Статутний і додатковий капітал

ЗМІСТ
ВСТУП
1. Статутний і додатковий капітал, як необхідна умова діяльності підприємства
2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури
3. Коротка організаційно-економічна характеристика базового підприємства
4. Облік статутного капіталу підприємства
5. Облік додаткового капіталу підприємства
6. Шляхи удосконалення обліку статутного та додаткового капіталу підприємства
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел
Додатки

В СТУП
Власний капітал є основою для започаткування і здійснення господарської діяльності будь-якого підприємства, одним із найістотніших і найважливіших показників. Відповідно статутний та додатковий капітал, які входять до складу власного, мають теж дуже велике значення в діяльності підприємства - є основою формування капіталу підприємства, фундаментом його діяльності, запорукою стабільності та надійності. Тому дуже важливим є питання правильного бухгалтерського обліку статутного та додаткового капіталу на підприємстві, в цьому і проявляється актуальність даної теми.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань, пов’язаних з обліком статутного та додаткового капіталу на підприємстві. Об’єктом дослідження є обліковий процес формування і використання статутного і додаткового капіталу на державному підприємстві Сумськаобласна дирекція «Укрпошти».
Метою даної курсової роботи є ґрунтовне вивчення обліку власного і додаткового капіталу на прикладі підприємства - Сумськоїобласної дирекції «Укрпошти».
Основними завданнями є: вивчення сутності статутного і додаткового капіталу, як необхідної умови діяльності підприємства; економіко - правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури; наведення короткої організаційно-економічної характеристики Сумськоїобласної дирекції «Укрпошти»; дослідження обліку статутного і додаткового капіталу на підприємстві; визначення шляхів вдосконалення обліку статутного та додаткового капіталу підприємства.
Проблеми обліку й аналізу формування та змін статутного і додаткового капіталу досліджуються в працях провідних вчених-економістів. Серед іноземних вчених, які здійснили внесок в удосконалення обліку статутного і додаткового капіталу на різних історичних етапах, слід назвати таких: Ж. Андре, Н. де Анастасіо, В.Е. Ануфрієв, Л. Батардон, Ф. Беста, П. Герстнер, Н.А.Литньова, Ф. Ляйтнер, М.Ю. Медведєв, Л. Пачолі. Із вітчизняних науковців слід назвати: М.Д. Алексеєнко, Ф.Ф. Бутинець, М.М. Мосійчук, Н.Д. Прокопенко, Ф.Є. Поклонський, С.В. Пітель, Н.М. Ткаченко, В.В. Сопко та інші.
У процесі роботи для вивчення теорії та діючої практики обліку статутного і додаткового капіталу використовувалися такі загальнонаукові методи: спостереження – для встановлення концептуальної сутності статутного і додаткового капіталу; групування і порівняння – для аналізу руху активів, статутного і додаткового капіталу за досліджуваний період; логічний аналіз; історичний метод – для розкриття сутності поняття “статутний і додатковий капітал”.
Основними джерелами при вивченні даної теми були законодавчі акти, підручники відомих вчених, які досліджували дану проблему, статті, періодичні видання.

1. Статутний і додатковий капітал, як необхідна умова діяльності
підприємства
Визначальнурольупізнанністатутного і додаткового капіталу підприємства відіграютьвідносиниекономічноївласності, кількіснийіякіснийаспектиякоїрозкриваютьйогоматеріально-речовийзмісттасуспільно-економічнуформу.
Природа капіталу безпосередньо пов’язана з економічною сферою його вияву, тому, будучи носієм результату економічних відносин суб’єктів фінансово-господарської діяльності, капітал виступає об’єктом власності, розпорядження і фінансового управління; накопиченою цінністю у суспільстві; виробничим, інвестиційним ресурсом; джерелом доходу та носієм фактора ризику.
Статутний капітал – це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.
Додатково вкладений капітал (незареєстрований) формує сума внесків засновників (які пов'язані з придбанням корпоративних прав) понад зареєстровану частину.
За економічним змістом внески до статутного капіталу додатковий капітал є однорідними елементами, різниця між ними полягає лише у юридичній формі, яка обумовлює їх виникнення. Статутний і додатковий капітал є складовою частиною власного капіталу підприємства.
Статутний і додатковий капітал як складова частина власного капіталу підприємства є основою формування капіталу підприємства, фундаментом його діяльності, запорукою стабільності та надійності. Це один із базових елементів, який сформований за рахунок коштів його власників, використовується у процесі здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку.
Водночас власний капітал є основою для початку й продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує функції джерела довгострокового фінансування, забезпечення кредитоспроможності підприємства, джерела фінансування ризику, забезпечення самостійності й влади організаторів бізнесу.
Сума власного капіталу, відображена у фінансовій звітності, показує лише облікову, а не ринкову вартість прав власників підприємства, оскільки цілком залежить від застосованих методів оцінки активів та зобов'язань підприємства.
Крім того, що власний капітал є основним, початковим та умовно безстроковим джерелом фінансування господарської діяльності підприємств, а також джерелом погашення збитків підприємства, він є одним із найвагоміших показників, котрі використовуються при оцінці фінансового стану підприємства, оскільки показує, з одного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства (його незалежності від зовнішніх джерел фінансування), а з іншого — ступінь кредитоспроможності підприємства (забезпеченості вимог кредиторів фактично наявним у підприємства капіталом засновників).
Збереження власного капіталу є одним із головних показників якості фінансового менеджменту на підприємстві. Цей показник дає змогу власникам підприємства уникнути ілюзії прибутковості своїх вкладень у випадках виплат їм поточних доходів за рахунок зменшення власного капіталу упродовж періоду, за який сплачується дохід.
У процесі своєї господарської діяльності для фінансування активів підприємством використовуються дві основні схеми: змішане фінансування передбачає формування капіталу як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових коштів, що залучаються у різних пропорціях; повне самофінансування передбачає формування капіталу підприємства лише за рахунок власних його видів, що відповідають організаційно-правовій формі підприємства (статутний, пайовий, резервний, додатковий, нерозподілений прибуток).

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать полную версию