Автоматизація процесів бухгалтерського обліку у дорожньому підприємстві

Зміст
Реферат
Вступ
1. Основи організації бухгалтерського обліку на підприємстві
1.1. Сутність та задачі обліку
1.2. Характеристика терміну "бухгалтерський облік”
1.3. Відмінності фінансового та управлінського обліку
1.4. Предмет та метод бухгалтерського обліку
1.5. Документація обліку
1.6. Організація та форми бухгалтерського обліку
1.7. Теоретичні питання організації бухгалтерського обліку
2. Автоматизація
2.1. Організація обліку, контролю й аналізу в умовах функціонування автоматизованої системи управління підприємством з використанням автоматизованих робочих місць
2.2. Елементи організації бухгалтерського обліку в умовах застосування комп’ютерної техніки
Висновки
Додатки
Бібліографія
Реферат
Розрахунково-пояснювальна записка на 48 сторінок, 6 малюнків, 3 графіки, бібліографія на 10 джерел.
В роботі визначена схема організації і автоматизації бухгалтерського обліку в дорожньому підприємстві, яка забезпечує оперативне кервництво підприємством для здійснення господарської операції з найбільш ефективним використанням оборотних коштів підприєжмства з метою одержання максимальних прибутків, ефективного використання власних активів підприємства, своєчасних розрахунків з бюджентом.
Здійснено аналіз організації бухгалтерського обліку в дорожньому підприємстві, вивчено документооборот в системі обліку дорожньої галузі і можливості впровадження автоматизованого бухгалтерського обліку з використанням існуючих бухгалтерських програм.
Вступ
В умовах ринкової економіки значна роль належить бухгалтерському обліку, без знання якого неможливо ефективно керувати сучасними підприємствами.
Бухгалтерський облік - це спосіб документального спостереження, відображення і контролю за господарською і фінансовою діяльністю виробників і господарників (підприємств, організацій, орендних, спільних підприємств, акціонерних товариств тощо). Облік ведеться у вартісному, натуральному та трудовому вимірниках. Він грунтується на суворому дотриманні документації і здійснюється на основі державних правових актів, тобто на основі правових чинників, що передбачають виникнення виробничих підрозділів (цех, бригада, ланка, виробник), малих підприємств.
Важливі вимоги до бухгалтерського обліку - його простота, чіткість, достовірність поточних і звітних даних, попередження всілякого роду спроб перекручування дійсності, усунення серйозних недоліків в організації бухгалтерського обліку і посилення його ролі в здійсненні контролю за господарською діяльністю.
Предметом бухгалтерського обліку є окремі сторони багатогранного процесу розширеного відтворення: господарські факти, явища і процеси (операції), що зумовлюють рух господарських засобів, коштів, а також джерел їх утворення. Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес відтворення, тобто виробництво, розподіл, обіг та споживання. Так, на цукровому заводі предметом бухгалтерського обліку є процес виробництва, реалізації цукру тощо; в дорожньо-будівельному підприємстві - процес будівництва, ремонту та експлуатації доріг. Таким чином предмет бухгалтерського обліку вивчає стан і використання коштів підприємства в процесі господарської діяльності.
Особливу увагу обліку слід приділити якщо зважити на те наскільки складним механізмом являється дорожній комплекс України, на чолі якого стоїть Міністерство Транспорту України, а роль управління дорожнім господарством відведена Українській державній корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг (УКРАВТОДОР). Весь цей комплекс складається з 783 підприємств та їх підрозділів державного і недержавного секторів (Додаток 1). Джерелами фінансування цієї системи являються: відрахування коштів підприємствами й господарськими організаціями; відрахування від доходів по експлуатації автомобільного транспорту; збір від продажу паливно-мастильних матеріалів та інші надходження, структура яких наведена у Додатку 2. А облік у цьому комплексі має поєднати у єдине ціле надходження коштів, перерозподіл їх між тими чи іншими ланками галузі, оцінку результату від діяльності комплексу та ще багато інших питань від яких залежить ефективне управління всією системою.
Для потреб управління дорожніми підприємствами бухгалтерський облік повинен надавати повну та своєчасну інформацію, що потребує його належної організації. В бухгалтерії організаційний процес є засобом, за допомогою якого об’єднуються трудові ресурси, матеріали, технологія, інформація для досягнення поставлених перед обліком завдань. Ефективна організація обліку сприяє оптимальному використанню ресурсів, мінімізує витрати виробництва.
На тлі цього слід враховувати що сучасний рівень розвитку характеризується комп’ютеризацією всіх сфер народного господарства країни: вирішенням принципово нових задач обліку, аналізу, контролю й управління; застосуванням автоматизованих систем управління, електронно-обчислювальних машин та автоматизованих робочих місць (АРМ) облікових працівників.
1 [KK1] . Основи організації бухгалтерського обліку на підприємстві
1.1. Сутність та задачі обліку
Бухгалтерський облік, як наука, являє собою вчення про систему отримання, обробки та видачі облікової інформації з метою використання її в управлінні ланками народного господарства.
В процесі обліку господарської діяльності підприємствами використовуються три види вимірювачів: натуральні, трудові та грошові. Натуральні вимірювачі приймаються для отримання відомостей про об’єкти обліку в натуральному вигляді (тони, літри, метри тощо). Трудові вимірювачі встановлюють кількість витраченої праці в одиницю часу окремим працівником та колективом в цілому. Ці вимірювачі часто використовують в сполученні з натуральними для визначення продуктивності праці робітників. Грошові вимірювачі використовуються для відображення об’єктів обліку в єдиному, однорідному виразі. Використання грошового вимірювача дозволяє отримувати узагальнюючі показники різнорідних господарських засобів та процесів.
Бухгалтерський облік являє собою систему безперервного відображення засобів (по їх видам та джерелам) та процесів господарської діяльності. Особливості бухгалтерського обліку полягають у наступному:
- використовуються всі три вимірювачі – натуральні, трудові та грошові;
- облік суворо документовано;
- здійснюється в певному порядку на основі документів;
- запис здійснених господарських операцій відображаються по облікових рахунках бухгалтерського обліку;
- по всіх засобах періодично здійснюється інвентаризація;
- облік являється суцільним за обсягом операцій підприємства та безперервним у часі.
Головними задачами бухгалтерського обліку являються:
- забезпечення оперативного та послідуючого контролю за виконанням зобов’язань наявності та руху майна, використанням матеріальних та фінансових ресурсів згідно затвердженим нормам та кошторисам;
- своєчасно запобігати негативним явищам в господарських процесах та результатах діяльності підприємства, що необхідно для оперативного керівництва та управління, а також для використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими, банківськими, податковими та статистичними закладами та іншими зацікавленими органами та організаціями;
- забезпечення збереження власності.
Бухгалтерський облік відрізняється від інших видів господарського обліку насамперед тим, що за допомогою його можна, по-перше, всі засоби господарства і його ре­зультати відобразити в двох розрізах — за їхньою функціональною роллю та за правом власності; по-дру­ге, здійснити суцільне, взаємно ув’язане і безперервне спостереження за господарськими операціями та за на­явністю і рухом засобів господарства. Це дає змогу одер­жувати необхідну економічну інформацію для уп­равління, здійснення контролю за роботою господарства та виконанням його бізнес-плану, оцінити результати роботи.
Отже, бухгалтерський облік є основним і єдиним ви­дом обліку, за допомогою якого здійснюється в грошово­му виразі суцільне взаємоув'язане і безперервне спосте­реження, сприймання, вимірювання та фіксація роботи господарства в ці лому як сукупності, тобто всіх сторін його діяльності . Інші види обліку забезпечують окремі сторони діяльності у межах господарства (оперативно-технічний облік) або в масштабі народного господарства і його галузей (статистичний облік).
Бухгалтерський облік є найбільш масовим ви дом обліку, оскільки ведеться у всіх господарськи х са­мостійних ланках світової економіки. Завдяки йому керівництво господарства, власники, органи управління дістають необхідну економічну інформацію для уп­равління, оцінки і здійснення контролю за господарсь­кими процесами.
1.2. Харак т еристика термі ну " бух галтерський облі к”
Облік — ц е процес, який складається з операцій спо­стереження, сприйняття, вимірювання та фіксації (реєстрації) фактів, процесів, подій природи або суспільного життя. Спостереження зводяться до визна­чення змістовної характеристики об'єкта обліку, яку потрібно облічити, тобто до визначення предметної суттєвості об'єкта обліку, вимірювання — до вираження об'єкта обліку в визначених одиницях вимірювання (на­туральних, речових, трудових або вартісних), реє страція ~ до фіксації даних про предметну суттєвість (вла­стивість) об'єкта обліку, одиниць його виміру та інших характеристик.
Якщо процес обліку відбувається над об'єктами гос­подарського характеру, то такий облік називають госпо­дарським.
Господарський облік - це спостереження, сприйнят­тя, вимірювання та реєстрація господарських фактів, які являють собою дійсні явища (споруда, трактор, хліб тощо) або дійсний процес (купівля, виготовлення продукту, виконання роботи, надання послуги тощо) госпо­дарювання.
Постійне ускладнення господарського життя призве­ло до диференціації господарського обліку. Сьогодні в економічній літерату рі господарський облік поділяють за різними ознаками. Найбільш важливими слід визнати поділ за видами та за характером.
За видами господарський облік поділяють на оперативний, статистичний та бухгалтерський, за характером — на фінансовий та управлінський. Кожний вирішує свої завдання.
І нформаційні потреби щогодинного, щозмінного та щодобового управління, коли необхідне гнучке маневру­вання, постійне рег улювання, контроль та оцінка ходу робіт, забезпечуються оперативним обліком .
При необхідності одержання інформації про показни­ки, які характеризують закономірності та тенденції роз­витку господарства, застосовують статистичний облік .
Для того, щоб одержати узагальнюючі дані (інформацію про стан господарства, зміни, які у ньому відбуваються, стан взаємозв'язків та взаємовідносин од­ного господарства з іншим) та на їх основі визначити результати господарювання, ведуть бухгалтерський облік . До основних ознак бухгалтерського обліку нале­жать: юридична доказовість, безперервність, вартісне вимірювання, двоїсте (подвійне) відображення стану та змін господарських фактів (явищ та процесів) на основі теорії двоїстості (балансового методу).
Фінансовий облік призначено для формування вартісних показників господарства, які потрібні для ви­явлення зовнішніх зв'язків (бюджет, банки, постачаль­ник, покупці тощо). Він є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання.
Управлінський (внутрішньогосподарський) облік — це облік, у якому формуються показники для різних внутрішніх та зовнішніх потреб: обчислення собівартості придбання матеріалів, виготовленої продукції, викона­них робіт, наданих послуг; визначення витрат, розраху­нок доцільності виконання робіт тощо. Він складає ко­мерційну таємницю господарника.
Теоретичні основи побудови обліку є дині для усіх видів, форм, та масштабів підприємницької діяльності. Специфіка методики обліку та його організації зале­жить від масштабів і характеру діяльності, ор­ганізаційної структури господарства та цілого ряду інших причин.
1 .3. Відмінності фінансового та управлінського обл іку
Значимість фінансового управління підприємством знайшла своє відображення в нових підходах до самої організації бухгалтерського обліку в Україні. Велика кількість прибічників має направлення створення плану рахунків за принципово новою структурою, яка забезпечує можливість ведення фінансового та управлінського обліку. Організація фінансового обліку повинна регламентуватись певним державним органом, з метою створення єдиної системи визначення фінансового та майнового стану підприємства, оцінки статей активу та пасиву балансу, фінансових результатів, розрахунків з бюджетом та інших показників, які являють собою інформацію для складання фінансового (бухгалтерського) звіту.
Управлінський бухгалтерський облік повинен забезпечувати синтетичний та аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей, готової продукції, розрахунків, витрат за місцем виникнення, центрам відповідальності, сегментам діяльності, статтям калькуляції та не повинен бути зв’язаним безпосередньо з операціями на рахунках фінансового обліку.
1. Обов’язковість ведення обліку. Ведення фінансового обліку обов’язкове. Повинні бути прикладені значні зусилля для збору даних в потрібній формі та з потрібним ступенем точності незалежно від того, чи вважає адміністрація ці дані корисними. Ведення ж управлінського обліку суцільно залежить від волі керівництва: ніякі сторонні органи чи організації не мають права вказувати що потрібно і чого не треба робити. Оскільки ведення управлінського обліку повністю залежить від волі адміністрації, то немає сенсу в зборі та обробці інформації, цінність якої для управлення нижче вартості її отримання.
2. Ціль ведення обліку. Ціль фінансового обліку - співставлення фінансових документів для користувачів поза організацією. Коли документи складені, ціль вважається досягнутою. Управлінський облік є лише засобом забезпечення планування, власне управління та контролю.
3. Користувачі інформації. Користувачі інформації, яка отримується в результаті ведення фінансового обліку, - в своїй загальній масі – безлика група (за виключенням самої адміністрації організації). Запити більшості зовнішніх користувачів інформації вважаються однаковими. Особи, які користуються даними управлінського обліку, як правило, відомі поіменно. Відповідно відомі їх специфічні запити, на які й буде орієнтована система управлінського обліку.
4. Базисна структура . Фінансовий облік будується на основополагючій рівності: активи = зобов’язання + капітал власника підприємства . В управлінському обліку це три основних види:
а) облік повної собівартості;
б) диференційований облік;
в) облік за центрами відповідальності.
5. Основні положення. Фінансовий облік повинен вестись у відповідності із загальноприйнятими принципами бухгалтерського обліку. Якщо говорить про сьогоднішнє положення в Україні – це "Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності Україні" затверджене Міністерством Фінансів України від 03.04.93 №250, та "Про затвердження об’єму та форм річного бухгалтерського звіту підприємств та Інструкції про порядок їх заповнення" від 09.08.93.
6. Прив’язка у часі. Фінансовий облік відображає фінансову історію організації. Бухгалтерські проводки виконуються вже після звершення відповідної операції. Хоча дані фінансового обліку й беруться до уваги при плануванні, але вони за своєю природою носять "історичний" характер. Управлінський облік включає в свою структуру, нарівні з інформацією "історичного" характеру, оцінки й плани на майбутнє. Ціль фінансового обліку – показати, "як це було", а управлінського – “як це має бути”.
7. Форми вираження інформації . Фінансові документи, які являються кінцевим продуктом фінансового обліку, містять в основному інформацію в грошовому виразі. В управлінському обліку фігурує інформація, як в грошовому, так і в натурально – речовому виразі. В управлінському обліку відображається кількість матеріалу та його вартість тощо.
8. Ступінь точності інформації . Адміністрації підприємства потрібна своєчасна інформація, і тут часто можна піти на певне послаблення вимог до точності на користь швидкості отримання інформації. Таким чином, в управлінському обліку часто використовуються приблизні й приблизні оцінки, мабуть навіть частіше, ніж точні дані. Авжеж, дані фінансового обліку не можуть бути абсолютно точними, але приближення й приблизні оцінки в управлінському обліку використовуються значно частіше, ніж у фінансовому.
9. Періодичність звітності. Повний фінансовий звіт складається підприємством за підсумками року, менш детальні – щоквартально. Деталізовані звіти в управлінському обліку складаються великими організаціями щомісячно; звіти за окремими видами діяльності можуть складатись потижнево, щоденно, а в деяких випадках – негайно.
10. Строки представлення звіту. Оскільки для вивірення даних й перевірки їх зовнішніми аудиторами потрібен час, до якого потрібно добавити деякий термін на друк та розповсюдження фінансових звітів, останні потрапляють до користувачів тільки через кілька тижнів після закінчення звітного періоду.
Звіти ж з управлінського обліку можуть містити інформацію, яка потребує негайних дій. Ці звіти звичайно складаються на протязі кількох днів після закінчення звітного місяця (або на наступний ранок - для щоденних звітів).
11. Об’єкт звітності. В фінансових звітах організація описується як єдине ціле. Для великих компаній, що діють в кількох галузях, є необхідність відображення виручки й доходу по кожній галузі, тобто по великим сегментам цілого підприємства. В управлінському обліку основна увага звертається на порівняно невеликі підрозділи підприємства – по окремих виробах, видам діяльності, по організаційним підрозділам, по центрам відповідальності.
1.4. Предмет та метод бухгалтерського обліку
Предметом бухгалтерського обліку являється господарська діяльність підприємства. До групи об’єктів, що її забезпечують, відносяться господарські засоби та їх джерела, а до об’єктів що складають – господарські процеси та їх результати.
Господарські засоби являють собою: основні засоби (будівлі, споруди, машини, обладнання, транспортні засоби, інструменти тощо). Вони створюють необхідні умови для нормального здійснення виробничого процесу, сприяють його правильній організації. Основні засоби беруть участь у процесі виготовлення продукції протягом тривалого часу, обслуговують багато виробничих циклів. Одночасно основні засоби поступово передають втілену в них працю на продукцію, що виготовляється, у вигляді амортизаційних відрахувань. Це призводить до їх зносу та зменшенню вартості.
Оборотні засоби являють собою вихідний матеріал, з якого виготовляється продукція. До оборотних засобів відносять: сировина та матеріали, напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо та незавершене виробництво (оборотні засоби, обробка яких не закінчена на тій чи іншій фазі виробництва) та інші матеріали, що використовуються в одному виробничому циклі та цілком переносять свою вартість на продукцію, що виготовляється.
Грошові кошти використовуються для здійснення різноманітних платежів, поділяються за місцем їх знаходження, зберігаються в основному на розрахунковому рахунку банку та використовуються для здійснення всіх основних розрахунків підприємства: з постачальниками та покупцями, з фінансовими та податковими органами тощо, такі розрахунки ведуться через розрахунковий рахунок та інші рахунки підприємства за безготівковими перерахуваннями. Готівкові гроші знаходяться в касі підприємства.
Кошти в розрахунках являють собою дебіторську та кредиторську заборгованість, тобто борги інших підприємств та осіб даному підприємству, та заборгованість даного підприємства перед іншими підприємствами чи особами. Відповідно до цого ті чи інші сторони являються дебіторами чи кредиторами.
1.5. Документація обліку
Обов’язковою умовою бухгалтерського обліку являється оформлення кожної господарської операції документом. Документація – це процес суцільного та безперервного відображення господарських операцій в документах.
Оскільки на підприємстві здійснюється велика кількість різноманітних господарських операцій, існує багато різноманітних за своєму змісту та формі документів. Більшість документів взаємопов’язані між собою, та зміст одних документів витікає зі змісту інших.
Первинні документи, в тому числі на паперових та машинозчитувальних носіях інформації, повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування документу (форми), код форми, дата та місце складання, зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції, посада особи, відповідальної за ведення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші знаки, які ідентифікують особу, яка здійсняла господарську операцію.
В залежності від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можна внести додаткові реквізити.
При складанні документів на машинних носіях інформації підприємства зобов’язані за свій рахунок та власними силами зробити їх копії на паперових носіях за вимогою контролюючих або судових органів та своїх клієнтів . Первинні документи мають бути складені в момент здійснення операції, я якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.
Жодна господарська операція, яка відбувається на підприємстві та установі, не повинна уникнути документування. Однак документуванням господарських операцій займаються не тільки і не стільки працівники бухгалтерської служби підприємства чи установи, а насамперед ті, хто здійснює господарські операції і дає дозвіл на їх проведення. Це посадові особи виробничих, організаційно-технологічних, інженерно-технічних та розпорядчих служб і підрозділів. Тому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1995р. № 307 визнано за необхідне зобов’язати керівника підприємства, організації і установи забезпечити документування всіх господарських операцій, пов’язаних з одержанням доходів, різними витратами, змінами в складі і стані майна, зобов’язань і капіталу, розподілом доходів тощо.
Відповідальність за своєчасне та якісне складання документів, передачу їх у встановлені строки для відображення в бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених в документах, несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Бухгалтерські документи можна класифікувати за призначенням, порядком складання та способу висвітлення операції.
1.6. Організація та форми бухгалтерського обліку
Для отримання необхідної інформації про господарську діяльність необхідно всі дані про операції, що містяться в документах, згрупувати у відповідності до їх економічного вмісту та зареєструвати. Реєстрація здійснюється за допомогою облікових регістрів, що забезпечують контроль за збереженістю документів та необхідну наочність відображених у них даних.
В облікових регістрах виконується групування даних первинних документів за однорідними признаками, які використовуються для ведення бухгалтерського обліку та управління господарською діяльністю підприємства.
Облікові регістри групуються за певними признаками:
· за видами бухгалтерських записів поділяються на хронологічні та систематичні;
· за зовнішнім виглядом поділяються на бухгалтерські книги, картки, вільні листи;
· за об’ємом вмісту поділяються на регістри синтетичного та аналітичного обліку.
В регістрах хронологічного обліку відображаються господарські операції в певній послідовності, в момент їх здійснення групування даних, що реєструються, не відбувається.
Систематичні регістри призначені для реєстрації господарських операцій в певній послідовності та в певному групуванні однорідних за економічним змістом господарських операцій. Регістри систематичного обліку складаються в розряді синтетичного та аналітичного обліку.
Останнім часом широкого використання набули комбіновані регістри систематичного обліку, які поєднують синтетичні та аналітичні записи. Використання комбінованих регістрів дає можливість оперативно отримувати хронологічні та систематичні дані або показники синтетичного та аналітичного обліку разом, що скорочує об’єм роботи по обліковій реєстрації та дає наочне уявлення про здійснені операції.
В процесі здійснення господарських операцій з’являється необхідність у накопиченні та групуванні даних. Для групування певних даних за об’єктами обліку застосовуються групувальні відомості.
Для ведення записів по синтетичному та аналітичному облікам застосовують бухгалтерські книги, в яких всі листи зброшуровані, пронумеровані, на останній сторінці зазначено кількість сторінок із завіруючим підписом керівника та головного бухгалтера, а також скріплені печаткою.
Картки ведуться на підприємствах, де не застосовується обчислювальна техніка, для відображення аналітичних даних (тобто докладний опис інформації про об’єкт обліку) по кожній номенклатурі обліку (товарно-матеріальних цінностей, основних засобів тощо). Зібрані разом картки складають картотеку, яка розподіляється за певними признаками.
Вільні листи являють собою таблиці різноманітного формату із спеціальним графленням. Вони складають основу сучасних форм обліку та використовуються для ведення як синтетичного, так і аналітичного обліку. Регістри даного виду використовуються для запису операцій безпосередньо з первинних документів. На вільних листах ведуться різноманітні відомості та журнали.
По закінченню звітного року та складанні балансу книги, картки та вільні листи (відомості) закриваються шляхом підведення підсумків по кожному рахунку та запису суми залишку.
Структура синтетичних регістрів залежить від форми бухгалтерського обліку, а аналітичні регістри – від особливостей об’єктів обліку.
В умовах застосування обчислювальної техніки застосовуються електронні носії: диски, дискети, магнітні стрічки, машинограми, відеограми.
Підприємства які складають облікові регістри на машинозчитувальних носіях, зобов’язані забезпечити технічні засоби для їх відтворення в зручному для читання вигляді.
Відповідальність за правильність реєстрації інформації в облікових регістрах несуть особи, які склали та підписали їх.
Інформація про господарські операції, що були здійснені підприємством за певний період, в облікових регістрах переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерської звітності.
Під формою бухгалтерського обліку розуміють технологію та організацію облікового процесу відповідними способами, технікою документування та облікової реєстрації. В бухгалтерському обліку в Україні застосовуються наступні форми обліку: меморіально-ордерна, журнально-ордерна, спрощена форма обліку, таблично-перфокарткова, таблично-автоматизована, діалогова.
З усіх вищенаведених форм в дорожніх організаціях застосовується журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку . Сутність цієї форми полягає у застосуванні журналів-ордерів та допоміжних відомостей, які являються основними обліковими регістрами. Всі журнали-ордери побудовані так, що в них поступово накопичуються та підраховуються дані для перенесення їх в звітні форми.
Основними перевагами журнально-ордерної форми обліку являються:
- поєднання аналітичного та синтетичного обліку в одному регістрі;
- забезпечення своєчасного та рівномірного відображення бухгалтерських записів на протязі звітного періоду;
- забезпечення розподілення облікових робіт;
- можливість проведення аналізу господарської діяльності підприємства;
- скорочення загальної кількості облікових регістрів.
Проте в наш час, у нових умовах господарювання ця форма не відповідає всім потребам оперативного управління підприємством , а саме: побудова журналів-ордерів не містить нових форм організації обліку, не відповідає за складом аналітичних даних, які необхідні для управління підприємством, а найголовніше – не дозволяє здійснювати бухгалтерський облік оперативно для визначення реального фінансового стану управління на будь-який момент .
Для того, щоб бухгалтерський облік грав роль не тільки послідуючого контролю після одержання квартальної звітності, а справжню роль – був інструментом для керівника в оперативному керівництві управлінням, необхідно впроваджувати автоматизацію бухгалтерського обліку. Суть її полягає в наступному: сучасні технічні засоби, які застосовуються для автоматизованого ведення бухгалтерського обліку, дозволяють підійти по-новому до формування облікової інформації, знизити трудомісткість обробки інформації, підвищити оперативність доступу бухгалтерського апарату до інформації, що обробляється.
Так Українським державним виробничо-технологічним підприємством «Укрдортехнологія» щоквартально до податкової інспекції та вище стоячої організації (Корпорації «Укравтодор») подаються бухгалтерські звіти, досить важливим елементом яких є пояснювальні записки, об’єм яких не регламентується.
Підготовка всіх цих звітів супроводжується ручною обробкою великої кількості паперових реєстрів, на яких здійснюється ведення обліку продовж звітного періоду. Такий спосіб підготовки звітності потребує досить великих витрат праці і при цьому процесі існує велика вірогідність механічної помилки (описки, арифметичні помилки).
Останнім часом перелік документів що здаються до відповідних організацій, зазнав певних змін. Так, якщо на сьогоднішній день, для податкової адміністрації найважливішими звітними документами є Декларація про прибуток підприємства (що введена в дію, згідно із законом про оподаткування підприємств, з 1 жовтня 1997 року) та Декларація про податок на додану вартість, то для вище стоячої організації найважливішими залишаються Баланс підприємства та Звіт про фінансово-економічні показники підприємства (які до податкової адміністрації взагалі не подаються).
Як вже зазначалось вище, найпоширенішою формою бухгалтерської звітності є журнально-ордерна форма, яка застосовується і в «Укрдортехнології».
Головною перевагою цієї форми є те, що вона дає можливість зосередити величезні об’єми інформації у відносно невеликій кількості регістрів - журналіах-ордерах, відомостях, головній книзі. Але ці регістри мають складну побудову, відрізняються між собою за структурою та потребують виконання ряду логічних операцій при заповненні.
Ведення обліку при цій формі потребує високої кваліфікації та великого практичного стажу.
1.7. Теоретичні питання організації бухгалтерського обліку
Бухгалтерський облік можна уявити як трьохступеневу систему, яка є складовою системи управління дорожнім підприємством. Першим її рівнем є методичний, другим – механічний (рівень форми обліку), третім – організаційний. На методичному, базовому рівні систему бухгалтерського обліку утворюють факти господарської діяльності, що реєструються та узагальнюються на бухгалтерських рахунках. Тут елементами системи бухгалтерського обліку виступають рахунки (на яких здійснюється узагальнення фактів), що розкривають зв’язки між господарськими подіями через подвійний запис, а також інші елементи методу бухгалтерського обліку. Обробка та реєстрація фактів господарської діяльності призводять до створення різних форм обліку (другий рівень системи бухгалтерського обліку). Взаємодія облікових працівників відбувається на третьому, організаційному рівні системи бухгалтерського обліку.
В бухгалтерському обліку суб’єктом управління є всі працівники, які виконують функції обліку, а в організації бухгалтерського обліку суб’єктом виступають керівники дорожньої організації – директор та головний бухгалтер. Якщо в бухгалтерському обліку об’єктом є господарські факти, то в організації бухгалтерського обліку – обліковий процес, праця виконавців, організаційне, інформаційне та технічне забезпечення обліку, тобто власне система бухгалтерського обліку.
Організація бухгалтерського обліку складається з трьох взаємопов’язаних частин (етапів), що відповідають трьом розглянутим вище рівням системи бухгалтерського обліку, та охоплює весь бухгалтерський облік як технологічний процес, в якому поєднується жива праця облікових працівників, засоби праці – технічне забезпечення бухгалтерського обліку, а також специфічні предмети праці – бухгалтерські документи – для одержання підсумкової інформації.
На першому, методичному етапі організації бухгалтерського обліку здійснюється вибір системи певних способів та прийомів, які полягають у документуванні, інвентаризації, використанні синтетичних та аналітичних рахунків, подвійному записі, оцінці майна та зобов’язань, калькулюванні, бухгалтерському балансі та звітності.
Другий етап організації бухгалтерського обліку – технічний, - це вибір форми обліку, що найкраще підходить для бухгалтерії даної дорожньої організації. Він полягає у виборі способу обробки облікових даних – паперового або комп’ютерного, розробці переліку форм облікових регістрів, встановленні порядку здійснення записів в регістрах і перенесенню даних між ними.
Якщо під час першого та другого етапів здійснюється організація ведення облікових записів, то третій етап полягає в організації роботи облікового апарату. Він включає :
1. встановлення найбільш економної і найбільш зручної загальної схеми обліку (централізованої або децентралізованої);
2. визначення оптимальної структури облікового апарату;
3. встановлення норм часу, необхідного для виконання робіт і визначення оптимальної чисельності бухгалтерів;
4. набір кадрів та їх навчання;
5. організацію робочих місць бухгалтерів;
6. раціональне розміщення облікового апарату;
7. встановлення належних інформаційних зв’язків між окремими частинами бухгалтерії та між бухгалтерією і оперативними підрозділами дорожнього підприємства, а також із зовнішнім середовищем (діловодство та документообіг);
8. інформаційне і технічне забезпечення облікових працівників;
9. мотивацію працівників бухгалтерії (оплата праці, інші види стимулювання);
10.встановлення правильного і точного обліку роботи працівників та контроль за виконанням ними своїх функцій;
11.організацію архіву бухгалтерських документів;
12.організацію безпеки облікової інформації та її захисту.
Організаційна функція управління дорожнім підприємством полягає в організації виробництва, управління та праці. Організація бухгалтерського обліку також потребує створення певного технологічного ланцюгу з обробки інформації, здійснення управління обліковим апаратом та створення сприятливих умов для роботи бухгалтерів. Бухгалтерія – такий самий відділ дорожнього підприємства, як і всі інші адміністративні служби, і, якщо рядовий виконавець свою діяльність спрямовує на збирання і групування звітних даних, то головний бухгалтер – організатор обліку – в своїй роботі виконує всі управлінські функції: створює та вдосконалює структуру і техніку облікового підрозділу, планує роботу бухгалтерії, приймає рішення щодо стимулювання обліковців до праці, контролює правильність і своєчасність облікових даних. Організація обліку потребує грунтовного інформаційного забезпечення та ефективної комунікації; створення, налагодження та функціонування системи бухгалтерського обліку, передбачає оцінку можливих варіантів, вибір з кількох альтернатив – тобто прийняття управлінських рішень.
Веден н я господарства вимагає виконання комплексу робіт (функцій) — прогнозування, нормування, плану­вання, організації, мотивації регулювання, обліку, конт­ролю та аналізу господарської діяльності, своєчасної підготовки і подання податкової звітності. Щоб успішно господарювати, потрібно виконувати всі ці функції. Функція обліку є обов'язковою, що передбачено закона­ми кожної держави.
Згідно з діючими законами України всі підприємства, незалежно від форм власності, виду діяльності, масштабності тощо, повинні забезпечити ведення бухгалтерського обліку і подання фінансової, податкової та статистичної звітності. Тому знання бухгалтерського обліку є обов'язковим для кожного господарника. Результатом виконання цих завдань буде зовнішня та внутрішня звітність яка представляє бухоблік як інформаційну систему.

В процесі дфяльності підприємства значна більшість документів підприємства проходить через бухгалтерію, де більшість з них обробляється і реєструється. Тому доцільно розглянути бухгалтерський облік як головну ланку інформаційного забезпечення процесу управління підприємством. Це можна проілюструвати наступним чином:
Мал. 1.1. Бухоблік як інформаційна система
Перша мета досягається за допомогою фінансового та управлінського обліку, друга – фінансового. Реалізація нових цілей пов’язане із:
1) веденням облікових реєстрів;
2) складання звітності;
3) складанням кошторисів;
4) аналізом звітності;
5) складанням прогнозів;
6) оперативним контролем.
Бухгалтерський облік базується на певних концепціях, головними з яких є безперервний та суцільний характер, вартісний вимірювач, документальність, подвійний запис. В обліку всі без винятку господарські операції, наприклад оприбуткування на складі матеріалів, сплата податків, нарахування зарплати працівникам, фіксуються систематично і послідовно по мірі їх виконання. Бухгалтерський облік реєструє головним чином інформацію, подану у грошовій формі. Причому гроші виражаються у тій вартості, яку вони мають на час реєстрації господарських операцій. Факт здійснення операцій обов’язково фіксується у первинних облікових документах, чим забезпечується об’єктивність і достовірність даних обліку. Основний метод обробки інформації – подвійний запис.
Об’єктом бухобліку є господарська діяльність підприємства. Щоб здійснювати її, треба мати майно, насамперед кошти, які дозволяють придбати товарно-матеріальні цінності. Спрямовуючи їх у виробництво, підприємство отримує готову продукцію, у процесі збуту якої повертаються раніше витрачені кошти, але вже у вигляді прибутків. За рахунок повернених коштів визначений процес повторюється. Таким чином забезпечується кругообіг майна. Основний висновок: господарська діяльність як об’єкт бухгалтерського обліку являє собою сукупність операцій над майном підприємства. Великий обсяг господарських операцій зумовлює надзвичайну трудомісткість обліку. До того ж у зв’язку з періодичною зміною нормативних документів змінюється зміст окремих операцій, що вимагає від бухгалтера постійної роботи над нормативною документацією.
При веденні бухгалтерського обліку без застосування комп’ютерних засобів керівник дорожнього підприємства не має можливості здійснювати оперативний контроль за наявністю необхідних для будівництва дороги будівельних матеріалів, оперувати наявними грошовими коштами управління для організації поставок матеріалів, своєчасного розрахунку з бюджетом по сплаті податків, виплати заробітної плати і своєчасним забезпеченням сплат постачальникам і субпідрядчикам, оскільки бухгалтерський облік надає йому послідуючу інформацію, а не оперативну. В результаті дорожнє управління залучає зайві оборотні кошти для створення резерву наявності матеріалів на складах і інших розрахунків. Вирішення завдання по створенню високого рівня управління для кінцевого результату – своєчасного виконання будівництва об’єкту і максимального отримання прибутків полягає в створенні в дорожньому управлінні комп’ютерної мережі основних його підрозділів.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать полную версию