Моя киця Малявка (твір-оповідання з елементами опису)

Моя мрія — мати кошенятко — здійснилася минулого літа.

А сталося це так...

Відпочивала я у бабусі, недалеко від Полтави. У сусідів, з дівчинкою яких я товаришувала, кішка привела кошенят: дві кішечки і котика. В листі до мами я дуже просила дозволити взяти кошенятко. Надії було мало, бо після того, як від нас утік котик Тимко, мама говорила: "Жодної тварини!" Та відповідь я одержала, на диво, з дозволом.

Як же тепер бути: за два тижні мені до школи, а кошенятко лише народилося? Допоміг життєвий досвід бабусі. Вона запевнила: "Кішки — то дуже живучі тварини".

У день приїзду мами ми з бабусею вранці-рано пішли за кошеням. Катя, "господарка кішки", яка була старшою за мене, похитала головою і стала відмовляти нас, мовляв, кошеня дуже маленьке і не виживе без кішки. Я ж повірила бабусі.

У маленькій коробочці з-під іграшки здійснила п'ятигодинний переїзд моя маленька киця. Яку ж радість і щастя відчула я, коли привезла її додому. Як приємно було годувати її з сосочки та доглядати замість кішки.

Ми довго думали, як її назвати. Я хотіла назвати Муркою або Мурьонкою, але мама сказала: "Назвемо кошенятко Малявкою, бо ми взяли її дуже маленькою, і вона ніколи не буде більшою за нас".

Ми її няньчили, як маленьку дитинку. А от тому, що вона була мало з кішкою-мамою, Малявка зовсім не нявкає, тільки іноді можна почути тихесеньке-тихесеньке "мя" — і все.

Я дуже люблю Малявку, бо сама її доглядала і доглядаю.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать