MaxEdu.ru

Аудит в странах СНГ

Зміст.
Вступ. 2
1. АУДИТ В РОСІЇ. 4
1.1. Історична Довідка. 4
1.2. Стан аудиту. 5
1.3. Стандарти 8
1.4. Ринок аудиторських послуг 9
1.5. Консалтинг 11
1.6. Перспективи. 11
2. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ 15
3. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ КАЗАХСТАН 17
Завершення. 18
Література. 19
Вступ.
Виникнення аудиту пов’язано з розподілом інтересів тих, хто безпосередньо займається керуванням підприємством (адміністрація, менеджери), і тих, хто вкладає гроші в його діяльність (власники, акціонери, інвестори). Останні не могли і не хотіли покладатися на ту фінансову інформацію, яку подавали керівники і підлеглі їм бухгалтери підприємства. Досить часті банкрутства підприємств, обман з боку адміністрації підприємства значно підвищували ризик фінансових вкладень. Акціонери хотіли бути впевнені в тому, що їх не обдурюють, що звітність, яка подається адміністрацією, повністю відбиває реальний фінансовий стан підприємства. Для перевірки правильності фінансової інформації і підтвердження фінансової звітності запрошувались люди, яким, на думку акціонерів, можна було довіряти. Головною вимогою до аудитора, були його беззаперечна чесність і незалежність.
Історичною батьківщиною аудиту є Англія, де з 1844 року виходить серія законів про компанії, відповідно до яких правління акціонерних компаній зобов’язанні запрошувати не рідше ніж один раз на рік спеціальну людину для перевірки бухгалтерських рахунків і звіту перед акціонерами.
В Російській Імперії, до складу якої входили всі теперішні країни СНД, звання аудитора було введене царем Петром І. Посада аудитора вміщувала в себе деякі обов’язки діловода, секретаря і прокурора. Аудиторів в Росії називали присяжними бухгалтерами. Всі три спроби організації аудиту: в 1889 році, 1912 та 1928, виявились марними.
В країнах СНД, які виникли на терені СРСР, аудиторська діяльність у сучасному вигляді з’явилась порівняно недавно, і в зв’язку з економічними реформами отримує все більше розповсюдження.
Першими аудиторськими організаціями в колишніх республіках СРСР стали представництва та дочірні підприємства акціонерного товариства "Інаудит", яке було засновано восени 1987 року. Спочатку аудит проводився на спільних підприємствах, пов’язаних з участю іноземного капіталу, так як зарубіжні партнери вимагали подання їм звітності, яка підтверджена незалежною аудиторською організацією.
З виникненням нових форм підприємницької діяльності, появою акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, комерційних банків та інших підприємств сфера застосування аудиту значно розширилась.
Аудиторські послуги в країнах СНД пропонує і так звана Велика шістка найбільших аудиторських фірм світу, до якої входять: Deloitte & Touche, Ernst & Young, Artur Anderson, Price Waterhouse, Cooper & Lybrant, KPMG. Кожна з цих фірм є великою міжнародною групіровкою, фірми-члени якої працюють в багатьох країнах світу. Всі ці фірми за своєю організаційною структурою являють собою партнерства (товариства) з необмеженою відповідальністю. Кожна з груп, яка входить до великої шістки в цілому пропонуюють весь спектр аудиторських і консультаційних послуг, а окремі фірми, які входять в дану групу можуть мати певну спеціалізацію (податкове консультування і аудит в певній сфері бізнесу та інше).
Аудиторська діяльність в країнах СНД — в Україні, Російській Федерації, Білорусі, Казахстані, Вірменії, Узбекистані, та інших — розвивається в міру розвитку ринкової економіки, урізноманітнення форм власності капіталу. Аудиторська діяльність в цих країнах регулюється спеціальним законодавством та нормативно-правовими актами з аудиту. Позитивним в розвитку аудиту в країнах СНД є те, що створено координаційний центр з Аудиту за участю певних структур ООН, Асоціації аудиторів і бухгалтерів СНД, асоціації аудиторів та бухгалтерів країн-учасників. Координаційний центр сприяє розробці методичного забезпечення аудиту, створенню підручників для підготовки бухгалтерів - аудиторів у вузах, уніфікації навчальних планів для підготовки бакалаврів і магістрів за фахом "економіст з бухгалтерського обліку і аудиту".
У країн СНД загальне соціалістичне минуле і, як наслідок цього, - схожість проблем, що виникають при формуванні ринкових відносин в економіці. Тому метою нарад даної робочої групи є координація дій організацій і об'єднань бухгалтерів і аудиторів для обміну досвідом. Такий обмін досвідом грає важливу роль у спільному розвитку, приведенні системи обліку, отже - Аудиту у відповідність із міжнародними стандартами. Крім того, сьогодні й у близькому майбутньому повна дезинтегрованність економіки колишніх республік СРСР недоцільна.
Як слідство цього виникає необхідність у єдності систем бухгалтерського обліку і спільної організації і побудови аудиторської справи.
Регламентацією бухгалтерського обліку майже у всіх країнах СНД займаються Міністерства фінансів. (Крім Казахстану, де разом із Мінфіном працює в даному напрямку і Національний комітет по бухгалтерському обліку). Регламентацією аудиторської діяльності займаються: - в Азербайджан - Аудиторська палата; - у Бєларусі - Аудиторська палата; - у Казахстані - Міністерство фінансів і Національний комітет по Аудиту; - у Молдові - Міністерство фінансів і Асоціація аудиторів; - у Російській федерації - Міністерство фінансів, Центробанк. Росстрахнадзор і Президія Асоціації аудиторів; - в Україні - Аудиторська палата.
Ліцензування і сертифікацію аудиторів здійснюють:
- У Республіці Бєларусь. - Аудиторська палата (Аудиторська палата Республіки Бєларусь входить до складу Кабінету Міністрів країни - прим. авт.)
- Молдова - Міністерство фінансів (сертифікат "А") і Нацбанк (сертифікат "Б").
- Казахстан. Міністерство фінансів і Нацбанк.
- Російська федерація. Міністерство фінансів, Центробанк. Росстрахнадзор.
- Україна. Аудиторська палата.
Кваліфікаційні вимоги до аудиторів у країнах СНД в основному схожі. До відмінностей можна віднести: необов'язковість вищої освіти (Молдова - середнє спеціальне); досвід роботи з фаху бухгалтер, економіст, юрист, помічник аудитора від 3-х років (Азербайджан і Україна) до 5-и років (Бєларусь. Казахстан, Молдова, Росія). Громадянство для претендентів на сертифікат аудитора обов'язково тільки в Україні.
Усе пізнається в порівнянні, і якщо виходити з приведених даних, то український аудитор знаходиться сьогодні далеко не в самому гіршому положенні. Звичайно, не можна сказати, що в найбільше вигідному. Наприклад, глава Аудиторської палати Республіки Бєларусь дивується з приводу майбутніх в Україні законодавчих обмежень, звуженні сфери додатка обов'язкового Аудиту. Оскільки в Бєларусі Президент Республіки спеціальним Указом доручив Кабінету Міністрів доповнити перелік суб'єктів господарської діяльності, для яких обов'язкова аудиторська перевірка. (На сьогоднішній день у Бєларусі Аудит обов'язковий тільки для комерційних банків, страхових компаній і іноземних фірм). Крім того, і в Парламенті, і в Уряді Бєларусі в даний час відсутні скільки-небудь істотні антиаудиторські настрої. Аудит у Росії, у відмінності від України і Бєларусі, розвивається особливим шляхом, у відриві від світового досвіду, що призводить до деякої дезорганізації і плутанини. Наприклад, присутність у Росії чотирьох фахових об'єднань аудиторів: Асоціація бухгалтерів і аудиторів, Спілка аудиторів, Товариство аудиторів, Російська колегія аудиторів і декількох інституцій по ліцензуванню аудиторів лише ускладнює розвиток російського Аудиту.
1. АУДИТ В РОСІЇ.
1.1. Історична Довідка.
З різних причин довго не вдавалось створити спеціалізоване законодавство як основу для ауди­торської діяльності. Тільки, у грудні 1993р. Указом Президента Російської Федерації було затверджено Тимчасові правила аудиторської діяльності, які, врешті-решт, майже через сім років після того як аудит в Росії став одним з видів підприємницької діяльності визначили "правила гри".
Оцінка якості цих правил була неоднозначною, проте вони й визначили організаційні основи інституційної побудови аудиту, його цілі і завдання. Тимча­сові правила мали значний позитивний вплив на подальший розвиток не тільки аудиторської діяль­ності, а і всієї системи ринкових відносин у Росії.
З грудня 1993 р. і до тепер аудиторська діяльність у Росії розвивається бурхливими тем­пами, збільшується кількість аудиторських, фірм і атестованих аудиторів, з'являється багато нових професійних періодичних видань, розвивається система професійної підготовки аудиторів, прак­тично в усіх. адміністративних одиницях Росії створено професійні аудиторські організації.
У 1994 р. було затверджено критерії обов'яз­кового аудиту, що суттєво розширило кількість організацій, які підлягають обов'язковому аудиту, і збільшило попит на аудиторські послуги.
Розробляються правила (стандарти) аудиторської діяльності. У квітні 1996р. Комісія з аудиторської діяльності розробила і рекомендувала до використання Порядок складанню ауди­торського висновку про бухгалтерську звітність. Практично завершено підготовку ще ряду правил (стандартів) з аудиторської діяльності, їх подальше затвердження багато в чому затримується у зв'язку з відсутністю закону про аудиторську діяльність.
Початковий період розвитку аудиту в Росії за­вершився.
1.2. Стан аудиту.
Законодавча база
Тимчасові правила аудиторської діяльності
в Російській Федерації
Указом Президента Російської Федерації "Про аудиторську діяльність в Російській Федерації" від 22 грудня 1993 р. № 2263 було затверджено Тимчасові правила аудиторської діяльності в Російській Федерації (далі - Тимчасові правила). Передбачалось, що Тимчасові правила діятимуть до прийняття закону, що регулює аудиторську діяльність.
Усі аудитори - фізичні особи повинні; були до 1 жовтня 1994 р. пройти атестацію на право здійснення аудиторської діяльності; юридичні й фізичні особи, що займаються аудиторською діяльністю самостійно, зобов'язані були до 1 січня 1995 р. одержати відповідні ліцензії.
Проведення аудиторської діяльності без атестації. починаючи з 1 жовтня 1994 р. і без ліцензії, починаючи з 1 січня 1995 р., було заборонено.
Для розробки відповідних документів координації робіт з атестації і ліцензування Указом передбачалось створення Комісії з аудиторської діяльності при Президенті Російської Федерації. Комісію не було наділено будь-якими адміністративними повноваженнями, її роль зводилась практично до організації підготовки для Уряду проектів нормативних актів і положень, необхідних для створення умов аудиторської діяльності в Росії.
Тимчасові правила визначають, аудиторську діяльність як незалежний позавідомчий фінансовий контроль.
Тепер основною метою аудиторської діяль­ності є встановлення достовірності і бухгалтерської (фінансової) звітності організацій і відповідності здійснених ними фінансових та господарських операцій нормативним актам, чинним в Російській Федерації.
Встановлено, що аудиторська перевірка може ї бути1 обов'язковою або ініціативною. Обов'язкова аудиторська перевірка здійснюється тільки у випадках, прямо встановлених законодавством Російської і Федерації, а ініціативна - за рішенням організації. Крім того, відповідно до Тимчасових правил обов’язкова аудиторська перевірка може провадитися також за дорученням державних органів.
У Тимчасових правилах визначено "супутні" послуги, які можуть надаватися аудиторами: постанов­ка, відновлення і ведення бухгалтерського (фінан­сового) обліку, складання декларацій про доходи бухгалтерську (фінансову) звітність, аналіз господарсько-фінансової діяльності, оцінка активів і пасивів консультування з питань фінансового, "податкового" банківського та іншого господарського законодавства Російської Федерації, а також навчання і надання інших послуг за профілем своєї діяльний.
Тимчасові правила забороняють займатися аудиторам будь-якою підприємницькою діяльністю крім визначеної цими правилами. Неважко помітити, що список "супутніх" послуг далеко не повний. Так, очевидно, проведення аудитором консультацій з неросійського господарського законодавства, якщо формально застосовувати Тимчасові правила, може виявитися незаконним.
Є одне з положень Тимчасових правил, яке досі все ще не працює. Йдеться про так звані перевірки за замовленнями державних органів. Процедура запрошення аудитора дуже докладно описується і Тимчасовими правилами. Проте досі не встановлено порядок визначення вартості такого роду перевірок, і ця норма практично не застосовується.
Сама по собі ідея запрошення аудитора для проведення робіт за замовленням прокурора, суду або арбітражного суду не викликає заперечень. Проте Тимчасові правила дають змогу органу дізнання і слідчому за умови наявності санкції прокурора, а також прокурору, суду й арбітражному суду дати аудитору "доручення про прове­дення аудиторської перевірки організації за умови наявності у виробництві зазначених органів пору­шеної (відновленої виробництвом) кримінальної справи, прийнятої до виробництва (відновленої виробництвом) цивільної справи або справи, підвідомчої арбітражному суду". Строк проведен­ня аудиторської перевірки за таким дорученням визначається за домовленістю з аудитором і, як правило, не повинен перевищувати двох місяців.
Оплата при проведенні перевірки за доручен­ням органів дізнання, прокурора, слідчого, суду й арбітражного суду. як визначено в Тимчасових правилах, має здійснюватися попередньо за раху­нок організації, яку перевіряють, за ставками, що­року затвердженими Урядом Російської Федерації з врахуванням середньої ставки оплати, що скла­лася на ринку аудиторських послуг. Аудитори ка­тегорично заперечують проти такого способу, визначенні вартості їх послуг, оскільки для ба­гатьох аудиторських фірм, і насамперед великих, де ставки суттєво вищі від середніх, це означає явно збиткові умови роботи.
Тимчасовими правилами встановлюються певні обмеження для аудиторів і аудиторських фірм на проведений аудиторських перевірок. Так, ауди­торська перевірка не може провадитися аудито­рами, якщо вони в засновниками, власниками, акціонерами, керівниками та іншими посадовими особами організації, яку перевіряють, або є із зазначеними особами родичами (батьки, по­дружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також бра­ти, сестри, батьки і діти подружжя). Аудиторські фірми не можуть здійснювати аудиторську пе­ревірку щодо організацій, які є Їх засновниками, власниками, акціонерами, кредиторами, страхуваль­никами, а також щодо яких ці аудиторські фірми є засновниками, власниками, акціонерами. Також за­бороняється провадити аудиторські перевірки в ор­ганізаціях, де цією аудиторською фірмою надавались послуги з відновлення і ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності.
Аудитори можуть самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки, виходячи з ви­мог нормативних актів Російської Федерації, а та­кож з конкретних умов договору з організацією або змісту доручення державного органу.
Результат аудиторської перевірки - висновок аудитора складається з трьох частин - вступної, аналітичної й підсумкової.
У вступній частині для аудиторської фірми зазначають: юридичну адресу і телефони; поряд­ковий номер, дату видачі й назву органу, що ви­дав ліцензію на здійснення аудиторської діяль­ності, а також строк дії ліцензії; номер реєстра­ційного свідоцтва; номер розрахункового рахунку; прізвища, імена і по батькові всіх аудиторів, що брали участь у перевірці; для аудитора, який пра­цює самостійно: прізвище, Ім'я і по батькові, стаж роботи аудитором; дату видачі й назву органу, що видав ліцензію на здійснення аудиторської діяль­ності, а також строк дії ліцензії; номер реєстра­ційного свідоцтва; номер розрахункового рахунку.
В аналітичній частині вказують: назву ор­ганізації і період діяльності її, за який здійснюєть­ся перевірка; результати експертизи організації бухгалтерського (фінансового) обліку, складання відповідної звітності і стану внутрішнього контро­лю; факти, виявлених у ході аудиторської пе­ревірки суттєвих порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і складання фінан­сової звітності, що впливають на її достовірність також порушень законодавства Російської Федерації при здійсненні господарсько-фінансових операцій, які завдали або можуть завдати шкоди інтересам власників організації, держави і третіх осіб.
Підсумкова частина аудиторського висновку містить запис про підтвердження достовірності бух­галтерської (фінансової) звітності організації. Тільки підсумкова частина висновку призначена для пу­блікації і подання заінтересованим користувачам.
У випадку, якщо організацією-замовником у ході проведенні перевірки не усунуто суттєві по­рушення у веденні бухгалтерського (фінансового) обліку, складанні відповідної звітності та додер­жанні законодавства Російської Федерації, у підсум­ковій частині аудиторського висновку робиться за­пис про неможливість підтвердження достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності.
Отже, Тимчасові правила визначають тільки два можливих варіанти: або позитивний, або негативний аудиторський висновок, що звичайно, не вкла­дається у норми міжнародних стандартів. Не досить чітким є ствердження про те, що "позитивний аудиторський висновок може бути тільки за умови усу­нення порушень законодавства", оскільки далеко не всяке порушення закону можна "усунути".
Порядок атестації аудиторів на право здійснення аудиторської діяльності, формування атестаційних комісій і розмір сплати за проведення атестації, а та­кож порядок одержання ліцензій на здійснення ауди­торської діяльності затверджуються Урядом Росій­ської Федерат за поданням Комісії з аудиторської діяльності при Президенті Російської Федерації.
До атестації допускаються особи, що мають економічну або юридичну (вищу або середню спеціальну) освіту, а також стаж роботи не менш як три роки з останніх п'яти як аудитора, спе­ціаліста аудиторської організації, бухгалтера еко­номіста, ревізора, керівника підприємства, науко­вого працівника або викладача з економічного профілю. До атестації не допускаються особи за­суджені вироком суду із застосування покарання у вигляді позбавлення права посідати певні посади або займатися певною діяльністю у сфері фінансово-господарських відносин протягом відбуття покарання і в подальший період до погашення (зняття) судимості в установленому законом порядку.
Ліцензії видаються на здійснення: банківського ау­диту, аудиту страхових організацій, аудиту бірж, позабюджетних фондів та інвестиційних інститутів: за­гального аудиту (аудиту інших економічних суб'єктів).
Ліцензії на здійснення аудиторської діяльності мо­жуть бути анульовані тільки органами, які видали їх.
Такі основні положення Тимчасових правил, за якими регулюється аудиторська діяльність у Росії тепер.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать полную версию
Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту Зміст. Вступ. 2 1. АУДИТ В РОСІЇ. 4 1.1. Історична Довідка. 4 1.2. Стан аудиту. 5 1.3. Стандарти 8 1.4. Ринок аудиторських послуг 9 1.5. Консалтинг
Оценок: 229 (Средняя 5 из 5)

Специалисты RetsCorp работают в digital-сфере более 7 лет. За это время мы разработали более 500+ успешных проектов. Основываясь на своем опыте и знании рынка, мы с уверенностью можем сказать, что будет работать, а что — нет. Заказывая создание лендинга для бизнеса в нашей студии, вы получаете работающие решения, необходимые именно вашему бизнесу.

Сотрудничая с нами, вы будете не клиентом, а нашим партнером. Благодаря этому мы будем развивать ваш бизнес как собственный. Мы так же как и вы заинтересованы в успехе проекта, поскольку ваша успешность будет нашей рекламой.

© 2014 - 2022 MaxEdu.ru