Степан Пушик

Степан Григорович Пушин народився 26 січня 1944 року « с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківської області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну — в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті в Москві. Навчається в докторантурі.
Трудову й творчу діяльність почав з п'ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком — економістом в колгоспах Косівського та Верховинського районів Івано-Франківської області. Служив у армії — після на журналістській роботі. був головою клубу творчої інтелігенції, керівником літстудії, асистентом, старшим викладачем, доцентом Київського та Прикарпатського університетів. Степан Пушик обирався Народним депутатом України (1940 — 1994 pp.). Належав до Народної Ради та Демблоку, голосував за суверенітет та Акт про проголошення незалежної України. У Верховній Ралі був членом Комісії культури й духовного відродження, а також — головою підкомісії парламенту.
Степан Пушик — член Спілки письменників України, українського ПЕН-клубу, Ради Спілки письменників, Президії Фонду культури, Головної Ради Всеукраїнського Товариства пам'яток історії та культури. Був головою оргкомітету по створенню обласного Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, яке очолював. * Член редколегії часописів «Дзвін», «Березіль», лауреат Державної премії (імені і. Г. Шевченка в галузі літератури, також премій імені М. Ірчана, О. Копиленка, ряду літературно-мистецьких конкурсів.
Поет, прозаїк, фольклорист, публіцист, літературознавець. Кандидат філологічних наук, доцент Прикарпатського" університет у Імені Василя Стефаника.
Автор поетичних збірок «Молоді громи», “Золотий Тік”, «Писаний камінь». “Задума гір” “Голивиця”, “Луни”, “Галич”, «Заплаканий промінь», книжки вибраних віршів, поем і пісень «Храмолом». Для дітей випустив збірки «Маленьке шпаченя», «Золотий човник».
Десятки ліричних творів Степана Пушика стали піснями, їх поклали на музику композитори А. Кос-Анатольськнй, В. Івасюк, О. Білаш, А. Пашкевич, Б. Шиптур, Б. Юрків, Б. Буєвський та інші. Окремим виданням вийшла збірка пісень, буклети «Співають гори», «Любисток», «Над горою місяць повен», «Козак гуляє», авдіо і грамзаписи.
Степан Пушик також автор романів, повістей, оповідань, нарисів, есе, літературознавчих розвідок, розвідок з міфології, історії, краєзнавства. Окремими книжками побачили світ «Страж-гора», «Галицька брама”, «Ключ-зілля», «Перо Золотого птаха», «Дараби пливуть у легенду». «Івано-Франківшина», «Землі нев'януча краса. Івано-Франнівщина». Цей перелік буде не повний, якщо не додати збірок зібраних і упорядкованих казок, легенд, переказів, приповідок, тостів. а саме: «Казки Підгір'я», «Золота вежа», «Срібні воли», «Українські тости» та багатьох книжок виданих у співавторстві.
У співавторстві із В. Смоляком С. Пушик створив п'єсу за новелами Василя Стефаника «Земле моя», яка з успіхом йшла на сцені [Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка та нову редакцію «Заплакані вікна» до 125-річчя письменника, прем'єра якої відбулася 4 травня 1996 року.
Цінним здобутком митця, як також перекладача є його переклад, реконструкція та розшифрування багатьох темних місць «Слова о полку Ігоревім». Стаття про Степана Пушика та посилання на наукові дослідження ввійшли до п'ятитомної «Енциклопедії Слова о полку...»:, виданої в Санкт-Петербурзі 1995 року під редакцією Д. Лихачева.
Поет брав участь у створенні телесеріалів “Тарасові шляхи». Карпатське літа», «Живе джерело». Він упорядкував і видав посмертні твори поетеси Ольги Стрілець.
Побував у багатьох країнах світу.
Твори Степана Пушика перекладені на російську (три книжки прози й поезії), китайську, румунську, молдавську, білоруську, литовську. киргизьку, башкирську, словацьку, непальську та інші мови.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать