ПАСКАЛЬ: ТИП СИМВОЛІВ ТА ІНШІ ПЕРЕЛІЧУВАНІ

1. Тип символів

Нарешті ми розглянемо останній з базових типів – тип символів. Множина символів, представних у сучасному комп'ютері, як правило, складається з 256 елементів.

У мові Паскаль символ позначається символьною сталою, що є символом в апострофах: 'A', '1', '.' тощо. Сам символ "апостроф" задається символьною сталою ''''.

Символьна стала – це не символ, а його позначення в мові Паскаль.

Не всі символи позначаються сталими мови Паскаль, але будь-який символ можна задати за допомогою виклику функції chr. Символам у комп'ютері ставляться у відповідність номери від 0 до 255. Якщо i – цілий вираз із значенням від 0 до 255, то вираз вигляду chr(i) задає символ із номером, що є значенням i. Відповідність символів та номерів від 0 до 127 зафіксовано в Американському стандартному коді для обміну інформацією (ASCII). Наприклад, chr(48) позначає те ж саме, що й стала '0', chr(48+1) – то ж саме, що '1', chr(65) є синонімом сталої 'A', chr(97) – сталої 'a'.

Цілий номер символу породжується викликом функції "порядковий номер", тобто виразом вигляду ord(c), де значенням виразу c є символ. Наприклад, ord('0')=48, ord('A')=65, ord('a')=97. За своїм означенням, функції chr і ord взаємно обернені, тобто chr(ord(c))=c за будь-якого символу c, і ord(chr(n))=n за будь-якого n=0, 1, … , 255.

Крім функції ord, для символів означені порівняння, причому

aУ мові Турбо Паскаль для всіх перелічуваних типів означено операції, аналогічні succ і pred. Вони застосовуються до змінних перелічуваних типів у вигляді викликів процедур INC і DEC. Виклик inc(z) рівносильний оператору z:=succ(z), dec(z) – оператору z:=pred(z). У виклику може бути другий аргумент – цілочисловий вираз. Наприклад, виклик inc(z, 2) задає збільшення z на дві "одиниці" того типу, до якого належить z. Якщо змінна z типу char і має значення 'A', то в результаті виконання inc(z, 2) її значенням буде 'C'. Значення виразу може бути й від'ємним – тоді z зменшиться. Аналогічно за виконання dec(z, 3) значення z зменшується у його типі, наприклад, від 3 до 0 або від 'D' до 'A'.

3. Означення власних перелічуваних типів

Мова Паскаль має засоби означення власних типів, необхідних у створенні реальних програм.

Носій типу, тобто множина його елементів, задається в означенні імені типу. Загальний вигляд означення такий:

type ім'я = вираз, що описує елементи множини;

Службове слово type – це англійське "тип". З виразами, що задають множини елементів, ми будемо знайомитися поступово.

Найпростіший вираз – це ім'я типу, уже означене вище або ім'я стандартного типу. Наприклад, означення

type int = integer;

задає нове іменування типу integer. Після цього означення скрізь замість довгого імені integer можна писати коротке int.

Вирази, що задають множини елементів, можна записувати як в означенні імені типу, так і на місці імені типу в означеннях змінних. Приклади наведемо трохи нижче.

Мова Паскаль дозволяє програмісту означати свої власні перелічувані типи. Вони називаються типами-переліками та типами-діапазонами. Переліки наочно подають множини таких значень, що природно позначаються словами. Наприклад, сигнали світлофора або дні тижня.

Множину днів тижня, позначену {Пн, Вт, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд} у мові Паскаль можна задати, означивши тип-перелік з ім'ям, наприклад, Weekd:

type Weekd=(Mon, Tue, Wed, Thu, Fri, Sat, Sun).

Тут ужито скорочення від англійських слів Monday, Tuesday, Wednesday, Thursday, Friday, Saturday, Sunday – понеділок, вівторок тощо до неділі.

Аналогічно сигнали світлофора можна задати, определив тип Lights:

type Lights=(red, yellow, green) {червоний, жовтий, зелений}

Як бачимо, перелік задається виразом вигляду

( список ідентифікаторів )

Ідентифікатори списку після цього означення виступають сталими відповідного типу. Сталі не можуть повторюватися в означеннях того самого блока. Наприклад, якщо разом із типом сигналів світлофора означити ще тип кольорів райдуги, то використовувати імена red, yellow, green не можна.

Порядок сталих у списку задає операції ord, pred і succ, означені для всякого переліку. Наприклад, ord(Mon)=0, ord(Tue)=1 тощо, ord(Sun)=6, succ(Mon)=Tue, pred(Sat)=Fri. У відповідності зі значеннями ord означено й порівняння, наприклад, redВираз після слова case (тут це ім'я signop) називається селектором варіантів. Його значення послідовно порівнюється з числами, що "відмічають" оператори-варіанти. Як тільки значення селектора співпаде з числом, буде виконано відповідний оператор, і все закінчиться. Якщо ж значення селектора відрізняється від усіх чисел-відміток варіантів, то жодний із варіантів не виконується.

Селектором може бути довільний вираз будь-якого перелічуваного типу. Варіант може бути відмічений списком із кількох сталих відповідного типу; вони записуються через кому. Наприклад, нехай робочий час у робочі дні 8 годин, а у вихідні – 0. За дії означення типу Weekd ми можемо запам'ятати в змінній wt робочий час:

var dd : Weekd; wt : integer;

…

case dd of

Mon, Tue, Wed,Thu, Fri : wt:=8;

Sat, Sun : wt := 0

end.

Значення селектора порівнюється з усіма значеннями в черговому списку, і варіант виконується, якщо воно дорівнює одному зі значень списку. Множини значень у списках можуть перетинатися – буде виконано той варіант, у списку якого вперше знайдене значення селектора.

У мові Турбо Паскаль у списках, що відзначають варіанти, можна записувати не тільки сталі, але й діапазони. Наприклад, останній оператор можна переписати так:

case dd of

Mon .. Thu, Fri: wt:=8;

Sat, Sun: wt:=0

end.

За останнім варіантом можна після слова else указати необов'язковий альтернативний варіант. Цей варіант виконується, якщо значення селектора немає в жодному зі списків. Наприклад, останній оператор можна переписати в такому вигляді:

case dd of

Mon .. Fri: wt:=8;

Sun: wt:=0

else wt:=0

end.

Задачі

9. З використанням case-оператора написати підпрограму друкування дня тижня, заданого значенням типу Weekd (див. підр.6.3)

10.* Переписати "найпростіший калькулятор" (приклад 5.4) із використанням case-оператора і читанням знаків операцій у вигляді символів.

11.* Написати процедуру обчислення за цілим N>3 таких натуральних A і B, що 5A+2B=N, причому A+B мінімально.

12. У давньояпонському календарі був прийнятий 60-річний цикл із п'яти 12-річних підциклів, послідовно позначених кольорами – зеленим, червоним, жовтим, білим та чорним. У кожному підциклi послідовні роки мали назви тварин: пацюка, корови, тигра, зайця, дракона, змії, коня, вівці, мавпи, курки, собаки та свині. 4-й рік нової ери – рік зеленого пацюка – був початком чергового циклу.

Написати програму читання року нової ери та друкування його назви за давньояпонським календарем.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать