Ревізії

ЗМІСТ
Порядок призначення і проведення ревізії (судово-бухгалтерської експертизи) за ініціативи правоохоронних органів…………….2-4
Питання, які ставляться на перевірку………………………… 5-6
Права і обов’язки ревізора………………………………………… 7-10
Використана література……………………………………….. 11
Порядок призначення і проведення ревізії (судово-бухгалтерської експертизи) за ініціативи правоохоронних органів.
Судово-бухгалтерську експертизу призначають як при попередньому розслідуванні справ, так і при розгляді їх у суді. Найчастіше до цієї процедури вдаються при розслідуванні кримінальних справ, у ході яких слідчий або особа, що провадить дізнання, зобов’язані розкрити злочин і на основі зібраних у справі доказів установити винних у його скоєнні та визначити суму заподіяних ними збитків підприємствам. Кооперативам, громадським організаціям, або окремим громадянам. Судово-бухгалтерська експертиза зумовлена потребою спеціальних пізнань у галузі бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності для повноти, всебічності і об’єктивності дослідження фактичних обставин справи. Крім того, від своєчасного і правильного проведення експертизи багато в чому залежить завершення розслідування справ у визначені строки.
Дотримання норм кримінально-процесуального законодавства при призначенні і проведенні судово-бухгалтерської експертизи, правильне використання слідчим даних її сприяють розкриттю злочину, встановленню справжніх розмірів заподіяних збитків та стягненню їх з винуватців, а також вжиттю необхідних профілактичних заходів щодо збереження власності. Питання про призначення судово-бухгалтерської експертизи розв’язує слідчий у кожному окремому випадку залежно від обставин. Нерідко слідчі органи призначають експертизу навіть у тих випадках, коли досить проведення ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства, що призводить до неправильного використання даних бухгалтерського обліку в об’єктивному вирішенні справ. Експертиза немає юридичних прав відміняти ревізію, збирати дані, які матимуть суб’єктивний характер, що є порушенням демократичних принципів у розслідуванні справ.
Судово-бухгалтерські експертизи призначають, як правило, у таких випадках:
коли результати проведеної ревізії суперечать матеріалам розслідуваної справи;
якщо ревізором не прийнято для відображення у обліку і зменшення виявленої нестачі цінностей у підзвіті матеріально відповідальних осіб документи ( акти на псування товарів, розписки на відпуск товарів позичково, накладні на внутрішнє переміщення товарів на підприємстві за домовленістю між матеріально підзвітними особами без оформлення через бухгалтерію);
у разі обґрунтованого клопотання звинувачуваного про призначення судово-бухгалтерської експертизи;
при протиріччях у висновках первинної і повторних ревізій;
у випадках застосування ревізором у визначенні матеріальних збитків сумнівної методики і якщо така потреба зумовлена висновками іншого виду експертизи.
Слідчий, який дійшов висновку про необхідність проведення судово-бухгалтерської експертизи, складає про це постанову, де зазначає підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або експертної установи, яка сама обирає експерта, ставить питання на вирішення експертизи і додає матеріали для експертного дослідження ( акт ревізії, первинні облікові документи та ін.). Від того наскільки правильно поставлено питання на вирішення експертизи, залежить повнота дослідження і дотримання строків проведення експертизи.
Питання поставлені правоохоронними органами, повинні бути чітко сформульованими, не мати довідкового характеру (не треба зазначати, якими документами оформляється видача грошей із каси; хто має стежити за своєчасністю надання своєчасністю надання відпусток матеріально підзвітним особам). Постановка питання має бути логічною, послідовною і чіткою, слід уникати необґрунтованих узагальнень.
Питання довідкового характеру, навіть якщо це стосується бухгалтерського обліку, слідчий може з’ясувати при допиті звинуваченого і свідків, вивченні довідково-нормативних документів (інструкцій, положень, методик), а також за допомогою консультацій фахівців.
У постанові про визначення судово бухгалтерської експертизи слідчий зобов’язаний чітко зазначити, які матеріали подаються в розпорядження експерта. Зміст матеріалів, період, за який їх вилучають із архівів підприємства, кількість їх залежить від особливостей об’єкта дослідження. Дуже часто перелік матеріалів для експертного дослідження складає попередньо експерт-бухгалтер і передає слідчому для забезпечення своєчасного збирання їх на відміну від інших видів судових експертиз ( криміналістичних, фототехнічних, товарознавчих, технічних, зоотехнічних), у яких до моменту призначення їх об’єкти експертного дослідження повністю визначено.
2. Питання які ставляться на перевірку.
Питання поставлені правоохоронними органами, повинні бути чітко сформульованими, не мати довідкового характеру ( не треба зазначати, якими документами оформляється видача грошей із каси; хто має стежити за своєчасністю надання відпусток матеріально підзвітним особам). Постановка питань має бути логічною, послідовною і чіткою, слід уникати необґрунтованих узагальнень.
Питання довідкового характеру, навіть якщо це стосується бухгалтерського обліку, слідчий може з’ясувати при допиті звинуваченого і свідків, вивченні нормативно-довідкових документів (інструкцій, положень, методик), а також за допомогою консультацій фахівців.
У постанові про визначення судово-бухгалтерської експертизи слідчий зобов’язаний чітко зазначити, які матеріали подаються в розпорядження експерта. Зміст матеріалів, період, за який їх вилучають із архівів підприємства, кількість їх залежить від особливостей об’єкта дослідження. Дуже часто перелік матеріалів для експертного дослідження складає попередньо експерт-бухгалтер і передає слідчому для забезпечення своєчасного збирання їх на відміну від інших видів судових експертиз (криміналістичних, фототехнічних, товарознавчих, технічних, зоотехнічних), у яких до моменту призначення їх об’єкти експертного дослідження повністю визначено. В разі призначення судово-бухгалтерської експертизи такої поінформованості немає, оскільки вона досліджує складні об’єкти господарської діяльності, які характеризують у комплексі економічні процеси. Наприклад, встановити суму збитків від випуску недоброякісної продукції, якої в момент проведення експертизи на складах, як правило немає, можна лише в процесі проведення експертизи. Це свідчить про те, що на попередній стадії підготовки призначення експертизи правоохоронними органами не було визначено, які документи необхідні для дослідження поставлених питань, за який період і на яких підприємствах, організаціях вони зберігаються в архівах.
Консультації з питань, пов’язаних із призначенням експертизи, можуть торкатися різних обставин: достатності зібраних для розслідування справи матеріалів, необхідності за допомогою слідчих дій з’ясувати обставини справи, які дадуть змогу уточнити питання, що виносяться на вирішення експертизи для методичного і інформаційного забезпечення їх. Виходячи із узагальнення практики судово-бухгалтерської експертизи можна залежно від змісту досліджуваних питань визначити орієнтований перелік документів, які мають бути представлені експерту-бухгалтеру для обґрунтування висновків. Наприклад, для експертного дослідження розміру нестачі матеріальних цінностей потрібні такі документи: матеріали інвентаризації цінностей, підписані матеріально відповідальними особами ( інвентаризаційний опис цінностей, складений комісією, порівняльна відомість на матеріали, які були на час інвентаризації в нестачах і лишках; пояснювальна записка матеріально підзвітної особи, відомість-аналіз результатів інвентаризації, в якій списано природний убуток матеріалів, проведено взаємне зарахування пересортування лишків і нестач цінностей, виведено кінцевий результат – невиправдану нестачу цінностей); регістри бухгалтерського обліку матеріальних цінностей за інвенратизаційний період, звірені з обліком матеріально відповідальних осіб і підписані ними; рішення центральної інвентаризаційної комісії і керівництва підприємства по результатах інвентаризації цінностей. Крім того, якщо нестачу цінностей виявлено ревізією, додаються акт ревізії, наказ про зарахування на роботу матеріально відповідальних осіб, договір про зарахування на роботу матеріально відповідальних осіб, договір про матеріальну відповідальність складений має адміністрацією і матеріально відповідальною особою., матеріали розслідуваної справи.
3. Права і обов’язки ревізора.
Експерт-бухгалтер – це висококваліфікований спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності та фінансового права, якого відповідно до процесуального законодавства правоохоронні органи залучають до проведення судово-бухгалтерської експертизи. Обов’язком осіб, яких залучають до проведення експертизи як співробітників експертних установ, так і досвідчених фахівців, для яких це не є службовим обов’язком, є встановлення істини в справах, пов’язаних з визначенням розмірів збитків у господарській діяльності, виявлені недоліків у збереженні цінностей матеріально відповідальними особами та іншими недоліками у госпрозрахунковій діяльності підприємств і об’єднань.
Права, які надаються експерту законодавством, дають змогу виконувати покладені на нього процесуальні обов’язки. Законом надано права експерту: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються експертизи; клопотати з подання додаткових матеріалів, потрібних для експертного дослідження; з дозволу осіб, які ведуть дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при проведенні розслідуваних і судових дій; радитися до складання висновку з іншими експертами, які беруть участь у експертизі; зазначати у висновках обставини, які мають велике значення для істини в порушеній справі.
Крім того, експерт має право робити висновки і показання рідною мовою, якщо він не володіє мовою, на якій ведеться судочинство; оскаржувати дії осіб, які ведуть дізнання, слідчого, прокурора перед цим органом з питань, що стосуються експертизи; одержувати оплату за виконання експертизи.
Відповідно до процесуального законодавства експерт має право вивчати необхідні для дослідження матеріали справи. Норми права зазначають у цьому випадку на таку істотну ознаку матеріалів справи, як відносність доказів до предмета експертизи. Виходячи з предмета судово-бухгалтерської експертизи, експерту подають необхідні матеріали, які містять факти, що підлягають дослідженню, відображають зміну і обставини у межах експертного дослідження. Наприклад, дослідження питання про привласнення заробітної плати працівниками інформаційно-обчислювального центру через Ощадбанк пов’язано з вивченням експертом такої документації: маршрутних карт про нарахування заробітної плати, табелів явки на роботу, алгоритму обробки інформації, постановки задачі і програми розв’язання її на ЕОМ, машинограм нарахування заробітної плати працівникам і перерахування її на особисті рахунки до банку.
Експерт не має права звертатися до підприємства, організації за одержанням додаткової інформації, тобто брати на себе функції збирання матеріалів з розслідуваної справи. Він може звернутися лише до органу дізнання, слідчого, суду з клопотанням про подання йому необхідних матеріалів. Клопотання має бути аргументованим – у зв’язку з якими обставинами і які конкретно потрібні матеріали.
У разі відхилення клопотання експерт зобов’язаний повідомити у письмовій формі про неможливість проведення експертизи з всіх або окремих питань. Після задоволення клопотання експерта слідчим вноситься постанова про доповнення переліку матеріалів, переданих на експертизу. Для експерта свідчення того, що матеріали передаються йому на експертизу з дотриманням законної процедури, є зазначення цих матеріалів у постанові або в ухвалі про призначення експертизи. Приймати матеріали для експертного дослідження за усною пропозицією без відповідної постанови або ухвали експерт не має права.
За дозволом слідчого експерт може бути присутнім при допиті звинуваченого і поданні пояснення з приводу обставин справи, які досліджуються експертизою. В разі проведення експертизи декількома експертами (комісією експертів) особливо при складних і повторних експертизах одного х них призначають ведучим, який виконує організаційні функції (скликання комісії, голосування під час нарад тощо). Експерти – члени комісії проводять дослідження разом або незалежно між собою. В обох випадках вони обговорюють результати дослідження і при погодженні між собою складають спільні висновки, а в разі розбіжності – окремі).
Якщо для вирішення поставленого питання необхідно провести допоміжні (проміжні) дослідження, які виходять за межі компетенції експерта, керівник експертної установи доручає виконання їх іншими експертами (штатними і позаштатними). У випадках, коли допоміжні дослідження виходять за межі компетенції установи, керівник порушує питання перед слідчим про необхідність доручити проведення їх відповідними експертами.
Після закінчення експертизи керівник експертної установи розглядає висновки експерта. При виявленні помилок і неточностей керівник експертної установи повертає висновок експерту для доопрацювання. Якщо експерт не згоден із зауваженнями керівника, то створюється комісія експертів з включенням до її складу і цього експерта. У разі, коли комісія після додаткового дослідження і обговорення не дійде єдиної думки, то слідчому подається декілька висновків.
У суді експерт бере участь у дослідженні обставин справи, що стосується предмета експертизи. Судове засідання відкривається і продовжується у присутності експерта, що необхідно для завершення експертизи. Участь експерта, що необхідно для завершення експертизи. Участь експерта у допиті підсудного, свідків та інших діях допускається судом без спеціального клопотання про це експерта. Потреба у такому клопотанні виникає тоді, коли суд не викликав експерта і чи потрібна участь експерта протягом усього судового розгляду, остаточно розв’язує суд.
У ході попереднього розслідування експерта, як правило, не бере участі. В разі потреби він має право звернутися за дозволом бути присутнім на певному етапі розслідування до слідчого органу, органу дізнання, прокуратури. Прохання експерта може бути в усній формі або письмовій формі. Проте більш доцільною є письмова, з викладом слідчих дій і пов’язаних з ними обставин. Із права експерта бути присутнім при виконанні слідчих дій логічно виникає його право вимагати, щоб в протоколі слідчої дії або судового засідання було зафіксовано істотні для експертизи обставини. Запитанні особі, яку допитують, експерт може ставити лише з дозволу того, хто веде розслідування, або суду. Запитання експерта і відповіді допитування фіксуються у протоколі допиту або протоколі судового засідання. Ця процедура допомагає експерту в разі потреби уточнити свої висновки з окремих питань.

Використана література
М.Т. Білуха – «Судово-бухгалтерська експертиза»
Глібко В.М. – Судова бухгалтерія»
Бущан О.П. – «Судова бухгалтерія»
В.П. Загородний «Судова бухгалтерія»
М.І. Комлик «Судова бухгалтерія»
А.Г.Волошин «Аудит, ревізія, судово-бухгалтерська експертиза»
Закон «Про контрольну ревізійну службу»
Закон «Про судову експертизу»

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать