ЕОМ

ЗМІСТ
ст.
Вступ……………………………………………………………...…….….4
Теоретичні відомості…………………………………………….….7
2. Постановка задачі……………………………………………….….9
3. Словесний алгоритм .........................................................................10
Графічний алгоритм…………………………………………….......11
5. Таблиця ідентифікаторів…………………………………….….….14
6. Програма алгоритмічною мовою…………………………...…….15
7. Результати ……………………………………………………..…….17
Висновки………………………………………………………………..….18
Використана література………………………………………………….19


ВСТУП
Створення швидкодіючих ЕОМ справедливо вважається одним із видатних науково-технічних досягнень людства. Сучасні ЕОМ здатні виконати за секунду мільйони арифметичних операцій, в той час як досвідчений обчислювач тратить на виконання однієї дії в середньому півхвилини. Таким чином, з появою ЕОМ за короткий проміжок часу (біля 35 років) швидкість обчислень зросла приблизно в 100 млн. разів.
Отже, обчислювальні машини здатні дуже швидко і точно виконувати арифметичні розрахунки. Але це вміння - не єдине і навіть не головне.Завдяки ЕОМ відбувається інтенсивний процес математизації не лишн природних і технічних, а й суспільних наук, математичні моделі широко використовуються в хімії, біології, медицині, економіці, психології, лінгвістиці. Розглянем деякі основні “професії” ЕОМ.
ЕОМ і наукові ддослідження. Це якісно новий засіб для прведення наукових досліджень та створення інженерних проектів (с-ма автомат. проектування буд-ва і масове виробництво буд. проектів за допомогою ЕОМ).
ЕОМ на виробництві: автомат виробляє складні сталеві деталі для кораблів - у пам’яті електронного мозку машини зберігаються правила нарисної геометрії, автоматичні маніпулятори з програмним управлінням - промислові роботи.
ЕОМ в медицині: створення АСУ для обробки інформації і розв’язування задач планування, управління охороною здоровєєя (стежити за станом хворих, вести історії хвороб, обробляти лабораторні дані. Автоматизована діагностика.
ЕОМ в метеорології: машина розраховує лінії рівного тиску атмосфери і видає їх за допомогою додаткових пристроїв у вигляді метеокарт.
Машинні переклади (як звичайний переклад із словником). Слово, яке перекладається, порівнюється із словами, що містяться в пам’яті машини, поки не встановлюється збіг.
Ще з давніх-давен людина застосовувала засоби обчислень і намагалася удосконалити їх. Першим лічильним інструментом, який сама природа дала в розпорядження людини, були 10 пальців на її руках. Лічба на пальцях зумовила виникнення десяткової системи числення.
Протягом багатьох століть людству вірно служив абак, одним з різновидів якого є звичайна канцелярська рахівниця. Колись у деяких конструкціях абака для моделювання одиниць тих чи інших розрядів, використовували камінці, найчастіше з вапняку (лат.calculus від calc - вапняк). Звідси й походить дієслово calculare - лічити і саме слово “калькулятор” - обчислювач, лічильний пристрій.
Кілька поколінь інженерів і науковців користувалися логарифмічною лінійкою для проведення досить простих підрахунків, що не потребували високої точності.
У ХУІІ столітті почали зєєявлятись механічні обчислювальні машини, особливість яких полягала в тому, що алгоритми виконання арифметичних операцій були закладені в самому пристрої. Їх конструкція поступово вдосконалювалась. У першій половині ХХ ст. для виконання обчислень з багаторозрядними числами використовували створені за цим принципом ручні арифмометри і настільні клавішні машини, які вводилися в дію електромотором.
Працюючи на таких машинах, потрібно було набирати вихідні дані на клавіатурі, записувати результати в спеціальну таблицю; стежити за порядком виконання арифметичних операцій, який визначався алгоритмом розв’язування задачі.
Самі ж операції виконувала машина у кілька разів швидше, ніж це робилося в ручну.
У першій половині ХХ ст., особливо в 30-ті - 40-і роки, у зв’язку з розвитком науки й техніки перед математиками постало багато тих прикладних задач. Обсяг обчислень зростав так стрімко, що необхідний був принципово новий крок у вдосконаленні обчислювальних засобів. І такий крок було зроблено: з’явились ЕОМ.
Першу вітчизняну ЕОМ (МЄСМ) розроблено в Інституті електротехніки АН УРСР у 1948-19511 рр. під керівництвом академіка С.О. Лебедєва. під його ж керівництвом у 1952 р. було створено ЕОМБЄСМ, що маал на той час в Європі найбільшу швидкодію. А вже наступного року в нашій країні розпочався випуск першої в Європі серійної ЕОМ високого класу “Стрела”. З того часу бурхливий розвиток електронної обчислювальної машини справляв величезний вплив на науково-технічний прогрес. З порівняно короткий час створено чотири покоління ЕОМ.
Кожне покоління ЕОМ характеризується:
1) елементною базою;
2) математичним забезпеченням
І покоління - 1955 - 1962 рр.-М-20, “Минск”-1,2 “Урал”
1) лампова техніка (електронно-вакуумні лампи)
2) коли машини
ІІ покоління - 1962 - 1969 рр. - БЄСМ-4, М-222, “Минск” - 22, 32.
1) напівпровідники
2) алгоритмічна мова
ІІІ покоління - 1970 - 1977 рр. - машини серії ЄС
1) інтегральні схеми
2) операційна система
ІУ 1978 - “Елбрус”-1
1) великі інтегральні схеми
2) єдине математичне забезпечення.
Істотною рисою машин наступного, п’ятого покоління будуть великі “інтелектуальні можливості”. Численні функції, що в машинах ІУ покоління реалізуються за допомогою складних програмних комплексів, закладатимуться безпосередньо в апаратуру ЕОМ. Програмне забезпечення, в свою чергу, буде спрямоване на розвиток їх евристичних здібностей. Широко астосовуватимуться системи мовного введення і виведення, які дадуть змогу вести діалог з машиною у буквальному розумінні слова.


1. Теоретичні відомості
Кожний комп'ютер має деяку систему команд, які може виконати його ЦП. Це і є машинна мова. Вона зовсім не схожа на людську. Програмувати в ній дуже незручно, тому що треба знати численні деталі устрою комп'ютера та писати дуже довгі послідовності простеньких машинних команд. Але виявляється, що майже завжди можна програмувати в іншій, не машинній, мові.
За кілька десятиліть використання комп'ютерів було створено сотні мов, за допомогою яких можна програмувати, не знаючи нічого про устрій комп'ютера і систему його команд. У цих мовах немає машинних команд; їх "команди" містять звичні слова, своєю структурою схожі на людські фрази і ніяк не відбивають деталей устрою комп'ютера. У цих мовах комп'ютер та його дії подано в більш загальному вигляді. Ці мови мають вищий рівень абстракції опису дій комп'ютера, тому називаються мовами високого рівня. Відповідно машинні мови називаються мовами низького рівня.
Однією з найпопулярніших мов високого рівня стала мова Паскаль, або Pascal. Програми в цій мові будемо називати Паскаль-програмами. Ось найкоротша з них:
program A(input, output);
begin end.
Переклад цього тексту з англійської слово в слово такий:
програма A(введення, виведення);
початок кінець.
Слово A перед дужками є ім'ям цієї програми.
Віддаючи данину традиції ознайомлення з мовами програмування, наведемо також Паскаль-програму, за якою комп'ютер "вітає світ":
program Hello(input, output);
begin writeln ( ' Вітаю, Світе! ' ) end.
Вітання задається, як очевидно, написом writeln ( ' Вітаю, Світе! ' ). Слово writeln є скороченням від "write line", тобто "написати рядок".
Комп'ютер не займається виконанням Паскаль-програм – можна навіть сказати, що він "не розуміє" цієї мови. Для виконання Паскаль-програму треба перекласти на мову машини. Цей переклад, або трансляцію в машинну мову, робить сам комп'ютер, виконуючи спеціальну програму перекладу – транслятор. У процесі трансляції Паскаль-програма читається з зовнішнього носія, за нею будується машинна програма й записується, як правило, у зовнішню пам'ять. Паскаль-програма являє собою початкові дані для побудови машинної програми (рис.1.4(а)). Обидві програми задають ті самі дії виконавця, тільки різними мовами.
Як ми вже говорили, машинна програма завантажується в оперативну пам'ять і потім виконується (рис 1.4(б)). Наприклад, виконання машинної програми "вітання світу" веде до появи на екрані слів Вітаю, Світе! .
Інший спосіб зробити Паскаль-програму "зрозумілою" комп'ютеру – інтерпретувати її. Це відбувається за виконання програми, яка називається інтерпретатором. Вхідні дані інтерпретатора – це Паскаль-програма й ті дані, що повинні читатися при її виконанні (рис.1.5). Інтерпретація програми полягає в тім, що дії, нею задані, відразу виконуються. Машинна програма при цьому не створюється.
Транслятор (або інтерпретатор) є основною програмою в системі програмування – спеціальній системі програм. За їх допомогою програми, записані мовою високого рівня, запам'ятовуються в комп'ютері та перекладаються на машинну мову або інтерпретуються. Кажуть, що система програмування підтримує відповідну мову високого рівня, і що він є вхідним для неї. Існує багато систем, що підтримують мову Паскаль, але вхідні мови практично всіх їх мають відмінності від стандарту мови Паскаль, створеного Віртом, тобто є його діалектами.
У даному посібнику в основному використовується "чистий" Паскаль, а при необхідності – діалект, що підтримується популярними системами програмування фірми Borland і називається Турбо Паскаль.
В усіх операційних системах файли мають імена, що мають принаймні дві частини, власне ім'я та розширення, відокремлені крапкою. Паскаль-програми записуються, як правило, у файли з розширенням .pas, наприклад, a.pas. У результаті їх трансляції створюються файли з розширенням, як правило, .exe і тим самим ім'ям, наприклад, a.exe. Саме вони містять машинні програми.


2. Постановка задачі
Скласти графічний алгоритм і програму алгоритмічною мовою розрахунку діаметра колони НКТ, при якому витрата енергії на підйом рідини буде мінімальна. Для цього ввівши дані варіанту і перевіривши співвідношення Рзк і Рнас, визначити L за однією з формул поданих у основних відомостях і у відповідності а цим прий-мається відповідне значення.
Якщо розрахунковий діаметр не відповідає стандартному, то необхідно взяти найближчий більший стандартний діаметр d. Визначаоть Qmax. Якщо Qmах>Qn то приймають колону НКТ діаметром d,при якому режим фонтанування буде оптимальним, якщо QmахPnas then
begin
L:=H-(Pzk-Pnas)/(rok-1.8); Pik:=Pnas;
end
else
if Pzk=Qn then
begin
writeln('г============================================T===============' );
writeln('¦ DIAMETR KOLONU NASOSNO-KOMPRESORNUH TRYB ','¦ ',dk:4:2, ' ¦');
writeln('L============================================¦===============-');
end
else
if Qmax<=Qn then
begin
dn:=186*sqrt(L/(Pin-Pyn))*exp(1/3*ln(Qn*exp(0.5*ln(ron))));
writeln('г============================================T===============' );
writeln('¦ DIAMETR KOLONU NASOSNO-KOMPRESORNUH TRYB ','¦ ', dn:4:2, ' ¦');
writeln('L============================================¦===============-');
writeln('Rezum fontanyvannja ne optumaljnuj!!!');
end;
end.
.


7. Результати
Результати виконання програми є правильними, оскільки провівши підрахунки вручну я розбіжностей не побачив, програма вірно проводить порівняння і обрахунок за відповідно формулами, та при необхідності видає повідомлення про прийнятий режим фонтанування.


ВИСНОВОК
Метою написання курсового проекту була розробка програми, яка розраховує діаметр колони НКТ. При якому втарта енергії на підйом рідини буде мінімальна..
Під час виконання даного курсового проекту я закріпив знання, набуті мною протягом усього навчального курсу з даного предмету .
Цю задачу реалізовано за допомогою мови програмування Pascal.
Контрольний приклад машинного експерименту вдалий і отримані результати правильні. Отже, програма придатна для використання.
Виконання задачі курсового проекту допомогло мені закріпити знання з курсу по програмуванню та побачити і зрозуміти її практичне застосування.
Дана програма успішно функціонує та видає вірні результати, в чому я переконався після підрахунків вручну заданих формул у коді програми.


Використана література
В.В. Подбельський, С.С. Фомин Программирование. - М.: Финансы и статистика, 2001.
Е.Н. Евстигнеев Автоматизированная система обработки экономической информации в торговле. – М.: Экономика, 1986.
Т.С. Застенкер Проектирование и организация машинной обработки учетно-экономической информации в торговле. – М.: Статистика, 1978.
В.С. Рожков Автоматизированные системы обработки экономической информации. – М.: Статистика, 1986.
И.В. Курнина, Б.С. Обуханин Машинная обработка экономической информации в промышленности. – К.: Вища школа, 1979.
П.К. Архипов Учет материальных ресурсов сельськохозяйственного предприятия с использованием ЭВМ. – М.: Финансы и статистика, 1986.
С.И. Волков Учетная информация и система ее обработки на ЭВМ. – М.: Финансы и статистика, 1986.
Т.С. Федорова, З.С. Чубатова, Б.Ф. Пономаренко Проектирование и организация машинной обработки экономической информации. – М.: Финаинсы и статистика, 1986.
Б. Керниган, Д. Ритчи, А. Фьюер Язык программирования Паскаль. Задачи по языку С. - М.: Финансы и статистика, 1985.
Л. Хэнкок, М. Кригер Введение в программирование на языке Паскаль. - М.: Радио и свіязь, 1986.
Я.М. Глинський, Мова Паскаль . – Л.: Деол, 2003.
Т.А. Павловская. Программирование на языке высокого уровня. – П., 2005.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать