Аналіз стану розвитку конкуренції на сучасних ринках України (на прикладі кондитерської промисловості)

Вступ
Інтеграція України в Європейський Союз ставить гострі питання щодо конкурентноздатності наших підприємств на світовому і внутрішньому ринках.
В останні роки в Україні не було створено жодного зразка товару, що перевищує кращі світові досягнення. Питома вага виробів, що не відповідають світовому рівню, постійно зростала з 37.2% у 1994р. до 40.7% у 2000р. якщо в 1991-1992р. Україна займала перше місце серед колишніх республік СРСР і 138 місце по загальносвітовому рейтингу, те вже в 2001-2002р. 7 і 147 місце відповідно. Однак, останнім часом в Україні збільшується кількість конкурентноздатних товарів, які можна успішно реалізовувати на зовнішніх ринках за умови дотримання міжнародних стандартів, нормативів і вимог якості, цей асортимент можна буде розширити завдяки постійному підвищенню якості продукції, наближенню її до світових стандартів, зниженню виробничих витрат .
Кондитерська промисловість належить до галузей, що динамічно розвиваються та становлять чималий інтерес для іноземних інвесторів. В Україні виробництвом кондитерських виробів займаються більш 200 підприємств, у тому числі 30 спеціалізованих кондитерських фабрик, цехи заводів продовольчих товарів і цехи хлібозаводів, малі підприємства й інші. Загальноекономічна криза в країні природно зіграла свою негативну роль у розвитку кондитерської галузі, однак на відміну від інших сфер, кондитерський ринок у даний час переживає досить бурхливий розвиток, і споживач з деяких пір почав надавати перевагу саме вітчизняним продуктам через найбільш оптимальне співвідношення "ціна-якість" .
Зміни, що відбулися в країні протягом 10 років зробили в основній своїй масі різко негативний вплив на діяльність підприємств. Втрати, понесені українськими підприємствами, можна пояснити наступними факторами:
Зовнішні фактори (перерозподіл загального фінансово-економічного простору на окремі національні ринки, незахищеність внутрішнього ринку виробників від неякісної імпортної продукції, неадекватна система оподатковування);
Внутрішні (відсутність фахівців з питань менеджменту, маркетингу, реклами, фінансів; значний знос основних фондів).
Проте, подальший розвиток кондитерського ринку України неможливо без всебічної підтримки державою вітчизняних товаровиробників. У першу чергу це стосується зменшення експортних зборів, податків із прибутку й оренди землі. При виконанні цих умов виробники одержать можливість для нормальної діяльності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, що у свою чергу підвищить міжнародний авторитет України і принесе матеріальну користь.


1. Розвиток ринку кондитерських виробів в Україні за період 1990-2002 років.
Складна економічна ситуація, що склалася за останні роки в Україні (низька платоспроможність населення, стихійний ринок, високі податки, висока вартість сировини й енергоресурсів, ставки плати за кредити) привели до виникнення ряду проблем на ринку продовольчих товарів. Крім цього, значними проблемами є скорочення числа оптових покупців, контроль за закупівельними і роздрібними цінами, надлишкові витрати маркетингу.
Активізація підприємницької діяльності, відкриття границь і різке скорочення обсягів випуску дозволили імпортним товарам стрімко зайняти позиції, залишені українськими фабриками. Імпортна продукція, що попадає на наш ринок, складається з двох груп: перша – масово представлена продукція виробництва Польщі і Туреччини, основою її популярності була новизна, низький рівень цін, якість дизайну упакування, етикетки. Друга – високоякісна і дорога продукція виробництва Франції, Німеччини, Бельгії і деяких інших країн.
Лідерами галузі в даний момент вважаються ЗАТ "Київська кондитерська фабрика ім. Карла Маркса", концерн "АВК", Львівська кондитерська фабрика "Світоч", АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика", ЗАТ "Донецька кондитерська фабрика", АТЗТ "Виробничо-торгова фірма "Буковинка" та інші.
Виробничий потенціал кондитерської промисловості України здатний виробляти в рік біля мільйона тон кондитерських виробів. Однак, при переході до ринку виробництво кондвиробів значно скоротилося. Якщо в 1990 вироблялося 21.4 кг цієї продукції на одну людину, то в 2000 році –5.4 кг, чи 25.2% від рівня 1990 року. У той же час у країнах Західної Європи на душу населення виробляється: у Великобританії – 25.9, Німеччини – 22.4, Франції – 18.7 кг кондитерських виробів. Основними причинами спаду виробництва і дестабілізуючими факторами роботи підприємств були недосконалість законодавчої бази в галузі зовнішньоекономічної діяльності, податкової і кредитної політики, руйнування системи оптової торгівлі, низька купівельна спроможність населення, насичення ринку імпортною продукцією.
У результаті цього з 1990 року по 1997 рік виробництво кондитерських виробів впало в 2 рази, і тільки в 1998 році намітилися позитивні зрушення убік деякого росту. Усього за один тільки 2002 рік розроблене і впроваджено 270 видів кондвиробів.
Однак, не слід вважати, що кондитерська промисловість остаточно переборола кризові явища у своєму ринковому розвитку. Нестійкість виробничо-господарських зв'язків, неконтрольованість цін, інфляція, дефіцит бюджету, подорожчання кредитних ресурсів, різке зниження купівельної спроможності обумовлює необхідність заходів для оздоровлення ринку кондитерських виробів як у сфері виробництва, так і в сфері реалізації продукції.
З 1997 року виробники активно включились в боротьбу за ринки збуту і поступово тіснять товари конкурентів. Ґрунтуючись на даних аналізу ефективності освоєння ринку (зведений коефіцієнт, що враховує частку ринку фірми, рентабельність продукції, розміри дебіторської і кредиторської заборгованості), можна зробити висновок про те, що найбільш високий рівень проникнення на регіональні ринки належав "Roshen", "АВК", "Світоч", Крафт Якобз Сушард.
Рисунок 1. Структура асортименту кондитерської галузі України.
Лідерам галузі дісталися в спадщину великі виробничі площі, науково-технічний і виробничий потенціал. Вони споживають в основному вітчизняну сировину (виключенням є лише какао-боби) і мають усі можливості, за умови реорганізації системи керування, відновлення основних фондів і технологій, бути конкурентноздатними не тільки на вітчизняному, але і на світовому ринках (як за цінами, так і по якості). За останні 3 роки відбувся різкий зсув структури асортименту убік шоколаду і шоколадних цукерок (рисунок 1).
Якщо раніш шоколад займав у загальній структурі випуску по галузі не більш 1-2%, то на кінець 2002 року його частка наблизилася до 10%. Це відбулося головним чином за рахунок інтенсифікації зусиль окремих кондитерських фабрик (у першу чергу "Крафт Якобз" і "Світоч") по виробництву і просуванню цього продукту з наступним витісненням імпорту. Поряд зі збільшенням питомої ваги шоколаду відбулося зменшення частки інших асортиментних груп, найменш рентабельних і непопулярних на даний момент: неглазуровані цукерки, ірис.


2. Стан і особливості функціонування кондитерської галузі.
Кондитерська промисловість України на сьогоднішній день включає 30 великих спеціалізованих підприємств і об'єднань і безліч дрібних цехів, сумарна потужність яких складає близько 825 тис.т. у рік.
Вирішуються питання реструктуризації підприємств кондитерської промисловості. Підприємствам не вистачає оборотних коштів для закупівлі сировини і матеріалів. Вони не мають можливості одержати довгострокові кредити. Не відпрацьований механізм взаєморозрахунків зі споживачами продукції. Низький технічний рівень виробництва на багатьох виробництвах не забезпечує сучасні вимоги до продукції. Питома вага застарілої техніки, що вимагає заміни, перевищує 45%. Природно, що без технічного і технологічного переозброєння виробництва вітчизняні підприємства не здатні працювати в ринкових умовах. Тому дуже актуальними виглядають різні форми співробітництва: кредитування, лізинг, спільні підприємства і т.п.
Конкуренція в Україні носить більш ціновий і територіальний характер через те, що "нішевих" лідерів небагато. Присутність на ринку світових компаній створює додаткову напруженість у конкурентних відносинах усередині галузі. Найчастіше вітчизняні виробники не можуть фінансувати тривалі, масові і широкомасштабні заходи, тому вони часто проводять рекламні кампанії крапковим методом.
Кондитерський ринок має окремі сегменти, кожний з яких може розглядатися як окремий ринок зі своїм графіком попиту та пропозиції. Аналіз діяльності ринку проводиться за допомогою теорії організації галузі, що розглядає дві основні групи факторів: структуру галузі (число і розмір підприємств, ступінь диференціації продукту, умови виходу на ринок) і поводження ринку (ринкові ціни, продукти і стратегія їхнього просування).
Діяльність продовольчих ринків – процес, що постійно змінюється. Кожен показник діяльності ринку (тенденції до зміни роздрібних цін на продовольство, вартість "продовольчого кошика", частка продовольчих витрат у сімейному бюджеті населення, рівень і стабільність закупівельних цін і інші) має свою цінність і свої обмеження, однак жоден з них не може дати повну картину кондитерського ринку, до того ж баланс показників часто порушується з появою нових технологій, методів маркетингу, кон'юнктурних чи політичних змін.
У числі загальних факторів, що обумовлюють ефективність виробництва кондитерських виробів, значну роль грають проблеми їхньої реалізації. Необхідна розробка основ взаємодій переробних галузей промисловості і системи реалізації (організації торгівлі, громадського харчування) кондитерських виробів, що забезпечують збереження їхньої якості. Падіння виробництва кондитерських виробів привело до зниження використання виробничих потужностей підприємств. Виробничі потужності найбільших кондитерських фабрик використовуються максимум на 60%. На 100% потужності підприємств галузі можуть бути завантажені тільки перед великими святами, та й то не скрізь.
Перша четвірка лідерів займає 42,57% ринку кондитерських виробів. Ринок залишався ринком "вільної конкуренції", що дозволило вийти і затвердиться на ринку концерну "АВК", фірмі "Київ-конті". Серед підприємств кондитерської промисловості України намітилися перші аутсайдери: АТ "Смак", Кіровоградська і Тернопільська кондитерські фабрики, АТ "Миколаївський кондитер". У даний момент намітилася наявність передумов для виникнення ринку олігополістичного характеру.
Дана галузь може бути привабливою для західних інвесторів перед усім наявністю місцевої сировинної бази, високою швидкістю обороту коштів і відносно невеликою вартістю основних фондів.
Першим етапом перебудови стало поліпшення зовнішнього вигляду кондитерських виробів. Поряд з парафіновими обгортками в основному вітчизняного виробництва з'явилися обгортки на плівках з "твіст ефектом". Українські підприємства досить швидко освоїли нове упакування, і зараз зовнішній вигляд вітчизняної продукції не уступає імпортній. Змінився і вид цукерок у коробках. Упаковані в термічно оброблену плівку, що збільшує термін збереження, вони мають привабливий вид.
Другим, більш складним і потребуючим значних капіталовкладень етапом, є впровадження нових технологій. Внаслідок ліквідації державної оптової торгівлі харчовими продуктами наші виробники були змушені створювати власні збутові мережі. Зараз уже практично всі великі підприємства мають власні фірмові магазини. Розгалужена система магазинів є в Київської, Харківської, Чернівецької кондфабрик, у підприємства "Житомирські ласощі", фірми "Світоч". Виробники, у яких немає власних магазинів, змушені самі шукати партнерів по збуту своєї продукції.
Одним з найважливіших елементів структури асортименту і якості продукції є випуск виробів у фасованому виді. Знизили обсяг фасованої продукції Харківська, Полтавська, Вінницька і Хмельницька; збільшили – "Світоч", Дніпропетровська, Київська, Одеська кондитерські фабрики. Загальна картина зміни випуску фасованої продукції представлена в додатку. Світовий ринок кондитерських виробів, що знаходиться під впливом таких транснаціональних гігантів, як "Філіп Моррис", "Крафт Якобз Сушард", "Нестле", "Марс", "Кедбері" і деяких інших, характеризується такими тенденціями: подальше поглиблення асортиментних груп, створення нових видів товарів, досягнення нових рівнів якості, перехід до нових видів сировини й удосконалювання систем просування товарів на ринки збуту.


3. Маркетингове дослідження ринку кондитерських виробів.
Без глибокого і всебічного дослідження ринку і споживачів у даний час не може обійтися практично жодна фірма, про що свідчать наступні дані. У 2000 році 92% американських компаній проводили маркетингові дослідження, спрямовані на визначення основних характеристик і тенденцій розвитку ринку, 87% досліджували рівень задоволеності споживачів їх товаром, 84% - типи поводження споживачів, 85% - проводили аналіз часток ринку, 80% вивчали поводження споживачів при покупці і ще стільки ж – поінформованість споживачів про марки.
На діяльність фірми постійно впливають зовнішні фактори: державне регулювання, політичні події, безробіття, порушення торгового балансу, інфляція, коливання кредитних ставок і т.д. Маркетингові дослідження допомагають врахувати усі фактори, що впливають на споживачів, а також визначити просторову сегментацію як сукупності споживачів і найкраще розміщення підприємств торгівлі. Ці дослідження здійснюються на підставі інформації про соціально-економічні характеристики населення і господарств визначеної території, що включають дані про рівні зайнятості і доходу, вікову структуру, щільність розміщення конкуруючих підприємств, функціональну структуру міст, рівень доступності для споживачів існуючих підприємств роздрібної торгівлі і сфери послуг.
Маркетингові служби, що входять до складу комерційного напрямку діяльності фірми, є ланкою, що встановлює прямий і зворотній зв'язок між ринком і підприємством за допомогою збору й аналізу різної інформації, зв'язаної з маркетингом товарів. Інформація, що має властивість повноти, новизни і вірогідності, сприяє:
правильній оцінці діяльності підприємства на ринку;
визначенню зовнішніх і внутрішніх стосовно підприємства факторів, що роблять вплив на його діяльність;
підвищенню ефективності маркетингу;
одержанню конкурентних переваг;
зниженню фінансового ризику;
створенню системи підтримки управлінських рішень і т.п.
Кінцева мета маркетингових досліджень складається у виявленні можливостей завоювання ринку шляхом обліку вимог до продукції, що випускається.
Вироблено загальну схему проведення маркетингових досліджень, що складається з наступних етапів. Дотримуючи її, ми і проведемо аналіз ринку кондитерських виробів України.
Розробка концепції дослідження. На першому етапі визначаємо проблему, мета і завдання дослідження. Тут виділяються дві проблеми: чим керується споживач при виборі кондитерської продукції; як залучити його увагу до фірмових виробів.
Задачею є з'ясування відношення споживачів до продукції фірми; найбільш значних характеристик продукції; частота і місце покупки виробів; рівень популярності окремих видів упакування і розфасовки; відношення споживачів до продукції лікувально-профілактичного призначення; рівень конкурентноздатності продукції у порівнянні з конкурентами. Дані, що допомагають визначити перспективні напрямки для рішення поставлених задач, можна одержати з джерел первинної і вторинної інформації.
Аналіз вторинної інформації. Аналіз положення виробництва кондитерської продукції і її реалізації показує, що основним стимулятором вибору покупцями того чи іншого виду солодкої продукції є мотив. За цим критерієм можна виділити можна 4 види покупців: покупці, у яких спостерігається динаміка мотивації попиту (12%); покупці, що надають перевагу продукції визначеного виробника (38%); покупці, орієнтовані на рівень своєї купівельної спроможності (45%); покупці, що мають випадковий мотив (5%). Тому що найбільш чисельними виявилися групи споживачів, що при покупці орієнтуються на рівень своєї купівельної спроможності, і покупці, що орієнтуються на конкретного виробника, доцільно передбачити, що проводячи асортиментну політику на ринку кондитерських виробів, треба враховувати саме ці мотиваційні особливості споживачів.
До основних факторів успіху кондитерських виробів споживачі віднесли: якість, унікальність, зовнішній вигляд продукції й уміння її продати.
Гнучким інструментом впливу на попит та пропозицію, стан ринку кондитерських виробів є ціна. Усі підприємства цієї галузі при формуванні цін на свою продукцію досить тривалий час використовували методи ціноутворення, орієнтовані на витрати (середні витрати плюс чи надбавка одержання цільової норми прибули). У ринкових умовах ці методи виявилися недосконалими, і підприємствам приходиться враховувати як конкурентноздатність своєї продукції, так і ціни конкурентів.
Кондитерські підприємства повинні також звертати більше уваги на канали реалізації своєї продукції. Так, при покупці кондитерських виробів 40% споживачів користаються послугами ринків, 38 – магазинів, 6 – кіосків і павільйонів, 16%- супермаркетів. Сьогодні збут вітчизняних підприємств ґрунтується на з'єднанні корпоративної і контрактної систем реалізації. Корпоративна система збуту включає: власні фірмові магазини, що торгують вроздріб; торгові фірми, де фабрики виступають як засновники; об'єднання підприємств (договірні чи статутні), створені для координації виробничо-збутової діяльності. Контрактна система збуту (побудована на основі договорів закупівлі-продажу чи торгових контрактів) складається з дистриб’юторів фабрик, що працюють на основі контрактів з ними і їхніми інтересами, що представляє, у регіонах, а також "випадкових" торговців – оптових покупців продукції, яких залучив авторитет виробника, якість і ціна виробів, система цінових знижок і т.п.
Особливості сучасної системи збуту можна охарактеризувати так:
Слабкий розвиток корпоративної системи збуту, розширення й удосконалювання якої вимагають значних інвестицій;
Основним каналом збуту, використовуваним товаровиробниками, є мережа фірмових магазинів і оптових торгових організацій, причому питома вага останніх набагато більший;
Висока залежність збуту кондитерських виробів від "випадкових" оптовиків;
Безселективність системи, практична відсутність виключного права на реалізацію продукції фабрик;
Аналіз анкетних даних дозволив прийти до висновку, що кондитерські вироби фірм «АВК», «Світоч» і Кондитерської фабрики ім. К. Маркса користуються найбільшою популярністю серед споживачів. Співвідношення ціни і якості виробів цих підприємств відповідає запитам і бажанням покупців. Крім того, більший попит на продукцію саме цих підприємств можна пояснити й існуванням великої категорії споживачів, що при покупці орієнтуються на виробника.
Схильність українських споживачів купувати традиційні і давно знайомі продукти підтверджує і той факт, що 80% опитаних надають перевагу чорному шоколаду, білий же вважають несправжнім. 100%-вий результат вибору шоколаду вагою 100 м підтверджує подальшу доцільність його випуску. Узагалі ж по загальносвітовій статистиці 34% усіх покупців є консерваторами, 16% суперконсерваторами, і тільки 2,5% суперноватори, а 16% новатори.
Споживачі при опитуванні однозначно віддали перевагу вітчизняному шоколаду в порівнянні з імпортним. Разом з тим, ситуація із шоколадними батончиками різко протилежна, отут люди віддають перевагу виробам закордонних фірм. З вітчизняних виробників шоколадних батончиків відома тільки «Крафт» та «Світоч», а також зовсім що недавно з'явився на ринку батончик "Фінт" корпорації MARS. Таким чином, іншим українським підприємствам для того, щоб змінити ситуацію на свою користь, необхідно більше рекламувати і знайомити споживачів з цим видом насолод, а також підвищити їхня якість.
Частота споживання кондвиробів невисока (один раз у тиждень і частіше насолоди купують 10% респондентів, 2-3 рази на місяць –23%, 1-2 рази на місяць – 26%, один раз на місяць і рідше – 46% опитаних), а споживачі переважно віддають перевагу виробам у коробках (46% опитаних), це дозволяє зробити припущення про те, що, в основному, насолоди купують із приводу якої-небудь події, свята чи як подарунок. Звідси випливає, що товаровиробникам варто приділяти більше увагу оформленню упакування, зробити її більш оригінальною і привабливою; необхідно розробити спеціальні її види до найбільш улюблених свят людей.
Важливим моментом у рішенні проблеми, зв'язаної зі збільшенням обсягу продажів кондитерської продукції, є правильний вибір місць її реалізації. Результати анкетування свідчать про те, що найкращим з погляду економії часу споживачів буде відкриття спеціальних відділів у найбільше часто відвідуваних ними магазинах, наприклад – у гастрономах. Крім того, саме туди батьки часто приходять разом зі своїми дітьми, що є головними споживачами солодкої продукції.


4. Характеристика основних виробників кондитерських вирбів в Україні.
За даними Держкомстату, за 2002 рік було реалізовано близько 665 тис.т кондитерських виробів більш ніж на $900 млн (у роздрібних цінах. Для порівняння: у 2001 році торговці продали різних насолод на $780 млн, у 2000 році — більш ніж на $700 млн.). Частка української й імпортної продукції - вітчизняної продукції - 93%, імпортної -7% (у фізичному вираженні).
Основні продажі імпортерам «робить» шоколад. За перше півріччя 2002 року імпорт шоколаду склав приблизно 60% у загальному обсязі імпорту кондитерських виробів (у кількісному вираженні). Причому 40% приходиться на російську продукцію. Пористий шоколад російського виробництва не уступає своїх позицій українському товару. Більш того, за словами імпортерів, вони навмисно не проводять активної рекламної підтримки російської продукції, щоб не створювати штучного дефіциту.
На частку німецького шоколаду, по оцінках операторів, приходиться 15-20% у загальному обсязі продажів імпортних шоколадних виробів. Німецький шоколад — основний конкурент вітчизняного товару в дорогій ціновій групі.
Структура продажів — цукриста група — 46-47%, борошняна група — 44-46% (у кількісному вираженні). Загалом продажі кондитерських виробів на Україні щорічно ростуть приблизно на 10-15%.
Розглянемо дані про виробництво кондитерської продукції українськими виробниками та визначимо їхню частку на цьому ринку (таблиця 1)
Табл. 1. Частка підприємств за обсягами виробництва кондитерської продукції у 2002 році.
Підприємство | Виробництво, тон | Частка ринку, %
Кондитерська корпорація Roshen,
м. Київ | 175038 | 23,6
АВК, м. Донецьк | 72083 | 9,7
Київ-Конті, м. Донецьк | 66925 | 9,0
Світоч, м Львів | 39676 | 5,3
Дніпропетровська КФ,
м. Дніпропетровськ | 33296 | 4,5
Світ Ласощів, м. Черкаси | 26665 | 3,6
Полтавакондитер,
м. Полтава | 23558 | 3,2
Крафт Якобс Сушард Україна,
м. Тростянець | 21634 | 2,9
Житомирські Ласощі,
м. Житомир | 21586 | 2,9
Одеса, м. Одеса | 21328 | 2,9
Запорізька КФ,
м. Запоріжжя | 20245 | 2,7
Харківська бісквітна фабрика,
м. Харків | 18833 | 2,5
Харків’янка, м. Харків | 18127 | 2,4
Інші 550 виробників | 183833 | 24,7
Всього | 742827 | 100
Отже, порівняно з минулим роком ситуація на кондитерському ринку майже не змінилась. "Roshen" утримує частку ринку відповідно – 23,6%. Відрив від наших найближчих "суперників" ("АВК" – 9,7% та "Київ-Конті" – 9,0%) досить відчутний (майже у 2,5 рази). Що ж стосується часток підприємств за окремими групами виробів: цукристі, шоколад та шоколадні вироби – виробники "вишикувались" таким чином (таблиця 2):
Табл.2. Частка підприємств за обсягами виробництва кондитерської продукції за групами у 2002 році.
ПІДПРИЄМСТВО | ГРУПИ ВИРОБІВ | ВИРОБНИЦТВО, ТОН | ЧАСТКА РИНКУ, %
Кондитерська корпорація Roshen,
м. Київ | Ц | 49425 | 21,7
Ш | 6162 | 14,3
К | 73168 | 42,4
М | 46283 | 15,5
АВК, м. Донецк | Ц | 28101 | 12,3
Ш | 8575 | 20,0
К | 15521 | 9,0
М | 19886 | 6,6
Київ-Конті, м. Донецк | Ц | 7864 | 3,4
Ш | 0 | 0
К | 14482 | 8,4
М | 44579 | 14,9
Свиточ, м. Львів | Ц | 14669 | 6,4
Ш | 7809 | 18,2
К | 3239 | 1,9
М | 13959 | 4,7
Дніпропетровська КФ,
м. Дніпропетровськ | Ц | 13694 | 6,0
Ш | 714 | 1,7
К | 11808 | 6,8
М | 7080 | 2,4
Світ Ласощів,
м. Черкаси | Ц | 782 | 0,3
Ш | 0 | 0
К | 0 | 0
М | 25883 | 8,6
Полтавакондитер,
м. Полтава | Ц | 11250 | 4,9
Ш | 890 | 2,1
К | 5660 | 3,3
М | 5758 | 1,9
Крафт Якобс Сушард Україна,
м. Тростянець | Ц | 7668 | 3,4
Ш | 13966 | 32,5
К | 0 | 0
М | 0 | 0
Житомирські Ласощі, м. Житомир | Ц | 8353 | 3,7
Ш | 0 | 0
К | 4414 | 2,6
М | 8819 | 2,9
Одеса, м. Одеса | Ц | 9237 | 4,0
Ш | 249 | 0,6
К | 8123 | 4,7
М | 3719 | 1,2
Запорізька КФ,
м. Запоріжжя | Ц | 7629 | 3,3
Ш | 0 | 0
К | 2572 | 1,5
М | 10044 | 3,4
Харьківська бісквітна фабрика,
м. Харків | Ц | 0 | 0
Ш | 0 | 0
К | 0 | 0
М | 18833 | 6,3
Харків’янка, м. Харків | Ц | 7984 | 3,5
Ш | 434 | 1,0
К | 9340 | 5,4
М | 369 | 0,1
ЧП Малбі
(ТМ Рейнфорд),

м. Дніпропетровськ | Ц | 0 | 0
Ш | 3580 | 8,3
К | 0 | 0
М | 0 | 0
Всього по 570 виробниках | Ц | 228080
Ш | 42963
К | 172531
М | 299253
Примітка: Ц – цукристі, за винятком шоколаду, шоколадних виробів і карамелі; Ш – шоколад і шоколадні вироби; К – карамель; М – мучнисті кондитерські вироби.
Отже, розгянемо приведені дані детальніше. "Цукристі". Ієрархія за позиціями: "Roshen" – 21,7%, "АВК" –12,3%, Дніпропетровська КФ – 6,0%. Першість "Roshen" пояснюється тим, що на даний момент корпорація – безумовний лідер з виробництва шоколадних цукерок і цукерок, глазурованих шоколадом, як у коробках – "Маргарита", "Монте-Крісто", "Асорті", "Київ вечірній", так і вагових – "Ліщина", "Білочка", "Мисливські", "Червоний мак", "Кара-Кум".
"Карамель". "Roshen" – Такий об’єм – результат інноваційної політики корпорації – регулярного випуску новинок. На другому місці – "АВК" – 9,0%. Третя позиція – у "Київ-Конті" – 8,4%.
"Шоколад і шоколадні вироби". Безперечним лідером підрозділу "шоколад" залишається ВАТ "Крафт Якобс Сушард Україна". Його частка у загальному виробництві шоколаду склала 32,5%. Лідерство з "Крафт" розділило ЗАТ "АВК" – 20%. І тут необхідно зазначити, що така цифра – результат того, що "АВК" – якраз одна з тих компаній, яка до групи "шоколад і шоколадні вироби" відносить цукерки, глазуровані шоколадною або кондитерською глазур’ю. Це спотворює загальну картину і дозволяє "АВК" заявляти про те, що за підсумками 2002 року їй вдалося "стати лідером на ринку високоякісних шоколадних цукерок". При цьому, як було зазначено вище, лідером з виробництва шоколадних цукерок і цукерок, глазурованих шоколадом, є саме "Roshen". На третьому місці у підгрупі "шоколад і шоколадні вироби" – "Світоч" з 18,2% (і ці дані є абсолютно коректними, оскільки "Світоч" – давно відомий великий виробник шоколаду, який по праву повинен займати друге місце після "Крафта" ).
"Мучнисті". Другу позицію після "Roshen" (15,5%) займає ЗАТ ВО "Київ-Конті" – 14,9%. І незважаючи на наміри в недалекому майбутньому стати лідером і у виробництві цукерок (джерело – Інформкондитер), "мучнисті кондитерські вироби" – це поки єдина сильна сторона донецького виробника. Черкаський "Світ ласощів" з 8,6% у цьому підпункті займає третє місце.
Минулого року кількість супермаркетів, за даними операторів, збільшилося майже вдвічі, а продажу кондитерських виробів у великому роздробі виросли в 1, 5-2 рази. Тому багато постачальників «кондитерки» намагаються потрапити на полки супермаркетів і магазинів cash&carry. А для цього терміново привласнюють своєї продукції «ім'я», торгову марку, наділяють її в більш презентабельне упакування. Найбільший прибуток супермаркетам як і раніше забезпечує фасована продукція. Однак, розширюючи асортимент, усе більше супермаркетів починає торгувати і ваговою продукцією. Для неї зараз відводять спеціальні стелажі.
Частка реалізації кондитерських виробів на ринках у порівнянні з минулим роком знизилася, по оцінках операторів, приблизно в 2 рази. Асортимент кондитерських лотків складається з недорогої вагової продукції (середня ціна — 5-8 грн. за 1 кг), приблизно 50-70% якої — борошняна група.
Проблема українського ринку кондитерських виробів полягає в тому, що продукція — однотипна, великого розмаїтості насолод сьогодні немає. Приміром, халву, що уже багато років традиційно виробляється з насінь соняшника, можна було б виготовляти з будь-яких насінь, у складі яких є жир, — кунжут, волоський горіх, гарбузові насіння. Така продукція напевно продавалася б, адже покупцю постійно потрібно щось новеньке. Як і раніше цікавою залишається так називана дитяча група кондитерських виробів. Це можуть бути не тільки традиційні новорічні подарунки. Акцент у кондитерської продукції для дітей, я думаю, найкраще робити на упакуванні товару. Щоб упакування дитина могла використовувати в іграх. Цей напрямок буде перспективним і вигідним.
Зараз більш ефективним способом просування бренда кондитери вважають спонсирування різних заходів. Також у якості рекламоносія широко використовуються друковані видання. Але, на думку торговців, реклама гарна тільки на першому етапі просування товару — у перші три-чотири місяців. Вона підштовхує до першої покупки. Потім вибір залишається за покупцем. Тому, по глибокому переконанню торговців, виробник передусім повинен підтримувати стабільну якість товару (найчастіше виробники, розкрутивши торгову марку, не приділяють належну увагу якості продукції). Торговці ж намагаються підтримувати рівень продажів тієї чи іншої продукції, застосовуючи методи мерчандайзинга.
Кожен постачальник прагне зайняти кращі місця на полках супермаркетів. Зіграти свою роль у рішенні цього питання можуть плата за місце, ліквідність товару і навіть особиста домовленість з керівником магазина. Але в більшості випадків якщо продукція користається попитом, супермаркет сам виставляє її на «хлібні» місця.
Ринок кондитерських виробів у порівнянні з минулим роком ущільнився і досить насичений операторами й асортиментом — пропонується дуже велика кількість аналогічної продукції. Так називані вільні ніші, на мій погляд, на ринку є і будуть завжди. Їхня наявність залежить від пропозиції виробниками принципово нового продукту, від розвитку й особливостей системи збуту. У стимулюванні збуту основну роль грає, звичайно, виробник: він володіє більшими фінансовими можливостями, чим продавець, і до того ж визначає і формує споживчі якості товару. Продавець обмежений фінансово, і тому може сприяти росту продажів тільки організацією власної роботи. Не можна виділити, який з цих методів більш ефективний. Вони переслідують одну мету - донести товар до кінцевого споживача.
Для збільшення продажів товар повинний мати своє постійне місце, щоб покупцю не приходилося витрачати час на його пошуки. Звичайно якщо покупець не бачить товару на звичному місці, він вважає, що його просто немає в магазині. Деякі постачальники вимагають, щоб їхню продукцію розташовували «корпоративним блоком». Таке розташування можливо, тільки якщо продукція відноситься до однієї товарної групи. У противному випадку порушуються принципи розміщення товарів у супермаркеті.
Великі виробники ще торік провели «чищення» серед своїх дистриб’юторів. Безсумнівно, це було викликано вимогами ринку (підвищення обсягу продажів, більш якісне просування товару і т.п.). Сьогодні дистриб’ютори поставлені виробником у тверді цінові рамки. Вони одержують знижку в середньому 10-12% і не мають права реалізовувати продукцію за цінами, нижче установлених виробником. Виробник хоче регулювати ціну на свій товар на всіх етапах продажу - від опту до роздробу. Крім того, у більшості випадків оплата за товар повинна бути зроблена протягом двох тижнів, тоді як багато магазинів розраховуються з постачальниками протягом двох місяців. Виходить, що дистриб’ютор, розраховуючи з виробником, повинний викладати гроші з власної кишені. На мій погляд, цю проблему могла б вирішити гнучка система знижок — чим раніш оплачується товар, тим більший відсоток знижки. Виробник сьогодні, по суті, утрачає свого дистриб’ютора з налагодженими каналами збуту (багато хто відмовляються бути ексклюзивними дистриб’юторами навіть відомих виробників). Така ситуація буде доти, поки дистриб’ютору не буде надана визначена воля дій.



5. Оцінка діяльності фірми "Світоч" на кондитерському ринку.
Львівська кондитерська фабрика "Світоч" була заснована в 1910 році у Львові. Обсяг виробництва в 2002 році досяг 44997 т , у відпускних цінах цього року 295356 тис. грн., при цьому 60% сировини закуповується в Україні і тільки 40 % - за кордоном (в основному це какао-боби). Статутний фонд у даний момент складає 476276 простих іменних акцій на суму 88111060 грн після двох останніх емісій. У 2002 році активи "Світоча" обчислювалися сумою 39.9 млн. дол.
Фабрика "Світоч" є власником великої кількості національних і міжнародних нагород, отриманих на різних виставках і конкурсах за кращу марку, якість і досконалість. Серед них найбільш престижним є "Смолоскип Бірмингема" – за успішне економічне виживання і розвиток в умовах кризи.
Якби фірма "Світоч" і надалі залишалася регіональним виробником, вона б утратила свої позиції. Загальні збори акціонерів прийняли рішення про входження її до складу світової корпорації "Нестле", що є виробником №1 продуктів харчування і працює в більш ніж 100 країнах. Вона є стратегічним інвестором, що зобов'язався вкласти в розвиток львівської фірми 40 млн.$ протягом 5 років. Завдяки цьому "Світоч" зміг обновити устаткування, технології, рецептури. Уже зараз використовуються більш дешеві джерела якісної сировини, буде забезпечена стабільність його постачання. Фірма має доступ до дешевих фінансових ресурсів, величезній інформаційній базі, ноу-хау. Буде використана розгалужена мережа дистрибуції "Нестле" в Україні, що збільшить обсяг реалізації продукції. "Світоч" виходить на світовий кондитерський ринок зі своєю маркою, однак, 75% акцій належить зараз корпорації "Нестле".
Вивчивши кон'юнктуру попиту на шоколад і шоколадні вироби, "Світоч" закупив устаткування для випуску плиткового шоколаду і цукерок "Асорті", освоєний випуск шоколаду з добавками – горіхами, ізюмом і т.п. у карамельному виробництві розвиток йде шляхом поліпшення упакування, форми і смакових якостей карамелі. У жовтні 1997 року вперше в Україні на "Світочі" була установлена високомеханізована лінія німецької фірми "Клекнер" по виробництву карамелі. У перспективі – закупівля додаткової лінії по виробництву шоколадних батончиків з багатошаровою начинкою.
"Світоч" не має розгалуженої збутової мережі за кордоном. Зараз більш вигідно експортувати продукцію в Росію, де діє пільговий режим, чим продавати на Захід. Для цього створена нова юридично самостійна структура "Торгсервіс-Україна" – дистриб’ютор без ексклюзивного права продажу.
Для виробників кондитерської продукції існують можливості конкурувати між собою, використовуючи методи як цінової, так і нецінової конкуренції. Коливання цін на аналогічну продукцію названих кондитерських підприємств незначні. Отже, цінова конкуренція між ними не має яскраво вираженого характеру: ціни встановлюються близько до середнього по галузі і більш використовуваною є нецінова конкуренція. Одним з методів такого суперництва є підвищення якості продукції. Виробники намагаються домогтися якості, що зробило б їхню продукцію конкурентноздатною не тільки серед вітчизняних, але і серед імпортних кондитерських виробів. На фірмі "Світоч", що є базовим підприємством галузі, ця мета досягається завдяки використанню високоякісної сировини і передових технологій. У фірмі впроваджена професійна система якості, спрямована на підвищення кваліфікації працівників усіх рівнів. Крім того, у боротьбі за якість продукції посібник підприємства досить уміло використовує економічні, організаційні і соціальні фактори.
Для підвищення якості продукції підприємства вибирають майже однакові шляхи, а от що стосується такого методу конкурентної боротьби, як створення асортименту, то форми його реалізації найрізноманітніші. "Світоч" для створення власного "фірмового асортименту" широко використовує велику кількість різних смачних і живильних наповнювачів для цукерок, випускається продукція лікувально-профілактичного призначення. Зокрема, у 2000 році фірмою було випущено 9 т (чи 0.02%) дієтичної і діабетчної продукції, у 2001 році – 20 т (чи 0.06%) і в 2002 році – 19 т (0.05%). На підприємстві використовується перша в Україні цілком автоматизована лінія італійської фірми "Маццетти Ренато" по випуску шоколадних виробів, що дало нову по смаку продукцію. Спеціально для західної техніки тут розробили перші 8 новинок: 3 види класичного шоколаду серії "Світоч" ("Десертний", "Особливий" і "Молочний"), стільки ж варіантів шоколаду з наповнювачами (абрикосовим, горіховим і цілим лісовим горіхом), а також фігурний шоколад "Золотий лев" з горіховою начинкою, декорований білим шоколадом у формі лева, і шоколад "Для тебе" (з ароматизованою начинкою) у вигляді серця.
Фірма "Світоч" повинна звернути пильну увагу на найбільш перспективні розробки конкурентів, що не мають аналогів на ринку України, таких як повітряний батончик "Мажор" Донецької кондитерської фабрики, виготовлений на французькій лінії в рамках програми "Здоров'я нації", а також шоколадні фігурні вироби, виконані у виді об'ємних фігур-іграшок, запакованих у яскраві поліпропіленові обгортки. За останні роки розроблений новий напрямок в українській кондитерській промисловості – це вироби з радіопротекторними властивостями, на виробництві яких спеціалізується Київська фабрика імені К. Маркса. Така продукція є особливо важливою для регіонів України, яких торкнулася Чорнобильська катастрофа, тому що речовини, що містяться в ній, сприяють захисту організму в умовах підвищеного радіаційного тла. У Харківської бісквітної фабрики з'явилася новинка – виробництво бісквіта. Крім цього підприємства, подібні легкі сніданки в СНД не робить ніхто.


6. Перспективи розвитку кондитерської галузі України.
Кондитерську галузь відрізняє стабільне зростання виробництва за останні роки. Це говорить про те, що галузь є прибутковою і найближчим часом розгорнеться найжорстокіша конкурентна боротьба за право контролю над цими ринками. Ринок є привабливим не тільки з позиції конкуренції, але і по привабливості для споживачів і коливанням сезонності продажів, знанню і наданню переваги торговим маркам, можливості розширення і модернізації асортименту. Галузь знаходиться в передодні консолідації і посилення конкуренції за споживача, географічні ринки і канали збуту.
Конкурентна боротьба розвертається не тільки за право контролю над ринком, але і за право заняття власної асортиментної ніші.
Рис 2. Прогноз виробництва кондитерських виробів в Україні, тис. тон.
Внаслідок стрімкого розвитку ринку точно що-небудь спрогнозувати практично неможливо. Розвиток ринку може йти по декількох напрямках (використовуючи "сценарний" метод): ринок залишиться олігополістичним (що уже підтверджує наявність таких найбільших підприємств, як “Roshen”, концерн "АВК", концерн "Укрпромінвест", фірма "Світоч", Крафт Якобс Сушард, Харківська бісквітна фабрика); або ринок придбає монополістичний характер, причому достатньо складно виділити одного лідера. Безумовно, і той, і інший варіанти розвитку ринку мають свої негативні моменти, якщо їх розглядати з погляду споживачів.
Динаміка обсягів виробництва і прогноз розвитку кондитерської промисловості України представлені на рисунку 2. Як показує модель розвитку ринку, при збереженні тенденцій, що намітилися, до 2005 року Україна у виробництві кондитерських виробів може вийти на рівень 1990 року, що складе приблизно 1 млн. 100 тис.т продукції. По оцінках операторів, бурхливого сплеску чи , навпаки, падіння продажів кондитерських виробів не очікується. Обсяг ринку в наступному році виросте ще на 10-15%.
З наступним насиченням ринку кондитерських виробів різко зростаюча конкурентна боротьба буде розвертатися в основному між вітчизняними товаровиробниками. Як наслідок, на ринку зрештою залишаться найбільш конкурентноздатні з них. Конкурентноздатність продукції буде досягатися не тільки за рахунок якості сировинних компонентів, дизайну продукції і її упакування, але і за рахунок розробки і впровадження нових технологій, що забезпечують вигідне з'єднання рівня собівартості і рівня якості продукції. Якщо цей сценарій буде виконуватися, вітчизняні товаровиробники зможуть експортувати продукцію не тільки в країни ближнього зарубіжжя, але продавати по усьому світі. Однак усе це можливо тільки при всебічній підтримці держави даної галузі. Найбільш необхідними діями є виконання антидемпінгових заходів щодо імпорту кондитерських виробів, зменшення й оптимізація митних платежів за сировину, не вироблену в Україні.
Імпортери шоколаду упевнені, що зможуть наростити обсяги продажів у 2 рази (якщо вітчизняні виробники не розширять асортимент аналогами імпортного товару).
При подальшому формуванні олігополістичного ринку ускладниться робота на ринку інших підприємств кондитерської галузі, тому що цінову політику будуть диктувати кілька підприємств, що практично унеможливить збільшення частки ринку інших підприємств на освоєних сегментах ринку, а для виходу на нові сегменти середні і дрібні підприємства не мають фінансових ресурсів. Процес витіснення дрібних підприємств із ринку буде продовжуватися. З іншого боку, кінцевий споживач залишиться у виграші: необхідність для підприємств утримуватися в лідируючій п'ятірці буде стимулювати їх удосконалювати свою товарну політику (розробляти і виводити на ринок нові товари, постійно поліпшувати сервісне обслуговування і т.д.). Хоча при такому характері ринку можливе виникнення "цінових воєн", що ляже важким тягарем на всі підприємства, але для кінцевого споживача різке зниження цін при нинішній платоспроможності буде сприяти росту споживання кондитерських виробів.
Якщо розвиток піде по сценарію монополізації, то практично програють усі: і підприємства, і споживачі. Підприємства (дрібні і середні) цілком попадають під ціновий і товарний пресинг – монополіст буде диктувати свої умови. Але найбільш негативно дана ситуація відіб'ється на споживачах. Монополізований ринок по своїй природі схильний до виникнення застійних явищ. Тому що виробник на ринку практично один те немає необхідності в здоровій боротьбі за споживача, не треба прагнути до нових розробок – ринок весь його і поріг проникнення на нього досить високий, щоб перешкодити появі альтернативного лідера.
Лише деякі підприємства досить успішно працюють у напрямку кардинального відновлення асортименту, розуміючи, що зі старим асортиментом вижити в умовах зростаючої конкуренції буде нелегко. Конкуренція в асортиментних групах буде і далі загострюватися й уникнути її можна буде лише методом диверсифікованості асортименту.
Уже сьогодні ринок кондитерських виробів має ряд особливостей, властивих олігополістичному ринку: визначені лідери ринку, що формують цінову політику. 70% ринку належить підприємствам, можливість входу на ринок для нових "гравців" обмежена і небезпечна.
Якщо великі виробники не переглянуть свою цінову і збутову політику, не виключено, що багато хто ї їхніх дистриб’юторів добровільно підуть з кондитерського ринку і займуться реалізацією інших продуктів харчування. Роздрібні ж торговці будуть продовжувати диктувати свої умови постачальникам.
Для успішної роботи підприємства необхідно прийняти ряд законів, що поліпшили б положення галузі. Для стабілізації виробництва і підвищення його ефективності необхідно зменшити ставки ввізного мита на сировину, тароупаковочні матеріали й устаткування, а також збільшити їх на деякі імпортні кондитерські вироби і концентрати.
В Україні планується створити інноваційну лабораторію з пілотним заводом. Ініціаторами цього проекту є ЗАТ "Укркондитер", Bears (Україна), "Aarhus Oliefabric A/S" (Данія), B.K.M. Services (Великобританія). Лабораторія буде проводити технологічні і якісні тестування сировини, інгредієнтів, кінцевих продуктів. На пілотному заводі буде експериментальне виробництво нових продуктів, перевірка нових рецептур.


Висновки.
Намір України усе більш тісно інтегруватися в різні європейські структури ставить перед нею гострі питання щодо конкурентноздатності вітчизняних товарів і підприємств на національному, а особливо на світовому ринках. Сьогодні можна впевнено сказати, що майбутнє України тісно зв'язано з розвитком харчової промисловості й агропромислового комплексу. Це саме ті галузі, що можуть вивести Україну на гідне місце, що належить їй по праву, серед світових лідерів по виробництву продуктів харчування.
Внаслідок розвалу Радянського Союзу і перерозподілу загального фінансово-економічного простору на окремі національні ринки обсяг виробництва кондитерських виробів вітчизняних підприємств різко упав (фактично в 2,5 рази). Їхнє місце на ринку зайняла імпортна продукція далеко не завжди високої якості. І тільки в 1997 році почався поступовий вихід із тривалого кризи, при чому збільшився як обсяг випуску виробів, так і кількість самих товаровиробників. В даний час в Україні нараховується 30 великих фабрик і велика кількість окремих цехів і малих підприємств.
Немаловажним також є постійне підвищення якості продукції, відбулося значне збільшення асортименту продукції. Однак ринок диктує тверді правила конкуренції, згідно яким виграє підприємство, що забезпечує найбільш високу якість обслуговування і супроводу. Тому зміни торкнулися не тільки безпосередньо продукту, але й упакування. Широке застосування вакуумного упакування дозволяє продовжити термін збереження виробів, а крім цього розвило нову галузь економіки.
Кондитерська фірма "Світоч", що розглянута в роботі, дотепер є одним з базових підприємств, хоча й займає на ньому зараз лише 5%, і продовжує поступово здавати свої позиції в порівнянні з минулими роками, опустивши на четверте місце після більш удалих конкурентів. Утримувати власне положення їй дозволяє оптимальне співвідношення "ціна-якість", гарне знання марки споживачами, також позитивний ефект дала покупка частини акцій транснаціональною корпорацією "Nestle".
Як і у всіх підприємств країни, у "Світоч" є велика кількість проблем, що заважають ефективно працювати: нераціональна система оподатковування, відсутність фахівців з питань менеджменту, маркетингу, реклами, фінансів, значний знос основних фондів, недостача оборотних коштів, немає можливості одержувати довгострокові кредити і невеликий потік інвестицій і т.д.
Внаслідок ліквідації державної оптової торгівлі з'явилася екстрена необхідність формування власних каналів реалізації продукції. Зараз уже практично усі великі підприємства мають власні фірмові магазини. Виробники ж, у яких немає власних магазинів, змушені самі шукати партнерів по збуті своєї продукції.
Фінансове положення підприємства в умовах ринку вимагає постійного контролю. Тільки в умовах його стабільності підприємства зможуть ефективно проводити модернізацію і реконструкцію, переходити на випуск нової конкурентноздатної продукції, займати лідируюче положення в галузі, випускати цінні папери, що користуються попитом на ринку, одержувати безперешкодно кредити в державних і комерційних структурах.
У даному випадку маркетингову стратегію доцільно направити на розширення границь ринку й удосконалювання товарів, але успіх не буде досягнутий без твердого контролю своїх постачальників і диверсифікованості – розширення асортименту продукції, що, у свою чергу, дозволить поліпшити фінансові результати.
У нинішніх конкурентних умовах фірми вже не можуть використовувати лише цінові методи боротьби, вони прибігають до таких нецінових методів, як збільшення асортименту, застосування лікувальних добавок у продукти, поліпшення сервісного обслуговування і т.п. Фірма "Світоч" повинна звернути пильну увагу на найбільш перспективні розробки конкурентів (наприклад, батончики) і відповідно відреагувати.
Досвід західних компаній, а тепер і вітчизняних, говорить про те, що діяльність підприємства в ринкових умовах неможливо представити без проведення маркетингових досліджень, хоча іноді і на примітивному рівні. Їхньою задачею є збільшення популярності товару, тим самим задоволення потреб споживачів шляхом збільшення продажів. Аналіз первинної і вторинної інформації показує, що фірма "Світоч" виграє в основних конкурентів по показнику ціни, якості, зовнішнього вигляду продукції, однак програє по унікальності асортименту, рекламі. Тому ця інформація повинна бути обов'язково врахована при плануванні подальшої політики компанії.
Для підвищення якості і конкурентноздатності продукції будь-яке підприємство, у тому числі і "Світоч", обов'язково повинно проводити роботу з різним напрямкам, що можуть включати:
Вибір нового асортименту продукції;
Розробку детальних маркетингових програм просування нової чи раніш освоєної продукції на ринку;
Проведення сертифікації (там, де її відсутність заважає розширеному продажу);
Створення системи сучасного фінансового менеджменту, орієнтованого на випуск сучасної конкурентноздатної продукції;
Створення адекватної збутової мережі;
Зміни в організаційній структурі.
Виживання підприємства в конкурентній боротьбі потребує від нього активного пошуку шляхів і методів підвищення конкурентноздатності вироблених товарів, створення такої споживчої вартості, яка б містила в собі всю сукупність властивостей власного товару, а також супутніх йому.
По найбільш оптимістичних прогнозах фахівців, при збереженні тенденцій, що намітилися, до 2005 року Україна у виробництві кондитерських виробів може вийти на рівень 1990 року, що складе приблизно 1 млн. 100 тис.т продукції. Для цього необхідна всебічна підтримка з боку держави: підприємства, що вийшли на світовий ринок з новими високоякісними товарами, повинні частково чи повністю звільнятись від торгових пошлін, мати знижений податок на прибуток, одержувати привілеї при ввезенні валютних коштів у країну.
Для поліпшення ситуації, що склалася з реалізацією вітчизняних кондитерських виробів в Україні і за її кордонами, необхідно забезпечити:
Кращий захист вітчизняного товаровиробника з боку держави (зокрема, необхідно удосконалити митну політику. Доцільно ввести підвищені ставки на ввіз продукції, для виробництва якої є достатні власні виробничі потужності і сировинні ресурси, а також пільгові податки на продукцію і сировину, що належить категорії критичного імпорту. Важливо послабити залежність підприємств галузі від критичного імпорту, у першу чергу – від пакувальних матеріалів, устаткування шляхом напрямку коштів на створення вітчизняної індустрії тароупаковочних матеріалів і поліграфічної бази для їхнього оформлення);
Розширення способів реалізації продукції, зокрема – організацію оптових ринків, торгів, ярмарків, роздрібної і фірмової торгівлі і т.п., а також сприяння виставочної діяльності;
Застосування концепцій маркетингу, спрямованих на розробку високоліквідного асортименту продукції і поліпшення її якості.


Список літератури.
Абрютина А.В. Экономический анализ торговой деятельности. М, "Финансы и статистика ", 1998 - 416.
Курбатков К.Є. Маркетинг і організаційно-економічні умови розвитку збутової діяльності в ринкових умовах. Х.: 1996.
Панкратов Ф.Г.,Сергеина Т.К.,Шахурин В.Г. Рекламная деятельность М: Информ - внедр. центр " Маркетинг ",1998 - 244с.
Основи економічної теорії. Підручник за ред. проф. С.В. Мочерного. – Тернопіль: АТ “Тарнекс”, 1993 р.
Шишаев А.И. Регулирование международной торговли товарами. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1998.
Балабанова Л.В. Оптовая торговля: маркетинг и коммерция. - М.: Экономика. 1990.
Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - М.: Издательство “Финпресс”, 1998.
Дихтль Е.. Практический маркетинг: Учеб. пособие / Пер. с нем. М.: Высш. шк. 1995.
Феоктистова Е.М..Краснюк И.Н Маркетинг: теория и практика, Москва, Высшая школа, 1993.
Роджерс Ф.Дж.Г. Учитесь эффективно продавать и управлять сбытом: Пенр. с англ. - К., 1992.
«Обсяг та виробництво основних видів продукції по державному департаменті продовольства за грудень та за 2002 рік» , К., 2003.
«Кондитерський ринок України. Майже без змін». Прес-реліз фірми “Roshen” 26.03.2003
«“Свиточ“ надеется на Nestle». Деловая неделя.07.12.2002
«Шоколада “Свиточ“ станет вдвое больше».Деловая неделя.28 листопада 2002
«Рынок кондитерских изделий». Оптовик №50-51, декабрь 2001 г.
«Годовой торговый обзор кондитерского рынка Украины». Бизнес, 29 октября 2002 г.
«Из первых рук-кондитерские изделия». Наш продукт он-лайн, 11, 2002

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать