Чи потрібен шкільний парламент? (Діалог дискусійного характеру)

— О Оксане, у тебе сьогодні занадто святковий вигляд! Блуза ошатна, тобі личить білий колір. У тебе якась важлива подія?

— Так, Ганно, мене висунули до шкільного парламенту. Минулого року я там пра¬цювала, ось і цього року працюватиму, тому що моя громадська діяльність корисна.

— Що таке шкільний парламент?

— А хіба у вашій школі його нема?

— Я щось чула про парламент, та мені байдуже. Що можуть зробити підлітки парламентарі?

— А ти, Ганно, знаєш, що таке парламент?

— Так, чула. Класний керівник нам пояснила якось, що це вищий законодав¬чий орган країн світу. Бачиш, шкільний парламент нічого не вирішує. Ви не ви¬даєте закони, а за всю роботу в школі несуть відповідальність директор та його помічники. Класний керівник відповідає за окремий класний колектив.

— Помиляєшся, Ганно, шкільний парламент може багато. Деякий час у нас була проблема. Повз нашу школу проходили трамвайні колії. Вони багато років не експлуатувалися, і ось нарешті міська влада вирішила зовсім демонтувати трам¬вайне полотно. Роботи велися, на нашу біду, під час уроків. Стояв страшенний галас, шум, учні відверталися — кому ж це сподобається! Директор неодноразово зверталася до різних інстанцій з проханням перенести робочі години будівельни¬ків на більш пізній час, коли уроки припиняться. Влада обіцяла посприяти, але усе тривало, як і раніше. І ось тоді президент шкільного парламенту і два активіс¬ти записалися на прийом до міського голови.

— Невже він прийняв школярів?

— Уяви собі, прийняв. Він визнав, що проблема, яку ми підняли, важлива.

— І чим усе скінчилося?

— Тим, що будівельні роботи тепер ведуться після закінчення уроків.

— А які ще добрі справи зробив парламент, Оксане?

— Коли вирішувалося питання, кого з учнів нагородити безкоштовною путів¬кою у Карпати під час зимових канікул, без ухвалення парламенту директор не могла підписати наказ.

— Так, я бачу, що шкільний парламент має велику силу.

— Головне, що учні набувають активної життєвої позиції, серед парламента¬рів немає байдужих. Тут, може, народжуються майбутні керівники міста, області і, може, країни. Так-що бути в парламенті у нашій школі — це престижно.

— Я вітаю тебе, Оксано, від щирого серця. Працюй у парламенті сумлінно! Щасти тобі!

— Дякую, Ганно.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать