Стоїть явір над водою скорочено - Соціально-побутові пісні

Стоїть явір над водою,

В воду похилився;

На козака незгодонька.

Козак зажурився.



Не хилися, явороньку.

Ще ти зелененький!

Не журися, козаченьку.

Ще ти молоденький!



Не рад явір хилитися —

Вода корінь миє;

Не рад козак журитися —

Так серденько ниє!



Ой поїхав в Московщину

Козак молоденький —

Оріхове сіделечко

І кінь вороненький.



Ой поїхав в Московщину

Та там і загинув.

Свою милу Україну

Навіки покинув.



Гадав собі: насипали

Високу могилу...

Казав собі: посадили

В головах калину...



Будуть пташки прилітати

Калиноньку їсти,

Будуть мені приносити

Од родоньку вісти!..



Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)

Тяжким і небезпечним було життя козаків. Постійні мандри, походи, битви... Часто рідні й не знали, де поліг їхній чоловік, син, брат. Та й сам козак не знав своєї долі. Тільки сподівався, що віддадуть йому товариші останню пошану як належить: насиплють шапками високу могилу-курган, посадять у головах червону калину. Іноді українським козакам доводилося гинути й за чужі інтереси, як от у пісні: "Поїхав в Московщину та там і загинув". У пісні вжитий прийом поетичного паралелізму. Стан природи відповідає стану душі людини (явір похилився — козак зажурився). Традиційно зустрічаються повтори, звертання, зменшувально-пестливі слова.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать