Облік операцій на поточному рахунку ПП Струмок

План
Вступ ……………………………………………………………………………...5
І. Види грошових коштів, їх значення, завдання ……………………8
1.1.Значення, завдання та види грошових коштів……………...…………8
1.2. Види банківських рахунків…………………………………………...10
1.3.Нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку в банках…………………………………………………………………………….13
ІІ. Організаційно-економічна характеристика підприємства ………………………………………………………………….15
2.1.Організаційна характеристика ПП «Струмок»……………………….15
2.2. Економічна характеристика досліджуваного об’єкта……………….20
2.3. Види рахунків в установах банку приватного підприємства……….22
ІІІ. Облік операцій на поточному рахунку ПП «Струмок» ……..25
3.1. Порядок відкриття і закриття рахунків в установах банків………….25
3.2. Документування операцій руху безготівкових розрахунків на досліджуваному об’єкті…………………………………………………………33
3.3. Документальне оформлення руху готівкових розрахунків…………..46
3.4. Кореспонденція рахунків з обліку операцій на поточному рахунку в банку……………………………………………………………………………...49
3.5. Шляхи вдосконалення ведення обліку на приватному підприємстві «Струмок»………………………………………………………………………..52
Висновки ……………………………………………………………………….55
Список використаної літератури ……………………………………….57
Додатки
Вступ
Моя курсова робота на тему «Документальне оформлення та облік грошових коштів на рахунках банку» покликана розкрити суть вільних грошових коштів підприємства у національній та іноземній валюті, які знаходяться в установах банків.
Відповідно до статті 3 пункту 2 «Закону про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, що ведеться підприємством. За даними бухгалтерського обліку формується вся звітність (фінансова, статистична, податкова й інші). Метою ведення бухгалтерського обліку (стаття 3 пункт 1) є представлення користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух коштів підприємства.
Гроші – одне з найдавніших явищ суспільства – відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Вони завжди привертали до себе пильну увагу науковців.
Гроші є одним з найбільш важливих розділів економічної науки. Вони є набагато більшим, ніж простий інструмент, що сприяє розвитку економіки. Добре діюча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повній зайнятості. Та навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості та цін в економіці.
Згідно з П(С)БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банку та депозити. Для обліку наявності та руху грошових коштів що знаходяться на рахунках у банках і можуть бути використані дляпоточних операцій призначено рахунок №31 “Рахунки в банках”. Готівка – це грошові знаки національної валюти України банкноти і монети, в тому числі обігові та ювелейні монети, які є дійсними платіжними засобами.
Операції за рахунком №31 “Рахунки в банках” відображають на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них. На рахунку № 31 “Рахунки в банках” залишок на кожний даний момент часу має відповідати залишку грошей, зафіксованому у виписці банку за рахунком № 31.
Надходження коштів на рахунки №31 має великий діапазон. Найбільша сума надходження це виручка від реалізації продукції, виконаних робіт і послуг, від реалізації інших активів. Також кошти надходять із каси підприємства – депонентські суми, виручка від реалізації; суми за висунуті претензії; перерахунки сум фінансовими органами, суми від окремих осіб у погашення заборгованості з відшкодування матеріального збитку; суми вкладів, що надійшли від засновників підприємств; суми, що надійшли від дебіторів у погашення їхних боргів (за виконавчими листами); надходження від орендарів орендної плати, від орендарів за продані об’єкти; надходження коштів від внутрішньогосподарських підрозділів, що мають окремі баланси; одержані кредити банків короткострокові, довгострокові; надходження коштів цільового фінансування і цільових надходжень та ін. Розрахунки можуть здійснюватись не тільки в готівковій , але й в безготівковій формі.
Безготівкові розрахунки – це перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунок отримувача. Фінансовим посередником в цих розрахунках є банк, який надає послуги своїм клієнтам. Здійснення розрахункових операцій через банк знижує потребу в готівці, сприяє концентрації в банку вільних грошових коштів для кредитування, забезпечення їх збереження і більш ефективне використання, оптимізує і прискорює грошовий обіг держави.
Готівкові та безготівкові грошові обороти органічно пов’язані між собою, що реалізується через перехід однієї форми обороту в іншу. Є такі види банківських розрахунків: поточний, акредетив, валютний, депозитний, картковий, кредитний, тимчасовий. При здійсненні безготівкових розрахунків можуть застосовувати акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми за розрахунковими чеками, при чому клієнти банків самостійно обирають платіжні інструменти (платіжне доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, акредитив) і зазначають їх під час укладання договору.
Банк у якому відкрито рахунки організації, установ всіх форм власності, фізичних осіб, суб’єктів підприємницької діяльності, банків та їх установ, та який здійснює для них на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг передбачених Законом України “Про банки та банківську діяльність” називається обслуговуючим.
У даній роботі дається детальне розкриття обліку операцій на поточному рахунку, надана велика увага документальному оформленню грошових операцій на рахунках в банку. Обєктом дослідженення є приватне підприємство «Струмок».
Метою даної роботи є поглиблення знань з обліку коштів на рахунках в банку, отриманих у ході теоретичних і практичних занять.
Основним завданням даної курсової роботи є шляхи та методи надходження грошових коштів підприємства від господарської діяльності та використання грошової маси в процесі виробництва та реалізації продукції підприємства.
І. Види грошових коштів, їх значення, завдання
1.1.Значення, завдання та види грошових коштів
Рахунки класу №3 "Кошти, розрахунки та інші активи" призначені для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті у касах, на розрахункових (поточних), валютних та інших рахунках у банках), грошових документів, короткострокових векселів одержаних, фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів та витрат майбутніх періодів.
Основними завданнями організації обліку грошових коштів є :
· правильна організація, своєчасне і законне проведення безготівкових та готівкових розрахункових операцій;
· забезпечення збереження грошових коштів і цінних паперів в касі підприємства;
· своєчасне і правильне документування операцій з руху грошових коштів та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку;
· здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, в т.ч. за витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до цільового призначення;
· проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.
Первинні документи, що підтверджують рух грошових коштів, повинні бути належним чином упорядковані.
До рахунків обліку коштів, розрахунків та інших активів відносяться:
– рахунки обліку коштів і їхніх еквівалентів;
– рахунки обліку боргових прав підприємства;
– рахунки обліку витрат майбутніх періодів.
Рахунки обліку коштів розрізняються в залежності від видів валют, якими володіє підприємство, і місць збереження готівки: каса, поточний рахунок, валютний рахунок, лімітна чекова книжка, депозитний рахунок, спеціальний рахунок капітальних вкладень і ін.
Каса — рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових залишків готівкових коштів, які має підприємство.
При необхідності на конкретному підприємстві може відкриватися відразу кілька рахунків (субрахунків) обліку готівки. Наприклад:
1) каса підприємства (при бухгалтерії підприємства);
2) операційна каса (що знаходиться в тому чи іншому підрозділі).
3) валютна каса (вводиться при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та направленні працівників у закордонні відрядження);
4) каса філії (вводиться при наявності відособленої чи філії представництва, виділеної на окремий баланс).
Рахунки в банку — рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових залишків безготівкових коштів, яким володіє підприємство.
Планом рахунків передбачені наступні рахунки обліку коштів підприємства, що знаходяться на поточних (розрахункових) рахунках у банках:
– поточні рахунки в банках;
– інші рахунки в банках.
Грошові кошти підприємства підрозділяються на два види:
1) кошти в касі підприємства;
2) кошти на рахунках у банках:
а) поточні рахунки в національній валюті відкриваються юридичним особам в установах банків для зберігання вільних коштів і ведення безготівкових розрахунків у національній валюті;
б) поточні рахунки в іноземній валюті, призначені для збереження вільних коштів і здійснення безготівкових розрахунків в іноземній валюті;
в) спеціальні рахунки для безготівкових розрахунків з контрагентами (рахунок акредитива, рахунок лімітованої чекової книжки);
г) спеціальні рахунки для бюджетного фінансування і цільових надходжень (бюджетні рахунки для цільових заходів);
д) позикові рахунки, що відкриваються для обліку позик шляхом оплати розрахункових чи документів перерахування позикових коштів на поточні, акредитивний чи інші рахунки відповідно до умов кредитної угоди;
е) депозитні рахунки відкриваються на певний строк для збереження вільних коштів, що перелічуються з поточних рахунків на рахунок депозиту, а після закінчення терміну збереження відповідно до депозитного договору повертаються на той же рахунок з відсоток по депозитних вкладах.
1.2. Види банківських рахунків
Взаємовідносини суб'єктів підприємницької діяльності з банками щодо відкриття рахунків регулюються Законом України «Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття банківських рахунків» та Інструкцією №3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті».
Суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) для зберігання коштів і здійснення всіх видів банківських операцій відкривають рахунки в банках на власний вибір і за згодою цих банків.
Кожне підприємство може відкривати два і більше поточних рахунків у національній валюті та рахунки в іноземній валюті.
Відкриваючи рахунки підприємству, установа банку повідомляє про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунка та Національний банк протягом трьох робочих днів із дня відкриття рахунка. Форма і зміст такого повідомлення встановлюються центральним податковим органом України. Операції за рахунками здійснюються тільки після отримання повідомлення від податкового органу про взяття цих рахунків на облік.
За наявності двох поточних рахунків у національній валюті власник рахунків протягом трьох робочих днів із дня відкриття або закриття кожного наступного рахунка визначає один із них як основний (для обліку заборгованості, яка стягується в безспірному порядку) і повідомляє його номер податковому органу за місцем реєстрації та банкам, в яких відкрито додаткові рахунки в національній та рахунки в іноземній валютах. У свою чергу, банки, що в них відкрито додаткові рахунки в національній та рахунки в іноземній валютах, також протягом трьох робочих днів повідомляють про це банк, в якому відкрито основний рахунок.
Усі суб'єкти підприємницької діяльності та установи банків зобов'язані дотримуватись вимог чинного законодавства щодо відкриття рахунків. За порушення належних вимог суб'єкти підприємницької діяльності та комерційні банки несуть відповідальність.
Підприємства та їхні відокремлені підрозділи можуть мати такі рахунки в національній валюті:
— поточні рахунки, що відкриваються для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій;
— бюджетні, що відкриваються підприємствам, яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджетів для цільового їх використання;
— кредитні, що відкриваються в будь-якій установі банку, котра має право видавати кредити (ці рахунки призначено для обліку кредитів, наданих способом оплати розрахункових документів чи переказу коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди);
—депозитні, що відкриваються між власником рахунка та установою банку на визначений строк. Кошти на депозитні рахунки переказуються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на нього ж. Відсотки на депозитні вклади перераховуються на поточний рахунок або зараховуються на поповнення депозиту. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунка забороняється.
До поточних рахунків належать:
- рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України;
- поточні рахунки типу “Н”, що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;
- поточні рахунки типу “П”, що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;
- карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог цієї Інструкції. Операції за цими рахунками здійснюються з урахуванням особливостей, визначених цією Інструкцією та відповідними нормативно-правовими актами Національного банку,що регулюють здійснення операцій із застосуванням платіжних карток;
- поточні рахунки виборчих фондів;
Вкладний (депозитний) рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений термін або без зазначення такого терміну під визначений відсоток і підлягають поверненню клієнту відповідно до чинного законодавства України та умов договору.
Договір банківського рахунка та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. У договорі банківського вкладу, зокрема, зазначають:
· вид банківського вкладу;
· сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок;
· термін дії договору;
· розмір і порядок сплати відсотків;
· умови дострокового розірвання договору;
· інші умови за погодженням сторін.
Клієнти можуть відкривати лише один поточний рахунок для формування Статутного фонду господарського товариства (у національній та іноземній валютах) та один поточний рахунок (у національній або іноземній валютах) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи.
1.3.Нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку в банках
Облік розрахунків на рахунках в банку ведеться на основі таких нормативних джерел:
1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі — підприємства), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством
2. Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994. - № 40
3.Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.1991 р. №872-ХІІ. Цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.
4. Нормативний акт Національного Банку України «Інструкція про порядок відкриття,використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 р. №492. Ця інструкція регулює правовідносини, що виникають при відкритті клієнтам банків поточних, депозитних (вкладних) рахунків у національній та іноземній валюті, а також поточних бюджетних рахунків у національній валюті України.
5. Інструкція «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», яка затверджена Постановою Національного банку України від 02.08.1996 р. №204 з подальшими змінами і доповненням. Це нормативний документ, який врегульовує питання оформлення розрахункових документів та їх приймання установами банків.
6. Інструкція «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах». Інструкція регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими структурними підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, виборчим блокам політичних партій
ІІ. Організаційно-економічна характеристика підприємства
2.1.Організаційна характеристика ПП «Струмок»
Приватне підприємство «Струмок» утворено 29 січня 1996 року та діє на підставі статуту, затвердженого розпорядженням голови Рогатинської районної державної адміністрації № 38 від 29.01.1996 року та на основі змін та доповнень до статуту від 10.04.2008 року на території села Воронів Рогатинського району Івано-Франківської області.
Основними видами діяльності приватного підприємства «Струмок» є: виробництво м’яса, розведення великої рогатої худоби, розведення свиней, оптова торгівля м’ясом та м’ясопродуктами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, діяльність кафе. Діяльність підприємства підтверджена довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АБ № 079835 первинної реєстрації від 29.04.1994 року та останньої реєстраційної дії від 21.04.2008 року, виданою управлінням статистики у Рогатинському районі . Також підприємство являється платником податку на додаткову вартість згідно свідоцтва № 12684359 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданою державною податковою адміністрацією в Рогатинському районі від 30.09.1997 року.
Професійна структура приватного підприємства «Струмок» складається із двох підрозділів: інженерно-технічних працівників та робітників. До складу інженерно-технічних працівників входять: директор, його заступники, бухгалтера, менеджери, секретар, завгосп та інженерні працівники. Основний професійний склад робітників: водій, продавець, кухар, заготівельник, забійник, тракторист, підсобний робочий. Середня заробітна плата службовців становить 1820 гривень, а робітників – 1100 гривень. Режим та змінність роботи працівників підприємства регламентований колективним договором між адміністрацією та трудовим колективом ПП «Струмок» на 2010 – 2015 роки і становить 8-годинний робочий день по змінному графіку. На підприємстві існує можливість навчання, підвищення кваліфікації, перепідготовки кадрів за рахунок коштів підприємства в межах сум, передбачених колективним договором.
Приватне підприємство «Струмок» з 01.01.2004р. перейшло на форму ведення бухгалтерського обліку з використанням програми «1С:Підприємство 7.7». Система 1С: Підприємство може бути використана для ведення різних розділів бухгалтерського обліку на підприємствах різних форм власності.
1С: Підприємство може підтримувати різні системи обліку і вести облік по декільком підприємствах в одній інформаційній базі.
Система 1:Підприємство може бути використана для ведення практично різних розділів бухгалтерського:
· Облік операцій в банку і касі;
· Облік основних засобів і нематеріальних активів;
· Облік матеріалів і МШП;
· Облік товарів, послуг і виготовлення продукції;
· Облік валютних операцій;
· Інші розділи обліку.
Важливою відмінністю бухгалтерського обліку від інших типів даних є можливість утворення рахунків як в конфігурації, так і в самій інформаційні базі. 1С: Підприємство є зручною у користуванні, значно полегшує роботу бухгалтерів.
Оскільки на підприємстві використовується форма обліку 1С: Підприємство схеми та графік документообороту не складється.
Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
Згідно з визначенням, облікова політика підприємства базується на основних принципах обліку та звітності. Під принципами бухгалтерського обліку слід розуміти правила, якими необхідно керуватися при вимірюванні, оцінці й реєстрації господарських операцій, і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності. На приватному підприємстві «Струмок» 03 січня 2009р. затверджено Наказ «Про облікову політику підприємства».
Із застосуванням в обліку електронної обчислювальної техніки для збирання й опрацювання інформації про здійснювані господарські операції, поряд з паперовими документами, дедалі більшого поширення набувають машинні носії облікової інформації. Окремі з них відображають господарську операцію безпосередньо в момент її здійснення, інші - складаються за даними первинних носіїв інформації і використовуються для зручності її опрацювання, автоматичного введення в обчислювальну машину. Впровадження в облік удосконалених ЕОМ дає змогу автоматично фіксувати і відображати їхній зміст у запам'ятовуючому пристрої машини і отримувати після опрацювання інформацію, потрібну для управління і контролю.
Діяльність працівників облікового апарату проводиться на основі наказу про облікову політику, який затверджений і впроваджений на підприємстві.
Обліковий склад працівників приватного підприємства «Струмок» складається із трьох чоловік: головний бухгалтер та двох бухгалтерів.
Головний бухгалтер - це фінансовий керівник, який звичайно координує діяльність як у сфері фінансового, так і управлінського обліку.
Головний бухгалтер приватного підприємства «Струмок» має відповідні права та обов’язки.
Бухгалтер має право:
1. Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються його діяльності.
2. Вносити на розгляд головного бухгалтера пропозиції по вдосконалення роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією.
3. В межах своєї компетенції повідомляти безпосередньому керівнику про всі виявлені недоліки в діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх усунення.
4. Вимагати та отримувати особисто або за дорученням головного бухгалтера у керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків.
5. Залучати фахівців усіх структурних підрозділів до виконання покладених на нього завдань.
6. Вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх посадових обов'язків
Завдання та обов’язки бухгалтера:
1. Самостійно і в повному обсязі веде облік необоротних активів, запасів, коштів, розрахунків та інших активів, власного капіталу та зобов'язань, доходів та витрат за прийнятою на підприємстві формою бухгалтерського обліку з додержанням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей діяльності підприємства й технології оброблення даних.
2. Забезпечує повне та достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку.
3. За погодженням з власником (керівником) підприємства та керівником підрозділу бухгалтерського обліку, подає в банківські установи документи для перерахування коштів згідно з визначеними податками й платежами, а також для розрахунків з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань.
4. Бере участь у проведенні інвентаризації активів і зобов'язань, оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат під нестачі, крадіжки й псування активів підприємства, у перевірках стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
5. Готує дані для включення їх до фінансової звітності, здійснює складання окремих її форм, а також форм іншої періодичної звітності, яка грунтується на даних бухгалтерського обліку.
6. Забезпечує підготовку оброблених документів, реєстрів і звітності для зберігання їх протягом установленого терміну.
7. Бере участь у підготовці пропозицій щодо:
— внесення змін до обраної облікової політики, удосконалення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообігу;
— розроблення додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності й контролю господарських операцій;
— забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, залучення кредитів та їх погашення, регулювання діяльності підприємства та інших питань, пов'язаних з інформацією про фінансове становище підприємства та результати його діяльності.
8. Постійно знайомиться та вивчає нові нормативно-методичні ти довідкові документи з питань організації та ведення бухгалтерського обліку та вносить пропозиції щодо їх впровадження на підприємстві.
В права і обов’язки рядових бухгалтерів підприємства входить систематизація, зведення та формування облікових даних для подальшого використання в процесі складання та формування балансу підприємства.
2.2. Економічна характеристика досліджуваного об’єкта
Фінансова звітність являє собою систему показників, що відображають інформацію про економічно - фінансовий стан підприємства на звітну дату, а також фінансові результати його діяльності за звітний період.
Склад, зміст, вимоги та інші методичні основи фінансової звітності на підприємствах України регламентовані новими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р №87. Згідно з цим П(С)БО фінансова звітність складається з утворюючих єдине ціле взаємозалежних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до них. Головними вимогами до фінансової звітністі є достовірність, повнота та відкритість для ознайомлення користувачів.
Баланс підприємства (форма №1) служить індикатором для оцінки фінансового стану підприємства. Підсумок балансу дає орієнтовну суму коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства.
Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають ущільнений баланс, у якому об'єднують у групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших підприємств.
Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану можна зіставити зміни результату балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності (виручкою від реалізації продукції, прибутком від реалізації, прибутком від фінансово-господарської діяльності), використовуючи форму №2 "Звіт про фінансові результати".
Примітки до фінансової звітності розкривають суть поданої звітної інформації, облікову політику організації і забезпечують користувачів звітності додатковими даними, які недоцільно включати в баланс, звіт про фінансові результати та інші звітні документи, але котрі є необхідними користувачам фінансової звітності для реальної оцінки майнового, фінансового стану організації і фінансових результатів її діяльності.
Фінансове становище прийнято визначати як:
· стабільне;
· нестабільне;
· кризове.
Фінансове становище підприємства вважається стабільним, якщо аналіз показав його здатність фінансувати свою діяльність і вчасно здійснювати платежі.
Про нестабільність фінансового становища можна судити, навіть не проводячи глибокого аналізу: про це свідчать затримки виплат із заробітної плати, постійна наявність прострочених кредитів і прострочених заборгованостей перед іншими кредиторами, а також з податків. Ці зовнішні симптоми красномовно свідчать про хиткість положення, аналіз потім лише підтверджує аналіз.
Висновок про кризове фінансове становище роблять, якщо за наявності характеристик його нестабільності динаміка прибутковості постійно знижується.
Якщо за наявності всіх інших перелічених вище характеристик розмір накопичених на балансі непокритих збитків досягає розміру власного капіталу, констатується банкрутством підприємства.
Вивчивши та проаналізувавши дані балансу за 2009 рік можна вважати, що підприємство має стабільний характер господарської діяльності. У свою чергу на діяльність підприємства вплинули світові кризові явища, що останній період наповняють світову діяльність всіх країн. Але антикризові заходи, здійснюючі підприємством унеможливили процедуру банкрутства підприємства.
Порівнюючи дані виробництва за 2008 – 2009 рік спад виробництва складав майже на 50%. Кількісні та сумарні показники діяльності підприємства за даний період наведено у Реєстрах на закупівлю та продаж продукції підприємства. В даних реєстрах відображена тенденція зменшення виробництва та реалізації продукції по періодах, що у свою чергу відобразилось на фінансово-економічному стані підприємства. Дана тенденція пов’язана з нестабільністю економічної ситуації в Україні і бажано, щоб носила тимчасовий характер.
Говорячи мовою цифр, слід вказати, що чистий прибуток підприємства за останніх два роки зменшився з 178,2 тисяч гривень до 40,0 тисяч гривень. Дане зменшення проходило за рахунок збільшення матеріальних витрат у співвідношенні 9107,6 та 6580,1 тисяч гривень на виробництво продукції підприємства. Проаналізувавши та дослідивши доходи (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), проявляється тенденція зменшення показників з 11113,3 тисяч гривень у 2008 році, а також 7944,0 тисяч гривень у 2009 році.
Вивчивши економічні показники підприємства, слід зауважити, що за звітний період відображалася тенденція збільшення собівартості продукції за рахунок інфляційних темпів економічного розвитку країни в цілому. Хоча дана ситуація збільшення грошової маси являється не основним з показників економічного стану підприємства, за те вказує на стабільну політику підприємства в процесі здійснення господарської діяльності, регламентовану статутом підприємства з метою ведення підприємницької діяльності та отримання прибутків. Всі наведенні кількісні та сумарні показники діяльності підприємства подані у додатках до курсової роботи.
2.3. Види рахунків в установах банку приватного підприємства
Приватне підприємство «Струмок» свою господарсько-виробничу діяльність здійснює на основі заключних договорів та угод з покупцями на поставку виробленої продукції згідно прейскуранту в строки та умови, запропоновані покупцем. Виходячи з вище вказаного, діючи на основі: «Покупець завжди правий», підприємство здійснює розрахунок за поставлену продукцію згідно умов покупців. А саме, при заключенні договорів на поставку продукції, в частині реквізитів вказуються банківські рахунки покупця з якими він має довготривалі та безперервні відносини. Виходячи з цього, на підприємстві постала потреба заключення договорів з декількома банками, які обслуговують покупців виробленої продукції приватного підприємства «Струмок».
Підприємство має відкритий поточний рахунок у Відкритому акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль», одному із найбільш функціональних і діючих банків. Відносини з даним банком регламентовані договором про здійснення розрахунково - касового обслуговування. Основна маса грошових потоків від виробничо-господарської діяльності підприємства здійснюється на даний розрахунковий поточний рахунок даного банку.
Одним із шляхів покращення взаємовідносин з банком є:
- вдосконалення шляхів та методів здійснення банківських операцій по оплаті за поставлену продукцію та одержання готівки в касу підприємства;
- запровадження банківської системи «Банк-клієнт»;
- відкриття в подальшому карткових рахунків для одержання готівки в різних філіях цього банку, з метою відміни процедури одержання готівки по чеках розрахунково-чекової книжки. Дана процедура спрощує систему та час на одержання готівки, що взаємовигідно в процесі господарської діяльності підприємства.
Виходячи з великої кількості заключених договорів з покупцями, йдучи їм на співпрацю про банківське обслуговування покупців, підприємство відкрило рахунки ще в двох банках.
Другим за питомою вагою розрахункових операцій припадає на Відкрите акціонерне підприємство «ВТБ банк». В даному банку відкритий поточний розрахунковий рахунок за номером 26000301501090. Операції по даному рахунку здійснюються аналогічно попередньому рахунку в «Райффайзен банк Аваль».
Найменша питома вага здійснення банківських послуг припадає на Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»». Підприємство найбільш зацікавлене в процедурі збільшення розрахунків з покупцями та замовниками через даний банк. Зацікавленість полягає в можливостях банку іти на взаємопорозуміння з клієнтом в процесі проведення банківських операцій по оплаті рахунків клієнта та одержання готівки в касу. Даний процес співпраці з банком і клієнтом не регламентовано жодним договором, а носить суто професійні відносини.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать полную версию