Якою повинна бути справжня праця (твір-роздум)

Коли я казала своєму батькові про те, що хочу купити нові штани або туфлі, він звичайно зітхав: "Добре, я дам тобі грошей". І тоді кілька тижнів підряд він працював у вихідні. Я завжди сприймала це як щось цілком нормальне. "Він же мій батько, він повинен забезпечити мене. А коли-небудь і я буду працювати, щоб забезпечити батькову старість. Але це буде колись, згодом..." — думала я.



Можливо, я б ще довго так вважала, якби одного разу мені не довелося їхати на дачну ділянку з мамою — тато був дуже зайнятий на роботі. До цього я жодного разу в житті не саджала картоплю. І, як зрозуміла згодом, жодного разу по-справжньому не працювала.



Коли, повернувшись через два дні до міста, ми з мамою на негнучких ногах ввійшли до квартири, тато метушився на кухні. "Повернулися! — зрадів він. — А я вам обід приготував". Я подумала тоді: "І коли він усе встигає?"



Через кілька днів біль у спині минув, руки й ноги вільно згиналися й розгиналися. Про мій перший "трудовий" день залишилися лише спогади.



Як, виявляється, важко дістаються моєму батькові гроші, котрі я витрачаю на всякі дрібнички, на модні речі або на солодощі. Я зрозуміла, що будь-яка робота, фізична або розумова, нелегка. Зрозуміла, що справжня праця — це повна самовіддача своїй справі. І дотепер дивуюся жінкам, що устигають виховувати дітей, давати лад у домі, стежити за собою і заробляти при цьому гроші. Дивуюся чоловікам, котрі, як і мій батько, повернувшись втомленими з роботи, допомагають своїм дружинам по господарству. Звідкіля у всіх цих людей сила, енергія? Я гублюся в здогадках. Знаю тільки, що вони вміють працювати по-справжньому. Напевно, багатьом важко. Але вони не скаржаться. Праця складає значну частину їхнього життя.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать