Особливості бухгалтерського обліку в кредитних спілках

ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КРЕДИТНИХ СПІЛОК 5
1.1 Поняття та сутність кредитної спілки. 5
1.2 Внески, відкриття рахунків та надання позичок. 8
1.3 Бухгалтерський облік та звітність у кредитних спілках. 17
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ У КРЕДИТНИХ СПІЛКАХ. 25
2.1 Створення кредитної спілки, складання установчих документів. 25
2.2 Державна реєстрація кредитної спілки. 26
2.3 Практичні питання бухгалтерського обліку кредитній спілці 32
2.3.1 Облік внесків членів кредитної спілки. 32
2.3.2 Облік розрахунків за кредитами. 36
2.3.3 Фінансові інвестиції 38
2.3.4 Облік доходів та витрат. 39
ВИСНОВКИ.. 48
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 51
ВСТУП
Становлення ринкових умов господарювання в Україні зумовило перехід до дворівневої банківської системи, а банки є практично найважливішою складовою кредитної системи. Кредитування населення України в сучасних умовах є надзвичайно важливим питанням через те, що соціально-економічний рівень його життя дуже низький.
Певна особа, щоб підвищити свій соціально-економічний рівень життя прагне більших доходів, яких не може забезпечити держава, тому часто люди розпочинають власну діяльність, а на це потрібні чималі кошти. І тут на допомогу може прийти лише розвинена практика кредитування.
Крім того, такого роду допомоги потребують часто й ринкові структури, товарне виробництво, торгівля, тобто усі сфери народного господарства.
Формування дієздатної ринкової економіки в Україні постійно потребує певної фінансової підтримки. Комерційні банки не зацікавлені і не завжди готові працювати із дрібними позичальниками (фізичними особами) через високий ризик неповернення кредиту. З іншого боку фізичні особи не прагнуть отримувати позики в банках через високі відсотки та короткотерміновість, що ще більше погіршує їх скрутне матеріальне становище і складність оформлення кредиту, завищені є вимоги до застави.
Ці умови сприяли створенню кредитних спілок, які стають корпоративними членами кредитних організацій, таких як комерційні банки, ломбарди тощо. Кредитні спілки в основному функціонують у поселеннях з невеликою чисельністю населення, де люди переважно знають одне одного.
Кредитна спілка завжди створюється і діє на базі певної монолітної спільноти людей, які об’єднані відповідно до їх інтересів, спільної діяльності або компактного місця проживання. Така спільнота виступає в якості поля членства для своєї кредитної спілки. В Україні полями членства для кредитних спілок можуть бути трудові колективи, громадські організації, професійні спілки, церковні приходи та територіальні громади.
Актуальність теми даної курсової роботи полягає в тому, що кредитна спілка не займається жодною іншою господарською діяльністю крім надання кредитних і ощадних послуг своїм членам, і тому має певні особливості ведення бухгалтерського обліку своєї діяльності. Діяльність кредитної спілки як організації, яка не має на меті отримання прибутку, вона спрямована власне на надання конкретних послуг, що і визначає її вузьку спеціалізацію щодо можливих напрямів використання акумульованих за рахунок заощаджень членів фінансових ресурсів.
Мета даної курсової роботи – висвітлити теоретичні питання стосовно особливостей бухгалтерського обліку в кредитних спілках та на основи опрацьованого матеріалу зробити практичне завдання на прикладі умовного підприємства.
Для досягнення цієї мети ми поставили перед собою наступні завдання:
· розглянути економічну сутність кредитної спілки як неприбуткової організації;
· проаналізувати основні ресурси формування кредитної спілки;
· порядок створення кредитної спілки;
· розглянути складання установчих та реєстраційних документів.
· ведення бухгалтерського обліку у кредитних спілках;
· звітність кредитної спілки;

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КРЕДИТНИХ СПІЛОК
1.1 Поняття та сутність кредитної спілки
Саме слово “кредит” походить від латинського “creditum”, що означає “позика”, “борг”. А також цей термін можна перекласти як “вірю”, ”довіряю”. Звідси ми можемо дати визначення КС.
Кредитна спілка – це громадська організація, головною метою якої є фінансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування.
Кредитні спілки є одним з різновидів кооперативних організацій. Від того, як вони розвиватимуться, значною мірою залежить, чи вдасться відродити в Україні справді масовий кооперативний рух, тобто діяльність населення по самозабезпеченню необхідними товарами і послугами на засадах кооперування.
Відповідно до Закону України “Про кредитні спілки”: ”Кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки”. Іншими словами, кредитні спілки є специфічними організаціями фінансової взаємодопомоги громадян, які мають неприбуткову кооперативну основу.
Отже, головну мету діяльності кредитної спілки можна визначити як фінансовий та соціальний захист своїх членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування, фінансової підтримки підприємницьких ініціатив та надання їм інших фінансових послуг [21, 97].
Управління кредитною спілкою здійснюється на демократичних засадах, що означає, що незалежно від моменту вступу чи розміру внеску, кожен учасник спілки має право одного голосу. Таким чином забезпечується захист інтересів усіх без винятку учасників спілки. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій кожному гарантовано вільний вхід і вихід. Оскільки кредит у кредитній спілці можуть отримати лише її учасники, то можна відмітити ще одну специфічну рису кредитної спілки — всі її клієнти є її учасниками. Однак, незважаючи на те, що учасниками спілки є лише фізичні особи, підприємства також можуть отримати кредит через своїх представників, які є її членами.
Суть неприбуткової діяльності кредитної спілки полягає в тому, що кінцевою метою її діяльності є не отримання прибутку від наданих послуг, а самі послуги, що надаються членам кредитної спілки. Фінансовий характер діяльності кредитної спілки робить її схожими на інших учасників фінансового ринку — банки. Між цими структурами є багато як спільного, так і відмінного. Спільним є те, що і банки, і кредитні спілки на ринку діють як фінансові посередники, створені для задоволення потреб споживачів у фінансових ресурсах. Вони мають можливість акумулювати кошти від тих, хто має в даний момент їх надлишок і передавати тим, хто відчуває в них нагальну потребу. Принциповою відмінністю між цими структурами є мета діяльності кожної з них: отримання прибутку для банку і надання фінансових послуг для кредитної спілки [21, 112].
В основному КС об’єднують осіб зо місцем роботи, або за місцем проживання. Для відкриття кредитної спілки основні матеріали можна отримати у НАКСУ (Національна Асоціація Кредитних спілок України) та у Представництві Канадської Кооперативної Асоціації в Україні.
Для заснування КС засновники укладають угоду, яка визначає порядок та принципи створення спілки, склад засновників, порядок підготовки проекту Статуту спілки та його затвердження. Для створення КС потрібно не менше 50 осіб-засновників. Особи – засновники (організаційний комітет) проводять збори, на яких власне й засновують кредитну спілку.
Кредитна спілка як і будь-яка громадська організація в Україні діє на основі статуту. Статут містить:
· назву КС, її зміст, юридичну адресу і банківські реквізити;
· права та обов’язки членів спілки;
· умови прийняття та вибуття з неї;
· розмір сплати вступних та членських внесків;
· порядок використання коштів спілки, в тому числі порядок та умови надання кредитів членам спілки, розмір відрахувань та порядок формування фондів, утворюваних спілкою,
· порядок звітності та контролю;
· порядок припинення діяльності спілки і вирішення майнових питань, пов’язаних з її ліквідацією.
У статуті КС можуть бути передбачені інші положення, які стосуються окремих видів її діяльності. Статут КС не повинен суперечити чинному законодавству України.
Для державної реєстрації КС її засновники подають заяву до Державної податкової інспекції. До заяви додається угода про заснування КС, статут, відомості про склад статутних органів, загальну чисельність членів кредитної спілки, документи про сплату реєстраційного збору. КС свою діяльність з питань кредитування та розрахунків погоджує з Національним банком України. КС охоплюють ті верстви населення, які в силу економічних причин не можуть отримати позику в банку [18, 25]..
Головною метою КС є забезпечення регулярних заощаджень та надання позичок своїм членам. Кредитна спілка також є джерелом кредиту, що надається її членам для будь-якої мети, яка заслуговує на увагу. За позичку сплачується помірно низька процентна ставка. Кінцевою метою кредитної спілки є підвищення соціально-економічного стану її членів. Покращення економічного становища громадян забезпечується їх спроможністю заробляти гроші, розумно їх витрачати, частину доходу заощаджувати для отримання майбутніх благ і мати доступ до джерел кредиту, що забезпечує умови для продуктивної прибуткової діяльності.
Членами кредитної спілки, в тому числі її засновниками можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, не обмежені судом у дієздатності та не перебувають у місцях позбавлення волі.
Заява кандидата про вступ до Спілки складається письмово за формулою, встановленою Правлінням та розглянута на його засіданні [Додаток 5].
1.2 Внески, відкриття рахунків та надання позичок
В основному ресурси КС формуються за рахунок вступних пайових внесків членів, а також їхніх наступних періодичних внесків. КС може приймати внески, які наведено в таблиці 1.2.1.
Таблиця 1.2.1 Види внесків у кредитну спілку

Схема 1.2.2 Види рахунків у кредитних спілках
Відкриття рахунків членам кредитної спілки, як правило здійснюється на підставі заповненої заяви, крім пайового рахунку, який відкривається на основі рішення про прийом у члени. для відкриття рахунку потрібно такі документи:
· Заява на відкриття рахунку;
· Касовий документ;
· Ощадна книжка;
· всі інші операції проводять за допомогою персонального комп’ютера (ПК) [16, 62]..
При прийняті коштів на рахунок обумовлюється відсоток під який його приймають. Наприклад, КС прийняла на рахунок кошти під 17% річних, а видала позику під 25% річних. З різниці 25%-17%=8% є прибуток для КС. Який іде на споживчі цілі Спілки, формується резервний фонд і залишок розподіляється між членами спілки.
Для нарахування відсотків за 1 повний місяць здійснюється за формулою:
де
S% - відсоток за повний місяць;
S - сума вкладу;
Р % - річна відсоткова ставка.
Розрахунок відсотків за кілька повних місяців
здійснюється за формулою:
де:
S%-відсоток за повний місяць;
S-сума вкладу;
n - к-ть місяців.
Для розрахунку та дорахування відсотків за неповний місяць. скористаємося формулою:
S%-відсоток за повний місяць;
S-сума вкладу;
k-кількість днів.
Таке донарахування здійснюється перед проведенням будь-якої операції з рахунком: приймання коштів на рахунок, отримання коштів з рахунку та ін.
Особовий рахунок члена закривається у випадках виходу або виключення його із кредитної спілки. При закритті рахунку члену повертаються його ощадні внески.
Розглянемо такий приклад. Нехай член кредитної спілки вніс на ощадний безтерміновий рахунок 8000 грн., під 18% річних, з умовою отримувати відсотки кожного місяця.
За перший місяць відсотки становитимуть. S=8000 х 18/100 х 12 =120 грн.
Так як відсотки нараховуються кожного місяця, і член спілки їх отримує, то при закриті рахунку йому повертають відсотки за останній місяць і суму вкладу. І другий варіант, коли член спілки не отримував відсотків кожного місяця, і закриває рахунок через шість місяців, то відсотки становитимуть. S=8000 х (18/100 х 12) х 5 =600 грн. Виплачується сума вкладу і відсотки за всі місяці [16, 71]..
Активні операції КС полягають у видавані позик своїм членам на різноманітні споживчі потреби. Види позик наведено у таблиці 1.2.3
Таблиця 1.2.3 Види позик у кредитних спілках
Позички – це основне джерело доходів кредитної спілки хоч ці активи не є високоліквідними.
Ліквідність – властивість позичальника забезпечити своєчасне виконання боргових зобов’язань і платоспроможності.
Позичка надається члену КС на основі підстави письмової заяви Члена Спілки.
При прийняті кредитним комітетом або уповноваженими особами рішення про надання позики між КС та позичальником укладається кредитний договір. У якій визначається термін та умови повернення позички. Позичка у частині, яка перевищує грошовий внесок члена спілки, надається під заставу заробітної плати, майна, або майнових прав, гарантії або поручительства в установленому порядку [Додаток 6].
Юридична особа має право виступити гарантом по позиках (для своїх працівників) фізичних осіб – членів Спілки.
На період кредиту, внески гаранта та нараховані відсотки блокуються. Придбане під заставу майно кредитна спілка повинна в 3-х місячний термін після закінчення дії кредитного договору (в разі невиконання по ньому зобов’язань) продати на аукціоні, а виручені кошти додати до Позичкового фонду, або ж взяти майно на баланс Спілки.
Сума кредиту неповинна перевищувати 70% вартості заставленого майна або майнових прав.
Чим більший термін позички, тим вона є менш ліквідною. Розрізняють поточну, короткотермінову і загальну ліквідність. Для визначення показників ліквідності в основу покладено принцип співвідношення зобов’язань кредитної спілки до її активів в залежності від терміну їхньої поточної ліквідності.
Поточна ліквідність – це співвідношення поточних зобов’язань КС до її поточних активів. Цей показник визначається формулою:
p – поточна;
Lp - поточна ліквідність КС;
Zp - поточні зобов’язання КС по ощадних безтермінових рахунках, інших рахунках, по яких члени можуть у будь-який час зажадати свої кошти та відсотки, по термінових ощадних внесках до одного місяця, кредиторській заборгованості перед членами, а також гарантії та поручительства, видані кредитною спілкою третім особам за своїх членів;
Ap - поточні ліквідні активи кредитної спілки (готівка в касі; кошти на розрахунковому чи поточному рахунках у комерційному банку; кошти вкладені у вигляді легколіквідних резервів; високоліквідні цінні папери; позички із строком погашення до одного місяця; дебіторська заборгованість КС; інші ліквідні активи). Ідеальним варіантом є коли Lp не перевищує 1,0. Хоча на практиці цього дуже важко досягти.
Короткострокова ліквідність – це співвідношення; короткострокових зобов’язань КС до її короткострокових активів. Визначаємо його за формулою:
де:
k – короткострокова;
Lk –коефіцієнт короткострокової ліквідності;
Zk-короткострокові зобов’язання КС по ощадних безтермінових рахунках, інших рахунках, по яких члени можуть у будь-який час зажадати свої кошти та відсотки, по термінових ощадних внесках до трьох місяців, кредиторської заборгованості перед членами, а також гарантії та поручительства, видані КС третім особам за своїх членів;
Ak-короткострокові ліквідні активи (готівка в касі; кошти на розрахунковому чи поточному рахунках у комерційному банку; кошти вкладені у вигляді легколіквідних резервів) високоліквідні цінні папери; позички із строком погашення до трьох місяців; депозити строком до трьох місяців, вкладені у комерційні банки; дебіторська заборгованість КС; інші ліквідні активи з терміном до трьох місяців хорошим варіантом для Lk коли він менший
Загальна ліквідність КС – це співвідношення загальних зобов’язань КС до загальної суми її активів визначаємо його за формулою:
де:
z – загальна;
Lz-коефіцієнт загальної ліквідності КС;
Zz-сукупність усіх зобов’язань КС;
Az-загальний розмір всіх активів КС.
Lz – не повинен перевищувати 0,95 звідси випливає ,що активи КC повинні бути більшими за її зобов’язання з певним запасом.
Слід зауважити, що збільшення цього показника впливає на дохідність КС. Ми бачимо, що між ліквідністю та дохідністю існує обернено пропорційний зв’язок: чим вища ліквідність – тим нижча дохідність.

Нарахування відсотків за кредитом може здійснюватись у такий спосіб. Припустимо, що КС надає у позику певну суму S. Виникає питання, якою буде сума грошей S1 через n днів (тобто позика з відсотками при повернені КС) за умови, що річна процентна ставка p%. Розглянемо нарахування простого відсотка.
процентна ставка на 1 день;


Розглянемо, як можна нараховувати відсотки за допомогою складного відсотка (відсоток від відсотка). Після першого дня майбутня вартість позики від відсотків, що має бути повернена становитиме.
Наприклад: КС надала позику 1000 гривень, річна відсоткова ставка 72% .
· 1000+720=1720(грн.) – кредит +проценти
· 1720/12=143,33(грн.) – погашення кредиту разом з відсотками
· 720/12=60(грн.) – чистий % за 1 місяць річної ставки
· 143,33-60=83,33 – погашення боргу.
Аналогічно використовуються формули коли видають довгострокову позику (на кілька років). Припустимо, що Кс надає позику певну суму грошей S. Подивимось якою буде сума грошей S1 через n років (тобто позика з відсотками при повернені КС) за умови, що річна процентна ставка p% . Для нарахування простого відсотку використовується формули;
Розглянемо, як можна нараховувати відсотки за допомогою складного відсотка (відсоток від відсотка).
Відсотки мають сплачуватися за фактичну кількість днів користування позичкою і нараховуватися на суму залишку заборгованості за позичкою. Якщо сума що вноситься позичальником, недостатня для погашення строкового платежу, простроченої заборгованості, сплати нарахованих відсотків, то в першу чергу погашаються відсотки,
потім прострочена заборгованість, а на суму, що залишається після цього, погашається строковий платіж. Тому сума сплачуваних відсотків частками через певні проміжки часу нараховується так:
КС самостійно встановлює відсоткову ставку за користування позичками будь-якого виду і враховує найрізноманітніші фактори: попит на позички, облікова ставка НБУ, процентні ставки інших фінансових установ, напрям використання кредиту, рівень і темпи інфляції, термін позички, розмір [16, 77]..
1.3 Бухгалтерський облік та звітність у кредитних спілках
Бухгалтерський облік у кредитних спілках ведеться відповідно до Плану рахунків, Інструкції №291 та Національних стандартів бухгалтерського обліку. Інструкція №291 передбачає, що рахунок 41 “Пайовий капітал” призначено для обліку й узагальнення інформації про суми пайових внесків кредитної спілки. У цьому випадку під пайовим капіталом мається на увазі сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. На рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” ведеться облік розрахунків за позиками членів кредитних спілок. Зокрема, субрахунок 376 рахунка 37 має відповідну назву “Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”.
Рекомендовано єдиний підхід щодо ведення бухгалтерського обліку та відображення кредитними спілками фінансово-господарських операцій.
Кредитні спілки використовують для обліку фінансово-господарських операцій План рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. N 291.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать полную версию