Облік валютних коштів, повязаних з рухом статутного капіталу

По економічному потенціалу Україна входить в першу п’ятірку країн Європи, але по ефективності його використання значно відстає від розвинутих країн світу внаслідок економічної кризи. Вихід з кризи можливий при умові проведення поступової економічної політики, що забезпечить макроекономічну стабільність при прогресивному розвитку сфери виробництва і обігу. Організація і здійснення ЗЕД вимагає дотримання відповідної мети і кладе специфічні завдання перед бухгалтерським обліком. Основними об’єктами бухгалтерського обліку ЗЕД є: валютні засоби і валютні операції, товари і їх рух на основі експортно-імпортних операцій, розрахункові і кредитні операції між суб’єктами ЗЕД, а також між суб’єктами і обслуговуючими їх банками, кінцеві фінансові результати господарської діяльності. Правильна постановка бухгалтерського обліку перерахованих о’єктивів повинна знаходитися в центрі уваги бухгалтерського апарату
Операції, пов'язані з рухом капіталу, особливо цікавлять іноземних інвесторів, тому слід приділити особливу увагу відображенню цих операцій в обліку.
До іноземних інвесторів відносяться суб'єкти інвестиційної діяльності на території України, а саме:
- юридичні особи, створені відповідно до законодавства;
- фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені в дієздатності;
- закордонні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;
- інші іноземні суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що визнаються такими відповідно до законодавства України.
Підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене згідно з законодавством України, іноземна інвестиція у статутному капіталі якого складає 10 %, визнається підприємством з іноземними інвестиціями.
Облік статутного капіталу починається з дати державної реєстрації підприємства. Особливістю організації обліку операцій в іноземній валюті товариства з обмеженою відповідальністю є те, що до моменту державної реєстрації підприємства у нього виникає заборгованість засновників по внесках до статутного капіталу, яка перераховується у грошову одиницю України. Для цього підприємству необхідно:
- сформувати розмір статутного капіталу підприємства за участю іноземних інвесторів за курсом, зафіксованим в установчому договорі. В бухгалтерському обліку розмір статутного капіталу підлягає оцінці в грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату здійснення господарської операції і не підлягає переоцінці в подальшому в зв'язку зі зміною курсу іноземних валют;
- зафіксувати дату виникнення заборгованості іноземних інвесторів, яка одночасно є датою підписання установчого договору. Перерахунок зобов'язань з внесків до статутного капіталу проводиться на дату здійснення операції в іноземній валюті, а також на дату складання бухгалтерської звітності.
Якщо засновником підприємства е нерезидент України, то підприємство здійснює розрахунки з ним в іноземній валюті країни цього нерезидента. У зв'язку з цим в іноземній валюті здійснюються всі внески до статутного капіталу (шляхом внесення до статутного капіталу основних засобів, нематеріальних активів, запасів, а також шляхом перерахування валютних коштів на рахунок підприємства). В іноземній валюті здійснюється також виплата засновнику-нерезиденту дивідендів.
На практиці на рахунку 46 "Неоплачений капітал" зручно самостійно ввести субрахунки:
- 461 - "Неоплачений капітал засновників в національній валюті України";
- 462 - "Неоплачений капітал засновників в іноземній валюті".
Введення таких субрахунків дозволить без перешкод поділити валютний і гривневий облік з можливістю розрахунку курсових валютних різниць на квартальні залишки субрахунку 462.
Валютну різницю по залишках дебіторської заборгованості в іноземній валюті засновників-нерезидентів по внесках до статутного капіталу підприємства необхідно розрахувати в загальному порядку. І ця валютна різниця може бути включена до об'єкту оподаткування на загальних засадах. Те ж саме стосується перерахунку залишків по виплаті дивідендів в іноземній валюті засновникам-нерезидентам.
Розглянемо приклад. 10.04.2001р. засновники ТзОВ "ІнКорм" підписали установчий договір, відповідно до якого розмір статутного капіталу товариства склав 110 тис. грн. Внесок українського засновника склав 27500 грн., внесок іноземного засновника - 15 тис. дол. США. Курс НБУ на дату здійснення операцій наступний: 10.04.01 – 5,50 грн/дол США, 20.04.01р. – 5,60 грн/дол США.
Таблиця 1
Журнал реєстрації господарських операцій ТзОВ”ІнКорм"
за квітень 2002р.
№ пп.
Дата
Зміст господарчої операції
Сума
Кореспонденція рахуіків
дол.
грн.
Д-т
К-т
1.
10.04
Установчий договір
Зареєстровано статутний капітал товариства
15000
27500
82500
461
462
40
40
2.
20.04
Розрахунок бухгалтерії
Визначено курсову різницю по заборгованості іноземного засновника в іноземній валюті
500 х (5,6-5,6) = 1500
—
----
1500
1500
462
744
744
793
3.
20.04
Виписки банку
Здійснено внески засновників:
на поточний рахунок в національній валюті;
на поточний рахунок в іноземній валюті
---
15000
27500
84000
311
312
461
462
Для нарахування дивідендів по субрахунку 671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами" також зручно вести не передбачені Планом рахунків, субрахунки другого рівня:
- 6711 - "Розрахунки з засновниками-резидентами України в національній валюті України";
- 6712 - "Розрахунки з засновниками-нерезидентами України в іноземній валюті".
Введення таких субрахунків до субрахунку 671 дозволить розподілити валютний і гривневий облік з можливістю нарахування курсових різниць.
Розглянемо такий приклад: ТзОВ "ІнКорм" 02.10.2001р. нарахувало дивіденди засновникам: - засновнику-резиденту - 500,00 грн., а засновнику-нерезиденту - 300 дол. США. Дивіденди було виплачено 20.10.01р. Курс НБУ на 02.10.01р. – 5,55 грн/дол, 20.10.01р. – 5,65 грн/дол США.
Таблиця 2
Журнал реєстрації господарських операцій ТзОВ “ІнКорм”
за жовтень 2001р.
№ пп
Дата
Зміст господарської операції
Сума
Кореспонденція рахунків
дол.
грн.
Д-т
К-т
1.
02.10
Рішення зборів засновників .
Розрахунок бухгалтерії
Нараховано дивіденди засновникам:
-- резидентам;
-- нерезидентам 300 * 5,5 = 650
----
300
500
1650
443
443
6711
6712
2.
02.10
Розрахунок бухгалтерії
Нараховано податок на дивіденди (за ставкою З0%)
----
90
150
495
6711
6712
641
641
3.
20.10
Розрахунок бухгалтерії
Відображено курсову різницю по заборгованості в іноземній валюті при виплаті дивідендів
300 * (5,65-5,55) = 30
30
30
793
974
974
6712
4.
20.10
Перераховано дивіденди:
-- засновнику-нерезиденту 300х5,6=1530
-- засновнику-резиденту
300
---
1695
350
6712
6711
312
311
У випадку ввезення непідакцизних товарів (майна) як внеску до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, ці товари звільнюються від сплати податку на додану вартість під час перетину митного кордону України.
Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від сплати мита.
При митному оформленні майна, що ввозиться, підприємство з іноземними інвестиціями видає митному органу простий вексель на суму мита. Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо в період, на який надається відстрочення платежу, ввезене майно зараховано на баланс підприємства з іноземними інвестиціями і податковою інспекцією за місцем знаходження такого підприємства зроблено відмітку про це на примірнику векселя.
З моменту виникнення у підприємства з іноземними інвестиціями права власності на майно, яке є внеском до статутного капіталу, це підприємство має право розпоряджатися ним на свій розсуд, тобто здійснювати щодо даного майна всі дії, не заборонені законодавством, наприклад, продати, подарувати, здати в оренду тощо. Оподаткування таких операцій здійснюється в загальноприйнятому порядку.
Однак у разі відчуження майна, отриманого як внесок до статутного капіталу від іноземного інвестора, в тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), діє особливе правило: якщо відчуження відбулось протягом трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями, таке підприємство сплачує ввізне мито. Розмір ввізного мита обчислюється виходячи з митної вартості ввезеного майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату відчуженні майна. Мито сплачується не пізніше ніж за день до відчуження майна.
Якщо підприємство добровільно не сплатило ввізне мито, а податкова інспекція встановила факт відчуження майна раніше трирічного строку при несплаченому ввізному миті, вона повідомляє про це відповідний митний орган.
Митний орган, отримавши таке повідомлення, у свою чергу, в безспірному порядку стягує ввізне мито. При цьому на суму несплаченого ввізного мита нараховується пеня за весь час заборгованості, починаючи від дня відчуження майна і включаючи день сплати. Пеня обчислюється в розмірах, передбачених законодавством.
Таким чином, заборони на продаж майна, внесеного іноземним інвестором до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, не існує. Однак у разі продажу цього майна раніше трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс потрібно сплатити ввізне мито. Якщо продаж майна відбувся після закінчення цього строку, ввізне мито не сплачується.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать полную версию