Роздуми про зміст прислів'я "Хто багато читає, той багато знає"

Мабуть, найбільше в усій світовій літературі написано про книгу: про її значення в житті людини, про те, як її пишуть, хто пише, навіщо, і про її читачів. А скільки народ присвятив книзі теплих і вдячних слів! І чи може хтось сьогодні уявити, що книг на світі може не бути? Та, мабуть, і може якась нікчема, що знає телевізор, а то й Інтернет. То, може, й не зовсім нікчема?



Але я стверджую, що прислів'я, про яке пишу я, мільйон разів є правильним і справедливим. І хоч я ще небагато прожив і людей знаю не так уже багато — та ніколи не бачив і не чув про когось розумного, мудрого, обдарованого, хто б мало читав. Тільки той може вважитися освіченим і розумним, хто з ранніх років припав до такого джерела, як книга. Є навіть люди, які не закінчували інститутів, а який у них багатющий запас знань! З ними завжди цікаво й корисно спілкуватися, вони можуть допомогти будь-кому пізнати нове. І навпаки, не знаю я, не знають мої батьки, навіть вчителька моя не знає жодної розумної людини, яка мало читає. Відомо, що є природна обдарованість, народжуються талановиті люди, але нікому не пощастить досягти чогось у житті, якщо не підкрипити природою подароване мудрістю книжною. Народ не помиляється. Це він автор мого улюбленого прислів'я.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать