Нормативний метод обліку затрат на виробництво продукції

Зміст
1. Вступ.
1.1. Характеристика підприємства:
а)Місце розташування підприємства;
б)Історична довідка підприємства;
в)Структура підприємства;
г)Види продукції, які випускає підприємство;
д)Основні постачальники і покупці.
е)Основні техніко-економічні показники підприємства за поточний період в порівнянні з попереднім.
2. Опрацювання стандартів бухгалтерського обліку, нормативних актів і документів, які необхідні для виконання роботи:
2.1. Закон України від 16.07.99р. №996 – “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”,зі змінами і доповненнями, П(С)БО №16 “Витрати”, П(С)БО №3 “Звіт про фінансові результати”, П(С)БО №9 “Запаси”.
2.3. Групування операційних витрат за економічними елементами.
2.4. Групування операційних витрат за статтями калькуляції.
2.5. Склад виробничих витрат.
2.6. Незавершене виробництво.
2.7. Нормативний метод обліку затрат на виробництво продукції.
-Журнал-ордер №10.
2.8. Визначення фінансових результатів.
1. Загальна
частина:
Вступ
Перш ніж зайнятися виробництвом продукції, кожне підприємство хоче дізнатися, які затрати для цього необхідні, за якою ціною можна буде продати продукцію і при цьому отримати прибуток, які податки доведеться платити. Собівартість продукції складає основу ціни, за якою вона продається. Тому від правильності складання планової калькуляції собівартості продукції залежить економічне благополуччя підприємства. Надалі корисну інформацію дає і порівняння показників планової калькуляції із фактичною (як у кількісному, так і грошовому вираженні). Таке порівняння дозволяє:
- виявити внутрішні резерви;
- здійснити більш чітке прогнозовуване калькулювання у наступних періодах;
- визначити неприбуткові види продукції і вжити відповідних заходів: або зменшити затрати на їх виробництво, або коригувати ціни тощо.
Методичні рекомендації з формування собівартості готової продукції розроблені відповідно до Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів.
Рекомендації можуть застосовуватись для цілей планування, ведення обліку і калькулювання собівартості готової продукції пов’язаних з виробництвом продукції на підприємствах незалежно від форм власності і підпорядкування, але з урахуванням технологічних і організаційних особливостей кожного підприємства.
В дипломній роботі я використала такі нормативно-правові акти, як:
1.Закон України”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”
2.Положення(стандарт)бухгалтерського обліку №16 “Витрати”
3.Положення(стандарт) бухгалтерського обліку №3 “Звіт про фінансові результати”.
4.Положення(стандарт) бухгалтерського обліку №9 “Запаси”.
1.1. Характеристика підприємства.
а) Місце розтащування підприємства.
Відкрите акціонерне товариство ВАТ”Криничка” розміщене в Івано-Франківській області, Коломийського району, в селі Королівка, вул. Заводська 3. Телефон(03433)2-35-94.
б) Історична довідка підприємства.
Історія створення і розвитку цього підприємства дуже багата на події і своїм корінням сягає у сиву давнину. Коротко я її розглянула:
В 1854 році було засновано “Австрійський бровар” і на основі “бровара” було засновано Королівський пивзавод.
В 1990році цех №2 Коломийського пивзаводу відокремився в мале підприємство “Криничка”.
Відкрите акціонерне товариство ”Криничка” засновано згідно з рішенням Коломийської Ради від 8 серпня 1995 року шляхом перетворення державного малого підприємства “Криничка” у відкрите акціонерне товаристао відповідно до указу президента України від 15 червня 1993 року.
В даний час директором ВАТ”Криничка” є Магас Ярослав Іванович (з квітня 1998 року).
Товариство має мету наситити внутрішній та зовнішний ринок високоякісною продукцією та послугами, які придатні на експорт і є конкурентоспроможними на світовому ринку, а також організація оптової та роздрібної торгівлі, одержання прибутку.
в) Структура підприємства ВАТ”Криничка”

г) Основні види продукції та послуг,
які надає ВАТ”Криничка”:
1. Виготовлення безалкогольних напоїв в асортименті.
2. Видув поліетиленової пляшки.
3. Виготовлення борошна та пшеничних висівок.
4. Надання послуг населенню по помолу зерна.
д) Основними покупцями ВАТ”Криничка” є:
1. ТзОВ”Покуття”
2. ТзОВ”Галичанка”
3. ТзОВ”Коломиянка”
4. ПП”ДНК”
5. Підприємець Свідерський М.М
6. ТзОВ”Коломиянафтозбут”
7. Підприємець Романюк
8. Підприємець Мельничук М.М.
9. ЗАТ “Галичанка”
10. ТзОВ”Агронафтозбут”
11. ВАТ”Коломийський хлібокомбінат” ...
Основними постачальниками є:
1. ТзОВ”Підгайчики спиртзавод”
2. ТзОВ”Канва”
3. СП”Лост-ЛТД”
4. ТзОВ ВКТО “АРГО”
5. ТзОВ”Коломиянафтозбут”
6. ТзОВ”Покуття”
7. ЛФ ТОВ “Новотрейд”
8. СП”Галпласт”
9. Фірма”УКР-ПАК”
10. ТзО”²О-Плюс”
11. ГТзОВ”УКТБ”
е) Основні техніко-економічні показники за поточний період в порівнянні з попереднім :
1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Розглянемо загальні положення цих нормативно-правових актів:
1.Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”
Цей закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
У статті 1 цього закону подається визначення термінів.Я розгляну тільки деякі визначення,які потрібні для написання цієї дипломної роботи:
Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до економічних вигод у майбутньому;
Бухгалтерських облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;
Внутрішньогосподарський(управлінський ) облік – система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством;
Господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі зобов’язань та активів, власному капіталі підприємства;
Національне положення(стандарт)бухгалтерського обліку – нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам ...
Стаття 2 цього закону обумовлює сферу дії Закону.
Цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Стаття 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” висвітлює мету бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а стаття 4 висвітлює основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
У статті 5 вказано, що підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України.
2.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 “Витрати”.
Це положення(стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття і фінансовій звітності.
Норми цього Положення(стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності.
Терміни, що наведені в положеннях(стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Елемент витрат – сукупність економічно однорідних витрат.
Непрямі витрати – витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом.
Нормальна потужність – очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.
Об’єкт витрат – продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом витрат.
3.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 “Звіт про фінансові результати”
Цим Положенням(стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.
Норми цього положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності.
4. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку №9 «Запаси».
Це положення(стандарт)визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її фінансовій звітності.
Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Запаси – активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
Перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва.
Чиста вартість реалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та їх реалізацію.
Калькулювання собівартості – це визначення розміру витрат у грошовій формі на виробництво одиниці певного виду готової продукції по окремих видах витрат.За допомогою калькулювання визначаються собівартість одиниці готової продукції.
Виробнича собівартість продукції, як зрозуміло вже з назви, залежить від затрат на її виробництво. Тому спочатку треба розрахувати вартість запасів, необхідних для виробництва кожного виду продукції і для даного виробництва в цілому.
Передусім розраховуються техніко-економічні показники витрати запасів, ціни на них, трудові затрати та інші витрати, указані у пункті 11 П(С)БО №16 “Витрати”.
Окремі види продукції виготовляються у різних модифікаціях, тому на кожну з них доцільно скласти окрему калькуляцію очікуваних виробничих витрат.
До виробничої собівартості включаються:
-прямі витрати на матеріали;
-прямі витрати на оплату праці;
-інші прямі витрати;
-змінні загальновиробничі і розподілені постійні загальногосподарські витрати.
У П(С)БО №16 немає визначення значення “прямі” витрати. Однак його можна знайти у пункті 10 Положення №473 – це затрати, пов’язані з виробництвом окремих видів продукції, які можуть бути безпосередньо включені до її собівартості.
Будь-яка калькуляція починається з визначення об’єкта обліку витрат – продукції, яка вимагає установлення витрат, пов’язаних з їх виробництвом(п.4 П(С)БО №16).
Оскільки підприємствами використовуються різні види запасів, загальновиробничі запаси у них також різні, то згідно з пунктом 11 П(С)БО №16конкретний перелік і склад статей калькулювання собівартості готової продукції визначається підприємством.
2. Класифікація витрат.
З метою правильної організації планування, обліку, калькулювання та аналізу собівартості готової продукції витрати на виготовлення цієї продукції класифікуються за різними ознаками.
1. За місцем виникнення витрати на виготовлення продукції групуються у розрізі відокремлених структурних підрозділів підприємства.
- Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів виробництво поділяється на основне, допоміжне й обслуговуюче(невиробниче) господарство.
- До основного виробництва належать відокремлені структурні підрозділи підприємств, які безпосередньо здійснюють виготовлення продукції.
- Допоміжне виробництво призначене для обслуговування підрозділів основного виробництва.
- До невиробничого господарства належать: житлово – комунальне господарство, культурно – побутові заклади …
2. За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями калькуляції.
Групування витрат за статтями калькуляції призначене для організації аналітичного обліку витрат і калькулювання собівартості окремих видів перевезень, обчислення витрат у розрізі структурних підрозділів підприємства.
3. За способами віднесення на собівартість продукції витрати поділяються на прямі і непрямі.
До прямих витрат належать витрати, які можуть бути безпосередньо включені до собівартості окремих видів продукції.
До непрямих витрат належать витрати, безпосередньо непов’язані з виробництвом продукції. До таких витрат належать загальновиробничі витрати, які включають витрати по управлінню та обслуговуванню виробничого процесу.
4. За ступенем впливу обсягів виготовлення продукції на рівень витрат витрати поділяються на змінні і постійні.
До змінних витрат належать витрати, абсолютна виличина яких змінюється разом зі зміною обсягів виготовлення продукції.
Постійні витрати – це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням або зменшенням обсягів виробництва істотно не змінюються.
5. За складом витрати поділяються на одноелементні, тобто економічно однорідні, та комплексні, які складаються з кількох елементів.
6. За звітними періодами витрати на виробництво поділяються на поточні, витрати майбутніх періодів та майбутніх періодів.
7. За доцільністю витрати поділяються на продуктивні, непродуктивні та надзвичайні.
Непродуктивними вважаються витрати, що виникли і результаті недостатньої організації виробництва й управління, відхилень від технологічних норм, псування матеріальних цінностей.
До витрат від надзвичайних подій(втрати від стихійного лиха, від техногенних катастроф та аврій інші) відносяться як втрати на здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням та ліквідацією цих наслідків.
3. Групування операційних витрат за економічними елементами.
Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат. Групування витрат за економічними елементами здійснюється для організації контролю за рівнем витрат у цілому по підприємству, визначення загального обсягу використаних підприємством матеріальних, трудових і грошових коштів.
Витрати звичайної діяльності підприємства складаються з витрат операційної діяльності, фінансових витрат(витрат на проценти).
Витрати операційної діяльності підприємства складаються з виробничої собівартості виробництва готової продукції, витрат на збут та інших операційних витрат.
Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:
- Матеріальні затрати;
- Витрати на оплату праці;
- Відрахування на соціальні заходи;
- Амортизація;
- Інші операціяні витрати.
До складу елемента “Матеріальні затрати” включається вартість витрачених у виробництві:
- Сировини і основних матеріалів;
- Купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;
- Палива й енергії;
- Будівельних матеріалів;
- Запасних частин;
- Тари і тарних матеріалів;
- Допоміжних та інших матеріалів.
До складу елемента “Витрати на оплату праці” включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.
До складу елемента “Відрахування на соціальні заходи “ включаються:
- Відрахування на пенсійне забезпечення;
- Відрахування на соціальне страхування;
- Страхові внески на випадок безробіття;
- Відрахування на персональне страхування персоналу підприємства;
- Відрахування на інші соціальні заходи.
До складу елемента “Амортизація” включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.
До складу елемента “Інші операційні витрати” включаються всі інші витрати.
4. Групування витрат за статтями калькуляції.
До виробничої собівартості продукції включаються:
- Прямі матеріальні витрати;
- Прямі витрати на оплату праці;
- Інші прямі витрати;
- Загальновиробничі витрати.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції установлюються підприємством.
До складу прямих матеріальних витрат включають вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.
До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, які можуть безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.
До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних та майнових паїв, амортизація, витрати від браку…
До складу загальновиробничих витрат включаються:
- Витрати на управління виробництвом;
- Амортизація основних засобів загальновиробничого призначення;
- Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення;
- Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;
- Витрати на обслуговування виробничого процесу;
- Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;
- Інші витрати.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать полную версию