Наша пісня, наша дума

Пісня і праця - великі дві сили!
/ І. Франко, "Пісня і праця" /
Пісня! Споконвіку живе вона в Україні, поєднавши в собі пристрасне, емоційне слово з чарівністю музики. Вона супроводжує людей все життя - від колиски до могили, бо немає такої події або такого почуття, що не знайшло б свого відображення в пісні. Материнська колискова, ніжна пісня кохання, весільна співанка, бойовий гімн, врешті - пісня-голосіння над померлим.
Вона, як і доля народу, виростала на черствому хлібі історичних подій. Цілі історичні періоди відомі нам саме з пісень.
Історії ж бо пишуть на столі,
Ми ж пишем кров'ю на своїй землі,
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
Піснями і невольницьким плачем.
(Ліна Костенко, "Маруся Чурай").
Не завжди ми знаємо авторів пісень - багато серед них безіменних, але відомі імена їх творців оповиті легендами. Співучою душею України була Маруся Чурай, складені нею пісні співали закохані, але й козакам деякі її пісні були потрібні так само, як шаблі чи хоругви.
А скільки було безіменних козацьких кобзарів, що славили рідний край, підтримували бойовий дух наших славних лицарів і самі часом гинули разом з вояками! Пісні-думи зберегли для нас, нащадків, пам'ять про славні подвиги і героїзм захисників Вітчизни.
Про наші битви на папері голо
Лише в піснях вогонь отой пашить...
(Ліна Костенко)
Оспівують пісні та думи героїзм і лицарство відомих історичних осіб: Кривоноса, Богуна, Хмельницького, Супруна, Сірка, Палія та інших - і маловідомих козаків.
Але пам'ятаємо ми і філософські пісні Г. Сковороди і "Журбу" Л. Глібова.
А якими прекрасними піснями рясніє "Наталка Полтавка" Котляревського! У цьому першому українському драматичному творі вони постають засобом характеристики і самохарактеристики героїв. Кожна пісня - це вже характер.
Були й інші пісні.
"Реве та стогне Дніпр широкий", - співаємо ми й сьогодні. Реве! Пророкує загибель усьому злому, окрилює зневірених, кличе до бою за правду і добро.
Важко переоцінити роль пісні і в період Великої Вітчизняної війни. Вже в перші дні стала військовим гімном українців "Клятва" М. Бажана:
В нас клятва єдина
І воля єдина.
Єдиний в нас клич і порив.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою німецьких катів!
Не вмирала і лірична пісня, що нагадувала воякам про мирне життя, про кохання і рідну домівку, які треба захищати - і згадка про них додавала сили. Лилася пісня зі сцени, де виступали агітбригади, співалася на привалах під час короткого відпочинку, нагадувала про те найдорожче, за що не шкода і вмерти.
Сурмачами в поході, бардами Перемоги були Малишко і Сосюра. Їхні пісні несли бійці з собою в серці, як вишиваний рушник у річмішку.
І в мирні часи пісня поруч з нами. По радіо можна почути багато прекрасних пісень, що прославляють волю і незалежність нашої Батьківщини, підкреслюють безсмертну красу нашої мови. Але знову звучать і пісні про кохання, про мрії, про все те, що хвилює нас - молодих і старих.
Звісно, у кожного покоління свої пісні, бо кожні мають власні проблеми. Але, беззаперечно, у кожної пісні повинна бути душа - інші придатні хіба що для танців.
У нашої пісні душа українська. Й історія нашої пісні заслуговує на пошану, як історія самого народу. Тож бережімо голос нашої душі!

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать