Семен Климовський - і філософ, і автор найвідомішої пісні

І. Віршова література XVIII століття. (З-поміж творів віршової літератури того часу, багатої на різні види та форми, найперше заслуговують на увагу ті, в яких відчувається подих доби, в яких є натяки на суспільні та політичні обставини, або ті, в яких вчувається жива народна мова. Так, цінність різдвяних та великодніх віршів невідомих авторів полягає в тому, що вони незабутнім своїм гумором та модернізацією теми прокладали шлях творчості Івана Котляревського. Знаний майстер віршованого слова Іван Величковський у своїй поезії порушував важливі життєві питання. Його цикл віршів "Минути" з рукописної книги "Зегар з полузегарком" не втратив і сьогодні своєї актуальності:



Мине дитинство,

Мине отроцтво,

Мине юність,

Мине зрілість,

Мине старість.

Мине перестарілість.

Мине весна,

Мине літо,

Мине осінь,

Мине зима.

Минуть всі літа.

Минуть всі часи,

А на все мине час покаяння.



Вірші цього циклу побудовані на повторенні ключового слова "минає", а кожен вірш закінчується висновком-сентенцією (афоризмом). Писав І. Величковський також фігурні (курйозні) вірші. Автором вірша "їхав козак за Дунай", який здобув світову славу, був Семен Климовський.) II. "Харківський козак-піснетворець". (Під таким ім'ям український поет і філософ Семен Климовський увійшов у світову літературу та пісенну культуру.)

1. Вірші, адресовані цареві. (Два вірші "О правосудію начальствующих правді и бодрости ихь" та "О смиренні вьісочайших", написані староукраїнською мовою силабічним віршем, — вмішені в рукописній книжці "О правосудію...", яку Семен Климовський подарував 1724 року Петру І. Адресовані цареві вірші є своєрідними соціально-філософськими трактатами. В них Климовський проголосив головним законом життя в державі справедливість, стверджував, що правда є основним джерелом життя й "вождем розуму", гостро виступав проти соціальної нерівності, проти чиновництва, яке знущається з простого народу. Климовський закликав царя дотримуватися правди, бо держава без правди "підгниває і падає".)

2. Пісня Климовського "їхав козак за Дунай" — світовий бестселер. (Проста за змістом пісня "їхав козак за Дунай" зажила світової слави. Типова картина проводів юнака до козацького війська облетіла світ:



Їхав козак за Дунай,

Сказав: "Дівчино, прощай!

Ти, конику вороненький,

Неси та гуляй!".



Він змушений покинути рідний дім, неньку, кохану дівчину. Адже козацька служба — це справа честі, священний обов'язок. Віднині його товариші — кінь вороний та зброя ясна. Дівчина плаче, страждає, бо розуміє, що може й не побачити свого коханого. Козак її заспокоює:



"Білих ручок не ламай,

Ясних очок не стирай.

Мене з війни зі славою

К собі дожидай!"



Пісня побудована на емоційному діалозі, є багато звертань, повторів, ласкаво-зменшувальних слів.) III. Світова слава пісні С. Климовського "їхав козак за Дунай". (Наприкінці XVIII століття пісню друкували з нотами і співали в Росії та в Україні. Текст пісні наслідували поети і, зокрема, О. Пушкін. Одну з найдавніших варіацій на тему цієї пісні створив італійський композитор Т. Траєтта. 1808 року у перекладі німецького поета X. А. Тідге вона стала популярною в Німеччині: її двічі обробляв Л. Бетховен, аранжували К. Вебер, Й. Гуммель та інші європейські композитори. Пісня ввійшла у фольклор угорського, болгарського народів, стала популярною у США, Канаді, Франції. Вона була перекладена майже всіма європейськими мовами.)

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать