – Параметри подій мережевого графа
№ | Ранній час | Пізній час | Резерв часу
0 | 0 | 0 | 0
1 | 1 | 1 | 0
2 | 4 | 4 | 0
3 | 8 | 8 | 0
4 | 11 | 11 | 0
5 | 12 | 14 | 2
6 | 17 | 17 | 0
7 | 21 | 21 | 0
8 | 28 | 28 | 0
9 | 30 | 30 | 0
10 | 33 | 33 | 0
11 | 38 | 63 | 25
12 | 57 | 57 | 0
13 | 65 | 65 | 0
14 | 71 | 71 | 0
15 | 73 | 74 | 1
16 | 75 | 75 | 0
17 | 77 | 77 | 0
18 | 81 | 81 | 0
19 | 83 | 83 | 0
20 | 101 | 101 | 0
21 | 103 | 103 | 0
Вони полягають у тому, що необхідно здійснити прискорене виконання комплексу робіт на величину
Покриття дефіциту часу можна здійснити за рахунок прискорення вибраних критичних робіт.
Мережевий граф виконаних робіт представлений на рисунку 6.1.
Рисунок 6.1- Мережевий граф виконаних робіт
6.5 Висновки
В результаті проведення економічного обґрунтування розробки та впровадження програми було визначено такі економічні показники, як витрати на розробку програмного забезпечення, капітальні вкладення, економія експлуатаційних витрат, термін окупності спроектованого програмного забезпечення та річний грошовий економічний ефект від впровадження програмного забезпечення.
Аналіз розрахованих значень цих показників дає можливість зробити висновок, що впровадження даної програми є економічно доцільним.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать