Зовнішність людини за картиною до оповідання О. Донченка "Лісничиха" (Твір-опис)

На ілюстрації змальовано початок зими. Пішов сніг. Він лежить пухнастою ковдрою на східцях, на діжці, гіллі дерев та кетягах горобини.

Зраділа першому снігу і дівчинка. Вона вибігла надвір. її постать розміщена в центрі ілюстрації. Цю дівчинку охопило таке почуття радості, що вона вискочила з хати напівроздягнена. На ній блакитна спідничка, яку колише ледь помітний вітерець, жовтогарячий светр, рудий кожушок тільки накинутий на плечі, а на босі ноженята вона взула чобітки.

На смаглявому кругленькому обличчі дівчинки сяють блакитні оченята. Вони випромінюють захоплення і щасливо дивляться на світ. А повненькі невеликі губки посміхаються.

Кирпатий носик, вкритий ластовинням, нагадує минуле літо. Русяве волосся заплетене в смішні косички із фіолетовими стрічками.

Дівчина простягла руки догори і підставила їх під візерунчасті сніжинки. Ці маленькі зірочки плавно лягають на русяве волосся дівчинки, на кирпатий ніс, на її ніжні щічки.

І так приємно дивитись на що дівчину, що самій хочеться побігти туди. Стільки тут радості!

Мабуть, автор цієї ілюстрації дуже любить зиму. А це радість кожної дитини. Це означає, що скоро випаде багато снігу. Я думаю, що ніхто б з нас не втримався, щоб не вибігти на вулицю.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать