Робота з дисками

Фізичний і логічний формат диска.
FAT 16 і FAT 32.
Установка FAT 32.
Роз приділення жорсткого диска на підрозділи.
Дефрагментація дисків.
Пошук і усунення помилок на диску.
Режим роботи Skan Disk.
Пошук фізичних дефектів на дисках.
Основні способи зжатого диска.
Настроювання процесу сжатія.
Сжатія диска.
Створювання пустого диска.
Сжатіє дискет.
Змінення об’єму вільного проміжку.
Збільшення вільного проміжку на сжатому диску (програма Compression Agent).


Заголовок
Деякі запитання роботи з дисками були записані в різних розділах. Ціль настоящої глави – показати, як можна диски використовувати більш ефективно.
В складі Windiws 95/98 входить ряд державних програм, які дозволяють повисити виробництво комп’ютера, дають можливість розміщати на дисках більше інформації, а також проводити провірку на кількість помилок.
Якщо указані програми на диску відсутні, то радимо вам їх установити, для чого ви можете використати опції установка і удалити програми у вікні Панелі управління.


Магнітні диски в процесі електронної розмітки розбиваються на дорожки (циліндри). Число доріжок поділяється, як правило, апаратною частиною дисковода. Доріжки, в свою чергу, поділяються на сектори, і таке розділення задається програмним чином. Кількість доріжок, число секторів на доріжці, а також розмір сектора встановлюється при формуванні диска. Зчитування інформації з диска здійснюється тільки секторами. Сектор – це мінімальна одиниця фізичного диска.
Диск може бути розділений на декілька розділів, названих логічними дисками. Перший із цих розділів, в якому знаходиться MS-DOS називається розділом DOS, а остальні розділи формують так званим широким розділом. Таким образом в розділі DOS може бути сформований тільки один логічний диск, в той час як в розширеному розділі їх може бути багато.
Таким образом, на логічному рівні дисковий проміжок розглядається як неперервна послідовність пронумерованих секторів. Цей проміжок заповнюється файлами. Якщо файл не поміщається в першу вільну область логічного проміжку, то його запись буде продовжена в наступній вільній області, і т.д. В результаті файл є розбитим на фрагменти.
Файл після розміщення на диску, буде представляти собою ланцюжок один з одним, а точні їх оприділеному файлу, описується в такій важній інформаційній структурі, як FAT (File Allocation Table – таблиця розміщення файлів). Таблиця FAT розміщується в системній області логічного диска і являється фактично картою області даних того ж диска.
FAT складається з елементів, описуючий кожній кластер. Елементи FAT можуть утримати або номер наступного кластера, належать файлу, або який спеціальний код.
Цей код може вказувати на то, що кластер вільний або має дефекти, або являється останнім у файлі, або зарезервований для DOS. В перших версіях MS-DOS склавшися в в той час коли більше дисків були рідкістю FAT мов 12-й і 16 розрядні формати. В Windows 3.1/95 таблиця FAT має також 16-розрядний формат. Цей FAT називають інколи як FAT 16, дозволяє адресувати 216 кластеров (або 65536). Відповідно якщо диск має ємність 60 Мегабайт, розмір кластера, складає 1 Кбайт.
Чим більий об’єм диска, тим більший розмір мінімального елемента дискового проміжку. Для диска об’ємом 1024 Мбайт розмір кластера зростає до 32 Кбайт. При цьому значна частина дискового проміжку тратиться марно, оскільки, наприклад, файли розміром 30 Кбайт і 1 байт займають кожній одинаковий проміжок на диску – 32 Кбайт.
В Windows 98 можна використовувати покращений варіант файлової системи – 32-розрядний FAT 32. Ця система використовує кластери меншого розміру, чим FAT 16, що що забезпечує більш ефективно використання дискового проміжку на дисках більшого об’єму. FAT 32 дозволяє створити логічні диски розміром більше 2 Гбайт, при цьому мінімальна одиниця дискового проміжку складе 4 Кбайт (у 8 разів менша, ніж FAT16).
Для переробки файлової системи в FAT 32 в системі Windows 98 має утиліта FAT 32 Converter. Ця утиліта працює тільки в одному напрямку FAT 32: прообразованим в даному напрямку необхідно передбачити в утраті даних.
FAT 32 число переваг 32 розрядної файлової системи, ціна ще тим, що до переходу до неї не потребує переформовування диска. Однак існують границі на можливості приймання FAT 32.
Не можна перетворити в FAT 32 сжатий диск
FAT 32 призначена для дисків, ємністю 512 Мбайт, на дисках меншого розміру вона не дає виграшу.
Не можна використовувати FAT 32 на комп’ютері з багатьма операційними системами, наприклад, Windows 3.1/95/NT або MS-DOS. Двоваріантна загрузла можлива можлив атільки в випадку, якщо диск С: буде сформований тільки під FAT 16, а остальні розділи, маючи FAT 32 не будуть побачені іншими ОС. Але одночасно використати Windows 95 і Windows 98 все одно не получиться, оскільки остання при установці заступає собою першу.
Для установки FAT 32 рекомендується спочатку створити диск Windows 98 і зробити копії всіх важливих для вас файлів. Після цього потрібно зайти в головне менюі виконати команду Програми – Стандартні – Служебні; Преобразованіє FAT 32 з переходом на FAT 32 з’являється додаткове вільний проміжок на диску, но р роботі самої системи ви не замітите особливих перемін.
Перед формуванням жорсткого диска переважно проводять його розбивання на розділи.
Оскільки ви працюєте з Windows то на жосткому диску обов’язково повине бути перший розділ DOS. В цьому розділі дається один системний логічн6ий диск, з якого проходить загрузка системи, і якому, як завжди надається буква С. Всі остальні логічні диски входить в так званий розширений розділ DOS. Для роботи з другими ОС на диску можуть бути “недосовскіє” розділ, операції з якими тут роздивлятися не будуть.
Для конфігурації жорсткого диска вам потрібно придержувати наступні схеми роботи.
створити загружений диск;
зробити резервні копії необхідних файлів;
сформувати підрозділи з допомогою команди Format;
перенести резервні копії на зовнішній жорсткий диск.
Зупинимся подробно на операції розбиття на підрозділи, оскільки остальні перечислені пункти очевидні. Для виконання цієї операції перезагрузіть комп’ютер з системної дискети. Запустіть програму Fdisk, набравши її ім’я в командній строці. В цей час з’явиться на екрані запрошенням, уставить режим підтримки більших дисків. Відповідаючи на це запрошення, потрібно зауважити. Робота з більшими дисками забезпечується FAT 32, тому якщо ОС явно не підтримує FAT 32 доступу до більших дисків, з операційної системи буде неможливо. Таким образом якщо ви збираєтесь свертатися до диску із старого ПО, не включаєте підтримку більших дисків, то прийміть відповідь N, придложений по мовчанню, і натисніть Enter.
Після запуску Fdisk на екрані появиться меню програми, складається з наступних пунктів.
Створений розділ DOS, або логічний диск DOS.
Вибір активного диска.
Вивід інформації про маючі розділи.
Опишемо вибрані варіанти.
- Вибірють в меню третю опцію, набравши цифру 3. Нажміть Enter в відповідь появиться екран і з екраном меню, складаючись із чотирьох пунктів. Виберіть опцію 3 і нажміть Enter. Дальше дійте за інструкціями, які з’являються на екрані. Поверніться в екран Fdisk з допомогою клавіш Esc. Видаліть аналогічним образом всі аналогічні установки і розділи.
- Створіть перший розділ DOS, вибравши опції 1 меню програми. ????????????????????7 Enter, що призведе до появи екрана “Створення розділу DOS або логічного диска DOS”. Установіть перший розділ DOS з допомогою 1 на цьому екрані, і задайте розмір розділу в співвідношенню з інструкціями на екрані можна указувати в мегабайтах або в відсотках, від усього проміжку на диску. Нажміть Enter а потім Esc для повернення на екран Fdisk
- Якщо вказаний вами розмір першого розділу ????? всього об’єму диска, то ви можете створити розширений розмір DOS. Для цього пункту використовуйте опцію 1 меню екрана Fdisk і опцію 2 наступного екрана. Послідовно нажміть клавішу Enter і Esc.
- Створіть логічний диск в розширеному розділі DOS для чого вам потрібна опція з екрана “створення розділу DOS або логічного диска DOS”. Якщо ви задали розміри логічного диска менше об’єма розширеного розділу, то Fdisk автоматично буде іменувати логічні установки буквами із послідовності D, E і т.д.
- Верніться в екран Fdisk і погляньте створені логічні диски з допомогою опції 4 головного меню. Вийдіть із програми Fdisk, нажавши клавішу Esc. В показаному варіанті розбитого диска показалося , що опція 2 є не проглянутого екранного меню Fdisk.
Для формування диска С: і переніс на його системні файли, наберіть format c: /s і нажміть Enter. Закінчивши формування всіх дисків заберіть загружену дискету з дисковода і пере загрузіть комп’ютер клавішою Ctrl+Alt+Del.
Коли в області даних незаповненого диска знаходиться запись перших файлів ці файли поміщаються в неперервних послідовних кластерах. Потім коли в процесі роботи проходить видалення деяких файлів і запись на їх місце нових, файли розбиваються на фрагменти. Оскільки фрагмент файла розділені участками, які належать другим файлам, зчитування інформації з фрагментного файла, представляє собою не дуже швидкий процес.
Звільнити через мірну фрагментацію файлів можна процедурою де фрагментації диска.
Ця програма реалізується утилітою де фрагментація диска (Defrag) входячи в склад Windows 95/98. запустити програму Defrag ви можете одним із способів:
ввійти в головне меню і виконати команду Програми – Стандартні – Службові – Дефрагментація диска.
Відкрити програму Мі1 комп’ютер або Провідник клацнути на програмі потрібного диска правою кнопкою мишки, в контекстному меню вибрати опцію свойства, відкрити вкладку Сервіс і нажати кнопку Виконати де фрагментацію.
Після цього в появивщумуся діалоговому вікні Вибір диска, потрібно задати диск і нажати ОК. Наступне діалогове вікно з анімацією служить для управління процесами фрагментації, а саме: укращення процесу, переривання і отримання потрібної карти логічного диска, при якому показується динамка процеса перезапису файлів, проходить уменшення чим в звичайному режимі, коли вікно свединия закрито.
Оскільки процес дерагментації зв’язана з переміщенням даних на диску, розроблених програм передивляється як завжди захист переміщуючих даних від дійства ви користувача.
Програма дефрагментаціх має ексклюзивний доступ до файлової системи. При цьому ісключена можливість пошкодження даних в наслідках того, що ви користувач ????? операцію переміщення даних на диск в той момент коли програма де фрагментацій зверталась до цих даних, або щось записувала на диску. Особливим доступом до файлової системи володіє також розглядається дальше програма зжатия диска.
Відмітимо, що в системі Windows 95/98 для перевірки дисків є програми chkdsk, традиційна для ранніх версій MS-DOS. Однак ScanDisk працює краще і ефективніше.
Запускається програма ScanDisk зовсім аналогічно програмі Defrag: через головне меню або контекстне меню потрібного диска.
Для запуску відкривається вікно ScanDisk в якому вам потрібно указати диск, який підходить для пробірки диска: стандартний або повний, якщо в цьому вікні ви встановите прапорець Виправляти помилки автоматично, програма буде виправляти помилки без вашого підтвердження.
Відкрийте діалогове вікно Доповню вальні параметри пробірки диска нажавши кнопку Доповню вальні. Це діалогове вікно складається із декілька груп переключателів і прапорців, захобчених в рамках.
??? значення диск?? Елементів, відповідаючи режимам роботи утиліта.
Переключатись тільки при виявленні помилок установлювати режим при якому про результат роботи ScanDisk вводиться тільки в випадку виявлення помилок.
Установка виключателя Замінити приводить до того, що ScanDisk створює в кориневому каталозі текстовий файл ScanDisk.log, в якому уримується протокол результатів пробірки, відкривши цей файл, наприклад з допомогою програми Блокнот ви дізнаєтесь як іменно помилки були виявлені і виправлені.
Переключатель, який знаходиться в положенню Робити копії означає то, що програма ScanDisk буде створювати копії тих файлів, які перекриваються на диску. Дізнатись які саме файли пере??? на одну і ту же область диска, ви можете з диска ScanDisk.log.
Прапорець Перевірити правильність імен файлів.
Прапорець перевірити спочатку несучи диск потрібно установити, якщо у вас є зжатий диск – в цьому випадку ScanDisk спочатку перевірить несучий, а потім ????. після того, як параметри установлені, почніть сканування диска, нажавши кнопку запуску в вікні ScanDisk. Якщо ви хочите, щоб програма завжди видавала ??? установіть прапорець завжди в групі Виводить
8. розглянемо подробно перевірку дисків на кількість фізичних дефектів. Ці дефекти виявляються в режимі повної пробірки, яка замає значно більше часу, чим стандартна пробірка. Однак тільки сканування диска цьому режимі допоможе ???7 записі даних в такій участі диска, із яки їх не можна буде прочитати.
Після включення повної провірки в вікні ScanDisk становиться доступною кнопка Настройка клацнувши по цій кнопці відкривається діалогове вікно. При першій провірці установіть переключатель Виконати провірку наступних областей: системна область і область даних.
Це дозволить повністю виключити можливість використання дефектних участків про роботі з диском. Прапорець не проводить провірку на запись не встановлює, в той час як прапорець не справляє помилкові сектори в закритих і системних файлах кражче мати установлений.
Якщо ви виявили дефекти поверхності гибкого диска, то зробіть копію тієї інформації яка доступна на диску а саму дефектну дискету потрібно викинути. Дефектні зони на глибокому диску мають тенденцію з часом розширитися і можуть вивести з строю дисковод.
9 Існує два основних способи формування зжатого диска, які відповідають варіантам ??????????????77 дисковода проміжку під зжатий диск. Створення зжатого диска з вільного дискового простору:
Переміну нового диска згідно цьому способу получається простим подвоєнням розміру вільного простору, підходить зжатою. Наприклад після зжатія 200 Мбайт пустого проміжку на даному диску ви получите 400 Мбайт вільного місця на зжатому диску. Ае це відношення 2:1 не обов’язково буде зберігатися, коли ви почнете на зжатий диск записувати дані. Діло в тому що 2:1 це лише теоретичне становище. Реальний коефіцієнт зжатія залежить від характера копійованого файла.
Створення зжатого диска з маючих файлів і вільного проміжку.
Припустимо, ваш жорсткий диск має об’єм 1 Гбайт із яких 700 Мбайт зайняте даними, а 300 Мбайт вільних. В результаті зжатія передбачуємо розмір диска складе приблизно 2 Гбайт із яких приблизно 700 Мбайт буде зайнято даними і приблизно 1300 Мбайт будуть вільні. Після виконання зжатія, реальний об’єм вільного проміжку, буде відрізнятися від розрахованого значення об’єму.
Утиліта MS-DOS виготовляти стискання даних 8-кілобайтними даними. В DriveSpase 3 зроблений серйозний крок в перед впорівнянні з стандартними формами: по перше, Дані стискаються в 32-кілобайтих блоках, і подруге введені два рівня повишеного стискання – UltraPack і HiPack.
Метод HiPack забезпечує дворазове зменшення потрібного проміжку на диску: наприклад, для розміщення файла 4 Мбайт достатньо 2 Мбайт на диску. Метод UltraPack дозволяє досягти максимального стискання – до 1/3 ісходящого розміру файлів.


Інсталяція та де інсталяція програм.
Якщо програма складається з одного exe-файлу наприклад, деяка гра чи навчальна програма для NS-DOS чи Windows, то для її використання достатньо скопіювати файл на диск і запустити його.
Більшість програм, які поширюються на компакт-дисках, складається з багатьох файлів, переважно заархівовних. Серед них може бути декілька ехе-файлів і, зокрема, файл setup.exe або install.exe. Такий набір файлів називається дистрибутивним пакетом. Щоб отримати працюючу прогруму, її спочатку потрібно встановити у файловій систем ???????????????? один із перелічених вище файлів. Процес установлення програми називається інсталяцією. Під час інсталяції файли заносяться у вибрану користувачем папку. Автоматично відбувається реєстрація програми у системних файлах: у реєстрації Windows та ????????????????. У головному меню створюється, як правило, нова папка з ярликами: 1) запуску програми; 2) де інсталяція програми; 3) надання довідок про програму.
Процес інсталяція програми відбувається майже автоматично, від користувача вимагається мінімальна кількість дій. Потрібно лише ввести ідентифікаційний номер програми (який отримують під час купівлі програм) і заповнити картку власника своїми даними, а також і погодитися з правилами легального використання програми. Картку можна зареєструвати через Internet на фірмі виробника програми, що дасть змогу скористатися в майбутньому з кваліфікованої допомоги у разі виникнення проблем, а також отримати модернізовані версії програми зі значною знижкою від основної ціни.
Окрім значення, в яку папку помістити програму, часто від користувача вимагається обрати тип інсталяції, що залежить від можливостей конкретного комп’ютера. Є такі типи інсталяцій: 1) запуск програми буде виконуватись з компакт-диска, якщо на вінчестері мало місця; 2) стандартна інсталяція рекомендують для початківців; 3) вибіркова інсталяція яку рекомендують після отримання якогось досвіду роботи з програмою; 4) провідна інсталяція якщо на диску є достатньо місця.
Якщо через деякий час програма стала непотрібною, виконують деінсталяцію програми. Не можна просто вилучити з диска папку з файлами непотрібні програми. Під час процесу деінсталяція відповідні папки вилучаються автоматично, і програма знімається з реєстрації в системних файлах. Щоб ці процеси відбулися правильно, інсталяцію та деінсталяцію варто виконувати засобами панелі керування за допомогою програми Встановлення та вилучення програм.
Не рекомендується часто встановлювати і вилучати різні програми, оскільки це може призвести до перевантаження реєстраційних файлів операційної системи, до втрати деяких спільних ресурсів – файлів, які використовуються багатьма програмами, наприклад бібліотек, файлів з розширенням dll, до сповільнення роботи комп’ютера що з рештою веде до необхідності перевстановлення операційної системи Windows.
Як відомо дані зберігаються на дискетах і дисках. На них можуть виникнути такі проблеми фізичні дефекти, у наслідок тривалої та неохайної експлуатації, логічної помилки у файловій системі унаслідок неправильного вимикання комп’ютера чи його само вимикання, нестача місця.
Ці програми розв’язують за допомогою таких програм обслуговування дисків 1) Skandisk – перевірка дисків на наявність логічних помилок і фізичних дефектів. 2) Defrag – де фрагментація файлів. 3) DriveSpase ущільнення диска. Ці програми є в наборі службових програм Windows. Їх можна запустити з головного меню, або шляхом уведення назви програми у командний рядок пункту головного меню Виконати (Run).
У випадку фізичних дефектів дискета є непридатною, а твердий диск, ще можна певний час експлуатувати але недовго.
Логічна помилка на дисках – явище непоодиноке. Вони усуваються програмою Skandisk чи NDD. Сигналізує про загублені ланцюжки кластерів, тобто про наявність кластерів з даними, які не потрібні жодній програмі.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать