Обломовщина і Штольцевщина

Твір по роману І.О. Гончарова «Обломов». Засудити бездіяльність і виправдати діловитість – таке завдання ставив собі автор в «Обломові». Образи Іллі Ілліча Обломова й Андрія Івановича Штольца придбали типові риси, і саме слово «обломовщина» стало загальним. Щоб зрозуміти мотивацію вчинків людини, треба звернутися до його дитинства, тобто до того періоду життя, коли в ньому формуються основні риси характеру, що можуть потім впливати на все життя в цілому. Маленький Ілюша народився й виріс у селі Обломовка. Батьки його були потомствені дворяни, які дотримувалися патріархальних традицій. У сім’ї було дві пристрасті: їжа, що перетворилася в культ, і пообідній сон – теж своєрідний культ. Праця була головним ворогом мешканців Обломовки, покаранням, якого при кожному зручному випадку всіма силами уникали. Це ледаче, спокійне, безтурботне життя нічим не порушувалося, хіба що хворобами й дрібними сварками.

Та і як інакше. Адже членам поміщицької сім’ї не треба було заробляти на життя, вони ледарювали, за них працювали кріпаки. У цій атмосфері й виріс Обломов. Автор відзначає, що в дитинстві хлопчик був рухливим й допитливим, але усі його наміри на самостійність припинялися матір’ю й няньками. Навіть панчохи дитині надягав Захар. Життя не змінилося й під час навчання. Навчання було потрібно тільки для підвищення по службі. В іншому користі від нього не бачили. Тому Ілюшеньку, щоб уникнути перевтоми, усіляко обгороджували від розумової діяльності. Хлопчик незабаром зрозумів, що наказувати набагато зручніше, ніж що-небудь робити самому. Згодом він став сонним, апатичним й непристосованим до життя, як і всі члени його сімейства. Але він зберіг чисті щиросердечні помисли, моральні ідеали.Виховання Штольца відрізнялося від виховання Обломова. Батько його був німцем, мати російською дворянкою. Від батька він перейняв працьовитість і практичність, властиві всім німцям, а від матері одержав багату духовну спадщину: кохання до музики, поезії, літератури. Батько Андрія дав йому те виховання, що сам одержав від свого батька. Він навчив його всім практичним наукам, рано змусив працювати й відіслав до університету. Тому якщо на самому початку життя в Обломова були животіння й сон, то у Штольца – енергія й життєдіяльність. Їх розходження можна побачити вже з портретів. Якщо говорити про Обломова, то «це була людина років тридцяти двох-трьох від роду, середнього росту, приємної зовнішності, з темно-сірими очами, але з відсутністю всякої певної ідеї, усякої зосередженості в рисах особи». А от опис Штольца:

«Він весь складений з костей, мускулів і нервів, як кревний англійський кінь… очі хоч небагато зеленуваті, але виразні».
Один не може не викликати симпатії м’якістю й мрійністю натури, що відбилися й на особі, інший захоплює твердістю й цілеспрямованістю, що ми бачимо у всьому вигляді. Розрізняється й духовне життя героїв. Незважаючи на те що Обломов бездіяльний, духовне життя його досить багате. Уява стала улюбленим супутником його життя. Тільки в мріях він втілює багаті, глибоко зариті здатності своєї душі. Штольц, як людина дії, не знаходить часу й місця для марних мріянь. Він відкидає все, що «не піддавалося аналізу досвіду практичної істини». Душевно Штольц спокійний, у нього є мета, і він діє відповідно до цієї мети. У цьому змісті він задоволений життям. Обломов боїться труднощів. Для того, щоб вирішити самі насущні проблеми, потрібно прикласти розумові зусилля. Але до цих зусиль Обломов не звик. Його принцип – нехай все йде так, як іде, «либонь усе вляжеться». Він намагається перекласти справу на іншого, аби тільки не робити її самому. При цьому він і думки не допускає, що його здатні обдурити. Штольц ні на кого не перекладає своїх справ, він усе прагне зробити сам і підштовхує до цього Обломова. Правда, усі його спроби розбуркати Обломова розбиваються об його лінь і незворушність. Проте ці два таких протилежних чоловіки дуже дружні. І навряд чи справа лише в початку дружніх відносин з дитинства, з дитячої прихильності. Якщо прихильність Обломова до Штольца можна пояснити його нестатком у сильній діловій людині, що завжди здатний прийти й врятувати то чим пояснити прихильність Штольца до Обломова? Думаю, що на це питання можна відповісти характеристикою, що дає Андрій Штольц Обломову:

«Це кришталева, прозора душа; таких людей мало, вони рідкі, це перлини в юрбі!»
Тим більше йому хотілося врятувати друга, пожвавити його. Коли Штольц говорив про друга з Ольгою, він сподівався, що вона зуміє розворушити Обломова, вилікувати його. На перший погляд їй це вдалося. («Встає він о сьомій годині, читає, носить кудись книги. На обличчі ні сну, ні втоми, ні нудьги. На ньому з’явилися навіть фарби, в очах блиск, начебто відваги або принаймні, самовпевненості».) Обломов став виконувати доручення Ольги, їздив з дачі в місто, менше лежав на дивані, навіть скинув свій халат, що став своєрідним символом його ліні. Але інертність виявилася сильніше його коханняі. Вони з Ольгою зовсім різні люди. Кохання для Обломова, як і все життя, спокійне животіння, прогулянки по саду, гуляння під руку. Але це життя не влаштовувало Ольгу. Її неспокійна й діяльна натура вимагала дії, що вона могла знайти тільки в такій людині, як Штольц. І Штольц, у свою чергу, шукав жінку, рівну йому по поглядах і силі характеру. Сімейне життя Штольцев сприяє гармонічному розвитку обох осіб – чоловіка й жінки. Андрій заспокоївся, він усім задоволений.

Правда, Ольгу мучать сумніви: що далі? невже життєве коло замкнулося? Але й Обломов не самотній. Він підсвідомо шукав собі дружину не як рівного собі товариша, а як дружину-мати. Такою дружиною стала для нього Пшеніцина, для якої він предмет обожнювання й самовідданої дбайливості. Правда, під владою люблячої й працьовитої Пшеніциної відбувається духовне й фізичне вгасання Обломова. Обломовщина й Штольцевщина – два протилежних міри, два полюси життя. Ціль у житті Обломова – жити спокійно. Трудитися, він вважає, даремно, однаково користі не буде. Такий спосіб життя не слід брати за зразок, адже герой зрештою деградує. Життя для Штольца – праця. Але праця ця дуже проста, а тому нудна. Для повноцінного життя важливо все: зльоти й падіння, прикрості й радості. У житті Штольца цього немає, воно є однообразним. Ні обломовщину, ні штольцевщину не можна назвати повноцінним життям, істина лежить десь посередині між цими двома способами життя.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать