Стежина скорочено - Малишко Андрій

Чому, сказати, й сам не знаю.

Живе у серці стільки літ

Ота стежина в нашім краю

Одним одна біля воріт.



Приспів:

Де ти, моя стежино,

Де ти, моя єдина?

Ота стежина в ріднім краї —

Одним одна коло воріт?



На вечоровім виднокрузі,

Де обрій землю обніма,

Нема кінця їй в темнім лузі —

Та й повороту теж нема.



Кудись пішла, не повертає.

Хоч біля серця стеле цвіт,

Ота стежина в нашім краю

Одним одна біля воріт.



Дощами мита-перемита.

Снігами вметена у даль.

Між круглих соняхів у літі

Мій ревний біль, мій ревний жаль.



Приспів.

Моя надієчко, я знаю:

Мій крик життя на цілий світ —

Ота стежина в нашім краї

Одним одна коло воріт.

Приспів.



Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)

Вилітають із гнізда пташенята, виростають діти і йдуть із рідної хати в доросле життя. Але перші враження дитинства, перша любов залишаються з людиною завжди. Як і стежина, що веде до рідного дому. Давно, мабуть, не був ліричний герой поезії "Стежина" вдома, може, й стежина та вже заросла травою. Тому в серці біль і жаль за тим, що вже не повернеться. Не повернеться молодість батьків, не повернеться і його власна юність. Єдина надія, що в будь-який момент, коли людина прийде додому, стежина з радістю приведе її до рідної оселі, до рідних людей. Вірш А. Малишка став красивою задушевною піснею.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать