Незабутній і невмирущий Володимир Івасюк (Твір-роздум)

Умирають співці - пісні залишаються. Інколи трапляється, що ім'я автора губиться серед віків, а пісня живе - стає народною. Люди приймають те, що їм близьке, що хвилює душу і серце.
Поет і композитор Володимир Івасюк прожив коротке життя - йому було лише тридцять років, коли загинув за нез'ясованих обставин. Лікар за професією (закінчив Львівський медичний інститут). За покликанням - пісняр. У досить короткий проміжок часу створив близько сорока пісень на слова сучасних йому поетів, видав кілька пісенних збірок. Писав не лише музику, а й слова. "Я піду в далекі гори", "Два перстені", "Пісня буде поміж нас" - це повністю його пісні: і слова, і музика В. Івасюка.
Про пісню "Водограй" хочеться сказати окремо. Вона мені дуже близька, хоч і написана вже давно. Як на мій погляд, це не просто пісня - це художня розповідь про чудовий край: Карпати!
Котить хвилі наш Черемош,
А куди - не знає,
Поміж гори в світ широкий
Тече, не вертає.
Хто був у Карпатах, той зрозуміє моє захоплення цим краєм. Я була у Прикарпатті, в м. Яремчі, бачила річку Прут, печери Олекси Довбуша. Була біля водограю і не могла не співати:
Подивись, як сіру скелю
Б'є вода іскриста...
Саме тут, у Яремчі, знімався телефільм "Червона рута" - про це нам розповіли місцеві жителі. І як було не згадати незабутнього і невмирущого Івасюка, його пісні, що живуть і нині, радують душі багатьох.
Пісня "Червона рута" дала назву не лише телефільмові - з 1989 року в Україні проходить щорічний всеукраїнський фестиваль сучасної української пісні і музики "Червона рута". Таланти не вмирають - вони живуть в піснях. І В. Івасюк - серед нас.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать